Як горобина підгодовує птахів

 У нас Ви маєте можливість замовити матеріал за темою «Як горобина підгодовує птахів», або знайти вже готові матеріали, які містять певну інформацію за даним запитом

• ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДОВОГО СКЛАДУ ПТАХІВ-СИНАНТРОПІВ
  
  ЗМІСТ Вступ 3 Розділ 1. Загальна характеристика птахів 4 Розділ 2. Загальна характеристика видового складу птахів-синантропів 10 2.1. Ряд Горобині 10 2.2. Ряд Голуби 19 2.3. Ряд Лелекоподібні 20 Розділ 3. Значення птахів в природі та житті людини 22 Висновок 25 Список використаної літератури 26 >>>>
• ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДОВОГО СКЛАДУ ПТАХІВ-СИНАНТРОПІВ
  
  ЗМІСТ Вступ 3 Розділ 1. Загальна характеристика птахів 4 Розділ 2. Загальна характеристика видового складу птахів-синантропів 10 2.1. Ряд Горобині 10 2.2. Ряд Голуби 19 2.3. Ряд Лелекоподібні 20 Розділ 3. Значення птахів в природі та житті людини 22 Висновок 25 Список використаної літератури 26 >>>>
• Загальна характеристика поведінки і походження птахів
  
  План Вступ 2 1. Загальна характеристика поведінки і походження птахів 3 1.1. Ряд Дятлоподібні 6 1.2. Ряд Куроподібні 7 1.3. Ряд Гусеподібні 7 1.3. Ряд Соколоподібні 8 2. Основні форми поведінки, навчання та психологічних процесів птахів 8 Висновки 13 Використана література 14 >>>>
• Перельоти птахів та методи дослідження цього процесу
  
  План Вступ 3 1. Загальна характеристика птахів 4 1.1. Лелека білий, бусол, або чорногуз - Сiconia ciconia (l.) 4 1.2. Гуска сіра - Аnser anser (l.) 5 1.3. Шпак звичайний - Sturnus vulgaris L. 6 1.4. Зозуля звичайна - Сuculus canorus 7 1.5. Ластівка сільська - Hirundo rustica l. 9 2. Дані власних спостережень за прильотом птахів, час прильоту птахів 10 2.1. Перельоти птахів та методи дослідження цього процесу 10 2.2. Спостереження за прильотом лелеки білого 11 2.3. Приліт гуски сірої 13 2.4. Приліт шпака звичайного 14 2.5. Приліт зозулі звичайної 15 2.5. Приліт ластівки сільської 15 Підсумки спостережень 17 Висновок 18 Список використаної літератури 19 >>>>
• Перельоти птахів та методи дослідження цього процесу
  
  План Вступ 3 1. Загальна характеристика птахів 4 1.1. Лелека білий, бусол, або чорногуз - Сiconia ciconia (l.) 4 1.2. Гуска сіра - Аnser anser (l.) 5 1.3. Шпак звичайний - Sturnus vulgaris L. 6 1.4. Зозуля звичайна - Сuculus canorus 7 1.5. Ластівка сільська - Hirundo rustica l. 9 2. Дані власних спостережень за прильотом птахів, час прильоту птахів 10 2.1. Перельоти птахів та методи дослідження цього процесу 10 2.2. Спостереження за прильотом лелеки білого 11 2.3. Приліт гуски сірої 13 2.4. Приліт шпака звичайного 14 2.5. Приліт зозулі звичайної 15 2.5. Приліт ластівки сільської 15 Підсумки спостережень 17 Висновок 18 Список використаної літератури 19 >>>>
• Опис птахів, що вивчаються
  
