Меню

Реклама

TOP реферати

Від партнерів

Цікаве

загрузка...

Тема: «Особливості творчості Генріха Гейне» (ID:33328)

| Размер: 72 кб. | Объем: 62 стр. | Стоимость: бесплатно | Добавлена: 28.03.2010 | Код продавца: 0 |
СодержаниеВступ 3
РОЗДІЛ 1. ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ ПОЕТА ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ЙОГО СВІТОГЛЯДНИХ ТА ХУДОЖНІХ ОБРАЗІВ. 6
РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ ПОЕТИКИ, КОМПОЗИЦІЇ, ЖАНРУ ТВОРІВ ГЕЙНЕ 19
2.1. Початок творчого шляху. "Книга пісень". 19
2.2. Публіцистика і поезія 30 – 40-х років. 30
2.3. Поема „Атта Троль”. 44
2.4. Творчість передберезневого періоду. 47
Поема "Німеччина. Зимова казка". 47
2.5. Останній період творчості. "Романсеро". 52
Висновки 59
Література 62




Вступ
Актуальність теми дослідження. Твори Генріха Гейне цілком обумовлені тією соціально-політичною і культурною ситуацією, яка склалася у Західній Європі в першій половині ХІХ ст. Більшість його робіт пов’язані з своєрідним, поетичним відображенням думок і почуттів сучасників поета. Однак, мало хто з сучасних дослідників просліджує аналогію суспільної атмосфери того часу з нашими моральними установами і новими духовними цінностями та нормами, що народжуються на наших очах. Початок ХІХ століття – це період бурхливого розвитку капіталізму, подібно до того, як ринкові відносини капіталу постають та зміцнюються сьогодні на Україні. Гейне, сучасник ХІХ ст., з гіркотою відмічав, що дух наживи, дух грошей проник в усі сфери суспільного життя, в мораль, у взаємовідносини між людьми. На його погляд, взаємини, що будуються на принципах торгашества, псують людину, знищують в ній шляхетні основи, прагнення до романтизму, мріяння, руйнують ідеали чесної і порядної людини.
Сучасна Україна повторює цей шлях європейських країн у своєрідному, „постмодерновому”, „постіндустріальному” варіанті. З висоти моральних ідеалів комунізму радянських часів, наше суспільство „скотилося” до „дикого капіталізму” і, можна сказати, розпочало „з нуля” своє нове становлення, на яке Захід перед тим затратив майже двісті років. Дух наживи, капіталу заполонив собою всі суспільні відношення, не пощадив навіть родинні почуття та сімейні цінності. Все, що можна продати, сьогодні продається: краса, розум, любов, талант, вірність. В погоні за збагаченням люди іноді забувають прості норми моралі і навіть християнські заповіді. Обман людей став звичним явищем не тільки в бізнесі, а й в політиці, медицині, державному управлінні, засобах масової інформації, соціальній сфері.
Гейне був свідком розвитку подібних процесів в Німеччині і Франції ХІХ століття. Він спостерігав за змінами, що відбувалися під впливом грошей, і йому здавалося, що людство йде до загибелі. Він не вірив, що капіталізм здатен змінити людину на краще. Його твори, а багато з них є публіцистичними, складають своєрідну інтерпретацію суспільно-політичних подій того часу, відображають кризові явища духовної сфери. Дослідження його праць здатне надати можливість уявити почуття людини, що опинилася в подібній ситуації, як і у нас, показати її моральні і духовні шукання, особистісні переживання. Творчість Гейне підказує, що історія схиляється до повторення, хоч і на вищому рівні, а осмислення минулих історико-культурних процесів та їх порівняння з сучасними аналогами може надати значний матеріал для роздумів щодо подальшого вдосконалення та покращення суспільства та його цінностей.
Сьогодні Гейне, на жаль, відноситься до розряду „позабутих” поетів. Грандіозна популярність, якою він користувався за свого життя, поступово зникла та перейшла до забуття. Вважається, що він не привніс значних новаторських елементів в розвиток поезії та публіцистики, а його відданість певним стилям в мистецтві відповідало, більшою мірою, нахилам та моді того часу. Однак, майстерність, з якою він складав свої твори, здобула йому всезагальне визнання в широких літературних колах Німеччини і Франції та інших європейських країн. Проблеми моралі, високої громадянської позиції, чистої любові, що піднімав Гейне, актуальні і в наші часи та вимагають глибоко вивчення творчого здобутку поета.
