Меню

Реклама

TOP реферати

Від партнерів

Цікаве

загрузка...

Тема: «Психологічні чинники виникнення співзалежності у молодого подружжя» (ID:32948)

| Размер: 108 кб. | Объем: 64 стр. | Стоимость: бесплатно | Добавлена: 28.03.2010 | Код продавца: 0 |
СодержаниеВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 6
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ СПІВЗАЛЕЖНОСТІ В МІЖОСОБИСТІСНОМУ СПІЛКУВАННІ МОЛОДОГО ПОДРУЖЖЯ. 6
1.1. Феномен співзалежності в працях вітчизняних і зарубіжних дослідників 6
1.2. Особливості проявів співзалежності у подружньому житті 19
Висновки до 1-го розділу 29
РОЗДІЛ 2 31
ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ СПІВЗАЛЕЖНОСТІ У ЖІНОК 31
2.1. Методологічні основи дослідження 31
2.2. Організація та проведення емпіричного дослідження 37
Висновки до 2-го розділу 47
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 49
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 53
ДОДАТКИ 60



ВСТУП
Актуальність дослідження. Величезного значення для поступового розвитку суспільства має родина, статус якої більшою мірою визначається рівнем і станом внутрішньосімейних міжособистісних відносин. Сучасна українська сім'я, як і все суспільство, потерпає через кризові явища, що мають місце не тільки в економіці і політиці, а й в моралі, культурі, духовних і сімейних цінностях. Деструктивні форми взаємодії в родині, що набули поширення останнім часом, потребують детального вивчення, аналізу та відпрацювання на цій основі практичних рекомендацій щодо покращення морально-психологічного клімату в сім’ях. Особливо страждає при цьому молода родина, нестійкість якої призводить до того, що значна кількість подружніх пар розпадається сьогодні в перші два-три роки спільного життя. Причинами цього явища є не тільки економічні та соціальні чинники, а й суто психологічні – психологічна несумісність, різні моральні цінності, відсутність загальних інтересів, неспроможність молодих людей будувати свої відносини в складних умовах соціально агресивного оточення.
Ще одним проблематичним феноменом сімейної сфери є явище співзалежності, під яким розуміють потрапляння одного члена родини під щільний психологічний вплив іншого. Складність співзалежності полягає не в тому, що індивід стає жертвою дії близької (і навіть коханої людини), а в тому, що він опиняється у тенетах власних принципів, моральних установок і бажань. Такий взаємозв’язок дуже часто призводить до нервових, психосоматичних захворювань, психічних розладів. Він не дає родині нормально функціонувати, призводить до поступового погіршення взаємостосунків та розпаду.
Початок вивченню співзалежності поклав німецький психіатр Р. Крафт-Ебінг, який називав її „психосексуальна підпорядкованість” (1892 р.). Такий підхід у значній мірі відповідав фрейдівської концепції несвідомого та був досить популярним до середини ХХ ст. Значний внесок в розуміння глибинних психологічних механізмів взаємодії людей у шлюбно-сексуальних стосунках зробили представники неофрейдизму Е. Еріксон, К. Юнг, Е. Фромм, К. Хорні, Г. Спок Саллівен.
Новий етап дослідження цього явища розпочинається у 50-70-ті роки ХХ ст. та збігається з періодом посиленої боротьби проти наркоманії і алкоголізму в США й інших країнах Заходу. Психологи виявили, що від вживання наркотиків страждають не тільки ті, хто їх приймає, а й родина наркомана, члени якої випробують значні психологічні та моральні навантаження внаслідок побоювань за долю близької людини. В цей час виникають поняття "ко-алкоголізм", "пара-алкоголізм", що вказують на причетність до співпереживань хворих членів їх сімей. Стосунки між людьми в родинному колі знаходилися в центрі уваги представників гуманістичної психології: К. Роджерса, А. Маслоу, Г. Олпорта, В. Франкла, Ш. Бюлера, Ролло Мея, С. Джурарда.
