Для скачивания материала введите логин и пароль полученные в СМС:

• Києво-Могилянська академія – центр науки та освіти
  
  Стор. Вступ 3-5 I. Початковий етап історії діяльності Києво-Могилянської академії 6-16 1.1. Загальна характеристика освітньої справи в Україні до заснування Києво-Братської школи 6-11 1.2. Заснування Києво-Братської школи. Галшка Гулевичівна 11-13 1.3. П. Конашевич-Сагайдачний – покровитель Києво-Братської школи 13-16 II. Доба розквіту Києво-Могилянської академії 17-29 2.1. Києво-Братська школа в період ректорства І. Борецького (? – 1618) 17-19 2.2. Києво-Братська школа в період ректорства М. Смотрицького (1619-1620) 19-21 2.3. Сподвижницька діяльність П. Могили 22-25 2.4. Києво-Могилянська академія у ХVIII-ХIХ ст. 25-29 III. Києво-Могилянська академія на сучасному етапі 30-34 3.1. Відновлення діяльності Києво-Могилянської академії 30-31 3.2. Факультети та навчальні програми у Києво-Могилянській академії 31-34 Висновки 35 Список використаної літератури 36-37
  
  
• КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ В УКРАЇНІ XVII—XVIII СТ.
  
  КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ В УКРАЇНІ XVII—XVIII СТ.
  
  
• Сучасна світова філософія
  
  1. Екзистенціальна філософія: К’єркегор. Німецький екзистенціалізм. Французький екзистенціалізм 3 2. Становлення філософської антропології. Персанолізм. Неотомізм 4 3. Постпозитивізм та аналітична філософія 6 4. Філософія модерну і постмодерну. Критика традиційних світоглядних ціннісних позицій. Критика цінностей західної цивілізації 7 Список використаних джерел 9
  
  
• 1. ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ ВЧЕННЯ ПРО КОНФЛІКТ 2. РОЗВИТОК КОНФЛІКТОЛОГІЧНИХ ІДЕЙ В СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКІЙ ДУМЦІ ДАВНЬОГО СХОДУ
  
  1. ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ ВЧЕННЯ ПРО КОНФЛІКТ 3 2. РОЗВИТОК КОНФЛІКТОЛОГІЧНИХ ІДЕЙ В СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКІЙ ДУМЦІ ДАВНЬОГО СХОДУ 11 Література 14
  
  
• 1. ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ ВЧЕННЯ ПРО КОНФЛІКТ 2. РОЗВИТОК КОНФЛІКТОЛОГІЧНИХ ІДЕЙ В СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКІЙ
  
  1. ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ ВЧЕННЯ ПРО КОНФЛІКТ 3 2. РОЗВИТОК КОНФЛІКТОЛОГІЧНИХ ІДЕЙ В СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКІЙ ДУМЦІ ДАВНЬОГО СХОДУ 11 Література 14
  
  
• Мова як символічний код культури. Мовний етикет.
  
  1. Мова як символічний код культури. Мовний етикет. 2 2. Основні ознаки культури Стародавньої Індії. 6 3. Освіта в Україні 17-118ст (Острозька колегія, Києво-Могилянська Академія). 9 Список використаної літератури 13
  
  
• Предмет і соціальне призначення світу
  
  1. Поняття про світ 3 2. Людина і світ 5 3. Історичний розвиток уявлень про світ і людину 8 Література 11
  
  
• Роль православних братств у розвитку українського письменства
  
  стр. Вступ 3 1. Острозька слов’яно-греко-латинська академія 4 2. Львівська братська школа 7 3. Культурна праця в Києві 10 4. Могилянська колегія 12 5. Писання релігійно-морального та наукового характеру 15 Висновки 17 Література 18
  
  
• Філософія Шопенгауера
  
  План АРТУР ШОПЕНГАУЕР 3 ХАРАКТЕРНІ РИСИ ШОПЕНГАУЕРА ТА ЙОГО ВЧЕННЯ 4 ОСНОВНЕ ВЧЕННЯ 7 ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА: 10
  
  
• Проблема соціального прогресу в українській філософії 19, першої чверті 20 ст.
  
