|
-
Конт роб по аудиту
-
Конт раб по инвестиц
-
Конт раб по химии
-
Конт раб по химии
-
Конт раб по макроек
-
Конт раб по эк анал
-
Конт раб по химии
-
Питання з соціології
1. СТРУКТУРА СОЦІОЛОГІЧНОГО ЗНАННЯ 3 2. КОНТ ЯК ФУНДАТОР НОВОЇ НАУКИ ПРО СУСПІЛЬСТВО 7 3. АНКЕТУВАННЯ ЯК СОЦІОЛОГІЧНИЙ МЕТОД ЗБОРУ ІНФОРМАЦІЇ 11 Література 15 ∞ См. работу «Питання з соціології»
-
Конт раб по єкологии
Введение 3 1. Здоровье и его критерии 4 2. Влияние антропогенных факторов на здоровье 6 Вывод 10 Список используемой литературы 11 ∞ См. работу «Конт раб по єкологии»
-
КОНТ РАБ ПО ЄК ПРЕДПР
-
КОНТ РАБ ПО РИНКУ ЦЫННИХ ПАПЕРЫВ
-
Конт по микроек
1. Визначення оптимального плану ви робництва та індивідуальної кривої про-позиції в умовах досконалої конкуренції. 3 2. Оптимальний набір благ для споживача. Зміна цін на блага і оптимізація по-купок. 14 Задача №2. 23 Використана література 25 ∞ См. работу «Конт по микроек »
-
Конт раб по бух учету
1. Документування господарських операцій з обліку основних засобів 3 2. Облік витрат ви робництва 7 Задача 2 10 Задача 4 17 Задача 6 19 Задача 8 20 Задача 10 21 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 23 ∞ См. работу «Конт раб по бух учету»
-
Конт раб по РПС
Введение 3 Кредитование и инвестирование как форма внешнеэкономической деятельности 4 1. Сущность, принципы и функции международного кредитования 4 2. Формы международного кредита 7 3. Международное инвестирование 9 4. Государственное регулирование и стимулирование привлечения иностранных инвестиций 11 Выводы 13 Список использованной литературы. 14 ∞ См. работу «Конт раб по РПС»
-
Конт раб по ек працы
Вступ 3 1. Поняття, види та форми зайнятості населення 4 2. Державні норми і гарантії в оплаті праці 7 3. Складові механізми соціального захисту населення, державні соціальні гарантії 11 Висновки 14 Список використаних джерел 15 ∞ См. работу «Конт раб по ек працы»
-
Поняття соціології
План. 1. Поняття соціології. 2 2. О. Конт — засновник соціології 3 3. Г.Спенсер як продовжувач позитивістської лінії в соціології 4 4. Соціологічний позитивізм 6 5. Соціологічна концепція марксизму 8 6. Соціологічний психологізм 10 ∞ См. работу «Поняття соціології»
-
Внесок Огюста Конта у розвиток соціології, сучасна трактовка
-
Соціологія Огюста Конта
Вступ 3 1. КОНТ ЯК ФУНДАТОР НОВОЇ НАУКИ ПРО СУСПІЛЬСТВО 4 2. СОЦІАЛЬНА ДИНАМІКА О.КОНТА 10 Висновки 15 Література 16 Вступ На початку ХІХ століття попереднім розвитком суспільної і наукової думки був деякою мірою нагромаджений фактичний і концептуальний матеріал щодо таких понять як людина, суспільство. Виникла можливість поставити питання про необхідність і правомірність появи нової теоретичної дисципліни, яка тяжіє до суто наукового розгляду суспільства, походить і спирається на факти, інтерпретує їх відповідно до прийнятих у природознавстві критеріїв. Виникнення в цей час нової науки – соціології – пов'язують, в першу чергу з науковою діяльністю Огюста Конта, який надав для процесу осмислення суспільного розвитку нового, "позитивного" характеру. Його думки і деякі концептуальні положення на багато років вперед обумовили розвиток нової науки, надихнули послідовників соціологічного підходу вивчення законів суспільства до подальшого розвитку соціології. Висновки Таким чином, місце вчення Конта в історії соціології є надзвичайно важливим. Він вперше: • обгрунтував необхідність наукового підходу до вивчення суспільства і можливість пізнання законів його розвитку; • визначив соціологію як особливу науку про суспільство, яка повинна спиратися на емпіричні дослідження, що мало забезпечити її об'єктивність та неупередженість; • розглянув суспільство як систему з її статичними та динамічними закономірностями, привернув увагу до вивчення соціальних інститутів і структури цієї системи, механізмів її змін. Водночас Конт так і не зміг у поясненні суспільства остаточно відірватись від аналогій з природничими науками, запозичуючи багато своїх положень і термінів з біології і фізики, надмірно прив'язуючи соціальні явища, процеси і закони до тих, що вивчаються природознавством. Нарешті, людина у його вченні виступає насамперед природною істотою з такими вродженими характеристиками, як егоїзм, агресивність тощо. За Контом, вона підпорядкована природним закономірностям і не відіграє жодної самостійної ролі в процесі природної еволюції. ∞ См. работу «Соціологія Огюста Конта»
-
Позитивна соціологія О. Конта
Вступ 3 1. КОНТ ЯК ФУНДАТОР ПОЗИТИВНОЇ НАУКИ ПРО СУСПІЛЬСТВО 4 2. СОЦІАЛЬНА СТАТИКА 8 3. СОЦІАЛЬНА ДИНАМІКА 13 Висновки 18 Література 19 Вступ На початку ХІХ століття попереднім розвитком суспільної і наукової думки був деякою мірою нагромаджений фактичний і концептуальний матеріал щодо таких понять як людина, суспільство. Виникла можливість поставити питання про необхідність і правомірність появи нової теоретичної дисципліни, яка тяжіє до суто наукового розгляду суспільства, походить і спирається на факти, інтерпретує їх відповідно до прийнятих у природознавстві критеріїв. Виникнення в цей час нової науки – соціології – пов'язують, в першу чергу з науковою діяльністю Огюста Конта, який надав для процесу осмислення суспільного розвитку нового, "позитивного" характеру. Його думки і деякі концептуальні положення на багато років вперед обумовили розвиток нової науки, надихнули послідовників соціологічного підходу вивчення законів суспільства до подальшого розвитку соціології. Висновки Таким чином, місце вчення Конта в історії соціології є надзвичайно важливим. Він вперше: • обгрунтував необхідність наукового підходу до вивчення суспільства і можливість пізнання законів його розвитку; • визначив соціологію як особливу науку про суспільство, яка повинна спиратися на емпіричні дослідження, що мало забезпечити її об'єктивність та неупередженість; позитивізм Конта