Для скачивания материала введите логин и пароль полученные в СМС:

• Безсмертя та добро вічність і краса - основа життя людини на землі (за повістю Віктора Близнеця (Звук павутинки)
  
  Безсмертя та добро вічність і краса - основа життя людини на землі
  
  
• Краса чистих людських взаємин
  
  Тема: Краса чистих людських взаємин Предмет: зарубіжна Вид: твір
  
  
• Твір у публіцистичному стилі на тему "Неповторна краса рідного краю»
  
  Тема: Твір у публіцистичному стилі на тему "Неповторна краса рідного краю» Предмет: укр. мова Вид: твір
  
  
• У чому краса мистецького слова Лесі Українки
  
  у чому краса мистецького слова Лесі Українки
  
  
• «Краса вірності в коханні» твір за повістю М. Коцюбинського «Дорогою ціною»
  
  «Краса вірності в коханні» твір за повістю М. Коцюбинського «Дорогою ціною»
  
  
• Моральна краса дівчини-українки за драмою І. Котляревського „Наталка Полтавка”
  
  Моральна краса дівчини-українки за драмою І. Котляревського „Наталка Полтавка”
  
  
• Романи "Тигролови" та "Сад Гетсиманський", написані І. Багряним
  
  ЛІТЕРАТУРА 1. Бацій І.С. Краса і сила слова. — К., 1983. 96 с. 2. Гуляев Н.А. Теория литсратуры. — М., 1985. — 270 с. 3. Введение в литературоведение /Под ред. Т.И.Поспелова. —М., 1988.-320с. 4. Введение в литературоведение: Хрестоматия /Под ред. Г.А.Поспелова. — М., 1988. — 300 с. 5. Гречанюк С. На тлі XX століття. — К., 1990. — 310 с. Жулинський М. Із забуття — в безсмертя: сторінки призабутої спадщини. — К., 1990. — 446 с.
  
  
• Мова –унікальне явище в житті людини і суспільства. Її роль у формуванні особистості
  
  І. Мова – найцінніше надбання людства ІІ. Головні функції мови: а) комунікативна; б) мислеоформлююча; в) пізнавальна; г) естетична ІІІ. 1) Роль мови у формуванні особистості: а) мова і мислення; б) плекаймо слово; в)” Мова рідна, слово рідне” 2) Підсумки і висновки: а) краса і багатство рідної мови; б) моя особиста позиція про роль мови в житті людини і суспільства.
  
  
• Життя без любові – не життя, а існування. За творами поетів романтиків
  
  Життя без любові – не життя, а існування. За творами поетів романтиків
  
  
• Українські землі кінця 19 початку 20 ст. Національне відродження
  
  Українські землі кінця 19 початку 20 ст. Національне відродження
  
  
  
• Образ матері в творах українських поетів другої половини ХХ ст.
  
  План Вступ 3 1. Образ матері в поезії А. Малишка 3 2. Поезія Б. Олійника про матір 6 3. Образ матері в творчості В. Симоненка та І. Драча, Д. Павличка 8 Заключення 15 Література 16
  
  
• Співвідношення понять „дух”, „душа”, „тіло” у психології релігії
  
  Вступ 2 Розділ І 5 УЯВЛЕННЯ ПРО ДУШУ ТА ЇЇ ПРИРОДУ У ВЧЕННЯХ АНТИЧНОСТІ 5 1.1. Поняття про душу давньогрецьких матеріалістів. 5 1.2. Сутність уявлень Платона і Арістотеля про душу і дух. 9 Висновки до 1-го розділу 14 Розділ ІІ 16 ПРОТИСТОЯННЯ ПОГЛЯДІВ ВІДНОСНО ПОНЯТЬ „ДУША”, „ДУХ” В ПЕРІОД СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА НОВОГО ЧАСУ 16 2.1. Християнство про співвідношення тіла й душі людини. 16 1.2. Раціональні пояснення душі і духовності. 21 Висновки до 2-го розділу 28 РОЗДІЛ ІІІ 29 РОЗУМІННЯ ДУШІ І ДУХУ В СУЧАСНИХ НАУКОВИХ КОНЦЕПЦІЯХ 29 1.1. Екзистенціалістські і фрейдистські поняття душі. 29 3.2. Сучасні погляди психологічної науки на духовну сферу людини. 32 Висновки до 3-го розділу. 37 Висновки 39 Література 41
  