  Зміст Вступ 3 1. Опис птахів, що вивчаються 4 1.1. Білий лелека 4 1.2. Звичайний крижень 4 1.3. Велика синиця 6 1.4. Загальний опис гусака сірого 7 1.5. Особливості життєдіяльності великого строкатого дятла 8 2. Строки прильоту та гніздування 11 2.1. Особливості життя птахів, їх перельоти та методи дослідження цього процесу 11 2.2. Приліт та гніздування білого лелеки 14 2.3. Приліт та гніздування крижня звичайного 15 2.4. Гніздування синиці великої 16 2.4. Приліт та гніздування гусака сірого 17 2.5. Будування гнізда у великого строкатого дятла 18 3. Загальна будова яйця птахів, період розмноження 20 4. Кладка яєць, висиджування і вигодовування пташенят 24 4.1. Кладка яєць та висиджування пташенят білим лелекою 24 4.2. Кладка яєць та висиджування пташенят крижнем звичайним 24 4.3. Кладка яєць та висиджування пташенят великою синицею 26 4.4. Кладка яєць, висиджування і вигодовування пташенят гусаком сірим 27 4.5. Кладка яєць, висиджування та вигодовування пташенят великим строкатим дятлом 29 Підсумки спостережень 30 Висновок 32 Список використаної літератури 33 >>>>
• Опис птахів, що вивчаються
  
  Зміст Вступ 3 1. Опис птахів, що вивчаються 4 1.1. Білий лелека 4 1.2. Звичайний крижень 4 1.3. Велика синиця 6 1.4. Загальний опис гусака сірого 7 1.5. Особливості життєдіяльності великого строкатого дятла 8 2. Строки прильоту та гніздування 11 2.1. Особливості життя птахів, їх перельоти та методи дослідження цього процесу 11 2.2. Приліт та гніздування білого лелеки 14 2.3. Приліт та гніздування крижня звичайного 15 2.4. Гніздування синиці великої 16 2.4. Приліт та гніздування гусака сірого 17 2.5. Будування гнізда у великого строкатого дятла 18 3. Загальна будова яйця птахів, період розмноження 20 4. Кладка яєць, висиджування і вигодовування пташенят 24 4.1. Кладка яєць та висиджування пташенят білим лелекою 24 4.2. Кладка яєць та висиджування пташенят крижнем звичайним 24 4.3. Кладка яєць та висиджування пташенят великою синицею 26 4.4. Кладка яєць, висиджування і вигодовування пташенят гусаком сірим 27 4.5. Кладка яєць, висиджування та вигодовування пташенят великим строкатим дятлом 29 Підсумки спостережень 30 Висновок 32 Список використаної літератури 33 >>>>
• Біологічні особливості основних видів птахів досліджуваної території
  
  Вступ 3 1. Коротка фізико-географічна характеристика району дослідження 4 2. Видовий склад населення птахів (за літературними даними та власними спостереженнями) 8 3. Біологічні особливості основних видів птахів досліджуваної території 10 3.1. Родина Лелекоподібні 10 Лелека білий 10 3.2. Родина Горобцеподібні 11 Горобець хатній - Passer domesticus (L.) 11 Синиця велика (Parus major). 12 3.3. Родина Воронові 13 Сорока - Ріса ріса (L.) 13 Ворона сіра - Corvus corone L. 14 Грак, гайворон - Corvus frugilegus L. 15 Галка - Corvus monedula L. 16 Сойка - Garrulus glandarius (L.) 16 3.4. Родина Голубоподібні 18 Горлиця звичайна - Streptopelia turtur (L.) 18 Голуб сизий - Columba livia L. 19 3.5. Родина Ластівкові 20 Ластівка сільська - Htrundo rustica L. 20 Ластівка міська - Delichon urbica (L.) 21 3.6. Родина Шпакові 21 Шпак звичайний - Sturnus vulgaris L. 22 3.7. Родина Нормальні Сови 23 Сич хатній - Athene noctua (Scop.) 23 Висновок 24 Список використаної літератури 25 >>>>
• Біологічні особливості основних видів птахів досліджуваної території
  
  Вступ 3 1. Коротка фізико-географічна характеристика району дослідження 4 2. Видовий склад населення птахів (за літературними даними та власними спостереженнями) 8 3. Біологічні особливості основних видів птахів досліджуваної території 10 3.1. Родина Лелекоподібні 10 Лелека білий 10 3.2. Родина Горобцеподібні 11 Горобець хатній - Passer domesticus (L.) 11 Синиця велика (Parus major). 12 3.3. Родина Воронові 13 Сорока - Ріса ріса (L.) 13 Ворона сіра - Corvus corone L. 14 Грак, гайворон - Corvus frugilegus L. 15 Галка - Corvus monedula L. 16 Сойка - Garrulus glandarius (L.) 16 3.4. Родина Голубоподібні 18 Горлиця звичайна - Streptopelia turtur (L.) 18 Голуб сизий - Columba livia L. 19 3.5. Родина Ластівкові 20 Ластівка сільська - Htrundo rustica L. 20 Ластівка міська - Delichon urbica (L.) 21 3.6. Родина Шпакові 21 Шпак звичайний - Sturnus vulgaris L. 22 3.7. Родина Нормальні Сови 23 Сич хатній - Athene noctua (Scop.) 23 Висновок 24 Список використаної літератури 25 >>>>
• Строки прильоту і будівництва гнізд
  
