|
-
твір на тему: хто з мудрим спілкується той сам стає мудрим
-
Хто злий той нерозумний Він може бути кмітливим хитрим навіть дотепним але мудрим він не буде
-
Вчення і доля Сократа
-
Екологія
1. Причини забруднення і виснаження земель на Україні 3 2. Види екологічних зв'язків 7 Література 9 1. Національний План дій з гігієни довкілля на 2000 - 2005 роки.// Схвалений постановою Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2000 р. № 1556 2. Биотические факторы среды, их виды и влияние на живые организмы.// Общественный экологический Internet-проект EcoLife, http://www.w3c.org/TR/1999/REC-html401-19991224/loose.dtd 3. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2000 році. Міністерство екології і природних ресурсів України, 2001. 4. Рожен О. Екофренія-3, або трактат про те, як з кожним роком зменшується кількість гумусу в черноземах, ростуть площі підтоплених земель і все товстішою стає „Червона книга України”.//Дзеркало тижня № 9 (384) Субота, 8 - 15 Березня 2002 року ∞ См. работу «Екологія»
-
Бар’єри спілкування
Вступ 3 1. МОРАЛЬНІ БАР'ЄРИ СПІЛКУВАННЯ 4 2. ПСИХОЛОГІЧНІ БАР'ЄРИ СПІЛКУВАННЯ 8 Висновки 14 Література 15 Вступ Люди, як правило, починають спілкуватися з якогось приводу. При цьому їхні дії пов'язані з предметом спілкування, який визначає його сутність, дає змогу визначити його спрямованість. Існує, наприклад, спілкування інтимне, професійне, ділове та ін. Але не завжди спілкування відбувається нормально, не завжди люди розуміють одне одного, хоч і розмовляють однією мовою. Між ними нібито виникають певні бар’єри, які заважають їм спілкуватися. Природу виникнення цих бар’єрів можна розглядати як з моральної, так і з психологічної точки зору. Між людьми розпочинаються непорозуміння або через розбіжності їх моральних орієнтирів, моральних цінностей, або через психологічні особливості, точніше, психологічні недосконалості людського індивіда. В даній роботі будуть розглянуті ці бар’єри, які мають загальну назву "бар’єри спілкування". Висновки Бар'єри спілкування – це психологічні стани, в яких людина відчуває неадекватну пасивність, що перешкоджає спілкуванню. Вони можуть виникати як у зв’язку з емоційним станом тих, хто спілкується, а також у зв’язку з нерозумінням смислу висловлювань. Бар’єри спілкування можна підрозділити на бар’єри моральні та психологічні. Вони пов'язані з упередженістю та помилковою мотивацією людини. Психологічні бар’єри значним чином залежать від психологічних особливостей сприйняття людини людиною. У реальному спілкуванні бар'єри присутні у виді незалежних механізмів, що дані людині для захисту, але їхня дійсна природа людині не відома. Процеси взаєморозуміння залежать від моральних і психологічних установок особистості до певних ідей або до того, хто їх передає. Якщо ці установки позитивні, то процес сприймання відбувається успішно, у противному разі з’являються знову ж таки бар’єри. ∞ См. работу «Бар’єри спілкування»
-
Радіація на службі людини
Вступ 3 1. Ядерна фізика в хімії 4 2. Ядерна фізика в археології 5 3. Ядерна фізика в медицині 7 4. Ядерна фізика в геології 9 Висновки 13 Список літератури 13 Вступ Ядерна фізика – порівняно молода наука, але темпи її розвитку настільки високі, що вже сьогодні досягнення фізиків-ядерників вражають своєю масштабністю. Завдяки ядерній фізиці промисловість озброїлася атомними електростанціями і реакторами для опріснення води й отримання трансуранових елементів. Крім того, були винайдені джерела γ- випромінювання для дефектоскопії, активаційний аналіз для експрес-визначення домішок у сплавах, вугіллі тощо. Величезне значення мають ізотопні джерела струму і тепла. їх застосовують для енергопостачання важкодоступних районів і автоматичних станцій (наприклад, метеорологічних або супутників Землі). Джерела γ-випромінювання застосовуються для автоматизації різних операцій (наприклад, вимірювання щільності середовища, товщини вугільного шару і т. ін.). У сільському господарстві знайшли застосування установки для опромінення овочів і фруктів з метою вберегти їх від гниття й цвілі. Крім того, розроблені способи виведення нових сортів рослин шляхом генетичних трансмутацій. Неоціненною є допомога ядерної фізики в геології, медицині, біології і багатьох інших областях знань завдяки тому, що за її допомогою можна одержувати неймовірно точні й швидкі результати. Однак чорнобильська катастрофа поставила під сумнів ідею використання ядерної енергії як оптимальної альтернативи природним джерелам енергії Крім того, з кожним роком чимраз гострішою стає проблема поховання ядерних відходів, а ядерна зброя дотепер залишається одним із найнебезпечніших видів озброєння. Техногенні катастрофи, які останнім часом почастішали, висунули перед ученими нове завдання – навчитися використовувати ядерну фізику, максимально убезпечивши навколишнє середовище й людину від можливих негативних наслідків. Висновки Таким чином, явище радіоактивності широко використовується в галузях народного господарства. Особливого поширення для людей його використання знайшло в області медицини, де жодне серйозне лікування не обходиться сьогодні без рентгена. Крім цього, завдяки випромінюванню наука отримала надійний інструмент практичного підтвердження багатьох теорій, які потребували якісного та кількісного аналізу. На жаль, використання радіоактивності також пов’язане і з шкідливістю дії радіоактивного опромінювання на людину, що стає джерелом для неї підвищеної небезпеки та впливає на подальше його розповсюдження та розвиток. ∞ См. работу «Радіація на службі людини»
-
Сенситивні етапи розвитку творчої обдарованості
Вступ 3 1. ТВОРЧА ОБДАРОВАНІСТЬ І СЕНСИТИВНІ ПЕРІОДИ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ 5 1.1. ПОНЯТТЯ ОБДАРОВАНОСТІ У СУЧАСНІЙ ПСИХОЛОГІЧНІЙ НАУЦІ 5 1.2. СЕНСИТИВНІ ПЕРІОДИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ЗДІБНОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ 9 1.3. КРЕАТИВНІСТЬ ЯК ОСНОВНИЙ ІНДИКАТОР ОБДАРОВАНОСТІ 13 1.4. ЗАЛЕЖНІСТЬ РОЗВИТКУ ОБДАРОВАНІСТІ ВІД ВІКОВИХ (СЕНСИТИВНИХ) ПЕРІОДІВ 15 2. ТВОРЧО ОБДАРОВАНІ ОСОБИСТОСТІ ЯК ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЇ 18 2.1. ТЕСТИ КРЕАТИВНОСТІ Е.П. ТОРРЕНСА 18 2.2. ВИВЧЕННЯ ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ТЕСТІВ КРЕАТИВНОСТІ Е.П.ТОРРЕНСА 23 2.2.1. Означення об’єкту дослідження 23 2.2.2. Визначення проблеми і формування гіпотези дослідження 23 2.2.3. Опис і хід дослідження. 24 2.2.4. Аналіз результатів 24 3.2.5. Інтерпретація результатів і висновки 27 Висновки 28 Література 29-30 Надана робота робить спробу систематизувати та узагальнити знання з цієї тематики. Об’єктом дослідження моєї курсової роботи є явище творчої обдарованості дітей молодшого шкільного віку. Предметом роботи стає степінь розвитку їх обдарованості у різні сенситивні періоди. Під час проведення дослідження були використані результати практичного вивчення творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку на базі 2-х і 3-х класів середньої школи. ∞ См. работу «Сенситивні етапи розвитку творчої обдарованості»
-
Філософія Середньовіччя