Третій етап пов'язаний з поширенням ідей феміністичного руху кінця ХХ ст., в ході чого ретельно розглядалися факти фізичного і морального насильства над жінками в родині. У зв’язку з цим досліджувалися психологічні основи шлюбу, гендерні проблеми, визначались перспективи тривалого та міцного сімейного союзу. Деякі дослідники розглядали співзалежність в позитивному плані – як психологічне доповнення одним подружжям іншого – і не зводили до поняття хвороби. Інші науковці, як і раніш, відносили співзалежність до негативних явищ, вказували на те, що воно має деструктивні наслідки для родини. Дослідження феномена співзалежності здійснювалося переважно з огляду на біологічну парадигму психіатричної практики: вивчалися етимологія цього стану (Р. Баркер, A. Шаеф, Б. Штандер), його прояви та характеристики (Д. Вітіленд, Б. Гузіков, І. Джермак, В. Москаленко), співвідношення із залежністю (В. Москаленко), причини формування рис співзалежності (В. Москаленко, Р. Поттер-Ефрон, О. Сімонова), характеристики сімейної взаємодії (Б. Гузіков, Е. Сміт).
Попри значний обсяг наукової та прикладної інформації щодо феноменології стану співзалежності, проблему цю можна вважати маловивченою в площині соціальної і сімейної психології, зокрема з точки зору аналізу дисфункції родинної взаємодії. Феномен співзалежності розглядався лише як психічний стан особистості, при цьому не досліджувався його вплив на результат сімейної взаємодії, не конкретизувалися чинники виникнення дисфункціональної моделі сім’ї. Також мало приділялося уваги вивченню внутрішнього стану співзалежних жінок, умовам та шляхам його оптимізації, досягненню позитивної динаміки в процесі психокорекційної роботи з молодими сім’ями, де мало місце явище співзалежності. Існуючи проблеми обумовили тему даного дослідження: "Психологічні чинники виникнення співзалежності у молодого подружжя".
Метою дослідження є аналіз психологічних чинників виникнення співзалежності в контексті міжособистісної взаємодії в родинному колі.
Об’єкт – співзалежність молодого подружжя.
Предмет – психологічні чинники виникнення співзалежної поведінки молодого подружжя.
Гіпотеза – жінки з низькою самооцінкою більше схильні до співзалежності, ніж чоловіки з низькою самооцінкою.
На реалізацію завдань дослідження та підтвердження гіпотези спрямовані наступні завдання:
1. Здійснити теоретичний аналіз феномену співзалежності та особливостей його прояву у подружньому житті.
2. Проаналізувати підходи до вивчення та діагностування цього явища в практиці сімейної психотерапії.
3. Провести дослідження впливу рівня самооцінки жінок і чоловіків на формування у них співзалежності.
Методологічні засади. Робота базується на поєднанні загальнонаукових методів і психологічних методів. До загальнонаукових відноситься аналіз, синтез, узагальнення, моделювання, порівняння, аналіз наукової літератури з теми дослідження. До психологічних – діагностична бесіда, спостереження, експертне опитування, тестування, зокрема методика Дембо – Рубінштейн з виявлення самооцінки і методика співзалежності В.Д. Москаленко.
Робота структурно складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків і пропозицій, списку використаних джерел, додатків.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
Співзалежність – одна з найпоширеніших сучасних проблем, що заважають повноцінному життю людей. Вона торкається не тільки окремих осіб, але і суспільства в цілому, яке створює умови, що іноді сприяє появі співзалежних відносин і їх передачі з покоління в покоління. Співзалежні люди випробовують постійну потребу в схваленні оточуючих, підтримують принижуючі гідність відносини і відчувають себе безсилими що-небудь змінити, не усвідомлюють своїх істинних бажань і потреб і не здатні переживати почуття справжньої близькості і любові.