  
• У мене в грудях дві душі живуть
  
  У мене в грудях дві душі живуть (твір за трагедією Фауст)
  
  
• Західноукраїнські землі в першій половині ХІХ століття під владою Австрійської імперії
  
  1. Україна під владою імперії 3 2. Реформи Гобсбургів у західній Україні. 4 3. Національно-визвольний рух в західних землях 6 Висновок 12
  
  
• Культура Болгарії кінця ХІХ – початку ХХ сторіччя
  
  План Вступ 3 1. Історичні передумови розвитку культури Болгарії кінця ХIХ – початку ХХ сторіччя 5 2. Болгарська література в кінці ХІХ, на початку ХХ сторіччя 6 3. Основні представники мистецтва Болгарії кінця ХIХ, початку ХХ сторіччя 8 4. Взаємозв’язки української і болгарської культури 13 Висновки 17 Література 18
  
  
• Рукописний документ і його місце в контексті національної культури
  
  ПЛАН Вступ 3 І. Рукописи княжої доби 5 а) ХІ століття 5 б) ХІІ століття 12 в) ХІІІ століття 18 ІІ. Мистецтво української рукописної книги ХІV - ХІІ століть 20 ІІІ. Вплив друкарства на рукописні документи 25 Висновок 29 Література 31
  
  
• Праця українських дослідників 30-х років
  
  План Вступ 3 1. Розвиток українського книгознавства в кінці 20-х – на початку 30-х років ХХ століття 3 2. Іван Огієнко – книгознавець 7 3. Книгознавча та бібліографічна діяльність Степана Сірополка 10 4. Видавнича діяльність Івана Тиктора 12 Література 16
  
  
• ПОЛІТОЛОГІЧНІ КОНЦЕПЦІЇ ХХ СТОЛІТТЯ
  
  1. ПОЛІТОЛОГІЧНІ КОНЦЕПЦІЇ ХХ СТОЛІТТЯ 3 1.1. КЛАСИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ ХХ СТОЛІТТЯ 3 1.2. ОСНОВНІ ІДЕЇ ТА НАПРЯМКИ АМЕРИКАНСЬКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ СОЦІОЛОГІЇ 4 1.3. ФРАНЦУЗЬКА ПОЛІТИЧНА ДУМКА 6 1.4. НІМЕЦЬКА ПОЛІТИЧНА ДУМКА 6 2. УКРАЇНСЬКА ІНТЕЛІГЕНЦІЯ ПРО НАЦІОНАЛЬНЕ КУЛЬТУРНЕ ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНИ В 60-70-Х РОКАХ ХХ СТОЛІТТЯ 8 3. ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА 10 3.1. ПОНЯТТЯ “ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА” 10 3.2. ТИПОЛОГІЯ ТА РІВНІ ПОЛІТИЧНИХ КУЛЬТУР 11 3.3. МЕХАНІЗМИ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ 16 4. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 18
  
  
• Блукання людської душі від пізнання гріхів до очищення і набуття віри в добро
  
  Блукання людської душі від пізнання гріхів до очищення і набуття віри в добро (за твором Данте Божественна комедія)
  
  
• Милосердя – це помилка людської душі чи обов’язок кожного?
  
  Милосердя – це помилка людської душі чи обов’язок кожного?
  
  
• Українські землі у складі великого князівства литовського XVI – першої половини XVII
  
  Вступ 3 1. Українська державність в XVI - першій половині XVII ст. 3 2. Економічне становище українських земель за часів великого князівства литовського 10 3. Національно-духовне життя українців під владою литовського князівства 15 Література 18
  
