Тема: «Датчики вологості» (ID:29728)

Вступ 2
Датчики швидкості руху автомобіля 3
Датчики швидкості потоку 22
Висновки 26
Література

Вступ 4
Розділ 1.Випари в атмосфері 5
1.1.Випар і насичення 5
1.2.Швидкість випару 8
1.3.Географічний розподіл випаровуваності і випару 9
Розділ 2.Вологість повітря 12
2.1.Характеристики вологості 12
2.2.Вимір вологості повітря 14
2.3.Географічний розподіл вологості повітря 16
Розділ 3.Хмари й опади 25
3.1.Хмари 25
3.2.Димка, туман, імла 26
3.3.Опади, що випадають із хмар 28
3.4.Форми опадів 29
3.5.Утворення опадів 31
3.6.Географічний розподіл опадів 33
Висновки 39
Список використаної літератури 41

Зміст

4. Дріжджі, їх значення у харчовій промисловості, побуті 3
15. Вплив вологості середовища на розвиток і біохімічну активність мікроорганізмів 8
26. Маслянокисле бродіння: збудники, умови протікання, галузі використання (хімічна реакція, збудники сировини, позитивне та негативне значення) 9
32. Мікрофлора м`яса та її походження. Мікробіологічна оцінка свіжості м`яса 13
60. Значення лікувально-профілактичного харчування. Принципи складання раціону 15
Список літератури 19

Зміст

4. Дріжджі, їх значення у харчовій промисловості, побуті 3
15. Вплив вологості середовища на розвиток і біохімічну активність мікроорганізмів 8
26. Маслянокисле бродіння: збудники, умови протікання, галузі використання (хімічна реакція, збудники сировини, позитивне та негативне значення) 9
32. Мікрофлора м`яса та її походження. Мікробіологічна оцінка свіжості м`яса 13
60. Значення лікувально-профілактичного харчування. Принципи складання раціону 15
Список літератури 19

I модуль 2
Завдання 4 2
1. Вітамінна цінність харчових продуктів шляхи запобігання їх руйнуванню 2
2. Модифіковані крохмалі їхнє використання в харчовій промисловості громадському харчуванні 6
3. Методи оцінки консистенції харчових продуктів 7
4. Драглеутворюючі структури їхнє використання 10
5. ПАВ їхня характеристика та роль у піноутворенні 11
6. Реологічні методи оцінки харчових продуктів їхня характеристика 12
7. Вплив вологості на продукцію громадського харчування 12

І модуль 14
Завдання 8 14
1. Фізико-хімічні властивості білкових систем 14
2. Гідроліз цукрів його технологічне використання. Характеристика кислотного та ферментативного гідролізу 14
3. Основні властивості крохмалю у крохмалевмісних продуктах їхня роль у технологічному процесі виробництва кулінарної продукції 16
4. Глибинне руйнування цукрів при бродінні місце у технологічному процесі виробництва продукції харчування 17
5. Форми і види зв язування вологи у харчових продуктах 19
6. Вплив технологічних факторів на зміни кольору у процесі виробництва кулінарної продукції 21
7. Методи оцінки корисності харчових продуктів 22

Використана література 28

Вступ 4
Розділ І . ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СЛАВУТСЬКОГО РАЙОНУ 6
Розділ ІІ. БІОЛОГО-ЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИДОВОГО СКЛАДУ НІЧНИХ МЕТЕЛИКІВ (Heterocera) 12
2.1. Методика дослідження ряду лускокрилих 12
2.2. Якісний аналіз систематико-фауністичного огляду таксономічних груп лускокрилих (Lepidoptera) 14
2.3. Аналіз впливу абіотичних факторів на кількісний склад ентомофауни нічних метеликів 30
Висновки 43
Список використаної літератури 44