Явище співзалежності характеризується наявністю парадоксальних, тобто суперечливих і таких, що слабо піддаються перевірці і поясненню вчинків та зразків поведінки індивіда. По-перше, співзалежність поєднує різко полярні відчуття та відношення до об’єкту своєї прихильності. Амбівалентність почуттів є, напевно, найхарактернішою рисою співзалежної людини. Співзалежна людина, а особливо жінка, одночасно відчуває і любов, і ненависть, прагне до домінування і одночасно йде на постійні поступки. Співзалежні індивіди думають, ніби вони можуть контролювати як свою поведінку, так і поведінку близької людини, що страждає залежністю, найчастіше хімічною (алкогольною і наркотичною). Фактично, виходить навпаки – ці хімічно залежні особи тримають під контролем поведінку співзалежного. З іншого боку, має місце зворотній ефект диктату. Співзалежні підпорядковують свої потреби потребам таких хворих і займають положення жертви. Фактично співзалежні займають домінуюче положення і під порядковують собі хімічно залежну людину, так що співзалежний виступає не стільки жертвою, скільки диктатором, кривдником, переслідувачем.
Співзалежність слід розглядувати як феномен, який у своєму неклінічному варіанті має можливості для деякого зменшення і нейтралізації. Перебудова свідомості, "Я-концепції" людини – річ складна і потребує до себе значних витрат часу і зусиль. Для організації психотерапевтичної діяльності необхідно розуміти, що співзалежність може бути викликана різними причинами і тому потребує до себе різних підходів. Проведене дослідження в рамках даної роботи показало, що для співзалежних жінок головними причинами є: 1) поява в її родині хімічно залежних близьких родичів (чоловіка, дітей); 2) поява у родині важко хворого члена родини (або такого, що має каліцтво); 3) недоліки її власного виховання в дитячому віці, коли становлення особистості жінки відбувалося у дисфункціональній родині, завдяки чому в неї сформувались низька самооцінка та рівень домагань, закріпились негативні стереотипи поведінки.
У випадку, коли явище співзалежності пов’язане зі складними сімейними обставинами (пияцтво, наркотична залежність або хвороба члена родини), позбавлення від співзалежності буде основане на ліквідації причин, що їх породили. До них відносяться лікування хімічно залежних осіб, надання медичної допомоги хворому. Для лікування алкогольної та наркотичної залежності сьогодні існують численні центри та приватні кабінети досвідчених лікарів-наркологів. Їх діяльність неодноразово допомагала молодому подружжю здолати біду в родині, налагодити безконфліктні, конструктивні стосунки на базі позбавлення від хімічної залежності.
У разі каліцтва або невиліковної хвороби, тобто тоді, коли позиція співзалежної людини цілком залежить від примх хворого та його інших негативних проявів в процесі взаємодії, необхідно втручання фахівця-психотерапевта, який має можливість вплинути на перебудову мотиваційної сфери клієнта. Для зміни рольових позицій осіб в міжіндивідному спілкуванні в умовах складної соціальної проблеми пропонується найбільш доцільною вважати психологічну допомогу в рамках гуманістичної психології. Людина-інвалід, що вимагає виняткового ставлення до себе, змушує членів родини (особливо матерів, дружин) відчувати певну провину перед ним, схиляє до виникненню у них співзалежної поведінки. Практичні методи гуманістичної психології спрямовані на допомогу людині знайти нові позитивні орієнтири у своєму житті, перемінити спрямованість своїх дій з деструктивності на конструктивність, на налагодження стосунків з іншими людьми. Лікування співзалежної людини в умовах, коли постійно існує джерело конфліктності та його залежності, не має ніякого сенсу.