  
• Щоб створити щось красиве треба мати красу у душі
  
  Щоб створити щось красиве треба мати красу у душі
  
  
• Чистота душі, остереження гріха-Божий і людський заповіти М.Гоголь
  
  Чистота душі, остереження гріха-Божий і людський заповіти М.Гоголь
  
  
• Проблема істини філософії
  
  Вступ 3 1. Поняття істини та еволюція її розуміння в історії філософії та культури. 4 2. Проблеми критерію істини. Основні концепції. 8 3. Істина в філософії, науці та праві. 12 Висновки 19 Література 20 Вступ Проблема істини споконвіку цікавила мислителів. Без спроб її розв’язання не обходилася і не обходиться в даний час жодна область знання. У філософії із самого початку осмислення пізнавальної проблематики постало питання: якщо ми сприймаємо дійсність через певні наші образи, уявлення й поняття, то якою мірою можемо бути впевнені в їх надійності? Зазначене питання постає у гносеології як питання про істину в пізнанні. Погляди на дану проблему безперервно змінювалися. Філософи пропонували і уточнювали нові концепції розуміння і пізнання світу. Як у минулому, так й в сучасних умовах три великих цінності залишаються високим мірилом як людських діянь, так й самого життя людини – її служіння істині, добру та красі. Перша уособлює цінність знання, друга – моральні підвалини життя і третя – служіння цінностям мистецтва. При тому істина є тим фокусом, у якому з'єднуються добро й краса. Для того, щоб розібратися в проблемі істини слід проаналізувати питання пізнаваності світу, суверенності мислення, шляху, який проходить наше мислення в ході досягнення істини, розгледіти перехід від абстрактного до конкретного, уяснити питання відношення абсолютної і відносної істини, а також її критеріїв. Висновки Істина постає не як щось застигле, вічне, незмінне, а як процес функціонування інтелектуального складника суспільно-історичного життя. У цьому процесі наявні чуттєва, раціонально-логічна та досвідно-практична складові частини. Тому й ознаки істини на різних рівнях її функціонування можуть бути різні: чуття засвідчує нам фактичність існування або неіснування будь-чого; мислення фіксує суттєві та необхідні зв’язки, характеристики, риси реальності; практика та досвід окреслюють умови та межі застосування розумових конструкцій. Якби пізнання із самого свого початку не було б істинним сприйняттям дійсності, то людина не могла б не тільки розумно перетворювати навколишній світ, але й пристосуватися до нього. Сам факт існування людини, історія науки та практики підтверджують справедливість цього положення. Разом з тим, слід визнати, що шлях до істини завжди був тривалим, суперечливим. Він постійно підвернений впливу крайнощів та оману. Діалектика пізнання абсолютної істини, як пізнання світу в цілому, полягає в тому, що вона складається із суми відносних істин, а в кожній відносній істині мають місце елементи, частинки абсолютного знання, тобто такого знання, яке не може бути спростоване в майбутньому. Отже, пізнання істини – це процес взаємодії, співвідношення абсолютної і відносної істин: абсолютне знання розкривається через відносне, а відносне має у собі абсолютне, його елементи. Критеріїв істини існує багато, але найголовнішим на сьогоднішній день є практика. Крім практики існують і інші критерії: чуттєвий, логічний, естетичний, але всі вони, кінець кінцем, опосередковані практикою. Тому суспільна практика є вирішальним і загальним критерієм істини.
  
  
• Неокласична філософія кінця 19-20 ст.
  
  Неокласична філософія кінця 19-20 ст. / Висновки
  
  
• контрольна з історії
  
  Модуль 1. Виникнення ранньофеодальної держави Київська Русь Ошибка! Закладка не определена. ВСТУП 3 1. ПЕРЕДУМОВИ УТВОРЕННЯ ДЕРЖАВИ КИЇВСЬКА РУСЬ 4 2. ОСНОВНІ ПЕРІОДИ ФОРМУВАННЯ КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 5 3. ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ ТА ДЕРЖАВНИЙ АПАРАТ КИЇВСЬКОЇ РУСІ (ІХ – ХІІ СТ.) 11 3.1. Державний апарат 11 3.2. Система управління 14 3.3. Основні джерела права Київської Русі. Досвід кодифікації права 17 Модуль 2. Державний устрій України за доби формування Козацької держави та за часів Гетьманщини (ХVІ – ХVІІІ століття) Ошибка! Закладка не определена. ВСТУП 21 1. ПЕРІОД ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ (ХV – ХVІ СТОЛІТТЯ) 21 2. СУТНІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ СІЧІ ТА ГЕТЬМАНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 30 3. СУТНІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРИТОРІАЛЬНО-АДМІНІСТРАТИВНОЇ СИСТЕМИ ТА МІСЦЕВОГО УПРАВЛІННЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ СІЧІ ТА ГЕТЬМАНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 37 Модуль 3. Державно-правове становище українського населення у складі Великого князівства Литовського, королівства Польща і Речі Посполитої Ошибка! Закладка не определена. ВСТУП 41 1. ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА КОРОЛІВСТВА ПОЛЬЩА. МІСЦЕ УКРАЇНСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ У ДАНІЙ СИСТЕМІ 42 2. ОСНОВНІ РИСИ ДІЮЧОГО ПРАВА НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У СКЛАДІ ЛИТВИ 44 3. ОСНОВНІ РИСИ ДІЮЧОГО ПРАВА НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У СКЛАДІ ПОЛЬЩІ 48 4. ЗМІНИ У ПРАВОВОМУ СТАНОВИЩІ УКРАЇНСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ 51 ЛІТЕРАТУРА 54
  