Вступ
У світовій фауні налічується понад 140 тис. видів Lepidoptera, поширених переважно у тропіках. В Україні відомо 6 – 8 тис. видів лускокрилих, з них приблизно десята частина – денні, решта – нічні. Метелики, що ведуть денний спосіб життя, об’єднані у надродину Булавовусі (Rhopalocera), а метелики, які літають в сутінках або вночі, об’єднані в над родину Різновусі (Heterocera). Лускокрилі по-різному реагують на фактори зовнішнього середовища, тому нічні метелики літають, живляться й розмножуються з настанням сутінок. Різновусі метелики завдають великої шкоди лісовому, садовому і сільському господарствам. В роки масового розмноження якогось виду комах, наприклад гусениці злато гузок, знищуються великі площі лісів або садів, об’їдаючи все листя з дерев. Після нашестя гусениці залишають мертві ділянки лісів.
Не дуже приємно буває, розрізавши яблуко, побачити в ньому „черв’яка” – гусеницю яблуневої плодожерки. Ураження плодів плодожерками знижує, знецінює, а то й знищує весь врожай плодів. Гусениці всіх метеликів, що живляться рослинами, завдають тим значної шкоди, але ця шкода певною мірою компенсується удобренням ґрунту навколо цих рослин екскрементами гусениць. Багато метеликів є непоганими запилювачами квітів, а також гусениці й личинки комах є кормом для птахів. Для людини метелики несуть велику естетичну насолоду, збагачують живу природу барвами, рухами, звуками. Отож користь від комах значно більша тієї шкоди, яку вони завдають.
Відомий ентомолог Г.Я. Бей-Бієнко (1903 – 1971) писав, що якби наша планета раптом залишилася без комах, людство спіткала б катастрофа: зникла б дуже велика кількість видів тварин і рослин, люди втратили б багато джерел харчування та іншої необхідної продукції, знизилося б або вичерпалася родючість ґрунту, планета була б завалена відходами.
Ріст населених пунктів, розширення сільськогосподарських угідь, забруднення довкілля, застосування отрутохімікатів, колекціонування – все це призвело до зменшення кількісного складу ентомофауни нічних лускокрилих. Саме у цьому полягає актуальність теми нашої бакалаврської роботи. Тому не випадково до Червоної книги України потрапило 173 види комах, серед яких є нічні метелики, а саме бражник „мертва голова” (Acherontia atropos), стрічкарка блакитна (Catocala fraxini), Стрічкарка червона (Catocala nurta), ведмедиця велика (Pericallia matronula), ведмедиця гера (Callimorpha guadripunctanf), ведмедиця-господарка (Callimorfa dominula).
Метою даної роботи є дослідження якісного та кількісного складу нічних метеликів Славутського району.
Об’єктом вивчення є нічні метелики.
Предметом дослідження виступає якісний і кількісний склад нічних лускокрилих Славутського району.
Основними завданнями бакалаврської роботи є:
• Аналіз спеціальної літератури з теми роботи;
• Дослідження якісного складу ентомофауни нічних лускокрилих Славутського району;
• Визначення методики обліку руху лускокрилих;
• Дослідження впливу абіотичних факторів на кількісний склад популяції Heterocera Славутського району;
• проведення обліку нічних метеликів досліджуваної території.
Наукова новизна полягає у виясненні якісного і кількісного складу нічних метеликів Славутського району.
Теоретичне значення: вивчення біологічних особливостей видового складу нічних метеликів.
Практичне значення: дослідження впливу абіотичних факторів на кількісний склад популяцій Heterocera, а також встановлення кількісного співвідношення родин нічних метеликів.
Висновки
1. Результати наших досліджень свідчать про те, що на території Славутського району домінантними видами є представники родин совки та бражники, дещо меншою є кількість представників родин медведки і волинянки. За чисельністю видів родини п’ядениці, коконопряди, хохлатки посідають третє місце від попередньо названих. Значно менше зустрічається представників родин листоверток, совковидок та горностаєвих молей, але незважаючи на їх малу кількість, вони завдають великої шкоди сільському господарству.
2. Дослідивши якісний і кількісний склад ентомофауни нічних лускокрилих Славутського району, слід відмітити, що на кількісний склад нічних метеликів впливає ряд абіотичних і біотичних факторів. Однак, провівши певні дослідження, ми можемо сказати, що температура має вирішальне значення, яке впливає на активність Heterocera. Температура тіла комах змінюється при зміні температури навколишнього середовища. Дослідження показали, що оптимальною температурою для активного льоту та спарювання лускокрилих є +18 – +21ºС і південно-західний напрям вітру, натомість підвищення вологості зменшує або взагалі припиняє літ цих комах.
Для більш ширшого з’ясування впливу вологості та напряму вітру на активність метеликів плануємо додатково продовжити дослідження. Заплановані завдання виконані, мета досягнута.