Найбільш складним випадком є співзалежність, що закладена у жінки з дитинства. Виховання в умовах дисфункціональної родини спричиняє отриманню психологічних травм, формуванню негативних особистісних якостей, серед яких особливо вирізняється низька самооцінка. Послідуючі етапи формування особистості в юнацькому і вже в дорослому віці накопичують нові негативні шари негативних властивостей особистості, які закривають собою риси співзалежності. Тому діагностика співзалежності є досить складною справою і пов’язана з труднощами розрізнити її від характерологічних особливостей звичайної людини.
В процесі проведення дослідження знайшла своє підтвердження та обґрунтування гіпотеза стосовно того, що більш схильними до співзалежної поведінки є жінки з низькою самооцінкою, ніж чоловіки з низькою самооцінкою. Співзалежність, як явище, в основному, притаманне особам жіночої статі. Вони беруть на себе головний удар і стають співзалежними при захворюваннях членів родини на наркоманію або алкоголізм, яким на сьогоднішній в більшій мірі підвернені все ж такі чоловіки. Достатньо згадати, що сімейні ролі жінок традиційно мають в собі деякі елементи підкорення, звертання на зразок поведінки, що має показувати чоловік. Виховуючись у дитинстві в дисфункціональній родині, саме дівчата, скоріш за усе, набувають ознак співзалежності частіше, ніж хлопці. Це означає, що жінки у своєму житті психологічно більш налаштовані на отримання, закріплення і прояв ознак співзалежності.
Теоретичний аналіз джерел свідчить про те, що співзалежність, формуючись у жінки в дитячому віці, може тривалий час не знаходити свого проявлення. Це відбувається тільки на етапі створення власної родини, на яку потім переносяться негативні стереотипи поведінки в батьківській родині, а значить і виконання ролей співзалежної людини, навіть у тих випадках, що непідкріплені значними стресогенними обставинами в родині.
Слід також визнати, що співзалежність проявляється як деструктивна форма взаємодії, в основному, при настанні проблемних ситуацій в родині (алкоголізм, наркоманія). Головний удар при цьому приймають на себе жінки, котрі в соціально-психологічному плані менш налаштовані на набуття хімічно залежної поведінки в соціумі. Їх соціальні ролі – ролі дружини (матері) – передбачають високу степінь відповідальності за здоров’я і долю близької людини. Вони більше, ніж чоловіки, проявляють турботу про сімейне і психічне благополуччя членів родини. Тому вони частіше, ніж чоловіки, стають носіями співзалежної поведінки. Навіть у випадку, якщо риси співзалежності не були сформовані у дитинстві, вони можуть з'явитися у зрілому віці при настанні несприятливих обставин у власній родині.
Поява співзалежності є обопільним деструктивним моментом для подружжя. З одного боку, безперечно, страждають жінки, що змушені взаємодіяти з наркозалежними особами (тобто з людьми, в певному розумінні, зі зміненою свідомістю). З іншого боку, їх співзалежна поведінка, що виникає як реакція на хімічну залежність чоловіка, приймає форми, психологічно несприятливі для інших членів родини і які викликають нові спалахи негативізму у взаємо відносинах. Нагальною необхідністю осіб таких родин є звертання до психотерапевтів та психоконсультантів з сімейних проблем. Психотерапія за принципами гуманістичної психології, в даному випадку, може стати дієвою стратегією для зміни внутрішніх деструктивних установок обох шлюбних партнерів.
Литература
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Андреева Т.В. Семейная психология. – СПб.: Речь, 2005. – 244 с.
2. Баркер Р. Наглядная неврология. / пер. с англ. – Москва : ГЭОТАР-Медиа, 2009. – 189с.