Вступ 3 1. Місце філософії в духовному житті Середньовіччя. Вихідні ідеї західної та східної патристики. 4 2. Схоластика: теорія „подвійної істини”. Провідні напрями: номіналізм та реалізм. 10 Висновки 17 Література 18 Вступ На зламі IV ст. нашої ери Римська імперія почала втрачати свою колишню могутність через загострення соціальної напруги і класову боротьбу. Повстання рабів, а також навала варварів призвели до того, що в V столітті Римська імперія остаточно розпадається. Разом з розпадом останньої рухнув рабовласницький лад, на розвалинах якого виникло нове, феодальне суспільство. Відбулася зміна греко-римської культури – феодальною культурою, світоглядною основою якої стало християнство. Все це знайшло відображення і в суспільній свідомості, зокрема у філософії. Остання стає служанкою богослов’я, а філософи стають, як правило, апологетами (захисниками) християнства. Філософія Середньовіччя, маючи пояснення всіх питань буття через особу Бога, пройшла тривалий шлях розвитку. Саме суперечливість догматичних принципів схоластики в кінцевому підсумку сприяв пробудженню суспільної свідомості в епоху Відродження. Дослідження філософської спадщини схоластів має теоретичну цінність для розуміння культурного розвитку людства, пропонуючи для дослідження різноманітні зразки умовиводів, на які була багата середньовічна думка. ∞ См. работу «Філософія Середньовіччя»
-
Мікроекономіка практична робота
Блок 1 3 Об'єктом мікроекономічного аналізу виступає підприємство, що виробляє певний продукт (блок 1) та здійснює ринкову діяльність (блок 2, 3). Сукупні постійні втрати (FC) підприємства складають 30 гривень. Сукупні змінні витрати (VC) визначаються рівнянням VC = Q3- 8*Q2+ 20* Q, де Q - обсяг виробленої продукції. Блок 1 1. (2 бал) Обчислити значення витрат (ТС, АТС, AVC, AFC, MC) для Q, що змінюється від 0 до 10. Результати представити в табличній формі, значення витрат округлити до цілих. 2. (2 бал) Проілюструвати динаміку витрат графічно (АТС, AVC, AFC, MC). Позначити характерні фази, проаналізувати зміни в динаміці витрат. Блок 2 5 3. За умови, що підприємство діє на ринку досконалої конкуренції в короткостроковому періоді, дати характеристику успішності його діяльності за оптимального обсягу продажу продукції, якщо на ринку склалася ціна 9 грн.; 45 грн. (дві ситуації). Відповідь обґрунтувати розрахунками прибутку (збитків). Блок 3 7 4. За умови, що підприємство стає монополістом на ринку, побудувати графічно його модель: використовуючи дані щодо його витрат, виконати побудову ліній витрат (АТС, AVC, MC) та лінії попиту на продукцію підприємства, що визначається рівнянням QD = 7 - 0,1*Р. Визначити за допомогою розрахунків і проілюструвати графічно оптимальний обсяг продажу продукції монополіста, його прибуток (збитки), прокоментувати отримані результати. 5. Дати змістовну порівняльну характеристику можливості оптимізації ринкових рішень та ефективності підприємства за умов досконалої конкуренції та монополії. Список використаної літератури 11 ∞ См. работу «Мікроекономіка практична робота»
-
Спільне підприємництво
Вступ 3 1. Збирання та вивчення інформаційних даних про іноземного партнера 5 2. Вплив національних культур партнерів на діяльність спільного підприємства 10 3. Обґрунтуйте своє рішення щодо наступної ситуації (Вітання. Вас перевели на посаду Директора заводу дочірнього підприємства компанії “Бліц Бестері” (ББ) яке знаходиться в Альбатронії. ББ – найкрупніший виробник карбюраторів для машин в усьому світі. А Альбатронія має показники низького доходу на душу населення (п’ята країна з кінця переліку). Впродовж вашого першого візиту на завод ви шоковані тим що більшість працівників – це дуже молоді тінейджери які працюють з небезпечними хімічними елементами (наприклад босоногі діти по 12 годин на добу штовхають контейнери по полу на якому розлиті хімікати). Ви обіцяєте що терміново виправите цю ситуацію. Того ж дня вам стає відомо що ББ не порушує ні політику компанії ні закони Альбатронії. Ви розмірковуєте над впровадженням стандартів по охороні робочого місця наприклад таких як в США де саме і знаходиться Головний Офіс компанії ББ. Крім того ви бажаєте запровадити можливості освіти через Інтернет для тих дітей які працюють на заводі тому що вони кинули школу. Чи погодитеся Ви працювати на зазначеній посаді? Які заходи повинні бути запроваджені щодо зміни ситуації що склалася? За допомогою яких методів міжнародного менеджменту ситуація може бути вирішена?) 16 Висновки 18 Література 20 ∞ См. работу «Спільне підприємництво»
-
Розрахункова робота з мікроекономіки
РОЗРАХУНКОВО-АНАЛІТИЧНЕ ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ 3 Об'єктом мікроекономічного аналізу виступає підприємство,що виробляє певний продукт (блок 1) та здійснює ринкову діяльність (блок 2, 3). Сукупні постійні витрати (FC) підприємства складають 50 гривень. Сукупні змінні витрати (VC) визначаються рівнянням VC = Q3- 7*Q2+ 25*Q, де Q - обсяг виробленої продукції. Блок 1 1. Обчислити значения витрат (ТС, АТС, AVC, AFC, MC) для Q, що змінюється від 0 до 10. Результати представити в табличній формі, значення витрат округлити до цілих. 2. Проілюструвати динаміку витрат графічно (АТС, AVC, AFC, MC). Позначити характерні фази, проаналізувати зміни в динаміці витрат. Блок 2 3. За умови, що підприємство діє на ринку досконалої конкуренції в короткостроковому періоді, дати характеристику успішності його діяльності за оптимального обсягу продажу продукції, якщо на ринку склалася ціна 20 грн.; 59 грн. (дві ситуації). Відповідь обґрунтувати розрахунками прибутку (збитків). Блок 3 4. За умови, що підприємство стає монополістом на ринку, побудувати графічно його модель: використовуючи дані щодо його витрат, виконати побудову ліній витрат (АТС, AVC, MC) та лінії попиту на продукцію підприємства, що визначається рівнянням QD = 7 - 0,1*Р. Визначити за допомогою розрахунків і проілюструвати графічно оптимальний обсяг продажу продукції монополіста, його прибуток (збитки), прокоментувати отримані результати. 5. Дати змістовну порівняльну характеристику можливості оптимізації ринкових рішень та ефективності підприємства за умов досконалої конкуренції та монополії. Список використаних джерел 11 ∞ См. работу «Розрахункова робота з мікроекономіки»
-
Розрахункова робота з мікроекономіки
РОЗРАХУНКОВО-АНАЛІТИЧНЕ ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ 3 Об'єктом мікроекономічного аналізу виступає підприємство,що виробляє певний продукт (блок 1) та здійснює ринкову діяльність (блок 2, 3). Сукупні постійні витрати (FC) підприємства складають 20 гривень. Сукупні змінні витрати (VC) визначаються рівнянням VC = Q3- 8*Q2+ 30*Q, де Q - обсяг виробленої продукції. Блок 1 1. Обчислити значения витрат (ТС, АТС, AVC, AFC, MC) для Q, що змінюється від 0 до 10. Результати представити в табличній формі, значення витрат округлити до цілих. 2. Проілюструвати динаміку витрат графічно (АТС, AVC, AFC, MC). Позначити характерні фази, проаналізувати зміни в динаміці витрат. Блок 2 3. За умови, що підприємство діє на ринку досконалої конкуренції в короткостроковому періоді, дати характеристику успішності його діяльності за оптимального обсягу продажу продукції, якщо на ринку склалася ціна 19 грн.; 50 грн. (дві ситуації). Відповідь обґрунтувати розрахунками прибутку (збитків). Блок 3 4. За умови, що підприємство стає монополістом на ринку, побудувати графічно його модель: використовуючи дані щодо його витрат, виконати побудову ліній витрат (АТС, AVC, MC) та лінії попиту на продукцію підприємства, що визначається рівнянням QD = 7 - 0,1*Р. Визначити за допомогою розрахунків і проілюструвати графічно оптимальний обсяг продажу продукції монополіста, його прибуток (збитки), прокоментувати отримані результати. 5. Дати змістовну порівняльну характеристику можливості оптимізації ринкових рішень та ефективності підприємства за умов досконалої конкуренції та монополії. Список використаних джерел 11 ∞ См. работу «Розрахункова робота з мікроекономіки»