  Зміст Вступ 3 1. Загальний опис птахів, що вивчаються 4 1.1. Загальний опис гусака сірого 4 1.2. Сірий журавель, його загальна характеристика 5 1.3. Особливості життєдіяльності великого строкатого дятла 7 2. Строки прильоту і будівництва гнізд 9 2.1. Особливості життя птахів, їх кочування та методи дослідження цього процесу 9 2.2. Приліт та гніздування гусака сірого 13 2.3. Строки прильоту та будування гнізд у сірого журавля 15 2.4. Будування гнізда у великого строкатого дятла 15 3. Кладка яєць, висиджування і вигодовування пташенят 17 3.1. Загальна будова яйця птахів, період розмноження 17 3.2. Кладка яєць, висиджування і вигодовування пташенят, які характерні для гусака сірого 20 3.3. Кладка яєць у журавля сірого, висиджування пташенят 21 3.4. Кладка яєць, висиджування та вигодовування пташенят великим строкатим дятлом 22 Підсумки спостережень 24 Висновок 26 Список використаної літератури 27 >>>>
• Строки прильоту і будівництва гнізд
  
  Зміст Вступ 3 1. Загальний опис птахів, що вивчаються 4 1.1. Загальний опис гусака сірого 4 1.2. Сірий журавель, його загальна характеристика 5 1.3. Особливості життєдіяльності великого строкатого дятла 7 2. Строки прильоту і будівництва гнізд 9 2.1. Особливості життя птахів, їх кочування та методи дослідження цього процесу 9 2.2. Приліт та гніздування гусака сірого 13 2.3. Строки прильоту та будування гнізд у сірого журавля 15 2.4. Будування гнізда у великого строкатого дятла 15 3. Кладка яєць, висиджування і вигодовування пташенят 17 3.1. Загальна будова яйця птахів, період розмноження 17 3.2. Кладка яєць, висиджування і вигодовування пташенят, які характерні для гусака сірого 20 3.3. Кладка яєць у журавля сірого, висиджування пташенят 21 3.4. Кладка яєць, висиджування та вигодовування пташенят великим строкатим дятлом 22 Підсумки спостережень 24 Висновок 26 Список використаної літератури 27 >>>>
• Особливості лісового середовища як місцеперебування тварин
  
  Зміст Вступ 3 Розділ 1. Особливості лісового середовища як місцеперебування тварин 4 Розділ 2. Склад орнітонаселення досліджуваної території 8 Розділ 3. Вплив діяльності людини а птахів лісу 28 Висновок 30 Список використаної літератури 31 >>>>
• Особливості лісового середовища як місцеперебування тварин
  
  Зміст Вступ 3 Розділ 1. Особливості лісового середовища як місцеперебування тварин 4 Розділ 2. Склад орнітонаселення досліджуваної території 8 Розділ 3. Вплив діяльності людини а птахів лісу 28 Висновок 30 Список використаної літератури 31 >>>>
• Підвищення ефективності методів навчання зоології застосуванням динамічних, текстових і набірних
  