3. Березин С.В., Лисецкий К.С., Назаров Е.А. Психология наркотической зависимости и созависимости (монография). – М. : МПА, 2001. – 325с.
4. Битти М. Алкоголик в семье, или преодоление созависимости: Как перестать контролировать других и начать заботиться о себе. – М.: Физкультура и спорт, 1997. – 331 с.
5. Блейхер В.М., Круг И.В., Боков С.Н. Практическая патопсихология: Руководство для врачей и медицинских психологов. – Ростов-на- Дону : Феникс, 1996. – 448с.
6. Бодалев А.А. Столин В.В. Аванесов В.С. Общая психодиагностика. – СПб.: Речь, 2000. – 440с.
7. Большая энциклопедия психологических тестов / авт.-сост. А. Карелин. – М. : ЭКСМО, 2000. – 414с.
8. Буренкова Е.В., Хомиченко Е.Н. Влияние идеального образа партнера на межличностные отношения в парах // Семейная психология и семейная терапия. – 2007. – № 1. – С. 43-55.
9. Бурлачук Л. Ф., Грабская И. А., Кочарян А. С. Основы психотерапии: Учеб. пособие для студ. вузов, которые обуч. по спец. "Психология" и "Социальная педагогика". –К. : Ника-Центр, 1999. –317с.
10. Бурлачук Л.Ф., Кочарян А.С., Жидко М.Е. Психотерапия. Психологические модели: учебник для вузов. – СПб.: Питер, 2007. – 480с.
11. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. – СПб. : Питер, 2003. – 520с.
12. Великанова Л.П. Что такое созависимость и как ее избежать. – Астрахань : АГМА, 2003. – 24с.
13. Волкова А.Н., Трапезникова Т.М. Методические приемы диагностики супружеских отношений // Вопросы психологии. – 1985. – №5. – С. 11-16.
14. Говорун Т.В., Кікінежді О.М. Гендерна психологія: Навч. посіб. – К.: Академія, 2004. – 308 с.
15. Головньова І.В., Найдовська І.В. Жіноча самореалізація: гендерно-рольовий аспект // Вісник Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Психологія. – 2001. – Вип. 7. – С. 37-43.
16. Данилова Т.Н. Феноменология ревности: анализ причин возникновения и способов проявления // Практична психологія та соціальна робота. – № 7. – 2004. – С. 34-39.
17. Дунець Л.М. Психологія спілкування: Навч. посіб. – Хмельницький, ТУП, 2003. – 142с.
18. Жидко М.Е. Особенности структуры самооценки и самости у мужчин с отношениями супружеской зависимости // Наука і освіта. Спецвипуск. Психологія особистості: досвід минулого – погляд у майбутнє. Матеріали конференції. – № 6-7 – 2004. – С. 94-98.
19. Жидко М.Є. Особистісні чинники формування відносин подружньої співзалежності у чоловіків // Наукові записки Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України. – К.: Главник, 2005. – Вип.. 26, в 4-х томах. Том.2. – С. 71-77.
20. Зайченко С.В. Особливості спілкування чоловіків і жінок // Практична психологія і соціальна робота.
21. Зорина Л.М. Созависимость и пути её преодоления. – Казань : Новое знание, 2002. – 54с.
22. Идеальная жена // "ВЫ и МЫ". Диалог российских и американских женщин. Альманах. – 1997. – № 3. – С.20-29.
23. Идеальный муж // "ВЫ и МЫ". Диалог российских и американских женщин. Альманах. – 1997. – № 3. – С.15-19.
24. Исследование самооценки по Дембо-Рубинштейн с элементами клинической беседы / Яньшин П.В. Практикум по клинической психологии. Методы исследования личности. – СПб., 2004. – 235с.
25. Калашников И.Ж. Психологические особенности проявления созависимости в поведении родителей наркозависимых : автореферат дисератации. – СПб. : Электронный ресурс, 2002.
26. Карабанова О.А. Психология семейных отношений и основы семейного консультирования. – М.: Гардарики, 2005. – 320 с.
27. Кернберг О. Ф. Отношения любви : Норма и патология / Пер. с англ. М.Н. Георгиевой. – М. : Класс, 2004. – 250с.
28. Кляпець О.Я. Вплив психологічних особливостей особистості молодої людини на вибір нею цивільного шлюбу // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України. – К.: 2004, т.VІ, вип.1. – С.176-182.