-
Держава в політичній системі суспільства
Вступ 3 1. СУТНІСТЬ, ПОХОДЖЕННЯ І ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ 4 2. ФОРМИ ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ І ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ 5 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ 5 Висновки 5 Література 5 Вступ Суспільство на будь-якому етапі свого розвитку виступає як сукупність взаємозалежних організацій. Воно організовується в усіх сферах життя. Політична система, що охоплює політичну сферу й надає їй певної логічної завершеності зв'язків, характеризується також системою організацій. Створення політичної системи розпочинається з поділу суспільства на класи та з виникненням держави. З розвитком суспільства та зростанням ролі держави політична система стає все більш складною та розгалуженою. Її структура та механізм функціонування визначаються рівнем економічного, соціального, духовно-морального розвитку суспільства, а також різними факторами міжнародного та іншого характеру. Політична організація суспільства – це сукупність взаємозалежних і взаємовпливових державних, партійних організацій, громадських об'єднань, що створені та діють з метою формування і функціонування системи владарювання й упорядкованості політики або мають вплив на неї. Визначальне місце в політичній організації суспільства посідає держава як форма організації суспільного життя. Без держави немає політичної організації і політичної системи суспільства в цілому. Держава і влада її – та вісь, на якій виникає, тримається і функціонує політична система. Навколо держави формуються інші організаційні структури. Поза зв'язком з державою вони не мають політичних властивостей. А тому держава є фундаментальною, базовою організаційною структурою в політичній організації суспільства й у всій його політичній системі. ∞ См. работу «Держава в політичній системі суспільства»
-
Електронна демократія, електронний уряд, медіа в сучасному глобальному світі
Вступ 3 1. Електронна демократія. 4 2. Електронний уряд. 7 3. Мас-медіа в сучасному глобальному світі. 10 Висновки 12 Література 13 Вступ Інформаційне суспільство, яке на думку науковців встановлюється в наш час, викликає багато роздумів і питань та стає головною ознакою сучасного глобалізованого світу. Розвиток інформаційних технологій сприяє посиленню інтеграції політичних, економічних, соціальних культурних сфер різних країн і народів в єдину загальнопланетну систему. Зовнішньо наш світ змінюється кардинально, але як це впливає на суттєві сторони повсякденності: політику, економіку, взаємовідносини людей та самої людини? Можна користуватися і супутниковим телебаченням і стільниковим зв’язком, але чи змінює це наше положення в суспільстві? Яким чином трансформуються в цьому випадку наші відносини в ньому? На всі ці питання повинна дати відповідь наука, що досліджує багатоманіття людських стосунків та взаємовідносин. Політична сфера – одна із таких сторін нашого життя, що визначає наш статус, степінь участі в керуванні державними справами, вирішенні проблем громади, а на вищому рівні – роль держав в світовій політиці. Глобалізація, безперечно, за допомогою інформаційних засобів інтенсивно впливає на соціально-політичні процеси, що тривають в країнах. Наскільки здатні сучасні інформаційні технології змінити політичне обличчя людства? Це є предметом прискіпливої уваги науковців, політологів, державних діячів. Окремі аспекти розгляду ними цієї проблеми висвітлені в даній роботі, а саме: сутність, перспективи електронної демократії та електронного уряду, діяльність засобів масової інформації в умовах глобалізації та інформаційного суспільства. ∞ См. работу «Електронна демократія, електронний уряд, медіа в сучасному глобальному світі»
-
Психологічні бар’єри в спілкуванні та способи їх подолання
Вступ 3 1. Психологічні бар'єри спілкування 4 2. Бар’єри комунікації та шляхи їх подолання. 12 Висновки 18 Література 19 Вступ Як відомо, спілкування є надзвичайно складним феноменом у житті індивіда й людства в цілому, воно охоплює велику кількість взаємозв'язків, міжособистісних стосунків, здійснюється в різних формах і за допомогою різних засобів, які є невід'ємним чинником культури й постійно вдосконалюються та збагачуються. Однак, в процесі спілкування між конкретними людьми дуже часто відбувається непорозуміння, через що виникають образи, конфлікти та інші негативні явища міжособистісної взаємодії. Для пояснення таких моментів у науковий обіг введено поняття „бар’єри спілкування” – тобто ті причини, які не дозволяють проведенню нормального спілкування. Коріння таких бар’єрів завжди полягають у психологічній сфері індивіда. Навіть соціально-економічні та соціально-політичні розбіжності між людьми, які також призводять до певних бар’єрів в спілкуванні, залежать від того, як сама людина оцінює ці розбіжності, реагує на них та відтворює в процесі спілкування та поведінки. Тому дослідження саме психологічних умов бар’єрів спілкування дозволяє найбільш повно осмислити непорозуміння між людьми, що виникають в ході їхньої взаємодії. В даній роботі будуть розглянуті не тільки питання сутності та причин психологічних бар’єрів спілкування, а й способи їх подолання, шляхи покращення процесу проведення діалогу. Висновки Бар'єри спілкування – це психологічні стани, в яких людина відчуває неадекватну пасивність, що перешкоджає спілкуванню. Вони можуть виникати як у зв’язку з емоційним самопочуттям тих, хто спілкується, а також у зв’язку з нерозумінням смислу висловлювань. У реальному спілкуванні бар'єри присутні у виді незалежних механізмів, що дані людині для захисту, але їхня дійсна природа людині не відома. Бар’єри спілкування можна підрозділити на бар’єри моральні, емоціональні та психологічні. Вони пов'язані з упередженістю та помилковою мотивацією людини. Психологічні бар’єри значним чином залежать від психологічних особливостей сприйняття людини людиною. Комунікативні бар’єри, в світлі концепції „єдності трьох сторін спілкування”, можна розглядати як вид психологічних бар’єрів спілкування, до яких в такому разі увійдуть також перцептивні та інтерактивні бар’єри. Однак, говорячи про психологічні бар’єри спілкування, як правило, завжди розуміють в основному тільки комунікативні бар’єри, тому що завдяки ним характеризується майже уся когнітивна сфера особистості, а значить і найголовніші риси людини: пам’ять, увага, сприйняття, мислення.. Комунікативна сторона спілкування тісно пов’язана з обміном інформацією, проте не може бути вичерпно розкрита з точки зору інформаційної теорії. Спілкування – це не тільки прийом та передача інформації, а й стосунки принаймні двох осіб, де кожна є активним суб’єктом взаємодії. Від волі та бажання кожного партнера залежить можливість застосування способів підвищення комунікації та подолання відповідних бар’єрів. І хоча ці способи не можуть подолати всіх психологічних бар’єрів, в більшості випадків вони значно підвищують ефективність спілкування. ∞ См. работу «Психологічні бар’єри в спілкуванні та способи їх подолання»
-
Екзистенційна філософія про свободу людини