випливає з припущення того, що суспільство, як і природу, слід досліджувати емпіричними методами. • розглянув суспільство як систему з її статичними та динамічними закономірностями (соціальна статитка і соціальна динаміка), привернув увагу до вивчення соціальних інститутів і структури цієї системи, механізмів її змін. Водночас Конт так і не зміг у поясненні суспільства остаточно відірватись від аналогій з природничими науками, запозичуючи багато своїх положень і термінів з біології і фізики, надмірно прив'язуючи соціальні явища, процеси і закони до тих, що вивчаються природознавством. Нарешті, людина у його вченні виступає насамперед природною істотою з такими вродженими характеристиками, як егоїзм, агресивність тощо. За Контом, вона підпорядкована природним закономірностям і не відіграє жодної самостійної ролі в процесі природної еволюції. ∞ См. работу «Позитивна соціологія О. Конта»
-
Еміль Дюркгейм: теорія соціального реалізму
Вступ 3 1. СПЕЦИФІКА СОЦІАЛЬНОГО ПІЗНАННЯ. МЕТОД РОЗГЛЯДУ "СОЦІАЛЬНИХ ФАКТІВ ЯК РЕЧЕЙ" 4 2. ЯВИЩЕ СОЦІАЛЬНОЇ СОЛІДАРНОСТІ 8 3. СОЦІАЛЬНІ ПАТОЛОГІЇ. ПОНЯТТЯ "АНОМІЯ". САМОГУБСТВО ЯК СОЦІАЛЬНЕ ЯВИЩЕ 12 Висновки 16 Література 17 Вступ Еміля Дюркгейма вважають найпалкішим прихильником і послідовником свого співвітчизника, фундатора соціології О. Конта. Дюркгейму були близькі і зрозумілі ідеї позитивізму в науці, які сповідував Конт. Дюркгейм підтримував думку засновника соціології про необхідність створення "позитивної науки" – науки, що має ставити тільки такі п роблеми, які мають експериментальне підтвердження. Конт та Дюркгейм вважали, що соціологія має займатися не суспільством, а суспільствами, шукати не універсальні, а специфічні закони побудови та функціонування соціальних систем, перевіряти адекватність своїх тверджень і висновків, пропонувати суспільству не моральні настанови чи ідеологічні заклики, а соціальні технології. Дюркгейм погоджується з Контом щодо загальної оцінки суспільства, але переводить п роблему дещо в іншу площину. Він ставить питання щодо природи тих суспільних відносин, які складаються в індустріальному суспільстві. Він намагається реально відобразити соціальне життя того часу, максимально наблизивши його аналіз до існуючих п роблем в суспільстві. Соціальний реалізм Дюркгейма виявляється у висвітленні тих сторін сучасного йому суспільного життя, які хвилювали людей того часу та вимагали наукової оцінки та вирішення. Соціальні факти, які приводить вчений в своїх роботах, не умоглядні, вони породжені життям, мають кількісні та якісні характеристики, доступні відтворенню, перевірці та аналізу. Висновки Дюркгейм в своїх роботах ставить питання щодо природи суспільних відносин, які були притаманні сучасному йому індустріальному суспільству і поширює положення своєї теорії на історичний досвід розвитку людських спільнот. Він доходить висновку, що найочевиднішою тенденцією тут є заміна механічної солідарності на органічну. Механізмом такої зміни Дюркгейм вважає суспільний поділ праці і суспільної діяльності взагалі. Він ставить і розв’язує п роблему щодо співвідношення індивіда і групи і визначає, що в попередніх типах суспільств це співвідношення являло собою механічну солідарність, яка випливає із подібності, тотожності, взаємозамінюваності індивідів як членів людської спільноти. Подальший розвиток суспільства вимагав, за Дюркгеймом, органічної солідарності, яка, на його думку, є прогресивним видом суспільної свідомості людей в період ускладнення соціальної структури. Подальші дослідження вченого показали, що органічна солідарність має не тільки позитив для людства, а й негатив, який виражається в певних патологіях (аноміях), схильності до самогубства тощо. Причину суспільного поділу праці Дюркгейм вбачає в зростанні складових елементів соціальності: кількості індивідів, поєднуючих їх зв’язків, взаємопов’язаних функцій, соціальних груп, типів поселень, соціальних інститутів та ін. Це спричинило розуміння вченим характеру сучасного йому індустріального суспільства як такого, що має системний характер. Дюркгейм, продовжуючи традицію соціологічного усвідомлення нового типу суспільства, додає низку суттєвих його характеристик: зростання індивідуалізму; плинність, нестійкість, принципова несумісність суспільних стосунків. Такі погляди пояснювали більшість негативних процесів в суспільстві того часу, підводили під них наукову базу. ∞ См. работу «Еміль Дюркгейм: теорія соціального реалізму»
-
Політична економіка Варіант 20
1. Визначте категорії: Акціонування державних підприємств Додатковий робочий час Прискорена амортизація Банкнота Торгівельний прибуток 2. Теоретичне питання. Природа і генезис позичкового капіталу. Позичковий процент. Відокремлення капіталу-власності від капіталу-функції та розподіл прибутку на підприємницький доход і позичковий процент. 3. Задачі 3.1. Авансований капітал фірми дорівнює 800 тис. грн, у тому числі постійний — 700 тис. грн. Норма додаткової вартості 200 %. Спожита за один ви робничий цикл частина постійного капіталу становить 200 тис. гривень. Визначте: вартість товару, витрати ви робництва, норму прибутку, рівень рентабельності даного ви робництва і за робітну плату найманих працівників даної фірми. 3.2. Сукупний капітал, що функціонує у сільському господарстві — 800 млрд грн, у тому числі змінний капітал — 100 млрд грн. Норма додаткової вартості у аграрному секторі — 200 %, середня норма прибутку в народному господарстві — 12 % Визначте розмір абсолютної земельної ренти, поясніть механізм її утворення та привласнення. 3.3. Капітал головної компанії становить 70 млн грн, конт¬рольний пакет акцій дорівнює 30 % . Головна компанія скупила за 30 млн грн контрольні пакети п'яти дочірніх компаній, які становлять по 22 % DC акціонерного капіталу. У свою чергу, дочірні компанії придбали контрольні пакети акцій 15 внучатих компаній на загальну суму 30 млн грн, питома вага цих пакетів — 20 % акціонерного капіталу. Підрахуйте загальну суму підконтрольного інвестору капіталу і визначте, яку частку становить у ньому власний капітал інвестора. З робіть аналіз. 4. Тести 4.1. Яку функцію виконують гроші, коли відбувається купівля товару у роздрібній торгівлі? 4.2. Якщо ділянка землі приносить щорічний рентний доход у розмірі 4000 грн, а норма банківського процента становить 5 % річних, то ціна цієї ділянки землі становить, грн: 4.3. До чистих витрат обігу треба віднести: 4.4. Розширене відтворення суспільного продукту передбачає: 4.5. Нагромадження капіталу може відбуватися за рахунок: Список використаної літератури ∞ См. работу «Політична економіка Варіант 20»