  Вступ 3 Розділ 1. Аналіз методичної літератури 5 1.1. Підвищення ефективності навчання та формування самоосвітньої компетенції учнів в сучасній школі 5 1.2. Ефективність використання наочних матеріалів на уроці зології 8 Розділ ІІ. Передовий педагогічний досвід вчителів зоології 10 2.1. Проблеми розробки методичної основи 10 2.2. Значущість використання схем та таблиць на уроці 13 Розділ. ІІІ Підвищення ефективності методів навчання зоології застосуванням динамічних, текстових і набірних 15 3.1. Використання наочних матеріалів на уроці зоології 15 3.2. Зоологічна екскурсія до весняного лісу 20 3.3. Узагальнюючий урок-гра на тему „Різноманіття птахів” 25 3.4. Розробка уроку зоології на тему “Хрящові риби” 31 Висновок до Розділу ІІІ 42 Загальний висновок 42 Список використаної літератури 42 Мета курсової роботи полягає у дослідженні методів ефективності навчання на уроках зоології, а саме застосування таблиць та схем при проведенні року. Визначивши актуальність та мету курсової роботи, формуємо ряд завдань для їх досягнення: 1. Аналіз методичної літератури з обраної теми. 2. Вивчення передового педагогічного досвіду вчителів, що застосовували досліджувані нами методи підвищення ефективності навчання на уроках зоології. 3. Розробка лабораторних робіт. 4. Підбиття підсумків дослідження. Предметом дослідження є ефективність методів навчання зоології. Об’єкт – таблиці та схеми на уроці зоології як ефективний метод навчання. Курсова робота складається зі вступу, двох теоретичних розділів, одного практичного та висновків. Завершує курсову роботу список використаної літератури, що було застосовано під час дослідження. >>>>
• Біоритми
  
  Вступ 3 1. Поняття та сутність біологічних ритмів людини. 4 2. Біологічні ритми як система адаптацій. 6 3. Теорія „трьох біоритмів”. 10 Висновки 13 Література 14 Вступ Інтерес до біологічних ритмів людина проявляла, напевно, протягом усієї своєї історії. Періодичність сну і неспання, зміна рослинності у різні часи року, сезонні міграції птахів і тварин, життя яких знаходилось у прямій залежності від явищ оточуючої природи, не могли не привернути увагу дослідників. Поступово накопичувалися емпіричні знання про періодичність у живій та неживій природі і про причини, що її обумовлюють. Ще два з половиною тисячоліття тому давньогрецький поет Архілог писав: "Пізнай, який ритм володіє людьми." І люди накопичували ці знання й робили спроби знайти причинно-наслідкові зв'язки між процесами в неживій природі, що повторюються, та долею людини. Стародавні мислителі робили спроби пояснити взаємозв'язок між змінами у неживій природі і процесами, що протікають у біологічних системах. Їхні погляди, з позиції сучасної науки, є наївними, але сутність їх залишається правильною. Вона зводиться до того, що жива і нежива природа на Землі являє собою одне нероздільне ціле і що ритмічність у живій природі породжена силами неживої. Сучасні науковці продовжують досліджувати біоритмічну діяльність усіх живих організмів, в тому числі і людини. Результати їх праці надають значної користі в вивченні такого складного біосоціопсихічного явища як людська істота. Висновки Під біоритмами слід розуміти регулярні кількісні та якісні зміни життєвих процесів у організмі на всіх рівнях життя. Біоритмічний характер діяльності функціональних систем організму притаманний всім живим істотам. Стан здоров’я та працездатність людини багато в чому залежить від того, наскільки режим праці і відпочинку відповідає її індивідуальним біоритмам. Їхній характер завжди індивідуальний. Без біоритмів неможлива нормальна взаємодія систем організму. Тому по них можна судити про його загальний стан. Якщо біоритм порушується, виходить з ладу, починається патологія. З цього випливає корисність знань щодо власних біоритмів людини при її лікуванні, поверненні функціональних спроможностей. Самопочуття людини багато в чому залежить від того, наскільки режим праці і відпочинку відповідає її індивідуальним біоритмам. Сьогодні становиться все більш зрозумілим, що однією з основних причин хвороб і невдач у природному оздоровленні організму є непогодженість життя людини з природними ритмами – водіями функцій організму. В сучасній науці є декілька підходів до визначення сутності та періодичності коливань в організмі живих істот, але незаперечним залишається той факт, що ця періодичність дійсно має місце і, крім того, здійснює величезний вплив на всю життєдіяльність організму. >>>>
• Якісний і кількісний склад нічних метеликів Славутського району
  