  
• Розвиток академічної філософії в Україні кінця 19 початку 20 ст.
  
  Розвиток академічної філософії в Україні кінця 19 початку 20 ст. / Висновки
  
  
• Особливості творчості Генріха Гейне
  
  Вступ 3 РОЗДІЛ 1. ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ ПОЕТА ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ЙОГО СВІТОГЛЯДНИХ ТА ХУДОЖНІХ ОБРАЗІВ. 6 РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ ПОЕТИКИ, КОМПОЗИЦІЇ, ЖАНРУ ТВОРІВ ГЕЙНЕ 19 2.1. Початок творчого шляху. "Книга пісень". 19 2.2. Публіцистика і поезія 30 – 40-х років. 30 2.3. Поема „Атта Троль”. 44 2.4. Творчість передберезневого періоду. 47 Поема "Німеччина. Зимова казка". 47 2.5. Останній період творчості. "Романсеро". 52 Висновки 59 Література 62 Вступ Актуальність теми дослідження. Твори Генріха Гейне цілком обумовлені тією соціально-політичною і культурною ситуацією, яка склалася у Західній Європі в першій половині ХІХ ст. Більшість його робіт пов’язані з своєрідним, поетичним відображенням думок і почуттів сучасників поета. Однак, мало хто з сучасних дослідників просліджує аналогію суспільної атмосфери того часу з нашими моральними установами і новими духовними цінностями та нормами, що народжуються на наших очах. Початок ХІХ століття – це період бурхливого розвитку капіталізму, подібно до того, як ринкові відносини капіталу постають та зміцнюються сьогодні на Україні. Гейне, сучасник ХІХ ст., з гіркотою відмічав, що дух наживи, дух грошей проник в усі сфери суспільного життя, в мораль, у взаємовідносини між людьми. На його погляд, взаємини, що будуються на принципах торгашества, псують людину, знищують в ній шляхетні основи, прагнення до романтизму, мріяння, руйнують ідеали чесної і порядної людини. Сучасна Україна повторює цей шлях європейських країн у своєрідному, „постмодерновому”, „постіндустріальному” варіанті. З висоти моральних ідеалів комунізму радянських часів, наше суспільство „скотилося” до „дикого капіталізму” і, можна сказати, розпочало „з нуля” своє нове становлення, на яке Захід перед тим затратив майже двісті років. Дух наживи, капіталу заполонив собою всі суспільні відношення, не пощадив навіть родинні почуття та сімейні цінності. Все, що можна продати, сьогодні продається: краса, розум, любов, талант, вірність. В погоні за збагаченням люди іноді забувають прості норми моралі і навіть християнські заповіді. Обман людей став звичним явищем не тільки в бізнесі, а й в політиці, медицині, державному управлінні, засобах масової інформації, соціальній сфері. Гейне був свідком розвитку подібних процесів в Німеччині і Франції ХІХ століття. Він спостерігав за змінами, що відбувалися під впливом грошей, і йому здавалося, що людство йде до загибелі. Він не вірив, що капіталізм здатен змінити людину на краще. Його твори, а багато з них є публіцистичними, складають своєрідну інтерпретацію суспільно-політичних подій того часу, відображають кризові явища духовної сфери. Дослідження його праць здатне надати можливість уявити почуття людини, що опинилася в подібній ситуації, як і у нас, показати її моральні і духовні шукання, особистісні переживання. Творчість Гейне підказує, що історія схиляється до повторення, хоч і на вищому рівні, а осмислення минулих історико-культурних процесів та їх порівняння з сучасними аналогами може надати значний матеріал для роздумів щодо подальшого вдосконалення та покращення суспільства та його цінностей. Сьогодні Гейне, на жаль, відноситься до розряду „позабутих” поетів. Грандіозна популярність, якою він користувався за свого життя, поступово зникла та перейшла до забуття. Вважається, що він не привніс значних новаторських елементів в розвиток поезії та публіцистики, а його відданість певним стилям в мистецтві відповідало, більшою мірою, нахилам та моді того часу. Однак, майстерність, з якою він складав свої твори, здобула йому всезагальне