-
СКЛАД І ПРИЗНАЧЕННЯ АКТУАРНИХ РОЗРАХУНКІВ. ОСНОВИ МЕТОДОЛОГІЇ АКТУАРНИХ РОЗРАХУНКІВ
Зміст 1. Склад і призначення актуарних розрахунків. 3 2. Основи методології актуарних розрахунків 5 Задачи 8 Вариант 1 Розрахувати суму страхового відшкодування в задачах 1-3. Дані для розрахунку використовувати з таблиці за номером варіанта конт¬рольної роботи, який встановлюється за останніми двома цифрами номера залікової книжки за наведених раніше умов. І. Розрахунок страхового збитку Задача 1. Застраховано прямий і непрямий збитки майну за системою повної (дійсної) вартості. Страхова сума дорівнює 10 000 грн. Безумовна франшиза за прямим збитком — 5%. Умовна франшиза за непрямим збит¬ком — 10%. Прямий збиток становить 10 000 грн., непрямий — 2 000 грн. Знайти суму виплати. Задача 2. Майно застраховане за системою пропорційної відпо¬відальності. Страхова сума дорівнює 10000, страхова вартість — 20000. Без¬умовна франшиза — 5%. Прямий збиток — 10000. Знайти суму виплати. Задача 3. Застраховано прямий і непрямий збитки за системою першого ризику. Повна страхова сума дорівнює 10 000 грн. Безумовна франшиза за прямим збитком — 5%. Умовна франшиза за непрямим збит¬ком — 10%. Прямий збиток — 10 000 грн., непрямий — 2 000 грн. Непрямий збиток покривається в обсязі не більше 15 % прямого. Знайти суму виплати. II. Розрахунок страхових тарифів Розрахувати страхові тарифи. Кількість об'єктів страхування – 1000; Кількість об'єктів, що постраждали внаслідок настання страхових випадків – 10; Середня сума виплаченого страхового відшкодування – 30 000 грн.; Середня страхова сума об'єкта страхування – 50 000 грн.; Частина навантаження – 10%. Розрахувати такі статистичні показники та страхові тарифи: • страховий нетто-тариф (Тн); • страховий брутто-тариф (Тб). III. Розрахунок показників платоспроможності страховика Виконати відповідні розрахунки і визначити, чи виконується для вибраного страховика згідно із Законом України "Про страхуван¬ня" вимога про перевищення фактичного запасу платоспроможності понад нормативний. № п/п Назва страхової організації Місто Активи на 01.10.02, тис. грн. Статутний капітал сплачений на 01.10.02, тис. грн. Страхові платежі на 01.10.02, тис. грн. Страхові платежі, що належать перестраховикам, тис. грн. Страхові виплати на 01.10.02, тис. грн. Страхові резерви на 01.10.02, тис. грн. 1 "Лемма" Харків 471106,8 110000 325971,4 319754 776,4 165841,1 ЛІТЕРАТУРА 11 ∞ См. работу «СКЛАД І ПРИЗНАЧЕННЯ АКТУАРНИХ РОЗРАХУНКІВ. ОСНОВИ МЕТОДОЛОГІЇ АКТУАРНИХ РОЗРАХУНКІВ »
-
Соціологія. Відповіді на питання
Питання 1. Значення історії соціології для визначення предмету, структури і функції соціології 4 Питання 2. Протосоціологія як складова частина історії соціології 4 Питання 3. Суспільство майбутнього в соціальних утопіях Т. Мора і Т. Кампанелла 5 Питання 4. Значення математики для розвитку емпіричних соціальних досліджень ХІХ – початку ХХ ст. 5 Питання 5. Сен-Сімон про завдання і п роблеми нової науки про людину 6 Питання 6. Соціальна статика та соціальна динаміка у соціологічній теорії О. Конта 6 Питання 7. О. Конт – основоположник позитивістської методології в суспільствознавстві 7 Питання 8. Органічна школа в натурсоціології ХІХ ст. 7 Питання 9. Органічна соціологія Г. Спенсера 8 Питання 10. Теорія соціальної еволюції Г. Спенсера 8 Питання 11. Школа соціал-дарвінізму в натурсоціології ХІХ ст. 9 Питання 12. Явище етноцентризму та амальгації в соціальній теорії Л. Гумпловича 9 Питання 13. Расово-антропологічна школа в натурсоціології ХІХ ст. 10 Питання 14. Географічний детермінізм в натурсоціології ХІХ ст. 10 Питання 15. Психологічний соціологізм ХІХ ст. 11 Питання 16. Соціологія натовпу Г. Лебона і Г. Тарда. 11 Питання 17. Теорія наслідування Г. Тарда 12 Питання 18. Соціальна теорія З. Фрейда 12 Питання 19. Амбівалентність фрейдизму 13 Питання 20. Методологічна дискусія в соціології кін. ХІХ – поч. ХХ ст. 13 Питання 21. Соціальна дихотомія в соціології Ф. Тьонніса 14 Питання 22. Формальна соціологія Г. Зіммеля 14 Питання 23. Концепція соціальної диференціації Г. Зіммеля 15 Питання 24. Г. Зіммель про розуміння як метод соціального пізнання 15 Питання 25. Г. Зіммель про соціальні функції товарного обміну та грошей 16 Питання 26. М. Вебер про специфіку соціально-наукового пізнання 16 Питання 27. Поняття „цінностей” і „оцінок” у соціології М. Вебера 17 Питання 28. Поняття „ідеальних типів” у соціології М. Вебера 17 Питання 29. М. Вебер про типи соціальної дії 18 Питання 30. М. Вебер про поняття „дух капіталізму” 18 Питання 31. М. Вебер про роль протестантизму в формуванні буржуазного підприємництва 19 Питання 32. М. Вебер про типи панування 19 Питання 33. Соціологія релігії М. Вебера 20 Питання 34. М. Вебер про науку як професію і покликання 20 Питання 35. М. Вебер про політику як професію і покликання 21 Питання 36. Політика і етика в соціології М. Вебера 21 Питання 37. Життєвий шлях і соціально-політична позиція Е. Дюркгейма 22 Питання 38. Метод „соціологізму” Е. Дюркгейма 22 Питання 39. Теорія соціальної солідарності в соціології Е. Дюркгейма 23 Питання 40. Е. Дюркгейм про норму і патологію в суспільному житті 23 Питання 41. П роблема релігії та моралі в соціології Е. Дюркгейма 24 Питання 42. Соціологія суїциду Е. Дюркгейма 24 Питання 43. Теорія історичного матеріалізму К. Маркса 25 Питання 44. Принцип економічного детермінізму в соціології К. Маркса 25 Питання 45. П роблема суспільного розвитку і теорія суспільно-економічних формацій в соціології марксизму 26 Питання 46 Ленінське вчення про соціально-класову структуру суспільства 26 Питання 47. Соціологія держави в працях В.