  Вступ 4 Розділ І . ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СЛАВУТСЬКОГО РАЙОНУ 6 Розділ ІІ. БІОЛОГО-ЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИДОВОГО СКЛАДУ НІЧНИХ МЕТЕЛИКІВ (Heterocera) 12 2.1. Методика дослідження ряду лускокрилих 12 2.2. Якісний аналіз систематико-фауністичного огляду таксономічних груп лускокрилих (Lepidoptera) 14 2.3. Аналіз впливу абіотичних факторів на кількісний склад ентомофауни нічних метеликів 30 Висновки 43 Список використаної літератури 44 Вступ У світовій фауні налічується понад 140 тис. видів Lepidoptera, поширених переважно у тропіках. В Україні відомо 6 – 8 тис. видів лускокрилих, з них приблизно десята частина – денні, решта – нічні. Метелики, що ведуть денний спосіб життя, об’єднані у надродину Булавовусі (Rhopalocera), а метелики, які літають в сутінках або вночі, об’єднані в над родину Різновусі (Heterocera). Лускокрилі по-різному реагують на фактори зовнішнього середовища, тому нічні метелики літають, живляться й розмножуються з настанням сутінок. Різновусі метелики завдають великої шкоди лісовому, садовому і сільському господарствам. В роки масового розмноження якогось виду комах, наприклад гусениці злато гузок, знищуються великі площі лісів або садів, об’їдаючи все листя з дерев. Після нашестя гусениці залишають мертві ділянки лісів. Не дуже приємно буває, розрізавши яблуко, побачити в ньому „черв’яка” – гусеницю яблуневої плодожерки. Ураження плодів плодожерками знижує, знецінює, а то й знищує весь врожай плодів. Гусениці всіх метеликів, що живляться рослинами, завдають тим значної шкоди, але ця шкода певною мірою компенсується удобренням ґрунту навколо цих рослин екскрементами гусениць. Багато метеликів є непоганими запилювачами квітів, а також гусениці й личинки комах є кормом для птахів. Для людини метелики несуть велику естетичну насолоду, збагачують живу природу барвами, рухами, звуками. Отож користь від комах значно більша тієї шкоди, яку вони завдають. Відомий ентомолог Г.Я. Бей-Бієнко (1903 – 1971) писав, що якби наша планета раптом залишилася без комах, людство спіткала б катастрофа: зникла б дуже велика кількість видів тварин і рослин, люди втратили б багато джерел харчування та іншої необхідної продукції, знизилося б або вичерпалася родючість ґрунту, планета була б завалена відходами. Ріст населених пунктів, розширення сільськогосподарських угідь, забруднення довкілля, застосування отрутохімікатів, колекціонування – все це призвело до зменшення кількісного складу ентомофауни нічних лускокрилих. Саме у цьому полягає актуальність теми нашої бакалаврської роботи. Тому не випадково до Червоної книги України потрапило 173 види комах, серед яких є нічні метелики, а саме бражник „мертва голова” (Acherontia atropos), стрічкарка блакитна (Catocala fraxini), Стрічкарка червона (Catocala nurta), ведмедиця велика (Pericallia matronula), ведмедиця гера (Callimorpha guadripunctanf), ведмедиця-господарка (Callimorfa dominula). Метою даної роботи є дослідження якісного та кількісного складу нічних метеликів Славутського району. Об’єктом вивчення є нічні метелики. Предметом дослідження виступає якісний і кількісний склад нічних лускокрилих Славутського району. Основними завданнями бакалаврської роботи є: • Аналіз спеціальної літератури з теми роботи; • Дослідження якісного складу ентомофауни нічних лускокрилих Славутського району; • Визначення методики обліку руху лускокрилих; • Дослідження впливу абіотичних факторів на кількісний склад популяції Heterocera Славутського району; • проведення обліку нічних метеликів досліджуваної території. Наукова новизна полягає у виясненні якісного і кількісного складу нічних метеликів Славутського району. Теоретичне значення: вивчення біологічних особливостей видового складу нічних метеликів. Практичне значення: дослідження впливу абіотичних факторів на кількісний склад популяцій Heterocera, а також встановлення кількісного співвідношення родин нічних метеликів. Висновки 1. Результати наших досліджень свідчать про те, що на території Славутського району домінантними видами є представники родин совки та бражники, дещо меншою є кількість представників родин медведки і волинянки. За чисельністю видів родини п’ядениці, коконопряди, хохлатки посідають третє місце від попередньо названих. Значно менше зустрічається представників родин листоверток, совковидок та горностаєвих молей, але незважаючи на їх малу кількість, вони завдають великої шкоди сільському господарству. 2. Дослідивши якісний і кількісний склад ентомофауни нічних лускокрилих Славутського району, слід відмітити, що на кількісний склад нічних метеликів впливає ряд абіотичних і біотичних факторів. Однак, провівши певні дослідження, ми можемо сказати, що температура має вирішальне значення, яке впливає на активність Heterocera. Температура тіла комах змінюється при зміні температури навколишнього середовища. Дослідження показали, що оптимальною температурою для активного льоту та спарювання лускокрилих є +18 – +21ºС і південно-західний напрям вітру, натомість підвищення вологості зменшує або взагалі припиняє літ цих комах. Для більш ширшого з’ясування впливу вологості та напряму вітру на активність метеликів плануємо додатково продовжити дослідження. Заплановані завдання виконані, мета досягнута. >>>>
• Безумовні рефлекси, їх біологічна сутність та значення
  
