Твір на тему поспішай робити добро
Кожна людина, проживши своє життя, залишає певну згадку про себе на цій землі: хто на віки збудував прекрасні
архітектурні споруди, хто створив чудові художні полотна, хто був покликаний навчати і виховувати, а хто своєю
повсякденною працею, звичайною і водночас такою потрібною, вносив свій вклад у швидкоплинний потік життя, ї
всі ці люди в усі часи творили добро — добро для кожного, добро для всіх, добро для народу.
Але під словом «добро» розуміють кілька значень. У нашому випадку йдеться про добробут матеріальний, коли
творимо людям добро своєю працею. Якщо ставитися до неї як до творчості, то вона заполоняє наше серце і
приносить великі успіхи. А коли працювати не за своїм бажанням і задоволенням, то, на мою думку, зрушень майже
не буде, і це не принесе людям добра.
Слово «добро» може мати дещо інше значення, коли приносимо добро ласкавою усмішкою, добрим чуйним словом. Тоді
і люди, і оточуючий світ стануть добрішими.
Як важко в наш час достукатись до людських сердець, щоб допомогти їм зрозуміти вічне і найцінніше добро —
благородні почуття людини. Прислухаймось до свого серця, душі і совісті. Може, це нам допоможе.
Приносимо добро — і на душі стає тепло і приємно. Дістаємо задоволення і від подяки людей. Але коли добро йде
не від щирого серця, а тільки заради цієї ж подяки, то ні самі, ні інші не отримуємо щастя.
Сіймо добро і тоді зберемо чудовий урожай: добробут, щастя. Щодня, щогодини потрібно творити людям добро, бо
життя таке коротке: здається, в одні ворота ввійшов, в інші вийшов, а за плечима стукає вже старість. А на
схилі віку будемо самі себе запитувати: яку згадку ми залишили про себе? Що хорошого ми зробили людям? Й
інколи нелегко дати щиру відповідь самому собі на це запитання.
Тож поспішаймо творити добро! Доброю справою, щирим ставленням, своєю усмішкою, допомогою у важку годину ми
приносимо людям радість, а значить — творимо добро. І в цьому розумінні основне значення цього слова.
Сіймо, творімо добро! Бо його ніколи не забувають люди. Бо без нього в нас ніколи не буде до ближнього любові,
адже вона породжується не злом, не ворожістю, а тільки добром. Надовго залишиться наше добро в пам'яті і
серцях людей. І це продовжить наше життя тут, на цій квітучій землі.
Вкладаймо всю свою душу щодня у своє життя, щоб на схилі віку нам не було за що картати себе, щоб не було
соромно за недобрі і необдумані свої вчинки перед дітьми.
Шануймо своїх батьків, бо вони все своє життя, всю свою працю віддають нам — своїм дітям. Як будемо ставитись
до батьків, до інших людей, як будемо виховувати своїх дітей, таке ставлення відчуємо в старості. Добро, яке
даруєш іншим, повертається.