Вступ 3 1. Свобода – вибір власного буття. Поняття свободи в розумінні Ж.-П.Сартра 4 2. Свобода як важкий тягар буття в працях М.Хайдеггера. 8 3. Людина – це одкровення, свобода і творчість. Погляд М.Бедяєва. 13 Висновки 16 Література 17 Вступ Поняття „свобода” завжди цікавило філософів. В усі часи спостерігалася спроба осягнути свободу як внутрішню властивість людини, як щось таке, що дано їй від Бога. В такому аспекті розглядали свободу античні мислителі, схоласти Середньовіччя, філософи Нового часу. Дещо по-іншому підійшли до визначення сутності свободи екзистенціалісти, період діяльності яких припадає на першу половину ХХ століття. Ці роки були кризою тогочасного суспільства, ламанням попередніх стереотипів, цінностей, періодом світових війн, тоталітарних режимів, коли люди втрачали смисл власного існування і прагнули можливості вирішення даної ситуації. Відповіддю на такий стан цивілізації був екзистенціалізм, або філософія існування, яка на перший план свого вчення поставила проблему людини, а саме її існування, існування людини в умовах страху, втрати себе, тобто в межах пограничної ситуації. Екзистенціалісти піднімали багато інших питань, крім свободи людини, однак в їх творчості ця проблема займала не останнє місце. Найбільш плідно в даному напряму працювали М.О.Бердяєв, Ж.-П.Сартр, М.Хайдеггер, концептуальні погляди яких й будуть висвітлені в даній роботі. Висновки Екзистенціалісти розглядають свободу як щось таке, чого людина не може осягнути за звичайних обставин, а тільки в окремих випадках (спостереження смерті, стресі, важкій хворобі), які наповнені екзистенцією, вона відкривається людській істоті. Свобода завжди має місце в житті будь-якого індивіда. Вона, за екзистенційними уявленнями, є даність, властивість буття. Вади людського мислення не дозволяють оцінити її, осягнути сутність, але особа завжди відчуває на собі її „тягар”. Екзистенціалісти вважають, що людина частіше прагне до несвободи, ніж до свободи. Це особливість людського існування в суспільстві. Індивід неохоче приймає рішення, особливо в відповідальний момент, бо в цьому також проявляється його свобода, від якої він намагається втекти. Людина в екзистенціалізмі є те, що вона з себе робить, отже, передусім – проект, який переживається суб'єктивно. Вона не сама себе створила, і все-таки свободна, тому що, одного разу закинута у світ, відповідає за все, що чинить. Живучи власним життям, людина сама творить свою подобу, вибирає себе, а вибираючи – творить всезагальне, вселюдське. Прагнучи свободи, вона пересвідчується, що її свобода цілковито залежить від свободи інших людей і що свобода інших залежить від її свободи. Людина існує у світі, спілкується з ним, отже, перебуває постійно "поза собою", виходить за власні межі. Виходячи за власні межі й "уловлюючи" у зв'язку з таким подоланням самої себе певні об'єкти, людина перебуває повсякчас у серцевині, в центрі цього виходу за власні межі. ∞ См. работу «Екзистенційна філософія про свободу людини»
-
Особа злочинця та межі її кримінального вивчення
ЗМІСТ Вступ 3 1. Криміналістична характеристика злочинної жорстокості, її зв’язок з насильницькою злочинністю. 5 2. Кримінологічна характеристика осіб, що вчиняють насильницькі злочини. Причини насильницької жорстокості. 13 3. Профілактика насильницьких злочинів 17 Висновки 22 Література: 24 Об’єктом даного дослідження є злочинна жорстокість як основна причина вчинення насильницьких злочинів. Агресію слід розглядати не як модель поведінки, а як емоцію, мотив чи установку. Термін “агресія” часто асоціюється з негативними емоціями – такими, як злість; з мотивами – такими , як прагнення образити, нашкодити; і навіть з негативними установками – такими, як расові та етнічні упередження. Незважаючи на те, що всі ці фактори, без сумніву, відіграють важливу роль в поведінці людини, результатом якої стає нанесення шкоди, їх наявність не є необхідною умовою для подібних дій. Агресія зароджується як у стані повного спокою, так і в стані надзвичайного емоційного збудження. Також зовсім необов’язково, щоб агресори ненавиділи чи навіть симпатизували тим, на кого спрямовані їхні дії. Більшість з них завдає болю людям, до яких ставиться швидше позитивно, ніж негативно (випадки насильства в сім’ї). Метою роботи є: визначення причин злочинної жорстокості у сучасному українському суспільстві; визначення та опис особи злочинця, що вчинює насильницькі злочини; аналізуються причини виникнення таких злочинців; спонукань, які призводять людину до вчинення насильницьких злочинів; та даються певні рекомендації щодо профілактики насильницьких злочинів. Під час написання роботи у якості джерел використані наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, присвячені даній тематиці. Серед них особливо слід виділити такі роботи: Вермеш М. Основные проблемы криминологии. – М.: Прогресс, 1978., Петров В.В. Криминологические проблемы предупреждения преступлений, совершаемых в сфере бытовых отношений. Автореф. канд. дис. – М., 1981., Филонов В.П. Актуальные проблемы современной криминологии.: Монография. – Донецк: Донеччина, 1997., Насильственная преступность и ее значение для характеристики общественных отношений. Экспресс-информация. – М., 1992. – Вып. 1. ∞ См. работу «Особа злочинця та межі її кримінального вивчення»
-
" Промислово-виробничі (експортно-виробничі) зони."
Промислово-виробничі (експортно-виробничі) зони. В даний час багато країн звертаються до нетрадиційних форм активізації своєї участі в міжнародному поділі праці. На самперед, це відноситься до країн, що реалізують екстравертивну модель розвитку національної економіки, орієнтовану на світовий ринок. Експортна спеціалізація стає домінуючої в загальній економічній стратегії не тільки більшості промислово розвитих країн, але і практично всіх нових індустріальних держав, а також окремих країн з перехідною економікою і держав, що розвиваються. Одним з важливих складених елементів стратегії експортної орієнтації є спеціальні економічні зони (СЕЗ), що створюються для залучення місцевого й іноземного капіталу, розширення експорту, зростання валютних доходів, одержання доступу до нових технологій, поліпшення стану платіжного балансу і, у кінцевому рахунку, для розвитку національної економіки і її більш ефективної (тісної) інтеграції у світову економіку. Спеціальні економічні зони одержали досить широке поширення у світовій господарській практиці. По оцінках фахівців , у середині 90-х років в усім світі функціонувало близько 1200 різного роду СЕЗ, у тому числі близько 400 вільних торговельних зон, 400 науково-промислових парків, більш 300 Експортно-виробничих зон у приблизно 100 зон спеціального призначення (офшорні центри, зони рекреації, еколого-економічні регіони, туристичні центри й ін.). Світовий досвід підтверджує, що як ефективну міру для залучення в країну іноземних інвестицій, створення пільгових умов їхні функціонування широко використовуються вільні економічні зони. Аналіз світового розвитку свідчить: СЕЗ є одним з найбільш значних нововведень, що одержали поширення на світовій економічній арені за останні 20 років. Їхній розвиток характерно не для одного якого-небудь континенту. Вони стали важливим елементом структурних перетворень в абсолютній більшості країн світу. Якщо в 1990 р. у світі нараховувалося близько 300 СЕЗ, то до середини 90-х років, по різним суперечливим даним, їхня кількість коливається від 700 до 1060. Приведемо ∞ См. работу «" Промислово-виробничі (експортно-виробничі) зони."»