  Вступ 3 Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА КЛАСИФІКАЦІЯ БЕЗУМОВНИХ РЕФЛЕКСІВ В ДОСЛІДЖЕННЯХ РІЗНИХ ВЧЕНИХ 5 1.1. Загальні поняття вродженої діяльності. 5 1.2. Класифікація рефлексів за нейрофізіологами Н.А.Рожанським і А.Д.Слонімом. 6 1.3. Класифікація безумовних рефлексів за етологом Дж.Темброком і нейрофізіологом Ю.М. Конорським. 7 Розділ 2. ФІЗІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ВИДІВ БЕЗУМОВНИХ РЕФЛЕКСІВ 11 2.1. Підготовчий і виконавчий харчовий безумовний рефлекс. 11 2.2. Слиновидільний та ковтальний рефлекс. 13 2.3. Підготовчі та виконавчі захисні рефлекси. 13 2.4. Орієнтовні та статеві рефлекси. 15 Розділ 3. ЗНАЧЕННЯ БЕЗУМОВНИХ РЕФЛЕКСІВ В ОРГАНІЗАЦІЇ РІЗНИХ ФОРМ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ І ТВАРИНИ 18 3.1. Особливості організації безумовного рефлексу (інстинкту). 18 3.2. Досягнення етологів в дослідженні вроджених форм поведінки. 19 3.3. Види інстинктивної поведінки. 24 Висновки 26 Література 28 Вступ Вища нервова діяльність – сукупність рефлексів, які забезпечують різноманітні форми взаємозв’язку тварин і людини з навколишнім середовищем і здійснюється за участю вищих відділів ЦНС (кори великого мозку, підкірки). Основу вищої нервової діяльності становлять умовні рефлекси, що утворюються на основі безумовних рефлексів. Вища нервова діяльність забезпечується двома основними процесами – збудження і гальмування. Під час дії безумовних подразників ці процеси виникають у корі мозку, де вони можуть поширюватися або концентруватися в обмеженій ділянці. У XVII ст. чеський лікар і фізіолог Іржир Проказка, базуючись на своїх теоретичних розмірковуваннях, прийшов до висновку, що формою діяльності нервової системи є рефлекс. Він ввів цей термін в фізіологію, а також поняття рефлекторної дуги, яке не відрізняється від сучасного уявлення. А в 1863 році російський фізіолог І.М.Сєченов на основі експериментальних досліджень і спостережень висунув ідею про рефлекторний характер діяльності мозку, яка була опублікована в книзі „Рефлекси головного мозку.”[12]. Великий внесок у вивчення безумовних рефлексів зробили багато вчених, а саме: І.М.Сєченов, який вважається батьком фізіології, І.П.Павлов, А.А.Ухтомський (принцип домінанти), П.К.Анохін (положення теорії функціональних систем) та інші. Безумовні рефлекси разом з умовними забезпечують пристосування організмів до умов життя. Безумовними їх називають тому, що для їх утворення не потрібно якихось умов. Біологічна роль цих рефлексів полягає в тому, що вони зумовлюють існування новонароджених, які у перші моменти після народження, так і в наступному житті. Вони є основою для формування умовних рефлексів. Вміння володіти правою чи лівою рукою – безумовний рефлекс. Деякі безумовні рефлекси використовують у медичній практиці для визначення стану здоров’я людини: колінний, черевний, мигальний, смоктальний тощо. Упродовж життя природжені рефлекси можуть змінюватись і стають невпізнанними. Слід зазначити, що у людини, на відміну від тварини, прояв безумовних рефлексів відбувається за участю кори головного мозку. Інстинкти – ланцюг послідовних рефлексів, що є однією з форм пристосування тварин до умов життя. Мета роботи – охарактеризувати безумовні рефлекси, розкрити їх біологічну сутність і значення. Завдання: • Висвітлити загальну характеристику безумовних рефлексів і