визнання в широких літературних колах Німеччини і Франції та інших європейських країн. Проблеми моралі, високої громадянської позиції, чистої любові, що піднімав Гейне, актуальні і в наші часи та вимагають глибоко вивчення творчого здобутку поета. Протягом тривалого часу його творчість не досліджувалася і не вивчалася в нашій країні. Певну увагу на нього звертали в період колишнього СРСР через те, що деякі його роботи були проникнути революційним духом: критикою капіталізму та закликом до зміни суспільних порядків. Головними дослідниками творчості Гейне були радянські літературознавці -„германісти”: О.Ф. Кніпович, О.І. Дейч, А.С. Дмітрієва, С.П. Гіждеу, Г.В. Стаднікова, Ф.П. Шіллер, Я.І. Гордон. Проте й радянські критики його недолюблювали за те, що все ж такі більшість його робіт грала на користь колишніх вищих аристократичних кіл Німеччини, яким він як раз і приписував шляхетність, порядність, відданість старим „гуманістичним” ідеалам. За часів незалежності України Гейне не присвячено жодної дисертації на здобуття наукового ступеню. Малочисельні публікації в мистецтвознавчої літературі більш висвітлюють загальний біографічний та творчий шлях поета, ніж конкретний літературознавчий аналіз його творів, що відноситься до поетики, композиції, стильових та жанрових особливостей. Тому метою даної роботи є вивчення особливості творчості Г. Гейне, поглиблення знань щодо тих художніх прийомів поета, застосування яких принесло йому заслужену славу видатного митця в період найбільшого визнання. Об’єктом дослідження виступає лірика Генріха Гейне на всіх етапах його творчості. Предметом дослідження – особливості поетики, композиції, жанру віршів, поем. На досягнення мети дослідження спрямовані наступні завдання: – прослідкувати вплив особливостей життєвого та творчого шляху поета на формування жанрових та стильових характеристик його віршів; – проаналізувати етапи розвитку лірики Гейне: її стадій та етапних досягнень, шляхи становлення та прийоми художньої майстерності поета; – визначити особливості традиційних та новаторських рис лірики Г.Гейне, дослідити тематику, проблематику та поетику його віршів на різних етапах творчості. Методологічна основа дослідження. У роботі використовувався генетичний, конкретно-історичний методи, а також герменевтика як методика цілісного осмислення тексту. Широко застосувався метод аналізу літературознавчої, історичної, філософської, публіцистичної літератури. Вирішення зазначених у роботі завдань став можливим лише при застосуванні сучасних досягнень літературознавства та елементів методології інших гуманітарних наук. Висновки Можна сказати; що Генріх Гейне є не тільки найзначнішою, а чи й не найхарактернішою постаттю пізнього німецького романтизму. Еволюція його творчості виразно відбиває істотні закономірності й тенденції розвитку німецької літератури 20 – 40-х років, коли в ній відбувалися бурхливі й складні процеси. В літературу він прийшов на межі 20-х, коли ще були живими й дієвими традиції раннього романтизму, і його поетична творчість, в основному, розвивалася в річищі, прокладеному фольклорно-народною течією. Різкий поворот наступає в 30-ті роки, коли зростає громадсько-політична активність поета, він все більше проймається радикальними настроями і на початку 40-х проголошує себе "барабанщиком революції". В його творчості цього періоду публіцистика тіснить поезію, і річ тут не лише в тому, що він пише переважно публіцистичну прозу, – його поезія теж значною мірою стає публіцистичною. В останній період життя й творчості – період "матрацної могили" – Гейне повертається до ліричної поезії, яка набуває нового змісту та звучання. Водночас слід сказати, що творчість Гейне, особливо 30 – 40-х років, не вкладається в рамки романтизму, навіть найширше трактованого. Це був період в історії німецької літератури, коли романтизм у формах, усталених в