-
Етапи становлення психології
Зміст Вступ 3 1. Перший етап. Часи античності - предметом психології є душа. 5 1.1 Взаємозв'язок душі й тіла в поданні древніх 5 1.2 Основні положення про душу в античній психології 6 1.3. Підсумки розвитку античної психологічної думки. 10 2. Другий етап. XVІІ - XІ вв. - предметом психології стає свідомість 11 3. Становлення психології як самостійної науки 16 3.1. Третій етап розвитку психології - психологія як наука про поведінку 16 3.2. Четвертий етап – несвідоме як предмет психології. 18 3.3. Сучасний етап у розвитку психології. Процеси переробки інформації й результати цих процесів як предмет психології. 23 Висновок 27 Список використаної літератури 29 Мета даної курсової роботи - визначити шлях становлення психології як науки. Для вирішення мети курсової роботи, потрібно вирішити наступні завдання: • вивчити закономірності розвитку знань про психіку. • розкрити взаємозв'язок психології з іншими науками, від яких залежать її досягнення. • з'ясувати залежність зародження й сприйняття знань від соціокультурного контексту, від ідеологічних впливів, тобто від запитів суспільства. • вивчити роль особистості, її індивідуального шляху в становленні самої науки Розвиток психологічного знання як результату творчої пізнавальної діяльності людини в його цілісності й у його реальній діалектиці на різних етапах культурної еволюції людства становить об'єкт нашого дослідження. Спроби осмислити процес психологічного пізнання, описати його зміст і структуру (сукупність поглядів, ідей, підходів, напрямків і плинів, категорій і понять), його інституціональні й персональні-особистісні аспекти, а також закономірності й етапи розвитку становлять предмет курсової роботи. Складність і багатоаспектність психологічного пізнання як об'єкта дослідження, а також безпосередній зв'язок його осмислення з розвитком загальнонаукових поглядів про людину й психологічних ідей, з методологічними й ідейними впливами обумовлюють відповідно різні визначення предмета курсової роботи. У їхній основі - виділені й акцентуємі тими або іншими авторами сторони або аспекти єдиного об'єкта історико-психологічного аналізу. Хронологічні рамки даного дослідження від античного до сучасного. ∞ См. работу «Етапи становлення психології »
-
Соціальна держава: сутність та особливість її становлення
Вступ 3 1. ПОХОДЖЕННЯ ТА СУТНІСТЬ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ 4 2. РОЛЬ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ У ЗДІЙСНЕННІ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ 7 3. ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ В УКРАЇНІ 10 Висновки 15 Література 16 Вступ Вихід України з кризи правомірно розглядається як перехід до ринкової системи господарювання, де багатоукладна економіка складає базис громадянського суспільства. Держава – це той основний інститут, який моделює соціальне середовище шляхом формування законодавчої основи взаємної відповідальності керівників і керованих. Тільки на основі цієї системи відповідальності може бути реалізоване ефективне економічне і соціальне управління, що є вирішальним для соціального розвитку. Соціальна держава бере на себе обов'язок піклуватися про соціальну справедливість, добробут громадян, їхню соціальну захищеність. Вона прагне поєднати економічну свободу із соціальним захистом окремих прошарків населення. Висновки У наші дні соціальна держава означає на самперед обов'язок законодавця бути соціальне активним в ім'я згладжування суперечних інтересів членів суспільства і забезпечення гідних умов життя для усіх за наявності рівності форм власності на засоби виробництва. Держава стає органом подолання соціальних протиріч, урахування і координації інтересів різних груп населення, проведення до життя таких рішень, які б позитивно сприймалися різними верствами суспільства, її мета — за допомогою соціальної політики, забезпечення рівності та умов політичної співучасті об'єднати населення, стабілізувати соціальну (у тому числі правову) і економічну системи, забезпечити їх прогресивну еволюцію. Сучасні підходи до людини і людського розвитку висувають на перше місце необхідність перегляду змісту всієї шкали вимірів ефективності і доцільності економічної політики держави. Соціальна держава формулює і реалізує відношення до громадян своєї країни в соціальній політиці, покликаній гуманізувати ринкові економічні відносини, уберегти людину, забезпечити розвиток і збільшення базового багатства країни – людських ресурсів, із яких вона черпає собі підтримку, створює основи матеріального і духовного добробуту. ∞ См. работу «Соціальна держава: сутність та особливість її становлення»
-
Соціальна економіка
Вступ 3 1. СОЦІАЛЬНІ ФУНКЦІЇ ЕКОНОМІКИ 4 2. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО МИСЛЕННЯ У ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ УМОВАХ 9 Висновки 15 Література 16 Вступ Економічне життя нерозривно пов’язано з суспільною сферою. Люди, соціальні групи, які взаємодіють між собою в процесі суспільного виробництва, рухають економіку вперед, визначають напрями та моделі її формування. Звідси випливає теза про те, що суспільні фактори в великій мірі визначають економічний поступ. Крім того, безперечним залишається твердження про те, що економіка, в свою, чергу, визначає риси та характер взаємодії людей в суспільстві. Вивчення як соціальних, так і економічних факторів розвитку, функцій економіки дозволить ефективно визначити взаємодію економічних та суспільних сфер, обґрунтувати найбільш перспективний шлях розвитку суспільства. Висновки Економічне не є окремою сферою суспільства. Соціальні відносини вирізняють за суб'єктом впливу, а не об'єктом, соціальні інститути, в тому числі й економіка, діють у всіх сферах суспільного життя. Більшість соціологів розглядають соціальну структуру суспільства через призму соціальної диференціації, тобто через відносини нерівності (чи рівності) різних соціальних груп. В цьому аспекті саме економіка є вирішальним фактором того положення, яке займають дані групи в суспільстві. Тобто економічні відносини суспільства мають значний вплив на його соціальну структуру і активність соціальних груп. Соціальні функції економіки, за суттю, є головними в формуванні та розвитку соціальної структури суспільства. Економічне мислення трансформаційного періоду залежить в першу чергу від успішності розвитку сфери економіки. Кризові явища в ній, що є характерною ознакою України за останнє десятиріччя, спонукають до плюралізму думок щодо розвитку економіки, намагання впровадити різні, часом суперечливі, моделі перебудови економічної структури. Соціальні процесі диференціації населення на бідних та багатих визначають різні відношення як до впровадження нових форм власності, так і до основних напрямків ”трансформації”. Вплив подібних соціальних чинників на виробничу сферу дедалі стає сильнішим, та повністю залежить від економічного та політичного мислення панівних суспільних груп. ∞ См. работу «Соціальна економіка»
-
у чому полягає стуність політичної доктрини Кирило-Мефодіївського братства
