Тема: «Релігійна свідомість. Виникнення релігії, її роль в житті суспільства» (ID:48190)

ЗМІСТ Історична природа релігії 2 Міфологічна і релігійна свідомість 5 Теорії походження релігії 10 Література 12

1. Історична природа релігії 3
2. Міфологічна і релігійна свідомість 5
3.Теорії походження релігії 9
Список використаної літератури 12

Вступ 3
1. РЕЛІГІЙНИЙ ДОСВІД: ЙОГО СУТНІСТЬ, ФОРМИ І ВИЯВИ. ТЕОЛОГІЧНЕ І ОСОБИСТЕ УЯВЛЕННЯ ПРО БОГА. 4
2. ВІРА ЯК ПОЧУТТЯ І ПОТРЕБА ЛЮДИНИ. РЕЛІГІЙНИЙ ФАНАТИЗМ. 7
3.СМИСЛО-ЖИТТЄВІ ЦІННОСТІ ВІРУЮЧОЇ ЛЮДИНИ. 8
4. РЕЛІГІЙНИЙ АСКЕТИЗМ 11
Висновки 13
Література 14




Вступ
Протягом довгого часу продовжуються спроби з'ясувати, що ж являє собою релігія. Її суттєві характеристики набули форму спеціальної галузі знання – релігієзнавства. Релігієзнавство вивчає процес виникнення, функціонування та розвитку релігії, її побудови та різні компоненти, численні виявлення релігії в історії суспільства та у сучасну епоху, взаємозв'язок та взаємодію з іншими галузями культури.
Особливо важливим є дослідження значення релігії у житті окремої людини, конкретних суспільств та суспільства взагалі. В історії людства неодноразово виникали спроби довести як корисність релігії для людини, так і її шкідливий вплив на її свідомість і навіть на фізичне існування і життя. До сих пір релігія залишається особливою формою світогляду, яка існує і продовжує існувати незалежно від того, які думки складаються щодо неї у мислителів різних часів і народів. Надприродне і потойбічне поки що не можливо осягнути за допомогою наукових, раціональних способів пізнання. Але інтуїтивно людина усвідомлює, що зв’язок з "тим" світом є, і це надихає людину не тільки на активне вивчення релігійних феноменів, а й на шанобливе ставлення до релігії в цілому.

Вступ 2 І. Роль церкви житті середньовічного суспільства 8 1.1 Історичний аналіз суспільства доби Середньовіччя 8 1.2 Роль релігії і церкви в середньовічному суспільстві 17 ІІ. Церква і держава в добу Середньовіччя: основи взаємовідносин 23 2.1 Побудова взаємовідносин церкви з державою в епоху Середньовіччя 23 2.2 Необхіднісь союзу церква-держава в Середньовіччі 31 Висновки 35 Список використаних джерел 37

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ІСТОРИЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ РЕЛІГІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ 6
1.1. Релігія в духовному житті українського народу 6
1.2. Історико-географічні особливості розвитку релігії в Україні 9
РОЗДІЛ 2. СУЧАСНА РЕЛІГІЙНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ 12
2.1. Проблеми сучасної релігійної ситуації в Україні 12
2.2. Сучасний стан релігійних відносин в Україні 15
2.3. Релігійна ситуація в Україні та міжцерковні конфлікти 20
2.4. Соціологічний аналіз релігійної ситуації в Україні 25
ВИСНОВКИ 31
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 33

Вступ 3
1. Релігія як одна з форм духовного життя людства. Особливості релігійної свідомості. 4
2. Релігійна психологія та релігійна ідеологія. 6
3. Поняття „надприродного”. Різні концепції розуміння Бога. 7
4. Феномен релігійної віри та релігійного досвіду. Релігійний світогляд. 10
Висновки 15
Література 16





