Тема: «Спілкування як пізнання людини людиною» (ID:4052)

ВСТУП 2
1. МЕТОДОЛОГІЯ ЛЮДСЬКОГО ПІЗНАННЯ 2
2. МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ЛЮДИНОЮ СВІТУ 3
3. ІСТИНА – МЕТА ПІЗНАННЯ ЛЮДИНОЮ СВІТУ 4
ВИСНОВОК 5
ЛІТЕРАТУРА 6

Вступ 3
1. Структура спілкування 4
2. Сприйняття людини людиною в процесі спілкування і діяльності 5
2.1. Поняття соціальної перцепції 5
2.2. Механізми взаєморозуміння в процесі спілкування ті діяльності 7
2.3. Зміст і ефекти міжособистісного сприйняття 10
2.4. Точність міжособистісної перцепції 16
2.5. Міжособистісна атаракція 20
Висновок 22
Література 23

Вступ 3
1. Структура спілкування 4
2. Сприйняття людини людиною в процесі спілкування і діяльності 5
2.1. Поняття соціальної перцепції 5
2.2. Механізми взаєморозуміння в процесі спілкування ті діяльності 7
2.3. Зміст і ефекти міжособистісного сприйняття 10
2.4. Точність міжособистісної перцепції 16
2.5. Міжособистісна атаракція 20
Висновок 22
Література 23

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. Роль процесу спілкування в житті людини 6
1.1. Поняття про спілкування 6
1.2. Засоби спілкування 9
1.3. Функції спілкування 14
Висновки до розділу 1. 21
РОЗДІЛ 2. СПІЛКУВАННЯ ЯК ПРОЦЕС ОБМІНУ ІНФОРМАЦІЄЮ ТА ПІЗНАННЯ ЛЮДЬМИ ОДИН ОДНОГО 22
2.1. Розуміння поняття комунікації 22
2.2. Поняття про соціальну перцепцію 24
2.3. Механізми взаєморозуміння та взаємопізнання людьми один одного 25
2.4. Якості особистості, значимі для спілкування 33
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2. 36
ВИСНОВКИ 37
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 40

1. Функції виробничої організації (підприємства) 3
2. Сприймання і розуміння людини людиною в процесі спілкування 7
Список використаної літератури 13

1. Роль пізнання в житті людини 3
2. Інтуїція – форма пізнання оточуючого світу 8
3. Взаємодія людини і інтуїції 14
Висновки 19
Література 21

1. Поняття “пізнання” у філософії. Суб’єкт та об’єкт пізнання, їх взаємозв’язок 3
2. Основні форми освоєння людиною світу: духовно-теоретична, духовно-практична, предметно-практична 7
Список використаної літератури 11

Вступ 3
1. СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА СПІЛКУВАННЯ. 4
2. ФУНКЦІЇ ТА ФОРМИ СПІЛКУВАННЯ. 7
3. СТИЛІ СПІЛКУВАННЯ. 10
Висновки 15
Список використаної літератури 16

Вступ
Серед чинників, що формують особистість, психологи вирізняють насамперед трудову діяльність, спілкування i пізнання. Аналізуючи ці найважливіші сфери людської життєдіяльності, можна помітити такий факт: форми i методи трудової діяльності людина засвоює багато років, способами пізнання світу ми також оволодіваємо тривалий час, натомість спілкуванню людина не навчається цілеспрямовано ніколи і ніде. Немає, такої школи, в якій би навчали складного мистецтва спілкування. Дещо наблизилися до реалізації цієї ідеї фахівці з навчання успішному бізнесу. Вони пропонують курси ефективного ділового спілкування, однак їх теоретичні і практичні напрацювання обмежуються рамками ведення справи і стосуються лише незначної області спілкування людини.
Звісно, досвід спілкування набувається людиною i в процесі праці, і у пізнавальній діяльності, проте цього замало. Велика кількість проблем у житті, зокрема в сім'ї та школі, виникають саме тому, що люди не мають навичок спілкування, не знають його механізмів, законів. Тому актуальність набуття вмінь і навичок спілкування завжди буде мати місце і вимагати від нас ретельного та глибокого його вивчення.