Вступ 3 1. ПАНСЛАВІЗМ ТА ФЕДЕРАЛІЗМ ЯК ОСНОВНІ ПОЛІТИЧНІ ІДЕЇ ТОВАРИСТВА 4 2. СТРАТЕГІЯ ВНУТРІШНЬОПОЛІТИЧНОГО РОЗВИТКУ В ДОКТРИНІ КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКОГО ТОВАРИСТВА 8 Висновки 11 Література 12 Вступ На початку 40-х років XIX ст. в Київському університеті, завдяки зусиллям українських викладачів та студентів, з'являється політична організація, метою якої стає сприяння розвитку духовних сил української нації та звільненню селян із кріпацтва. Вона отримала назву Слов’янського товариства святого Кирила і Мефодія, яке відоме в літературі як Кирило-Мефодіївське товариство. Організація виникла в кінці 1845 – на початку 1846 року і проіснувала, за оцінками істориків, не більше п’ятнадцяти місяців. Її засновниками були, як прийнято вважати, М. Гулак, М. Костомаров, М. Білозерський. До товариства також приєдналися Т. Шевченко, П. Куліш, Д. Пильчиков, М. Савич, студенти університету О. Навроцький, О. Маркович, І. Посяда, Г. Андрузький і О. Тулуб. Ідеї Кирило-Мефодіївське товариства гідні розгляду на сучасному рівні з метою осягнути шлях української нації до незалежної держави, аналізу деяких популярних в минулому ідей і концепцій стосовно шляхів розвитку як українського народу, так і спільноти слов'янських держав. Висновки У цілому програмні документи Кирило-Мефодіївського товариства носили революційний і визвольний як в національному, так і в соціальному відношенні характер з наголосом на використанні просвітницьких, ненасильницьких методів реалізації. Політична програма Кирило-Мефодіївського товариства, висловлена в ряді документів і творів, була прогресивною і в основному революційною. Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства важлива з точки зору того, що вона явила собою першу, хоч і невдалу, спробу української інтелігенції перейти від культурницького до політичного етапу національного розвитку; воно привернула увагу царського уряду до потенційної небезпеки зростаючої національної свідомості українців. Ліквідація товариства дала сигнал до наступу антиукраїнської політики і ознаменувала початок довгої безупинної боротьби української інтелігенції з російським царатом. Значення товариства в розвитку української політичної думки полягає в тому, що воно не лише продовжило традицію, але й забезпечило модернізацію політичного мислення у відповідності з тогочасним рівнем політичної думки Західної Європи. Кирило-Мефодіївська програма стала платформою українського руху впродовж наступних десятиліть. ∞ См. работу «у чому полягає стуність політичної доктрини Кирило-Мефодіївського братства»
-
Особливості сучасної психодіагностики та її можливості щодо вирішення психологічних проблем людини
Вступ Становлення і розвиток психодіагностики відноситься до кінця XIX ст. Воно пов'язане із зародженням диференціально-психологічного вивчення людини, яке складалося під впливом запитів практики. В кінці XIX століття вона оформлюється у науку, метою якої було вивчення індивідуальних особливостей людини за допомогою експериментально-психологічних методів. Першими досягненнями індивідуальної психології були дослідження учнів В.Вундта, Е.Крепеліна, Д.Кеттела, а також інших учених – А.Біне, А.Лазурського. Завдання, які стоять перед сучасною психодіагностикою, є складними та багатоманітними. Немає сьогодні такої області практичного застосування психологічного знання, яка б не потребувала допомоги від психодіагностики. Тому подальший розвиток психодіагностики обумовлений потребами суспільного життя людей та вимагає ретельного та всебічного розвитку її методів та галузей знання. Висновки Метою сучасної психодіагностики є фіксація у впорядкованому виді відмінностей між людьми і групами людей. Її задачею в найзагальнішому вигляді є встановлення індивідуальної ступені вираженості психічних властивостей і їх інтраіндівідуальних взаємозв'язків. Предмет психодіагностики нерідко обмежують набором різноманітних діагностичних методів, за допомогою яких виявляється психічна своєрідність людини. Психічне в предметі психодіагностики виявляється в різних формах і проявах, проте діагностичне релевантним воно стає лише будучи включеним в систему конкретних відношень. Психодіагностика займає проміжне положення серед наук, що вивчають психічні явища. Вона є нібито зв'язуючою ланкою між загальною і прикладною психологією, а відносно використовуваних методів – є основою, об'єднуючим елементом областей їх практичного застосування. При дослідженні індивідуальних особливостей особистості психодіагностика виходить із загальних положень психологічної науки про суть і закономірності психічного розвитку. Аналізуючи індивідуально-психологічні чинники, психодіагностика тим самим узагальнює систему основних знань загальної і диференційної психології. Разом з тим практичні області психології – психологія праці, інженерна, соціальна, педагогічна, юридична, спортивна та інші – при розробці і застосуванні психодіагностичних методів знаходять в предметі психодіагностики загальні теоретико-методологічні підстави. Використовування їх дозволяє створити базис для розуміння і оцінок особистості в системі соціальних, економічних, правових, спортивних і інших відношень. ∞ См. работу «Особливості сучасної психодіагностики та її можливості щодо вирішення психологічних проблем людини»
-
Голодомор 1932 – 1933 років в Славутському районі Хмельницької області
Вступ 3 1. Процес створення історико-документальної бази дослідження голодомору в Славутському районі. 4 2. Виникнення ситуації голодомору та її перебіг в Славутському районі. 8 Висновки 12 Література 13 Вступ В умовах розбудови незалежної України, радикального оновлення всіх сфер нашого суспільства стає більш важливою і актуальною проблема „зв’язку часів”, співвідношення минулого, сучасного і майбутнього. Така закономірність пояснюється тим, що коли береться розбіг у майбутнє, використовується весь потенціал політичних, економічних, соціальних надбань народу. В числі проблем, уроки яких необхідно враховувати не тільки нинішньому, але й прийдешнім поколінням, виступає голодомор в Україні 1932 – 1933 років – один з найтрагічніших періодів вітчизняного минулого. Не обминуло це лихо і Хмельниччину. Ця тема тривалий час замовчувалася, була недоступною для загального доступу та обговорення. Завіса для її дослідження була привідкрита у процесі демократизації суспільного життя наприкінці 80-х років минулого століття. Повністю знята заборона лише після проголошення суверенітету України. В даній роботі розглядаються події того часу, які відбувалися в одному з куточків Хмельниччини – Славуті і Славутському районі, що розташовані на самій півночі області. Основою для досліджень голодомору стали документи партійного та державного керівництва, що знаходилися в обласному архіві, і які були розсекречені в 1992 році, а також книги місцевих істориків та краєзнавців. Висновки Голод 1932 – 1933 років був спеціально розробленою політикою радянського керівництва з приборкання селянського населення України. Хмельниччина в повній мірі відчула на собі всі жахи періоду голодомору. Голод на Хмельниччині, за повідомленнями різних джерел був трохи меншим за розмірами та наслідками, ніж в інших областях республіки: Полтавської, Київської, Чернігівської, Сумської. Викликано це було тим, що територія нашої області на той час була прикордонною зоною, а радянська влада побоювалась розголошення правди про свої злодіяння. В Славутському районі голодомор розпочався дещо пізніше, ніж в інших районах області, але й того, що було, достатньо для того, щоб навічно заклеймувати імена нелюдів-керівників режиму, діяльність яких спричинили масову загибель населення. В результаті бузувірської політики на Славутчинні загинули від голоду декілька тисяч мешканців району. ∞ См. работу «Голодомор 1932 – 1933 років в Славутському районі Хмельницької області»
-
В.І ЛЕНІН ТА ВПЛИВ ЙОГО ІДЕЙ НА ІСТОРІЮ УКРАЇНИ
