Меню

Реклама

TOP реферати

Від партнерів

Цікаве

Тема: «Інвестування» (ID:7342)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       5 стр.
Размер в архиве:   20 кб.

Інвестування



Зміст











1. Ризик часу в інвестиційній діяльності


Загальновідомо, що реалізація більшості інвестиційних проектів сполучена з істотним ризиком втрати частини або
навіть усього вкладеного капіталу, причому ризик втрат тим вище, чим вище рівень очікуваного від інвестицій
доходу. У зв'язку з цим вкрай важливо мати чітке представлення про ту систему ризиків, які можна назвати
ІНВЕСТИЦІЙНИМИ РИЗИКАМИ, і яка вбирає в себе всі ризики, властиві інвестиційный діяльності в цілому. Всі
інвестиційні ризики прийнято підрозділяти на системні і несистемні в залежності від того, наскільки широке
коло інструментів фондового ринку піддається небезпеці їхнього впливу в кожному конкретному випадку.

Несистемні ризики являють собою такі риски, впливу яких можуть піддатися лише окремі інвестиції або невеликі
їхні сукупності. Ці ризики називають також "ризик окремих цінних паперів" або "унікальний ризик", оскільки
такі ризики, як правило, бувають, властиві цінним паперам тільки конкретної компанії або, більш того, тільки
конкретним фінансовим інструментам. Для ілюстрації можна назвати такі ризики, що відносяться до категорії
несистемних:

ризик втрати ліквідності (liquidity risk) - попит на ті або інші цінні папери може піддаватися значним
змінам, у тому числі пропадати на тривалі періоди часу;

підприємницький ризик (business risk) - ціна цінних паперів (зокрема, акцій) будь-якої компанії залежить від
того, наскільки успішно компанія працює в обраному нею напрямку;

фінансовий ризик (financial risk) - ціна акцій компанії може коливатися в залежності від проведеної її
керівництвом фінансової політики. Так, наприклад, ступінь фінансового ризику збільшується, якщо у фінансуванні
діяльності компанії її керівництво велике значення додає випуску корпоративних боргових зобов'язань;

ризик невиконання зобов'язань (default risk) - емітент, у силу різних причин (наприклад, банкрутство), може
виявитися не в змозі виконати в термін або узагалі виконати свої зобов'язання перед власниками його цінних
паперів.

Для мінімізації несистемних ризиків використовується такий метод, як диверсифікованість, для застосування
якого необхідне складання інвестиційного портфеля. Створюючи інвестиційний портфель, інвестор складає набір з
декількох фінансових інструментів, випущених різними емітентами, а виходить, що вони піддаються неоднаковим
несистемним ризикам. Таким чином, інвестор прагне диверсифікувати інвестиційні ризики, тобто уникнути
одночасної зміни прибутковості кожного інструмента в тому самому напрямку. При цьому чим менше паперів в
інвестиційному портфелі, тим вище рівень ризику. Метод диверсифікованості у відношенні мінімізації несистемних
ризиків виявив себе як досить ефективний за умови складання досить великого інвестиційного портфеля.

Межею для диверсифікованості служить рівень ризиків, властивий даному фінансовому ринку в цілому, тобто
ризиків, що одержали в теорії назву системних.

Під системними ризиками розуміються ризики, що властиві роботі не з окремими цінними паперами, а з тими або
іншими сукупностями цінних паперів, у більшому або меншому ступені для кожної з вхідних у таку сукупність
цінних паперів. Системні ризики носять також назву "ризик інвестиційного портфеля" або "ринковий ризик".
Останню назву системні ризики одержали тому, що їх впливу піддається весь ринок або його значна частина.
Відповідно, найбільшу увагу на системні ризики варто звертати тим інвесторам, що віддають перевагу формуванню
інвестиційного портфеля перед капіталовкладеннями в окремі інструменти.

До системних ризиків належить і ризик часу. Системні ризики викликаються можливими невизначеностями в
економічній ситуації на ринку в цілому, загальними тенденціями, характерними для ринку в цілому, а значить
впливають на цінні папери практично всіх емітентів, що працюють на даному ринку. У випадку із системними
ризиками метод диверсифікованості не діє, і уникнути небезпеки понести збитки в ході здійснення
капіталовкладень украй складно. Як приклади таких ризиків, не вичерпуючи усього їхнього різноманіття, можна
назвати:

процентний ризик (interest rate risk) - викликається коливаннями процентних ставок. Особливо актуальний для
власників боргових зобов'язань, наприклад, облігацій;

валютний ризик (exchange rate risk) - ризик, властивий інвестиціям у цінні папери іноземних емітентів і прямо
зв'язаний з коливаннями валютних курсів;

інфляційний ризик (inflation risk) - несподіване підвищення рівня інфляції веде до змушених змін у діяльності
емітентів і може істотно вплинути на ціну акцій;

політичний ризик (political risk) - несподівані, особливо драматичні, зміни політичної ситуації неминуче
впливають на фондовий ринок, найчастіше досить несприятливо. Особливо актуальним цей ризик стає при роботі з
фінансовими інструментами країн, що розвиваються, але є присутнім він і при роботі на стабільних ринках.

Крім перерахованих вище ризиків, існують і інші фактори, що у більшому або меншому ступені можуть вплинути на
успішність інвестицій на фондовому ринку.


2. Оцінка ліквідності компанії


Платоспроможністю (ліквідністю підприємства) називається його спроможність здійснювати платежі наявними
засобами, або такими, котрі безпосередньо поповнюються за рахунок його діяльності. Платоспроможність
(ліквідність) характеризує життєздатність, стійкість підприємства.

Показники ліквідності розраховуються як відношення суми ліквідніх активів до суми короткострокових
зобов'язань. Для обчислення показників ліквідності необхідно всі активи балансу розділити на групи за
ступенями їх ліквідності.

Перша група ліквідних засобів — грошові засоби в касі, на розрахунковому рахунку, валютному та інших
рахунках, а також короткострокові фінансові вкладення.

Друга група — зобов'язання, які легко перетворюються в грошові засоби.

Третя група — товарно-матеріальні запаси, готова продукція, незавершене виробництво.

Для оцінювання ліквідності використовуються такі показники.

1. Коефіцієнт покриття — розраховується як відношення величини поточних активів до поточних зобов'язань (ф. №
1):

ряд. 260 + ряд. 270 ряд.

----------------------------

ряд. 620 + ряд. 630

Цей коефіцієнт показує, скільки одиниць оборотних засобів припадає на одиницю короткострокових зобов'язань.
Оптимальне значення має бути 2 — 2,5.

2. Коефіцієнт загальної ліквідності — розраховується як відношення величини грошових засобів короткострокових
фінансових вкладень до величини короткострокових зобов'язань (ф. № 1):



ряд. 230 +ряд. 240 + ряд. 160 + ряд. 161 + ряд. 150 + ряд. 190

----------------------------------------------------------------------------- (2)

ряд. 620 + ряд. 630

Вважається, що значення цього коефіцієнта має бути більшим за 1.


Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів! На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету.

Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Замовити реферат

Оновлення

Реклама

Від партнерів