Вступ 3 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РЕФОРМУВАННЯ АГРАРНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ 4 2. РЕЗУЛЬТАТИ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ СТАНОВИЩА СЕЛА 6 3. НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ УКРАЇНИ 10 Висновки 12 Література 13 Вступ В силу природних й історичних
особливостей в Україні село завжди відігравало особливу роль. Споконвіків воно було не тільки і не стільки географічним чи демографічним поняттям, а агропромисловий комплекс – не просто певним, хоча і дуже важливим, сектором. Село для українського народу було і залишається чимось незрівнянно більшим і ширшим. Це становий хребет нації, матеріальна та духовна основа її буття, джерело менталітету, моральності та оберіг духовної пам’яті. Україна залишається державою з розвиненою аграрною сферою, з потужним, хоча й недостатньо збалансованим агропромисловим комплексом, значним експортним потенціалом продовольства. Реформи, які сьогодні проводяться на селі, спрямовані на подолання глибокої кризи, яке охопило сільгоспвиробництво за останні десятиріччя, але про успіхи цих зусиль говорити сьогодні зарано. В ході невдалого проведення реформ погіршується не тільки економічна та матеріальна база
села – відбуваються
корінні зміни в його структурі, тривають соціальні процеси, які навряд чи можна назвати позитивними. Висновки Розпочаті в сільському господарстві реформи, які з багатьох причин не дали очікуваних результатів, слід розглядати як початковий етап більш глибоких перетворень. Для успішного завершення аграрної реформи необхідно розробити і законодавчо затвердити на найвищому рівні стратегію соціально-економічного розвитку АПК, надати реформі комплексного характеру, проводити її одночасно на всіх рівнях: державному, регіональному, локальному. Економічний розвиток
села повинен здійснюватися в єдності з його соціальним розвитком. Соціальний прогрес на селі можливий лише за умови економічного прогресу і навпаки, оскільки це абсолютно взаємозалежні речі, що мають перспективу лише в цілісності, коли буде забезпечено синхронний, одночасний розвиток власне соціальних, соціально-економічних, макро- і мікроекономічних складових. В українському селі розпочалися та тривають процеси утворення нових соціальних груп, формування нових суспільно-виробничих відносин. В умовах подальшого реформування аграрного сектора України,
особливого значення набуває розвиток соціальної інфраструктури
села. Вона виступає в ролі чинника задоволення потреб сільського населення. Соціальна інфраструктура
села – це сукупність об’єктів, що забезпечують задоволення потреб сільського населення шляхом надання благ та опосередковано впливають на ефективність виробництва через основну продуктивну силу – людей на визначеній території.
>>>>