І. Леніна 27 Питання 48. Теорія середнього класу Е. Бернштейна 27 Питання 49. Е. Бернштейн про класи і класову боротьбу в умовах капіталізму 28 Питання 50. Е. Бернштейн про перспективи суспільного розвитку 28 Питання 51. Психоаналітична соціологія З. Фрейда 29 Питання 52. Структура суспільної свідомості в теорії З. Фрейда 29 Питання 53. Амбівалентність фрейдизму 30 Питання 54. Розвиток фрейдизму в соціології А. Адлера, Т.Г. Юнга, В. Райха 30 Питання 55. Теорія елітаризму в політичній соціології початку ХХ століття 31 Питання 56. П роблема демократії і політичних партій в соціології М.Я. Острогорського 31 Питання 57. Соціальний ідеал І. Я. Франка 32 Питання 58. Соціальні погляди М.І. Костомарова та М.П. Драгоманова 32 Питання 59. Соціальні погляди М. С. Грушевського 33 Використана література 34 ∞ См. работу «Соціологія. Відповіді на питання»
-
Контрольна робота соціологія
І. ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ 3 Завдання 1. 3 Розкрийте зміст поняття соціальна реальність. Чи є різниця в розтлумачені цього поняття в соціології, філософії, психології, політології. Як що так, які? Завдання 2. 5 Існує три підходи до визначення структури соціології, заповніть таблицю: Завдання 3. 5 Назвіть основні функції соціології та поясніть їх. Завдання 4. 6 Види досліджень: Завдання 5. 7 Чи коректно складено соціально-демографічний блок питань. Чим на вашу думку його можна доповнити, що зайве? Завдання 6. 8 З’єднайте методи та відповідні їм об’єкти. В лівій колонці в алфавітному порядку перераховані основні методи соціологічного дослідження. В правій колонці в алфавітному порядку різні об’єкти дослідження. Який об’єкт може бути досліджений яким методом найкраще: Завдання 7. 9 Проаналізуйте недоліки та переваги методу опитування. Чи виправдано соціологи вважають цей метод фаворитним в соціології? ІІ. ЛОГІЧНІ ЗАВДАННЯ 10 Завдання 1. 10 Проаналізуйте у чому різниця між розумінням методу соціології у цих авторів? „Соціолог, напроти, повинен прямо сказати: бажаю пізнати відносини, що існують між суспільством та його членами, але крім пізнання я бажаю також реалізації таких-то і таких-то моїх ідеалів, визначення яких пропоную” (Михайлівський Н.К.) „Тому, коли соціолог проводить дослідження якого-небудь класу соціальних факторів, він повинен намагатися розглядати їх з тієї сторони, з якої вони представляються ізольованими від свої індивідуальних уявлень” (Дюркгейм Е. „Метод соціології”) Завдання 2. 11 Чи протирічать, на Ваш погляд, ці визначення суспільства один одному або ж вони доповнюють один одного? Конт О. вважав, що суспільство – це функціонуюча система, яка базується на розподілі праці. По Спенсеру Г. суспільство – „композиція всякого роду ідей, вірувань та почуттів, які реалізуються через індивідів”. Маркс К. писав: „Суспільство не складається з індивідів, а виражає суму тих зв’язків та відносин, в яких ці індивіди знаходяться по відношенню один до одного”. Завдання 3. 12 Відомо, що з середини 30-х до початку 60-х років була перерва у розвитку соціології в нашій країні: не проводились дослідження, соціологія трактувалась як буржуазна лженаука. Поясність причини такої перерви. Чому у наступний період розвиток радянської соціології мав обмежений, однобокий характер? Завдання 4. 13 „Якщо теорія регресу, в своїй найпоширенішій формі, має вважатися недієвою, то і теорія прогресу, що приймається без будь-яких обмежень, здається мені такою ж недієвою... можливо, а на мій погляд – навіть цілком можливо, регрес мав місце так само часто, як і прогрес” (Спенсер Г. История буржуазной социологии ХІХ – начала ХХ века.). Чи дотримуєтесь ви такої ж думки? ІІІ. МЕТОДОЛОГІЧНО-ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ ТЕСТ. 14 Використана література 20 ∞ См. работу «Контрольна робота соціологія»
-
Становлення та розвиток соціології в Україні
ВСТУП 3 1. ПРОТОСОЦІОЛОГІЧНИЙ ПЕРІОД РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІОЛОГІЇ 4 2. ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЧНОЇ СОЦІОЛОГІЇ 7 3. РОЗВИТОК ВІТЧИЗНЯНОЇ СОЦІОЛОГІЇ У XX-ХХІ СТОЛІТТЯХ 12 ВИСНОВКИ 19 Список використаної літератури 20 ВСТУП Соціологія як наука постала лише на початку ХІХ століття. Її батьком вважається французький соціолог Огюст Конт. Але така не досить давня історія виникнення цієї науки не означає, що перед моментом її усталення, не існувало тривалого попереднього періоду, протягом якого відбувалося накопичення теоретичних знань, йшло формування понятійно-категоріального апарату. Такий період був, і в працях істориків соціології він носить назву "протосоціологія", тобто то, що було перед соціологією. Коріння цього етапу сягають глибини століть і показують, що потреба в соціологічних знаннях і соціологічних методах дослідження існували завжди. На початку ХІХ століття кількість накопичених соціологічних знань перейшла в нову якість, тому і відбулося виникнення соціології – нової дисципліни, яка за допомогою емпіричних методів дослідження могла самостійно проводити дослідження певної частини буття – соціальної сфери. Приблизно подібний шлях розвитку пройшла і українська соціологія. Її історію можна вважать частиною світової культури. Питанням розвитку української соціології від