Протягом тривалого часу його творчість не досліджувалася і не вивчалася в нашій країні. Певну увагу на нього звертали в період колишнього СРСР через те, що деякі його роботи були проникнути революційним духом: критикою капіталізму та закликом до зміни суспільних порядків. Головними дослідниками творчості Гейне були радянські літературознавці -„германісти”: О.Ф. Кніпович, О.І. Дейч, А.С. Дмітрієва, С.П. Гіждеу, Г.В. Стаднікова, Ф.П. Шіллер, Я.І. Гордон. Проте й радянські критики його недолюблювали за те, що все ж такі більшість його робіт грала на користь колишніх вищих аристократичних кіл Німеччини, яким він як раз і приписував шляхетність, порядність, відданість старим „гуманістичним” ідеалам.
За часів незалежності України Гейне не присвячено жодної дисертації на здобуття наукового ступеню. Малочисельні публікації в мистецтвознавчої літературі більш висвітлюють загальний біографічний та творчий шлях поета, ніж конкретний літературознавчий аналіз його творів, що відноситься до поетики, композиції, стильових та жанрових особливостей. Тому метою даної роботи є вивчення особливості творчості Г. Гейне, поглиблення знань щодо тих художніх прийомів поета, застосування яких принесло йому заслужену славу видатного митця в період найбільшого визнання.
Об’єктом дослідження виступає лірика Генріха Гейне на всіх етапах його творчості.
Предметом дослідження – особливості поетики, композиції, жанру віршів, поем.
На досягнення мети дослідження спрямовані наступні завдання:
– прослідкувати вплив особливостей життєвого та творчого шляху поета на формування жанрових та стильових характеристик його віршів;
– проаналізувати етапи розвитку лірики Гейне: її стадій та етапних досягнень, шляхи становлення та прийоми художньої майстерності поета;
– визначити особливості традиційних та новаторських рис лірики Г.Гейне, дослідити тематику, проблематику та поетику його віршів на різних етапах творчості.
Методологічна основа дослідження. У роботі використовувався генетичний, конкретно-історичний методи, а також герменевтика як методика цілісного осмислення тексту. Широко застосувався метод аналізу літературознавчої, історичної, філософської, публіцистичної літератури. Вирішення зазначених у роботі завдань став можливим лише при застосуванні сучасних досягнень літературознавства та елементів методології інших гуманітарних наук.
Висновки
Можна сказати; що Генріх Гейне є не тільки найзначнішою, а чи й не найхарактернішою постаттю пізнього німецького романтизму. Еволюція його творчості виразно відбиває істотні закономірності й тенденції розвитку німецької літератури 20 – 40-х років, коли в ній відбувалися бурхливі й складні процеси. В літературу він прийшов на межі 20-х, коли ще були живими й дієвими традиції раннього романтизму, і його поетична творчість, в основному, розвивалася в річищі, прокладеному фольклорно-народною течією. Різкий поворот наступає в 30-ті роки, коли зростає громадсько-політична активність поета, він все більше проймається радикальними настроями і на початку 40-х проголошує себе "барабанщиком революції". В його творчості цього періоду публіцистика тіснить поезію, і річ тут не лише в тому, що він пише переважно публіцистичну прозу, – його поезія теж значною мірою стає публіцистичною. В останній період життя й творчості – період "матрацної могили" – Гейне повертається до ліричної поезії, яка набуває нового змісту та звучання.