Вступ
Протягом довгого часу продовжуються спроби з'ясувати, що ж являє собою релігія. Її суттєві характеристики набули форму спеціальної галузі знання – релігієзнавства. Релігієзнавство вивчає процес виникнення, функціонування та розвитку релігії, її побудови та різні компоненти, численні виявлення релігії в історії суспільства та у сучасну епоху, взаємозв'язок та взаємодію з іншими галузями культури.
Особливо важливим є дослідження значення релігії у житті окремої людини, конкретних суспільств та суспільства взагалі. В історії людства неодноразово виникали спроби довести як корисність релігії для людини, так і її шкідливий вплив на її свідомість і навіть на фізичне існування і життя. До сих пір релігія залишається особливою формою світогляду, яка існує і продовжує існувати незалежно від того, які думки складаються щодо неї у мислителів різних часів і народів. Надприродне і потойбічне поки що не можливо осягнути за допомогою наукових, раціональних способів пізнання. Але інтуїтивно людина усвідомлює, що зв’язок з "тим" світом є, і це надихає людину не тільки на активне вивчення релігійних феноменів, а й на шанобливе ставлення до релігії в цілому.
Висновки
Релігія в житті людини займає значне місце. Вона формує його світогляд, пояснює зі своєї точки зору всі явища, що відбуваються навколо неї. Релігія здатна, на відміну від інших світоглядних утворень, пояснювати все, що є у Всесвіті, показуючи певні зв’язки між реальним і надприроднім, потойбічним.
Релігія формує духовність людини, вона зобов’язує його до певного образу життя, вимагає високих морально-етичних якостей, які є практично однаковими майже в усіх релігіях світу.
Під впливом релігійних переконань індивід скоює відповідні вчинки, які, часом вимагають від нього значних фізичних і моральних зусиль і навіть самопожертви. Не зважаючи на це людина знаходить заспокоєння в релігії. Сутність людського індивіда завжди вимагає наявності певної підтримки, хоч би вона була і ілюзорної. Досвід історичного розвитку підтверджує, що таку підтримку людина завжди находила і продовжує знаходити.
Релігія є універсальним духовним явищем в житті суспільства, що об'єднує за допомогою догматів, моральних і духовних цінностей певні верстви населення у ієрархічно побудовані церковні організації, протиставляє за чітко визначеними конфесійними ознаками різні угруповання віруючих і в контексті сучасних соціальних реформ може сприяти консолідації різних громад віруючих у їхній боротьбі проти негативних соціальних відхилень і явищ, виконувати інші функції.

5. Суспільно-державна ідея у філософії доби Відродження 2
12. Проблема раціонального та ірраціонального у філософії ХХ століття 3
22. Концепція національної еліти в історіософії В. Липинського 6
33. Діалектика взаємного переходу кількісних змін у якісні 8
59. Роль цінностей у житті особи і суспільства 11
80. Біблія як релігійна та культурна пам’ятка 13
Література 14

План


Основні концепції походження релігії 3
Вступ 3
Теологічні теорії походження релігії 3
Теїстична теорія 5
Монотеїзм, політеїзм, генотеїзм 8
Академічний теїзм 8
Перші спроби наукового пояснення походження релігії 10
Наукові теорії походження релігії 12
Історичний характер релігії 16
Причина виникнення релігії 17
Список використаної літератури 20

Вступ 3
1. ПСИХОЛОГІЧНІ КОРІННЯ РЕЛІГІЇ І РЕЛІГІЙНОСТІ. РЕЛІГІЙНІ ПЕРЕЖИВАННЯ 4
2. РЕЛІГІЙНИЙ ДОСВІД І ЙОГО ТИПИ 7
3. РЕЛІГІЙНА ВІРА: ПРИРОДА, ВИЯВИ, СТРУКТУРА 11
4. ПСИХОЛОГІЧНІ ФУНКЦІЇ РЕЛІГІЇ. РЕЛІГІЯ І ДУХОВНЕ ЗДОРОВ'Я ОСОБИ І НАРОДУ 13
Висновки 15
Література 16