давніх часів і до наших днів присвячені розділи даної роботи. ВИСНОВКИ Українська соціологія, як і інші науки, розвивалася у контексті глобального розвитку людства, брала передові ідеї соціального розвитку в інших країнах і сама була джерелом новітніх концепцій, які уважно досліджувалися західними соціологами. Певним відступом від інтеграції української соціології в світову науку можна вважати лише радянський період (ХХ століття), коли соціологія була заборонена і вважалася за псевдонауку. Аналіз розвитку соціології і соціолого-політичної думки в Україні говорить про те що ідеї національної державності і демократії займають важливе значення в дослідженнях українських вчених – істориків, філософів, соціологів, суспільних діячів і політиків. Саме на українській землі неодноразово сходились і вирішувалися різнонаправляючі тенденції світового розвитку, втягуючи в свою орбіту і Україну, нерідко нехтуючи її національними інтересами, грубо ламаючи вектор руху до її самовизначення. Історія соціологічної думки в Україні, свідчить, що для її природного, гармонійного розвитку необхідні певні внутрішні та зовнішні умови. Бездержавність української нації, тривале перебування українських земель у складі різних імперій, а в XX ст. – у складі колишнього СРСР не могли не позначитися на становищі вітчизняної соціології. Зараз вітчизняна соціологія знаходиться у нелегкому пошуку власної автентичності, ви робляє свою методологічну базу, концептуальну схему та відповідний їм понятійно-категоріальний апарат. Українська соціологічна школа сьогодні поволі набирає сил, набуває рис національної школи, що виявляється не стільки у п роблематиці досліджень, скільки в акцентах на соціогуманітарній традиції української культури загалом. ∞ См. работу «Становлення та розвиток соціології в Україні»
-
Соціальні зміни та соціальні процеси
Вступ 3 1. Основні чинники соціальних змін. 4 2. Соціологічні теорії соціальних змін. 7 3. Класифікація соціальних процесів. 9 4. Соціальні та громадські рухи в Україні. 11 Висновки 15 Література 16 Вступ Усе в цьому світі перебуває в постійному русі, в тім числі й соціальна матерія. Проте характер, спрямованість, інтенсивність руху можуть бути різними. Для позначення цих відмінностей руху соціальної матерії в соціологічній науці існують такі поняття, як “соціальна динаміка” та “соціальні зміни”. Поняття “соціальна динаміка” в ужиток увів О. Конт – засновник соціології. Він застосовував його, по-перше, як протиставлення соціальній статиці для позначення соціального руху, а, по-друге, як зміну станів суспільних явищ. Близьке до нього за змістом поняття “соціальні зміни” – порушення тотожності соціального явища із самим собою або з подібним йому соціальним явищем. В останній, досить короткий історичний період, в Україні відбулися радикальні, фундаментальні соціальні та політичні зміни. Парадокс полягає в тому, що жодна соціологічна теорія ще 15 років тому не пророкувала, не прогнозувала таких докорінних трансформацій у світі, в „соціалістичному таборі” й у Радянському Союзі, які незабаром відбулися. Звичайно, спостерігалися передчуття й очікування перемін, але щоб перетворення пішли так глибоко й охопили таку кількість країн, не припускав, здається, ніхто. Вивчення, узагальнення досвіду того, що відбулося з Україною в період її трансформації, становиться нагальною потребою часу. Основа майбутнього українського суспільства залежить від того, які висновки ми з робимо з свого досвіду розбудови незалежної української держави. Висновки Соціальні зміни і процеси є явищами, що притаманні людському суспільству. Розглядаючи соціум, завжди можна виявити в ньому зміни, що відбуваються протягом тривалого історичного періоду. Чим більш часовий проміжок, в якому розглядається певне суспільство, тим більші зміни в ньому спостерігаються. Наука до цього часу утворила багато концепцій соціальних змін для пояснення тенденцій розвитку суспільства. Деякі з концепцій суперечать одне одному, а деякі розглядають один і той об’єкт – суспільство – з інших точок зору, тим самим доповнюючи інші погляди. Численність цих концепцій свідчить про складність та неоднозначність існування соціуму. До певних трансформацій в суспільстві приводять соціальні процеси як цілеспрямована дія людей, їх соціальних утворень, груп. В соціології соціальні процеси розглядаються як серія фактів взаємодії людей, або серія явищ, які відбуваються в організації, структурі груп і змінюють стосунки між людьми чи між складовими елементами спільноти. Розглядаючи зміни в суспільстві, можна виокремити в ній численні соціальні процеси, які можна класифікувати за різними ознаками. Їх різноманіття свідчить про складність та динамічність суспільного життя, існування в ньому тенденцій до змін. Всі розглянуті процес тісно пов’язані між собою і майже завжди протікають одночасно, створюючи таким чином можливості для розвитку груп та постійних змін в суспільстві. Україна являє собою зразок того, що суспільні процеси можуть набувати інших виглядів і варіантів, ніж ті, що були роз роблені до цього. З одного боку, українське суспільство можна примірити в рамках будь-якої теорії змін, а з іншого – жодна з цих концепцій не здатна надати реальну допомогу в улаштуванні протиріч сучасного українського суспільства. ∞ См. работу «Соціальні зміни та соціальні процеси»
-
Історія становлення та розвитку соціології в Україні