проаналізувати їх біологічну сутність і значення; • Визначити класифікацію безумовних рефлексів; • Проаналізувати структурні основи безумовних рефлексів; • Дати фізіологічну характеристику різним видам безумовних рефлексів; • З’ясувати значення безумовних рефлексів в організації різних форм поведінки людини і тварини. Об’єктом дослідження є безумовні рефлекси людини та тварин. Предмет дослідження: особливості безумовних рефлексів, їх характеристика та значення в організації різних форм поведінки людини і тварини. Висновки 1. В основі регуляції різноманітної діяльності організму є функції нервової та ендокринної систем. Функції нервової системи виявляються в рефлексах. Безумовні рефлекси – це природжені реакції організму за участю нервової системи у відповідь на вплив подразників. Внаслідок поєднання за часом індиферентних (умовних) і біологічно значущих (безумовних) подразників виникають нові просторові взаємозв’язки між різними структурами чоловічого мозку, формується, за словами І.П.Павлова, тимчасовий зв’язок. І.П.Павлов, аналізуючи експериментальний матеріал, дійшов висновку, що тимчасовий зв’язок замикається між проекціями на кору великого мозку безумовного подразника, оскільки кожний безумовний рефлекс, центр якого знаходиться у підкіркових структурах, повинен мати своє кіркове представництво. Вивчаючи безумовні рефлекси тварини, Е.А. Асратян дійшов висновку, що рефлекторна дуга центральних безумовних рефлексів має „багатоповерхову” структуру, тобто в центральній частині складається з багатьох паралельних гілок, які проходять крізь різні рівні ЦНС. Тому кіркове представництво безумовного рефлексу слід розуміти як кіркову (найвищу) гілку дуги безумовного рефлексу. Безумовні рефлекси носять вроджений характери, є видовими та стійкими, рефлекторна дуга лежить на рівні підкіркових структур і кори, має вертикальний характер. 2. Усі безумовні рефлекси можна поділити на рефлекси підтримання (збереження) життя людини чи тварини незалежно від умов існування, а також рефлекси, які функціонують в критичних ситуаціях, для захисту організму – захисні. Задовільна класифікація безумовних рефлексів не створена. І.П.Павлов виділяв: харчові, оборонні, статеві та батьківські гомеостатичні, орієнтовні, ігрові, локомоторні (ходіння, біг, літання). 3. Інстинкт – природжена форма поведінки людини і тварини, що характеризується стереотипністю дій, поштовхом для яких є зовнішні подразники. В зв’язку з еволюцією різних тварин, інстинктивна поведінка формується по-різному. В риб зумовлюється в основному діяльністю проміжного і середнього мозку, а в амфібій і рептилій залежить від діяльності переднього мозку. У птахів вищим регулятором інстинктивної поведінки являється смугасте тіло. Поряд з інстинктами велике значення в поведінці ссавців має утворення умовних рефлексів, які легше і швидше виробляються у видів з найрозвиненішою корою переднього мозку, оскільки в ссавців добре розвинений головний мозок. Безумовні рефлекси та інстинкти не здатні забезпечити повне пристосування тварин до умов життя, що постійно змінюються. Це пристосування досягається умовними рефлексами, що формуються впродовж індивідуального життя. Рефлекторна діяльність нервової системи, що складається з безумовних і умовних рефлексів зумовлює всю різноманітність функцій організму у тому числі пам’ять, мислення і поведінку. >>>>