Водночас слід сказати, що творчість Гейне, особливо 30 – 40-х років, не вкладається в рамки романтизму, навіть найширше трактованого. Це був період в історії німецької літератури, коли романтизм у формах, усталених в попередні періоди, Переживав кризу, коли письменники активно шукали нові шляхи й форми творчості. Це далеко не завжди означало розрив з романтизмом, його світоглядними засадами й естетикою, – пошуки продовжувалися, і в їх параметрах, зокрема в німецькій літературі, теж наступає час взаємодії романтизму з утопічним соціалізмом. Паралельно спостерігається розвиток реалістичних тенденцій, зокрема у письменників групи "Молода Німеччина", Г. Бюхнера тощо. На цей же період припадає розквіт бідермаєру в німецькій літературі й мистецтві, і всі ці різнорідні елементи й інтенції нерідко примхливо перепліталися у творчості багатьох тогочасних німецьких митців, в тому числі й Гейне.
У його творчості продовжують жити філософські, політичні і естетичні ідеї революційної епохи, епохи Просвітництва, епохи німецької класики, прагнення подолати застарілі відносини, мрія про царство розуму і людське щастя, думка про здібність людини до вдосконалення. Але у міру того, як ідеальне царство гармонії перетворювалося на дисгармонійну реальність буржуазного миру, ці ідеї вже не сприяли ні розумінню, ні освоєнню дійсності, і у Гейне ще на ранньому етапі можна спостерігати відхід від просвітницьких ідеалів і зростання ролі суб'єктивного відчуття, індивідуального самоствердження у ворожому відсталому світі, що було характерне і для німецького романтизму. Пристрасні пошуки такого світопорядку, при якому соціальна справедливість поєднувалася б з необмеженими можливостями розвитку особистості.
Світова слава Гейне визначається, перш за все, лірикою, і навіть не всією лірикою, а лише любовними віршами, написаними головним чином до 1830 року. Вони зібрані в першій великій збірці його віршів, в "Книзі пісень", в циклі "Нова весна", включеному потім в збірку "Нова поезія". Цикли "Книги пісень" відображають поетичний розвиток Гейне. Але, читаючи ці вірші, підмічаєш, що впродовж більше десяти років любовна тема займала в них, безперечно, перше місце. Судячи з цих віршів, між вісімнадцятим і двадцять восьмим роком життя всі бажання поета, все його щастя – все значення життя полягало в тому, чи відповість взаємністю обожнювана ним жінка. Він мріє у віршах про гармонію ідеальної любові – і показує кожного разу, наскільки руйнівним та примарним може бути це почуття. Із самого початку в ліриці Гейне є відчуття нерозв'язних суперечностей, які і визначають відношення поета до навколишнього світу, а тим самим і його особа. Саме сильному і яскравому виразу цього відчуття лірика Гейне зобов'язана в значній мірі своєю популярністю.
Твори Гейне різні за своєю тематикою, стильовою спрямованістю, композицією. Особливо це відчутно за його періодами творчості. Якщо початок творчого шляху поета позначений романтичними мотивами, звернення до духовних джерел німецького народу, то в більш пізніх періодах знаходить своє відображення публіцистичний напрям, політична лірика. Пізній Гейне – це роздуми про долю народу, держави, звернення до власного світовідчування, власного життєвого досвіду. Своєрідністю збірок Гейне є наявність в них різних за стилем, композицією творів. Він може включати в основний зміст поеми уривки з народної пісні, балади, романсу. Великі поетичні форми перемежаються в нього з малими. Багато критиків звертали увагу на те, що він не завжди додержувався рими або застосовував її невірно. Однак, не зважаючи на це, саме ідея будь-якого твору Гейне, його пафос, емоційний фон, нівелює ці „недоліки”, змушує сприймати вірші як ідеальні форми.
Сьогодні, безперечно, можна сказати, що саме своїми високими почуттями, глибоким розумінням найтендітніших духовних рухів особистості, талановитим їх відображенням за допомогою віршованих форм, Гейне вславився у світовій літературі, зайняв в неї гідне місце.