Вступ 3 1. ДУМКИ ПРО ЛЮДИНУ І СУСПІЛЬСТВО МИСЛИТЕЛІВ КИЇВСЬКОЇ РУСІ 4 2. СУТНІСТЬ ВЧЕННЯ Г.С. СКОВОРОДИ ПРО ІДЕАЛЬНЕ СУСПІЛЬСТВО, ЛЮДИНУ ТА СЕНС ЇЇ ЖИТТЯ 6 3. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ УКРАЇНИ В ХІХ – ХХ СТОЛІТТЯХ 9 4. СУТНІСТЬ ТЕОРЕТИЧНОЇ СОЦІОЛОГІЇ М. КОВАЛЕВСЬКОГО 13 5. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ДУМКИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ 15 Висновки 18 Література 19 Вступ Соціологія як наука постала лише на початку ХІХ століття. Її батьком вважається французький соціолог Огюст Конт. Але така не досить давня історія виникнення цієї науки не означає, що перед моментом її усталення, не існувало тривалого попереднього періоду, протягом якого відбувалося накопичення теоретичних знань, йшло формування понятійно-категоріального апарату. Такий період був, і в працях істориків соціології він носить назву "протосоціологія", тобто то, що було перед соціологією. Коріння цього етапу сягають глибини століть і показують, що потреба в соціологічних знаннях і соціологічних методах дослідження існували завжди. Описи майна стародавніх держав, діяльність логографів, розмірковування щодо суспільства і його розвитку філософів і теологів у середні століття і в Нові часи є тому переконливим свідченням. На початку ХІХ століття кількість накопичених соціологічних знань перейшла в нову якість, тому і відбулося виникнення соціології – нової дисципліни, яка за допомогою емпіричних методів дослідження могла самостійно проводити дослідження певної частини буття – соціальної сфери. Приблизно подібний шлях розвитку пройшла і українська соціологія. Її історію можна вважать частиною світової культури. Вона, як і інші науки, розвивалася у контексті глобального розвитку людства, брала передові ідеї соціального розвитку в інших країнах і сама була джерелом новітніх концепцій, які уважно досліджувалися західними соціологами. Певним відступом від інтеграції української соціології в світову науку можна вважати лише радянський період (ХХ століття), коли соціологія була заборонена і вважалася за псевдонауку. Питанням розвитку української соціології від давніх часів і до наших днів присвячені розділи даної роботи. Висновки Історія світової соціології загалом, як й історія соціологічної думки в Україні, свідчить, що для її природного, гармонійного розвитку необхідні певні внутрішні та зовнішні умови. Бездержавність української нації, тривале перебування українських земель у складі різних імперій, а в XX ст. – у складі колишнього СРСР не могли не позначитися на становищі вітчизняної соціології. Українська соціологія тривалий час не була ідентифікованою наукою, структурно вона існувала в системі радянської соціології. Аналіз розвитку соціології і соціолого-політичної думки в Україні говорить про те що ідеї національної державності і демократії займають важливе значення в дослідженнях українських вчених – істориків, філософів, соціологів, суспільних діячів і політиків. Саме на українській землі неодноразово сходились і вирішувалися різнонаправляючі тенденції світового розвитку, втягуючи в свою орбіту і Україну, нерідко нехтуючи її національними інтересами, грубо ламаючи вектор руху до її самовизначення. Зараз вітчизняна соціологія знаходиться у нелегкому пошуку власної автентичності, ви робляє свою методологічну базу, концептуальну схему та відповідний їм понятійно-категоріальний апарат. Українська соціологічна школа сьогодні поволі набирає сил, набуває рис національної школи, що виявляється не стільки у п роблематиці досліджень, скільки в акцентах на соціогуманітарній традиції української культури загалом. ∞ См. работу «Історія становлення та розвитку соціології в Україні»
-
Питання для підготовки до іспиту з навчальної дисципліни “Історія політичних та правових вчень”
1. Предмет та методологія історії вчень про державу і право 3 2. Політична і правова думка у Стародавній Індії 3 3. Політична і правова думка у Стародавньому Китаї 5 4. Політико-правові погляди даосистів 5 5. Політико-правові погляди Конфуція 6 6. Політико-правові погляди Мо-цзи 6 7. Політико-правові погляди легістів 7 8. Політико-правові ідеї в ранній античній філософії 7 9. Погляди Демокріта на державу і право 8 10. Вчення Сократа про державу і право 9 11. Політико-правові ідеї софістів в Стародавній Греції 10 12. Вчення Платона про державу та право 11 13. Вчення Аристотеля про державу та право 12 14. Політико-правові ідеї стоїків 13 15. Вчення Цицерона про державу і право 14 16. Політико-правові погляди римських стоїків 15 17. Вчення римських юристів про право (Гай Папініан Павел Ульпіан) 16 18. Політико-правові ідеї раннього християнства 17 19. Політико-правові погляди Августина 17 20. Вчення Томи Аквінського про державу і право 18 21. Теорія всесвітньої монархії А. Данте 19 22. Політико-правові ідеї середньовічних єресей у Західній Європі 20 23. Погляди Марсилія Падуанського на державу і право 20 24. Мусульманська правова думка в середні віки 21 25. Політико-правові ідеї в “Слові про закон і благодать” митрополита Іларіона 23 26. Політико-правові ідеї “Повчання” Володимира Мономаха 23 27. Політико-правові ідеї в Повісті минулих літ 24 28. Політико-правові ідеї в «Слові» та «Молінні» Даниїла Заточника 25 29. Політичні й правові погляди Ніколо Макіавеллі 25 30. Ніколо Макіавеллі про форми державного правління – республіку і монархію 26 31. Теорія суверенітету держави Жана Бодена 27 32. Політичні і правові ідеї Реформації (Марін Лютер Томас Мюнцер Жан Кальвін) 28 33. Утопічний соціалізм Томаса Мора і його державно-правові ідеї 28 34. Утопічний соціалізм Томазо Кампанелли і його погляди на організацію державної влади………………………………………………………………………………………………..29 35. Вчення Гуго Гроція про державу і право 30 36. Роз робка природно-правової теорії Бенедиктом Спінозою 31 37. Політико-правове вчення Томаса Гоббса 32 38. Вчення Джона Локка про державу і право 33 39. Політико-правові погляди Вольтера 35 40. Вчення Шарля Монтеск’є про політичну свободу і фактори що впливають на характер законів 35 41. Теорія розподілу влад Ш.Монтеск’є 37 42. Вчення Ж.-Ж. Руссо про три ступені нерівності між людьми і походження держави 38 43. Теорія народного суверенітету Ж.-Ж.