Вступ 3 1. ПОГЛЯДИ НА ЛЮДИНУ І СУСПІЛЬСТВО АВРЕЛІЯ АВГУСТИНА ТА ФОМИ АКВІНСЬКОГО 4 2. РОЗВИТОК ІДЕЙ ПРО ЛЮДИНУ І СУСПІЛЬСТВО В ЕПОХУ ВІДРОДЖЕННЯ 8 3. СУСПІЛЬНІ МОДЕЛІ УТОПІСТІВ 12 Висновки 14 Література 15 Вступ Епоха Середньовіччя, яка бере початок з V ст. н.е., має у своєму складі три періоди: 1) раннє
середньовіччя (V – ХІ ст.); період розвиненого феодалізму (ХІ – ХV ст.); пізнє
середньовіччя (кінець ХV – середина ХVІІ ст.). Порівняно з епохою античності
середньовіччя – це крок назад у розвитку наукового пізнання про оточуючу дійсність. Тому даний період дуже бідний на відомості про соціологічні дослідження, до речі як і про дослідження в будь-якій іншій галузі наукового пізнання. Схоластика і теологія, які панували в цей час у суспільній свідомості (особливо в період
раннього середньовіччя), на цілі століття загальмував розвиток наукових знань. Практично усе було під опікою християнської церкви, яка спираючись на християнську філософію, розглядала світ, людину, суспільство як продукт божого творіння. Для соціології є важливим теоретичні надбання, які мали своє походження у цю епоху. Мислителі того часу мали своєрідний погляд на суспільство, людину та її місце в житті. Незважаючи на те, що в багато чому їх думка залежала від церковних догматів, вона пройшла певний шлях від схоластичних положень Аврелія Августина до революційних ідей філософів Відродження. Висновки Період
середньовіччя є також важливим етапом в розвитку соціології. В цей час видатні теологи і філософи осмислювали сутність людини, її призначення у житті. Вони, на жаль, не розглядали людину як частку суспільства, проте їх думки щодо людини та суспільства пов'язувалися з загальною світобудовою, спробою їх пояснити через інші, більш абстрактні поняття. Основний світоглядний принцип
середньовіччя полягав у тому, що світ створено Богом. З цієї точки зору мислителі того часу розглядали усі явища оточуючого світу, в тому числі і суспільні. Для людини цієї доби підвалини життя виражали Божий замисел творіння, і суть його вважався незмінним. Ідеальну мету прагнення до вдосконалення світу вбачали у досягненні максимальної адекватності конкретних форм людського життя непорушним, божественним законам. Сучасна соціологія, розглядаючи механізми взаємодії в суспільстві повністю відкидає схоластичне, суто релігійне їх розуміння, які були притаманні в той період. Але не можна сказати, що погляди мислителів Середньовіччя канули у літу разом з цією епохою. Вони не стали анахронізмом, а у вигляді неотомізму дійшли до наших днів та знайшли багато прихильників у всьому світі. Маючи широку соціальну базу, яку складають численні прихильники релігійної віри, багато ідей
середньовіччя щодо справедливого та ідеального облаштування суспільства, духовного відродження людини мають актуальність й сьогодні.
>>>>