Висновки
Спілкування – важлива форма людського буття, умова життєдіяльності людей, спосіб їхнього об'єднання. Воно є генетичне первинною основою культури спілкування. Спілкування – це міжособистісна і міжгрупова взаємодія, основу якої становить пізнання одне одного і обмін певними результатами психічної діяльності (інформацією, думками, почуттями, оцінками тощо), в ході спілкування становиться та формується особистість. Потреба у спілкуванні розвивається від простих форм (потреба в емоційному контакті) до складніших (у співробітництві, інтимно-особистісному спілкуванні і т. ін.).
Змістом спілкування є наукові та побутові знання, навички та уміння, сама людина (її зовнішній вигляд, особливості характеру, манера поведінки тощо) або ж колективне розв'язування якогось завдання, діяльність. Ставлення та стосунки, які наповнюють спілкування, надають йому своєрідності, певного емоційного забарвлення, диктують засоби, манеру спілкування. Від того, які складаються стосунки, залежить уся система спілкування особистості. Конкретних тем для спілкування в кожного безліч, і чим різноманітніші вони, чим ширше коло спілкування людини, тим багатша і змістовніша сама особистість.
У стилі проявляються всі особистісні риси, від яких залежить успішність і ефективність спілкування. Стиль спілкування інтегрує у собі не тільки комунікативні та психологічні особливості людини, а й її світорозуміння, відношення до людей та до своєї справи, творчі здібності. У стилі спілкування найбільш проявляються особливості індивіда, його особистісні властивості.

ЗМІСТ
1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ КУРСУ 2
1.1. Поняття : спілкування, стратегія, технологія, техніка, прийом 2
1.2. Три рівні відображення дійсності людиною 6
1.3. Три стратегії спілкування 7
1.4. Засоби та техніки спілкування 8
1.5. Три основні модальності спілкування 10
1.7. Так- і Ні- реакції як показники напрямку та продуктивності спілкування 12
2. МОДАЛЬНОСТІ СПІЛКУВАННЯ 13
2.1. Особливості спілкування в основних модальностях 13
2.2. Ділова бесіда з підстройкою під модальність клієнтів 14
2.3. Використання реклами, що містить усі три модальності 15
2.4. Слова предикти у відповідній рекламі 15
2.5. Висновки 16
3. П’ять комунікаційних позицій за В. Сатір в малюнках 16
4. Особливості ефективного спілкування з позицій трансактного аналізу Е. Берна 17
4.2. Аналіз трансакцій 18
4.3. Вихід у спілкуванні із “Звингувачувачем” і “Жертвою” 19
4.4. Приклади «погладжувань» в діловому та особистісному спілкуванні на обрані теми 21
4.5. Висновки 23
5. Резюме вивчення курсу 23
ЛІТЕРАТУРА 24

Вступ 3
1. Дослідження природи та сутності спілкування в психології. 4
2. Функції та форми спілкування. 7
3. Види спілкування. 11
4. Ефективність спілкування 14
Висновки 17
Література 18

Висновки
Спілкування – процес обміну між людьми певними результатами їх психічної і духовної діяльності. Людина – істота соціальна, і необхідність в спілкуванні закладена в неї природою. Спілкування обумовлюється соціальними і духовними потребами людей, являється одним із основних видів діяльності.
Кожна людина має свої, властиві тільки для неї, якості, які обумовлюють ефективність спілкування з іншими індивідами. Для ділового спілкування особливо важлива наявність таких якостей, тому що від них залежить успіх професійної діяльності.
Природа людини, її індивідуальність та стиль спілкування формуються під впливом обставин життя. Спілкування тісно пов’язане з діяльністю. Будь-яка форма спілкування виступає як форма спільної діяльності. У спілкування відбувається збагачення діяльності, розвиваються і утворюються нові зв’язки та стосунки між людьми.
Змістом спілкування є наукові та побутові знання, навички та уміння, сама людина (її зовнішній вигляд, особливості характеру, манера поведінки тощо) або ж колективне розв'язування якогось завдання, діяльність. Ставлення та стосунки, які наповнюють спілкування, надають йому своєрідності, певного емоційного забарвлення, диктують засоби, манеру спілкування. Від того, які складаються стосунки, залежить уся система спілкування особистості.


Вступ
Серед чинників, що формують особистість, у психології вирізняють насамперед трудову діяльність, спілкування і пізнання. Аналізуючи ці найважливіші сфери людської життєдіяльності, можна помітити такий факт: форми і методи трудової діяльності людина засвоює багато років, способами пізнання світу ми також оволодіваємо тривалий час, натомість спілкуванню людина не навчається цілеспрямовано ніколи й ніде. Немає, такої школи, в якій би навчали складного мистецтва спілкування. Звісно, досвід спілкування набувається людиною і в процесі праці, й у пізнавальній діяльності, проте цього замало. Велика кількість проблем у житті, зокрема в сім'ї та школі, виникають саме тому, що люди не мають навичок спілкування, не знають його механізмів, законів.
Останніми десятиліттями інтерес до проблем спілкування надзвичайно посилився. Це пов'язано насамперед з розвитком соціальної психології й підсиленням її впливу на всю систему психологічних наук. Проте проблема спілкування має ширше значення. До неї звертаються такі галузі психологічних знань, як психологія праці, інженерна, медична, педагогічна, юридична психологія тощо, здобутки яких, у свою чергу, збагачують загальну теорію формування психіки людини і розвитку її як особистості.