29. Кляпець О.Я. Шлюбна залежність як чинник емоційного вигоряння в сім’ї // Соціальна психологія. – № 4. – 2005. – С. 23-25.
30. Короленко Ц.П. Социодинамическая психиатрия. – М.; Екатеринбург : Академический проект : Деловая кн., 2000. – 459с.
31. Корабельська О.О. Феномен співзалежності в сімейних відносинах. / Матеріали наук. конференції 23-24 березня м. Мелітополь 2008. – Мелітополь : МІЕСТ, 2008. – С. 35-37.
32. Кочарян А.С., Коровицкая В.В., Кочарян И.А. Психологические модели зависимых расстройств // Вісник Харківського університету. – № 617, 2004. – С. 86-92.
33. Кочюнас Р. Основы психологического консультирования. – М., Академический проект, 1999. – 218с.
34. Крамченкова В.А. Паттерны межличностного взаимодействия в семьях наркозависимых // Медицинская психология. – 2007. – Том 2, № 2. – С. 89-92.
35. Крамченкова В.А. Психологические аспекты созависимости в семье при наличии в ней наркозависимого // Український вісник психоневрології. – 2003. – Том 11, вип. 3 (36) – С. 91-96.
36. Кришталь В.В., Андрух Г.П. Сексуальная гармония супружеской пары ; Сексуальная дисгармония супружеской пары. – Х. : Велес, 1996. – 272с.
37. Крысько В.Г. Социальная психология: словарь-справочник. – М., АСТ, 2001. – 688с.
38. Куприянчик Л.Л. Психология любви. – Донецк : Сталкер, 1998. – 410с.
39. Леонтьев А.А. Психология общения. – М. : Смысл, 1997. – 365с.
40. Маслач К. Практикум по социальной психологии. – СПб. : Питер, 2000. – 522с.
41. Маслоу А. Мотивация и личность / Т. Гутман (пер.с англ.). – СПб. : Питер, 2003. – 351с.
42. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология : Практическое руководство. – М. : РГБ, 2004. – 587с.
43. Менделевич В.Д. Наркозависимость и коморбидные расстройства поведения: Психологические и психопатологические аспекты. – М. : МЕДпресс-информ, 2003. – 327с.
44. Москаленко В.Д. Когда любви слишком много: Профилактика любовной зависимости. – М.: Психотерапия, 2006. – 224 с.
45. Москаленко В.Д. Созависимость при алкоголизме и наркомании. – М. : Анахарсис, 2002. – 112с.
46. Москаленко В.Д. Созависимость: характеристики и практика преодоления. В кн.: Лекции по наркологии/Под ред. Н. Н. Иванца. – М.: Медпрактика, 2001. – С. 288-319.
47. Найдовська І.В. Особливості організації статево-рольової сфери жінки // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – 2001. – Т. 3, ч. 7. – С. 166-174.
48. Немов Р.С. Основы психологического консультирования. – М.: ВЛАДОС, 1999. – 394с.
49. Нойберт Р. Новая книга о супружестве. Проблемы брака в настоящем и будущем / пер. з нім. – М., Планета, 1991. – 320с.
50. Норвуд Р. Женщины, которые любят слишком сильно. – М.: ООО «Добрая книга», 2004. – 352 с.
51. Ожегов С.И. Словарь русского языка: около 60000 сл. и фразеологических выражений / Л.И. Скворцов (общ.ред.). – М. : ОНИКС, 2006. – 973с.
52. Основы психологии семьи и семейного консультирования / Под ред. Н.Н. Посысоева. – М.: Владос, 2004. – 328 с.
53. Палуди М. Психология женщины: Секреты женщин в психологии. – СПб. : Прайм-Еврознак, 2003. – 384с.
54. Пил С., Бродски А. Любовь и зависимость. – М.: Институт общегуманитарных исследований, 2005 – 384 с.
55. Петрова Е.А. Риск созависимости в деятельности специалистов, работающих с детьми-сиротами и детьми, оставшимися без попечения родителей : автореферат дисертации. – СПб. : Электронный ресурс, 2008.
56. Практическая психодиагностика: Методики и тесты / Д.Я. Райгородский (ред.). – Самара : Бахрах, 1998. – 668с.
57. Психология зависимости: Хрестоматия / Сост. К. В. Сельченок. – Мн.: Харвест, 2004. – 592 с.
58. Психология семейных отношений с основами семейного консультирования / Под ред. Силяевой Е.Г. – М.: Академия, 2004. – 380 с.