попередні періоди, Переживав кризу, коли письменники активно шукали нові шляхи й форми творчості. Це далеко не завжди означало розрив з романтизмом, його світоглядними засадами й естетикою, – пошуки продовжувалися, і в їх параметрах, зокрема в німецькій літературі, теж наступає час взаємодії романтизму з утопічним соціалізмом. Паралельно спостерігається розвиток реалістичних тенденцій, зокрема у письменників групи "Молода Німеччина", Г. Бюхнера тощо. На цей же період припадає розквіт бідермаєру в німецькій літературі й мистецтві, і всі ці різнорідні елементи й інтенції нерідко примхливо перепліталися у творчості багатьох тогочасних німецьких митців, в тому числі й Гейне. У його творчості продовжують жити філософські, політичні і естетичні ідеї революційної епохи, епохи Просвітництва, епохи німецької класики, прагнення подолати застарілі відносини, мрія про царство розуму і людське щастя, думка про здібність людини до вдосконалення. Але у міру того, як ідеальне царство гармонії перетворювалося на дисгармонійну реальність буржуазного миру, ці ідеї вже не сприяли ні розумінню, ні освоєнню дійсності, і у Гейне ще на ранньому етапі можна спостерігати відхід від просвітницьких ідеалів і зростання ролі суб'єктивного відчуття, індивідуального самоствердження у ворожому відсталому світі, що було характерне і для німецького романтизму. Пристрасні пошуки такого світопорядку, при якому соціальна справедливість поєднувалася б з необмеженими можливостями розвитку особистості. Світова слава Гейне визначається, перш за все, лірикою, і навіть не всією лірикою, а лише любовними віршами, написаними головним чином до 1830 року. Вони зібрані в першій великій збірці його віршів, в "Книзі пісень", в циклі "Нова весна", включеному потім в збірку "Нова поезія". Цикли "Книги пісень" відображають поетичний розвиток Гейне. Але, читаючи ці вірші, підмічаєш, що впродовж більше десяти років любовна тема займала в них, безперечно, перше місце. Судячи з цих віршів, між вісімнадцятим і двадцять восьмим роком життя всі бажання поета, все його щастя – все значення життя полягало в тому, чи відповість взаємністю обожнювана ним жінка. Він мріє у віршах про гармонію ідеальної любові – і показує кожного разу, наскільки руйнівним та примарним може бути це почуття. Із самого початку в ліриці Гейне є відчуття нерозв'язних суперечностей, які і визначають відношення поета до навколишнього світу, а тим самим і його особа. Саме сильному і яскравому виразу цього відчуття лірика Гейне зобов'язана в значній мірі своєю популярністю. Твори Гейне різні за своєю тематикою, стильовою спрямованістю, композицією. Особливо це відчутно за його періодами творчості. Якщо початок творчого шляху поета позначений романтичними мотивами, звернення до духовних джерел німецького народу, то в більш пізніх періодах знаходить своє відображення публіцистичний напрям, політична лірика. Пізній Гейне – це роздуми про долю народу, держави, звернення до власного світовідчування, власного життєвого досвіду. Своєрідністю збірок Гейне є наявність в них різних за стилем, композицією творів. Він може включати в основний зміст поеми уривки з народної пісні, балади, романсу. Великі поетичні форми перемежаються в нього з малими. Багато критиків звертали увагу на те, що він не завжди додержувався рими або застосовував її невірно. Однак, не зважаючи на це, саме ідея будь-якого твору Гейне, його пафос, емоційний фон, нівелює ці „недоліки”, змушує сприймати вірші як ідеальні форми. Сьогодні, безперечно, можна сказати, що саме своїми високими почуттями, глибоким розумінням найтендітніших духовних рухів особистості, талановитим їх відображенням за допомогою віршованих форм, Гейне вславився у світовій літературі, зайняв в неї гідне місце.
  
  
• жаль світу цілого - землі і неба жаль
  
  Тема: жаль світу цілого - землі і неба жаль Предмет: зарубіжна Вид: твір