Вступ 3 1. ОСОБЛИВОСТІ ЛЕНІНСЬКОЇ ІДЕОЛОГІЇ ЯК ВЧЕННЯ ПРО КЛАСОВУ БОРОТЬБУ ТА СВІТОВУ РЕВОЛЮЦІЮ ПРОЛЕТАРІАТУ 5 1.1. Біографічний шлях В.І.Леніна 5 1.2. Ленін й Україна 8 1.3. Основні положення ленінської теорії класової боротьби 10 2. ВТІЛЕННЯ ЛЕНІНСЬКОЇ ПОЛІТИКИ У ЖИТТЯ УКРАЇНИ 13 2.1. Зародження основ тоталітаризму за життя Леніна 13 3.2. Сталінський етап розвитку ленінських ідей на Україні 17 3.3. Десталінізація на Україні 21 3. КОМУНІСТИЧНИЙ ГЕНОЦИД ПРОТИ УКРАЇНСЬКОГО СЕЛЯНСТВА У КІНЦІ 20-х – ПОЧАТКУ 30-Х РОКІВ 23 Висновки 30 Література 31 Вступ Україна на сьогоднішній день могла б бути повноправним членом єв-ропейського співтовариства. Важка соціально-економічна криза, що продо-вжує мати місце в нашій країні, змушує замислитися, а чому цього не відбу-лося, адже Україна, за географічним положенням, знаходиться у центрі Єв-ропи? „Привид комунізму”, що мандрував Європою з середини ХІХ століття, знайшов собі надійний притулок в Російської імперії зразка 1905-1917 років. Тут відбулося не тільки свідоме прийняття комуністичної ідеології, а й пода-льший творчий розвиток Леніним її основних положень. Надана курсова робота присвячена дослідженню питання інтеграції ле-нінських ідей в суспільно-економічне життя України, що на той час була складовою частиною спочатку Російської імперії, а потім – СРСР. Як можна в цілому охарактеризувати цей вплив? Чи був він негатив-ним, чи позитивним? Ці проблемні питання змушують звернутися нас до аналізу історичних фактів, що мали місце в Українській радянській соціаліс-тичній республіці. Тому об’єктом дослідження слід вважати Україну радян-ської епохи, тобто тих часів, коли ленінські ідеї мали найвищу ступінь розпо-всюдження та втілення у життя. Предметом дослідження є суспільно-економічний та демографічний стан розвитку України за радянських часів. Метою курсової роботи є вияв-лення загальних тенденцій розвитку України в складі СРСР. Чи був він для України позитивним, чи, навпаки, приніс руйнівні, незворотні наслідки? Завдання, які необхідні для досягнення мети даного дослідження, є та-кими: - узагальнити та надати оцінку основним положенням ленінської теорії щодо побудови нового суспільства; - виявити як негативні, так і позитивні моменти соціально-економічного та культурного розвитку України в складі СРСР; - співставити та оцінити наслідки для України тривалого та примусово-го впливу цих ідей; - зробити висновок про історичний розвиток України під час її знахо-дження під впливом комуністично-ленінської ідеології. Актуальність цієї теми обумовлена сьогоднішнім неприйняттям та не-визнанням європейським співтовариством України як свого повноправного члена. Намагання сучасних українських політиків та урядовців розбиваються о невидиму стіну європейського непорозуміння. До сих пір не стали прозо-рими кордони та не запрацював єдиний з Європою економічний простір. Україну як і раніше відштовхують в обійми „старшого брата”, який, як вва-жається, є близьким нам по сумісному комуністичному минулому. Висновки Сталінські роки стали "голгофою" українського народу. В жорнах то-талітарно-репресивного режиму було знищено трудову і розумову еліту на-роду. Генофонд української нації отримав нищівного удару. Передумовою виникнення командно-адміністративної системи управління стала монополія більшовицької партії на владу. В командно-адміністративній системі, що склалася, українські держав-ні і господарські установи і організації діяли під жорстким контролем пар-тійних органів і в рамках централізованого управління відомчого апарату. Сформований привілейований прошарок прорадянської бюрократії займав керівні місця в партійних, радянських, військових, господарських, репресив-них органах. Боротьба в керівництві партії привела до зміцнення єдиновлад-дя. Режим особистої влади Генерального секретаря партії, який також приб-рав функції глави держави, стає характерною ознакою радянської політико-державної системи майже до середини 50-х років. У 30-ті роки були знищені залишки державної самостійності України. Централізація влади, характерна для тоталітарного режиму, призвела до централізації і правової системи. Головною тенденцією розвитку права стає перевага загальносоюзного законодавства над республіканським. Правовим вінцем тоталітарного режиму стали Конституція СРСР 1936 року і Конститу-ція УРСР 1937 року. Для історії людської спільноти вони були взірцем полі-тичного цинізму і юридичної догми. Основним наслідком існування тоталітарного режиму на Україні стало впровадження та закріплення у свідомості людей основоположних принципів класиків марксизму-ленінізму, розповсюдження комуністичної ідеології. Ба-гато принципів такої ідеології є до сих пір неприйнятими суспільствами захі-дних країн. Україна та українці, на мою думку, викликають почуття подиву і остраху, що, безперечно, заважає інтеграції нашої держави в світове співто-вариство. ∞ См. работу «В.І ЛЕНІН ТА ВПЛИВ ЙОГО ІДЕЙ НА ІСТОРІЮ УКРАЇНИ»
-
Реферат психокорекційної програми уяви
ВСТУП 3 ТИПОВА ПРОГРАМА ПСИХОКОРЕКЦІЇ УЯВИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ 4 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРОГРАМИ 4 2. ЗМІСТ ЗАНЯТЬ 5 3. ЕТАПИ ПСИХОКОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ 7 3.1. Докорекційно-психодіагностичний (підготовчий) етап 7 3.2. Настановний етап 8 3.3. Психокорекційний (основний) етап психокорекційної роботи 8 3.4. Завершальний (оцінювальний) етап 11 ВИСНОВКИ 12 ЛІТЕРАТУРА 13 ВСТУП Актуальність проведення психокорекційних заходів обумовлена прагненням нашої держави реалізувати ефективну освітянську політику в області навчання і виховання молодого покоління. Підготовка молоді до дорослого життя, підвищення їх рівня освіти залишається справою загальнодержавного рівня, знаходиться в центрі уваги суспільства. Розвиток освітянських технологій, поява нових ефективних методик роботи з різними категоріями учнів являються одними з головних завдань в процесі шкільного навчання. Розвивальна психологічна корекція когнітивної або інтелектуальної сфери розвитку дитини займає в цьому процесі не останнє місце, тому що дозволяє застосовувати до кожного школяра індивідуальний підхід, враховувати всі його психологічні особливості, котрі по тим чи іншим причинам не "вписались" у загальну схему навчального процесу. Психологічна корекція можлива на всіх етапах становлення людини, якщо того вимагають обставини її розвитку, але особлива необхідність в ній виникає у класах початкової школи, коли закладаються основи навчання, знань та вмінь що на всі шкільні роки, а також в процесі подальшого отримання освіти, стають базою для успішного оволодіння учнем навчального матеріалу. Основними при цьому виступають заходи з підвищення когнітивних властивостей особи – уяви, уваги, мислення, пам'яті. Саме вони стають фундаментом, на якому розвивається особистість в цілому, та дозволяють їй успішно реалізовувати себе в усіх видах діяльності. Важливість психокорекції уяви пов’язана з необхідністю нормалізації розумового розвитку молодших школярів, у яких саме в цей період відбувається зміна мисленнєвої моделі – перехід від теоретичного то наочно-образного мислення. Не всі учні успішно долають цю ступінь у розвитку, тому допомога їм являється край необхідною і актуальною. З уявою пов’язано логічне і абстрактне мислення, можливість розв’язання дитиною різноманітних навчальних і практичних завдань. Саме від уяви залежить також розвиток творчих здібностей людини, що стає основою її успішності у дорослому житті. ∞ См. работу «Реферат психокорекційної програми уяви»
-
Педагогічні здібності та їх розвиток