Вступ
Протягом довгого часу продовжуються спроби з'ясувати, що ж являє собою релігія. Її суттєві характеристики набули форму спеціальної галузі знання – релігієзнавства. Релігієзнавство вивчає процес виникнення, функціонування та розвитку релігії, її побудови та різні компоненти, численні виявлення релігії в історії суспільства та у сучасну епоху, взаємозв'язок та взаємодію з іншими галузями культури.
Особливо важливим є дослідження значення релігії у житті окремої людини, конкретних суспільств та суспільства взагалі. В історії людства неодноразово виникали спроби довести як корисність релігії для людини, так і її шкідливий вплив на її свідомість і навіть на фізичне існування і життя. До сих пір релігія залишається особливою формою світогляду, яка існує і продовжує існувати незалежно від того, які думки складаються щодо неї у мислителів різних часів і народів. Надприродне і потойбічне поки що не можливо осягнути за допомогою наукових, раціональних способів пізнання. Але інтуїтивно людина усвідомлює, що зв’язок з "тим" світом є, і це надихає людину не тільки на активне вивчення релігійних феноменів, а й на шанобливе ставлення до релігії в цілому.

Висновки

Релігія в житті людини займає значне місце. Вона формує його світогляд, пояснює зі своєї точки зору всі явища, що відбуваються навколо неї. Релігія здатна, на відміну від інших світоглядних утворень, пояснювати все, що є у Всесвіті, показуючи певні зв’язки між реальним і надприроднім, потойбічним.
Релігія формує духовність людини, вона зобов’язує його до певного образу життя, вимагає високих морально-етичних якостей, які є практично однаковими майже в усіх релігіях світу.
Під впливом релігійних переконань індивід скоює відповідні вчинки, які, часом вимагають від нього значних фізичних і моральних зусиль і навіть самопожертви. Не зважаючи на це людина знаходить заспокоєння в релігії. Сутність людського індивіда завжди вимагає наявності певної підтримки, хоч би вона була і ілюзорної. Досвід історичного розвитку підтверджує, що таку підтримку людина завжди находила і продовжує знаходити.
Релігія є універсальним духовним явищем в житті суспільства, що об'єднує за допомогою догматів, моральних і духовних цінностей певні верстви населення у ієрархічно побудовані церковні організації, протиставляє за чітко визначеними конфесійними ознаками різні угруповання віруючих і в контексті сучасних соціальних реформ може сприяти консолідації різних громад віруючих у їхній боротьбі проти негативних соціальних відхилень і явищ, виконувати інші функції.

Вступ 3
1. МОРАЛЬ І МОРАЛЬНІСТЬ 4
2. ПОЛІТИКА. МОРАЛЬ І ПОЛІТИКА. ПОЛІТИЧНА МУДРІСТЬ 7
3. РЕЛІГІЙНА СВІДОМІСТЬ 12
Висновки 15
Література 16

Вступ
Суспільна свідомість – сукупність відчуттів, настроїв, ідей, теорій, художніх і релігійних образів, різних поглядів людей, що відображають всю різноманітність буття. Вона походить з суспільної практики, виробничої, сімейно-побутової і іншої діяльності та пов’язана з світоглядними уявленнями людей.
Суспільна свідомість є результатом матеріального, духовного і психологічного життя суспільства, його матеріального, соціального і історичного розвитку. З одного боку – суспільна свідомість є суспільно-історичним феноменом; з іншого – в кожний конкретний момент часу воно має конкретну форму прояву. Разом з суспільством воно зазнає змін у своєму розвитку і тому відповідає його основним характеристикам.
Суспільна свідомість включає структурні елементи, які прийнято називати формами суспільної свідомості. До їх числа відносять: політичну і правову свідомість, моральну, естетичну, релігійну свідомість.

Висновки
Кожна з форм суспільної свідомості існує в тісному зв’язку з іншими формами: впливає на них і сама піддається впливу. Відображаючи ті або інші сторони буття природи, суспільства і людини, форми суспільної свідомості відіграють значну роль в житті суспільства.
Суспільна свідомість невідривно пов’язана з суспільним життям людей. З одного боку, вона відображає, віддзеркалює усе, що відбивається в суспільстві, природі, аналізує та систематизує знання людини в цих сферах, а крім того – має можливість активно впливати на всі процеси, що відбуваються в суспільстві, спонукає людей до творчого перетворення природного середовища.
Функції, які притаманні формам суспільної свідомості, мають спільні точки дотику в області виховання людини, формування у нього певного світогляду. Кожна з названих форм є особливим видом духовного виробництва. Вони відрізняються один від одного по предмету і способам віддзеркалення дійсності, а також по властивих їм соціальних функціях.