59. Психологічна енциклопедія: А – Я / О. Степанов (авт.-упоряд.). – К. : Академвидав, 2006. – 424с.
60. Психотерапевтическая энциклопедия / Б.Д. Карвасарский (ред.). – СПб. : Питер, 1998. – 752с.
61. Ребер Артур. Большой толковый психологический словарь: Основные термины и понятия по психологии и психиатрии. – М. : Вече, 2003. – 560 с.
62. Савчук О.М. Феномен співзалежності: характеристики та прояви // Науково-методична збірка "Соціально-психологічна реабілітація людей із залежністю від наркотичних речовин". – К., 2003.– С.113-121.
63. Савчук О.М. Феномен співзалежності в контексті терапевтичного втручання // Соціальна політика і соціальна робота. – 2001.– № 4. – С. 81-85.
64. Уайнхолд Б, Уайнхолд Д. Освобождение от созависимости. – М.: Класс, 2002 – 224с.
65. Федоренко Р.П. Психологія молодої сім`ї і сімейна криза. – Луцьк : РВВ "Вежа", 2007. – 168с.
66. Філософський енциклопедичний словник. – К. : Абрис, 2002. – 742с.
67. Фрейд З. Либидо / Академия гуманитарных исследований; Институт философии РАН. – М. : Гуманитарий, 1996. – 477с.
68. Фрейджер Р., Фейдимен Дж. Гуманистическая, трансперсональная и экзистенциальная психология. К.Роджерс, А.Маслоу и Р.Мэй. – СПб. : Прайм-Еврознак, 2007. – 221с.
69. Фромм Э. Искусство любви: Исследование природы любви / Л.А. Чернышева (пер.). – Минск : Полифакт, 1991. – 265с.
70. Фурман А.В., Сівак С.С. Практична психологія у соціальній роботі: Навч.- метод. посіб. – Т. : ІЕСО, 2004. – Ч. 2 : Вітакультурна парадигма практичної психології: методологія, теорія, історія. – 82с.
71. Холмогорова А.Б. Психологическая помощь людям, пережившим травматический стресс : учебно-методическое пособие. – М. : Алвиан, 2007. – 108с.
72. Хорни К., Фромм Э. Психоанализ и культура: Изб. труды. – М. : Юристъ, 1995. – 623с.
73. Хорни К. Собрание сочинений.: В 3 т. – М. : Смысл, 1997. – Т. 1 : Психология женщины ; Невротическая личность нашего времени. – 496с.
74. Цибульська Т.Ф. Загальна та прикладна психологія: курс лекцій. – К. :Наукова думка, 2000. – 191 с.
75. Цыбур Е.Н. Теоретические подходы к исследованию феномена любовных аддикций (зависимостей) в зарубежной и отечественной психологии и психотерапии // Практична психологія і соціальна робота. – № 5. – 2003. – С. 17-22.
76. Шапар В.Б. Психологічний тлумачний словник. – Х. : Прапор, 2004. – 640с.
77. Шелепало І. Вплив соціально-психологічних чинників на збереження кохання у сім’ї // Психологія і суспільство. – 2006. – № 2. – С.27-28.
78. Шорохова О.А. Жизненные ловушки зависимости и созависимости. – СПб. : Речь, 2002. – 134с.
79. Эйдемиллер Э.Г., Юстицкий В.И. Психология и психотерапия семьи. – СПб.: Питер, 2000. – 656 с.
80. Якубова Ю.Соціально-психологічний портрет молодого подружжя //Гендерний аналіз українського суспільства. – К.: ПРОООН,1999. – С.271-279.

Просмотр
ПросмотрПросмотреть с сайта...
Скачивание
СкачатьСкачать работу в архиве..
Рекомендуємо також переглянути наступні реферати та курсові роботи:
  • Власність як основа виникнення майнових прав подружжя
  • Власність як основа виникнення майнових прав подружжя
  • Право власності подружжя
  • Курсова робота з цивільного права
  • Особисті немайнові права та обов язки подружжя
  • Право подружжя на спільне майно
  • Право подружжя на спільне майно
  • Поділ спільного майна подружжя
  • ОСОБИСТІ ТА МАЙНОВІ ПРАВОВІДНОСИНИ ПОДРУЖЖЯ
  • Особливості посвідчення правочинів, предметом яких є спільне майно подружжя
  • Основні чинники міцного шлюбу і сім’ї
Cгенерировано за 0.080092 секунд

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів! На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету.

Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Замовити реферат

Оновлення

Реклама

Від партнерів

загрузка...