Руссо 39 44. Державно-правові ідеї якобінців (Робесп’єр Марат) 39 45. Політичні та правові вчення німецького просвітництва 42 46. Політичні та правові вчення італійського просвітництва (Д. Віко Ч. Беккаріа) 43 47. Політико-правові погляди С. Оріховського-Роксолана 44 48. Політико-правові погляди І. Вишенського 45 49. Політичні програми гетьманів України 46 50. Політична й правова думка в Московський державі 48 51. Теорії освіченої монархії (С. Яворський Ф Прокопович В. Татищев І. Посошков М. Щербатов) 50 52. Проект реформ державних і правових установ С. Десницького 52 53. Демократичний ідеал Я. Козельського Г. Сковороди А. Радищева 53 54. Демократична традиція “батьків-засновників” США 54 55. Політичні і правові погляди “федералістів” в США 55 56. Вчення І. Канта про державу і право 56 57. Політико-правова теорія І.Фіхте 57 58. Вчення Г.Гегеля про державу і право 58 59. Історична школа права в Німеччині (Гуго Савіньї Пухта) 59 60. Політичні і правові ідеї теорії утилітаризму І.Бентама 60 61. Політичні і правові ідеї французького лібералізму (Б.Костан А. де Токвіль) 61 62. Утопічний соціалізм і державно-правові ідеї К.А.Сен-Сімона 62 63. Утопічний соціалізм і державно-правові ідеї Ш.Фур’є 63 64. Утопічний соціалізм і державно-правові ідеї Р.Оуена 64 65. Філософський та юридичний позитивізм (О. Конт Дж. Остін) 65 66. Ліберальні вчення про державу і право: Р.Ієрінг Г.Спенсер Г.Еллінек 67 67. Формування марксистської політико-правової теорії 68 68. Питання держави і права в “Маніфесті Комуністичної партії” К.Маркса і Ф.Енгельса ………………………………………………………………………………………………69 69. Анархістська концепція держави і права М. Штірнера 70 70. Анархістська теорія держави і права П.Прудона його проект соціальних реформ 72 71. Анархістська теорія держави і права М.Бакуніна. Полеміка з марксистами 73 72. Політико-правова концепція Ф.Ніцше 74 73. Проект державних перетворень М. Сперанського 75 74. Проекти конституцій декабристів М. Муравйова П. Пестеля 76 75. Політичні і правові ідеї в програмних документах “Кирило-Мефодіївського товариства” та проекти й програми українських мислителів (М. Драгоманов С. Подолинський О. Терлецький І. Франко) 77 76. Роз робка теорії правової держави (М. Ковалевський В. Гессен С. Котляревський П. Новгородцев Б.Кістяківський) 78 77. Концепції права: соціологічна (С. Муромцев М. Коркунов М. Ковалевський) формально-догматична (Г. Шершеневича) нормативно-етична (П. Новгородцева та Б. Кістяківського) психологічна (Л. Петражицького) 80 78. Націократична модель державності: М. Міхновський В. Липинський Д. Донцов 81 79. Державно-правові погляди діячів Центральної Ради: М.Грушевський В.Винниченко М.Туган-Барановський 84 80. Ленінське вчення про державу і право та його послідовники 86 81. Радянське праворозуміння 88 82. Теорія солідаризму Л. Дюгі 89 83. Неолібералізм та консерватизм у вченнях про державу і право 89 84. Концепція соціальної держави та політики загального благоденства 90 85. Теорія еліт 91 86. Соціологічна юриспруденція 93 87. Реалістична теорія права 94 88. Юридичний позитивізм 95 89. Нормативна теорія Г. Кельзена 97 90. Сучасна теорія природного права 98 ∞ См. работу «Питання для підготовки до іспиту з навчальної дисципліни “Історія політичних та правових вчень”»
-
Соціологія. Відповіді на питання модуля
Заказ 3818. Соціологія. Відповіді на питання модуля Зміст І. ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ 3 Завдання 1. 3 Завдання 2. 5 Завдання 3. 5 Завдання 4. 6 Завдання 5. 7 Завдання 6. 8 Завдання 7. 9 ІІ. ЛОГІЧНІ ЗАВДАННЯ 11 Завдання 1. 11 Завдання 2. 12 Завдання 3. 13 Завдання 4. 14 ІІІ. СОЦІОЛОГІЧНИЙ ПРАКТИКУМ. 15 Завдання 1. 15 Завдання 2. 20 ІV. МЕТОДОЛОГІЧНО-ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ ТЕСТ. 27 Використана література 32 І. ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ Перевірте рівень засвоюваності вивчених вами тем шляхом письмових відповідей на поставлені запитання: Завдання 1. Розкрийте зміст поняття соціальна реальність. Чи є різниця в розтлумачені цього поняття в соціології, філософії, психології, політології. Як що так, які? Завдання 2. Існує три підходи до визначення структури соціології, заповніть таблицю: Завдання 3. Назвіть основні функції соціології та поясніть їх. Завдання 4. Види досліджень: Завдання 5. Чи коректно складено соціально-демографічний блок питань. Чим на вашу думку його можна доповнити, що зайве? : ваша стать; сімейне положення; ваш вік; ваша національність; місце проживання; соціальне положення; ваше прізвище. Завдання 6. З’єднайте методи та відповідні їм об’єкти. В лівій колонці в алфавітному порядку перераховані основні методи соціологічного дослідження. В правій колонці в алфавітному порядку різні об’єкти дослідження. Який об’єкт може бути досліджений яким методом найкраще: Анкетування Газетні тексти Аналіз документів Індивідуальні особливості свідомості Інтерв’ю Міжособисті стосунки Контент-аналіз Причинно-наслідкові зв’язки Спостереження Протоколи, звіти, листи Соціологічний тест Факти поведінки людей Соціометричне опитування Факти свідомості (думки, інтереси і т.п.) Експеримент Ціннісні орієнтації та установки Завдання 7. Проаналізуйте недоліки та переваги методу опитування. Чи виправдано соціологи вважають цей метод фаворитним в соціології? ІІ. ЛОГІЧНІ ЗАВДАННЯ Завдання 1. Проаналізуйте у чому різниця між розумінням методу соціології у цих авторів? „Соціолог, напроти, повинен прямо сказати: бажаю пізнати відносини, що існують між суспільством та його членами, але крім пізнання я бажаю також реалізації таких-то і таких-то моїх ідеалів, визначення яких пропоную” (Михайлівський Н.