Вступ 3 1. Педагогічні здібності 4 2. Формування та розвиток педагогічних здібностей 10 Висновки 14 Література 15 Вступ Сучасна освіта в Україні має в своєму ”арсеналі” численну множину проблем. Одні з них залишилися в спадщину від старої суспільно-політичної формації, інші з'явилися зовсім недавно. Але завжди, в усі часи, існувала, існує й буде існувати проблема підготовки справжніх педагогів – тих людей, від яких залежить майбутнє нації. Їх педагогічна праця формує із сучасних школярів патріотів Батьківщини, людей, які прийдуть на зміну сучасному поколінню політиків, економістів, управлінців. В свій час сьогоднішні педагоги також були підготовлені та сформовані як фахівці для діяльності у сфері освіти. Наскільки це вдалося, слід судити за результатами їх роботи. Але в будь-якому випадку серед них знайдуться й такі спеціалісти, що не зовсім відповідають високому званню педагога, духовного наставника для сучасної молоді. В цьому зв’язку актуальним по стає питання формування та розвитку педагогічних здібностей майбутніх педагогів. Від того, наскільки будуть сформовані такі здібності, буде залежати ефективність їх праці з виховання та навчання наших дітей. Висновки Таким чином, педагогічні здібності в загальній структурі здібностей людини займають особливе місце. Саме завдяки ним людина стає педагогом, ефективно навчає та виховує учнівську молодь. Педагогічні здібності існують у тісній взаємодії з загальними здібностями людини і ґрунтуються на загальних психологічних характеристиках та властивостях людського індивіда. Але, разом з тим, вони є суто специфічними здібностями, які проявляються тільки в педагогічній сфері. Вміння відчувати людину, знати, що їй потрібно для того, щоб сформуватися в особистість – таких здібностей не вимагає жодна сфера діяльності. Крім того, по стає проблема формування та розвитку педагогічних здібностей. За загальним визнанням, педагогічні здібності закладаються з дитинства та формуються самі за "волею природи". Сформувати педагогічні здібності спеціальними вправами або тренування, скоріше за все, не уявляється можливим. Доступним є тільки розвиток та вдосконалення певних індивідуальних якостей: уваги, пам'яті, мовлення. Доброті, душевній теплоті, вмінню співчувати навчити не можна, це дається від природи. Формування педагогічних здібностей залежить від життєвого шляху особистості, від тих почуттів, випробувань, які випали на її долю та сформували в ній певне світосприйняття, а також певне бажання передати свій досвід іншим. ∞ См. работу «Педагогічні здібності та їх розвиток»
-
інформаційне суспільство
Вступ 3 1. ПОНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА 4 2. ІНФОРМАТИЗАЦІЯ ЯК ОСНОВНИЙ ЧИННИК ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА 7 3. НАСЛІДКИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ДЛЯ СУСПІЛЬСТВА І ОСОБИСТОСТІ 10 Висновки 13 Література 14 Вступ Людство завжди ставило перед собою питання щодо визначення напрямку і перспектив свого розвитку. Куди йде людство? Яким буде наше суспільство у майбутньому? – такі питання стали основними в розгляді явищ буття вченими-футурологами. Сьогодні найбільш перспективною є модель інформаційного суспільства. Інформація становиться реальною силою в політиці, економіці, науці, освіті. Разом з тим розвиток інформаційних технологій надає особливості сучасному розвитку людства, створює умови для появи нових явищ суспільного життя людей. Про особливості розвитку інформаційного суспільства та вплив на нього інформатизації як характерної ознаки його процесів піде мова у цій роботі. Для найбільш повного визначення всіх аспектів цієї теми використані дослідження сучасних і закордонних вчених. Висновки Інформаційне суспільство – це така цивілізація, в основі розвитку і існування якої лежить особлива нематеріальна субстанція, котра умовно йменується "інформація". Вона має властивість взаємодії як з духовним, так і з матеріальним світом людини, формує матеріальне середовище життєдіяльності людини і, крім того, стає основним засобом міжособистісних взаємовідносин. Інформація визначає соціокультурне життя людини і її матеріальне буття. Поява інформаційного суспільства обумовлено стрімким розвитком науки і техніки. Його виникнення і становлення стало безперечним фактом реальності сучасного життя людства. Інформаційне суспільство тільки розпочинає свій шлях по планеті. Не всі країни можуть вважати себе як такими, що досягли рівня новітнього суспільства. Разом із появою інформаційного суспільства виникли і нові проблеми людства. Побудова інформаційного суспільства в деяких розвинених країнах, надає можливість для інших побачити його позитивні і негативні риси. Однією з теоретичних проблем, яка пов’язана з інформаційної сферою є неможливість принципового означення сутності інформації як з матеріальної, так і з філософської точки зору. Інша важлива проблема, а саме – взаємодія техніки, інформації і людини – сьогодні призводить до роздумів щодо доцільності подальшого значного розвитку науково-технічного прогресу. Наслідки, які викликаються поєднанням новітніх інформаційних і промислових технологій, в деяких моментах зачіпають як безпеку існування природи, суспільства, так і самої людини. ∞ См. работу «інформаційне суспільство»
-
Філософія культури та культурологія
Вступ 3 1. Становлення філософської науки про культуру. 4 2. Культурологія як наукова і навчальна дисципліна. 9 Висновки 14 Література 15 Вступ Слово „культура” стало звичним у нашому повсякденному житті. З одного боку, воно зрозуміло всім, а з іншого – навіть науковці ще не дійшли до єдиного висновку щодо змістовного та сутнісного його наповнення. Свідченням того є наявність сьогодні в науковому вжитку більш чотириста термінів та означень поняття „культура”. Культура є невід’ємною частиною нашого життя, витвором людської цивілізації. Досліджувати це явище необхідно для того, щоб краще розуміти найглибші основи буття, осмислювати історичний розвиток суспільства. З поняттям „культура” пов’язані предмети багатьох наук: філософії, соціології, політології, економіки, історії, правознавства та ін. Конкретним вивченням явища культури та його феноменів також займається ціла низка наукових дисциплін, одними серед яких є філософія культури і культурологія. Можна вважати, що в справі осягнення культури вони займають пріоритетне, головне значення. Дана робота являє собою як раз розгляд сутності, призначення та становлення цих наук в системі знань про культуру. Висновки Аналіз філософського на наукового знання свідчить про те, що не завжди людство розуміло та намагалося аналізувати таке явище як культура. Предметом наукового дослідження культура стає тільки на початку ХХ ст., коли виникло питання осмислення та переоцінки усього попереднього історичного розвитку людства. Поняття „культура” тлумачиться дуже широко та в деяких питаннях не зовсім однозначно представниками різних наукових та культурологічних поглядів. Принциповим розумінням культури є підхід до неї, як такого, що створено людиною, на відміну від природних та божественних сил. Різні методологічні підходи в осмисленні культури пропонує така наука як філософія культури, яка намагається інтегрувати та узгоджувати знання різних наук та дисциплін щодо цього питання. Культурологія є однією з наук, що досліджує культуру та її категорії. Вона є інтегративною сферою знання, народженою в широкому багатоаспектному діалозі на перетині філософії, історії, психології, мовознавства, етнографії, релігієзнавства, соціології культури та мистецтвознавства. Базисом культурологічного знання виступають окремі науки про культуру, в межах яких досліджуються певні феномени культури. Таким чином, культурологія належить до соціогуманітарних наук, хоча активно використовує як методи природничих наук, так і спеціальні методи дослідження в соціальній сфері. ∞ См. работу «Філософія культури та культурологія»
|
Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів! На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету.
Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.
|
|