Литература
Література
1. Берковский Н.Я. Комментарии // Генрих Гейне. Собрание сочинений в 10 томах. – М., Просвещение, 1957. – Т. 8. – 486с.
2. Галич О.А., Назарець В.М., Васильєв Є.М. Теорія літератури. – К., Либідь, 2006. – 488с.
3. Гейне Г. Книга пісень. – К., Котигорошко, 1994. – 112с.
4. Гейне Г. Стихотворения. Поэмы. Проза. // Библиотека всемирной литературы, серия вторая. – М., Художественная литература, 1971. – т. 72. – 800 с.
5. Гейне Генрих. Избранные произведения в стихах и прозе. – М., Учпедгиз, 1949. – 142с.
6. Гейне Генрих. К истории религии и философии в Германии / А. Горнфельд (пер.). – М., Прогресс, 1994. – 226с.
7. Гейне Генрих. Сочинения Генриха Гейне в переводах русских писателей / П. Вайнберг (ред.). – СПб., 1989. – Т. 11. – 320с.
8. Гейне Генріх. Вибрані твори: В 4 т. – К., Дніпро, 1974. – Т. 4 : Проза. Публіцистика. Листи. Додатки. – 408с.
9. Гейне Генріх. Поезії. – Дніпропетровськ, Січ, 1997. – 62с.
10. Гиждеу С. Лирика Генриха Гейне. – М., Художественная литература, 1983. – 322с.
11. Гладишев В.В. Теорія і практика контекстного вивчення художніх творів у шкільному курсі зарубіжної літератури. – Миколаїв, Іліон, 2006. – 372с.
12. Дейч А. П. Судьбы поэтов: Гельдерлин. Клейст. Гейне. – М., Художественная литература, 1974. – 412с.
13. История зарубежной літератури ХІХ века / под ред. Л. Соловьевой. – М., Высшая школа, Академия, 2000. – 559с.
14. Іванишин В.П. Тезаурус до курсу "Теорія літератури". – Дрогобич, Відродження, 2007. – 112c.
15. Кадоб'янська Наталя. 200 років Гейне // Зарубіжна література. – 1997. – 45(61). – С.1,3-4.
16. Кадоб'янська Наталя. Творчість Гейне // Зарубіжна література. – 1997.– № 45(61). – С.4-6.
17. Коцюбинська М. Література як мистецтво слова. Деякі принципи аналізу художньої мови. – К., Знання, 1965. – 211с.
18. Красовский В.Е, Леденев А.В., Ситников В.П., Быкова В.В., Быкова Н.Г. Большая литературная энциклопедия. – М., Филологическое общество "Слово"; Эксмо, 2006. – 845с.
19. Левинтон Л. Гейне в России. // Генрих Гейне. Библиография русских переводов и критической литературы на русский язык. Сост. Левинтон Л.Г. – М., 1958. – 322с.
20. Литературная энциклопедия терминов и понятий / РАН; Институт научной информации по общественным наукам / А.Н. Николюкин (ред.). – М., НПК "Интелвак", 2001. – 1596 с.
21. Логвин Г. "І бачить він сон про пальму...": Рання лірика Генріха Гейне // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2003. – № 5. – С.19-21.
22. Лучаковський Константин. Начерк стилістики, поетики і риторики: з додатком про красу мови і будову вірша. – Віннїпег, Мен, Українська видавнича Спілка, 1917. – 64 с.
23. Матузова Н. Генріх Гейне // Гейне Г. Книга пісень. – К., 1994. – С.5-11.
24. Наливайко Д. Німецький романтизм: Г. Гейне // Вікно в світ. – 1999. – № 1(4). – С.146-162.
25. Немиришин П.И. Генрих Гейне. "Книга песен": Урок-беседа с использованием опережающих заданий учащихся // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 1997. – № 1. – С.28-31.
26. Немиришин П.І. Система вивчення ліричних творів: (на матеріалі "Книги пісень" Г. Гейне) // Вікно в світ. – 1999. – № 3. – С.161-170.
27. Ніколенко О.М. Романтизм у поезії. Г. Гейне, Дж.Г.Байрон, А.Міцкевич, Г.Лонгфелло: Посібник для вчителя. – Х., Ранок, 2003. – 176с.
28. Ніколенко Ольга. Чарівні сни під кригою: Компаративний аналіз поезій Г. Гейне та М. Лермонтова. // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2000.– № 4. – С.37-47.
29. Пронин В.А. «Стихи, достойные запрета…»: Судьба поеми Г.Гейне «Германия. Зимняя сказка». – М., Книга, 1986. – 144с.
30. Соловьева Л.В. Эволюция творческого метода в творчестве Г. Гейне: автореферат диссертации кандидата филологических наук. – М., 1983. – 22с.
31. Стадникова Г.В. Литературная критика в творческой системе Г. Гейне. – Ленинград, 1986. – 115с.
32. Шиллер Ф.П. Генрих Гейне. – М., 1962. – 518с.

Просмотр
ПросмотрПросмотреть с сайта...
Скачивание
СкачатьСкачать работу в архиве..
Рекомендуємо також переглянути наступні реферати та курсові роботи:
  • Тема кохання в збірці Г. Гейне “Книга пісень”
  • Кохання в збірці Г. Гейне “Книга пісень
  • Оригінальні прози В. Винниченка
  • Оригінальні прози В. Винниченка
  • Сторінки біографії Джека Лондона
  • Красою душу напою враження від поезії Г. Гейне та А. Міцкевича
  • Описати три жанри народної творчості
  • Утвердження французського абсолютизму та його особливості 16 та перша половина 17 ст.
  • Творчість як найбільш адекватна форма людського існування
  • Не вмирає кохання, що в серці живе моїм
  • Клюнійський рух
Cгенерировано за 0.039410 секунд

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів! На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету.

Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Замовити реферат

Оновлення

Реклама

Від партнерів

загрузка...