К.) „Тому, коли соціолог проводить дослідження якого-небудь класу соціальних факторів, він повинен намагатися розглядати їх з тієї сторони, з якої вони представляються ізольованими від свої індивідуальних уявлень” (Дюркгейм Е. „Метод соціології”) Завдання 2. Чи протирічать, на Ваш погляд, ці визначення суспільства один одному або ж вони доповнюють один одного? Конт О. вважав, що суспільство – це функціонуюча система, яка базується на розподілі праці. По Спенсеру Г. суспільство – „композиція всякого роду ідей, вірувань та почуттів, які реалізуються через індивідів”. Маркс К. писав: „Суспільство не складається з індивідів, а виражає суму тих зв’язків та відносин, в яких ці індивіди знаходяться по відношенню один до одного”. Завдання 3. Відомо, що з середини 30-х до початку 60-х років була перерва у розвитку соціології в нашій країні: не проводились дослідження, соціологія трактувалась як буржуазна лженаука. Поясність причини такої перерви. Чому у наступний період розвиток радянської соціології мав обмежений, однобокий характер? Завдання 4. „Якщо теорія регресу, в своїй найпоширенішій формі, має вважатися недієвою, то і теорія прогресу, що приймається без будь-яких обмежень, здається мені такою ж недієвою... можливо, а на мій погляд – навіть цілком можливо, регрес мав місце так само часто, як і прогрес” (Спенсер Г. История буржуазной социологии ХІХ – начала ХХ века.). Чи дотримуєтесь ви такої ж думки? ІІІ. СОЦІОЛОГІЧНИЙ ПРАКТИКУМ. Завдання 1. Роз робіть програму соціологічного дослідження і на її основі складіть анкету для проведення соціологічного опитування (тему – за вибором студента). ПРОВЕДЕННЯ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЗА НАПРЯМОМ "БЕЗРОБІТТЯ МОЛОДІ В МІСТІ ТА ПРОБЛЕМИ ЙОГО РОЗВ'ЯЗАННЯ" 1.1. Обґрунтування теми соціологічного дослідження 2. Визначення мети, завдань, об’єкту, предмету і гіпотези дослідження 3. Методи збору інформації 4. Обґрунтування вибірки 5. Порядок здійснення дослідження 6. Інструментарій дослідження, АНКЕТА Шановний друже! Вам пропонується прийняти участь у соціологічному дослідженні, мета якого виявити чинники та причини зростання без робіття в Україні, допомогти керівним органам налагодити ефективну систему працевлаштування молоді. Відповідаючи на питання Ви допоможете собі, а також іншим молодим людям, налагодити своє життя, сприяєте вдосконаленню системи та методам роботи державних органів зайнятості. При відповіді на питання керуйтеся інструкціями та вказівками до кожного запитання. 1. Ваш вік: _______ 2. Стать: _______ 3. Освіта: (підкресліть необхідне) а) вища економічна; б) вища гуманітарна; в) вища адміністративно-господарча. 4. Сімейний стан: (підкресліть необхідне) а) неодружений; б) одружений і маю дітей; в) одружений, дітей немає. 5. Наявність п роблем у Вашій родині: (підкресліть все необхідне) а) важка хво роба жінки (чоловіка); б) важка хво роба дітей; в) важка хво роба батьків; г)відсутність житла; д) значна кредитно-грошова заборгованість; е) п роблем немає. 6. Тривалість Вашого періоду без робіття: ________ 7. Кількість місць роботи, які Ви змінили: ________ 8. Вид підприємства організації, де Ви працювали останнім часом: а) державні структури; б) приватний сектор; в) акціонерні товариства. 9. Чи працювали за спеціальністю після отримання диплому про вищу освіту? а) так, постійно; б) не завжди; в) жодного разу 10. Досвід (стаж) роботи за спеціальністю: _________ 11. Причини звільнення з роботи: (підкресліть необхідне) а) скорочення штатів; б) відсутність взаєморозуміння з начальством; в) відсутність взаєморозуміння з колегами по роботі; в) значні фізичні навантаження; г) значні моральні навантаження; д) низька за робітна плата; е) недостатні соціально-побутові умови роботи. 12. Задоволеність працею на останньому місці роботи: (підкресліть необхідне) а) так; б) ні 13. Які недоліки при організації трудової діяльності Ви можете вказати на основі Вашого досвіду на останньому місці роботи? (підкресліть необхідне) а) відсутність стабільних днів для відпочинку; б) наявність наднормованого робочого часу; в) порушення мір безпеки; г) порушення санітарного стану; д) надмірна завантаженість роботою; е) відсутність транспорту для доставки на роботу; є) інше 14. Які чинники, на Вашу думку, є головними для того, щоб робота задовольняла працівника? (підкресліть необхідне) а) висока за робітна плата; б) робота за призванням; в) гідні соціально-побутові умови роботи; г)наявність підтримки родини. 15. Що на Вашу думку, Вам заважає нормально працевлаштуватися? (підкресліть необхідне) а) нестаток знань; б) нестаток стажу роботи, досвіду; в) відсутність сприятливих житлових, транспортних умов; г) відсутність високооплачуваної роботи; д) несприятливі економічні умови в регіоні. 16. Чи плануєте в подальшому перекваліфікуватися, набути іншої спеціальності, професії? а) так; б) ні 17. Чи згодні Ви в подальшому працювати на роботі, яка пов’язана з використанням диплому про вищу освіту, або перейдете на низькокваліфіковану, але більш оплачувану роботу? а) так; б) ні 18. Чи плануєте Ви зайнятися підприємницькою діяльністю? а) так; б) ні 19. Чи вважаєте Ви, що Ваше працевлаштування залежить від ефективності роботи працівників Служби зайнятості Вашого регіону? а) так; б) ні 20. Ваші побажання, пропозиції для покращення діяльності роботи Служби зайнятості в Вашому місті: (напишіть свої пропозиції) ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Дякуємо за співпрацю! Завдання 2. Проведіть анкетування серед студентів. З’ясуйте їх уявлення про своє майбутнє. На основі анкетування (або інтерв’ювання) з’ясуйте: Яким би студенти хотіли б бачити свій ВУЗ? У чому відмінність реального ВУЗу від ідеального? ІV. МЕТОДОЛОГІЧНО-ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ ТЕСТ. ∞ См. работу «Соціологія. Відповіді на питання модуля»
|
Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів! На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету.
Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.
|
|