  План Вступ 3 I. Проблеми культури в філософській спадщині Павла Куліша 4 II. Соціально-філософське вчення Михайла Драгоманова 6 Висновок 11 Література 13
  
  
• Філософія. Відповіді на питання
  
  1. Предмет філософії. Специфіка філософського вирішення світоглядних питань. Філософія і наука. 3 2. Західна парадигма філософствування. Натурфілософи Давньої Греції. 4 3. Основні проблеми філософії середньовічної Європи. Патристика. 6 4. Трансцендентальна філософія І.Канта. "Коперніканський переворот у філософії. Вчення про "категоричний імператив". 8 5. Екзистенціальна тенденція в сучасній світовій філософії. Проблема людини. 10 6. Філософія просвітництва і романтизму в Україні (ХVIII - ХІХ ст.). 11 7. Формування науково-філософського поняття матерії. Дух і матерія, межа протилежності. 13 8. Суспільство як предмет пізнання, система, що розвивається. 14 9. Суспільний прогрес. Діалектика цілісності й суперечливості сучасного світу. 16 Література 18
  
  
• Роль вчених Києво-Могилянської академії в розвитку політичних ідей на Україні
  
  План Вступ 3 1. Загальна характеристика політичних ідей в Києво-Могилянській академії. Політичні погляди П. Могили 4 2. Проблема легітимності політичної влади в творчості вчених і випускників Києво-Могилянської академії 7 3. Трансформація політичних поглядів проросійські налаштованих вчених Києво-Могилянської академії 10 Висновки 12 Література 13
  
  
• філософія
  
  Питання 1. Яким є предмет філософії? 3 Питання 2. Які основні варіанти вирішення проблеми досконалого способу життя людини в філософії елліністично-римського періоду античності? 4 Питання 3. Якими є основні проблеми, ідеї та досягнення філософської антропології як течії ХХ століття? 6 Питання 4. Якими є всезагальні форми і методи наукового пізнання? 9 Питання 5. Чим характеризуються духовні виміри буття людини? 12 Питання 6. Що являють собою сутнісні сили людини? 13 Питання 7. Дайте найбільш узагальнююче визначення поняття агностицизму 14 Питання 8. Визначте, до яких основних філософських шкіл належать найбільші відомі античні філософи 15 Питання 9. Кого з відомих античних філософів називають винахідником діалектики? 16 Питання 10. Хто з відомих українських філософів належить до плеяди видатних вчених Києво-Могилянської академії? 17 Література 18
  
  
• ФІЛОСОФІЯ ФРЕЙДА
  
  Вступ 3 1. Формування і трансформація філософських поглядів Зиґмунда Фрейда 4 2. Психоаналіз Зиґмунда Фрейда як філософська течія 9 3. Значення культурологічних ідей З. Фрейда для філософії 12 Висновки 16 Література 17 Вступ Зиґмунд Фрейд – засновник психоаналізу, перший представив цілісну теорію особистості. Сучасне ставлення до самого вченого і до його творіння суперечливе, здебільшого вкладається у три типи підходів: – Фрейд – один з геніїв ХХ століття. Його теорія є коректною і блискучою за деякими винятками. Цей погляд збігається зі схвальним ставленням самого З.Фрейда до важливості свого творіння. – Фрейд – великий мислитель епохи. Хоча більшість його ідей мають нескоро минущу цінність, деякі з них обмежені або навіть хибні. Це найпоширеніший сучасний погляд на психоаналіз. – Фрейд – шахрай та облудник. Психоаналіз – динозавр в історії ідей та приречений на вимирання. Засновника теорії та його послідовників критикують за анти феміністську спрямованість, за нехтування науковою суворістю, за нетерпиме ставлення до будь-яких відхилень від ортодоксального напряму, за дорогу терапію, яка не проявляє себе ефективнішою за інші. Які ж це були ідеї Фрейда, що їм вдалося зібрати таку протилежну критику? Розкриттю теоретичної спадщини Фрейда піде мова у цьому рефератові, який буде в основному присвячений концептуальним, філософським засадам його діяльності. Саме оригінальний світогляд Фрейда надав йому можливість по-новому поглянути на Людину, Історію, Культуру. Висновки Таким чином, Зиґмунд Фрейд, вивчаючи людину, її внутрішній світ (мікрокосм), надав можливості для антропології, як галузі філософії, зробити ще один крок вперед у справі вивчення людини як одного з найважливіших явищ оточуючого світу. На мою думку, світогляд З.Фрейда поєднував як матеріальні, так і ідеалістичні розуміння суті Людини. З одного боку, Фрейд визнавав, що Людина – це біологічна істота, яка повністю залежить від природних інстинктів, а з іншого – йог теорія несвідомого – яскраве підтвердження наявності в Людини ідеалістичної основи, яка не піддається осягненню. Ідеї Фрейда відіграли значну роль у становленні нових поглядів на Людину не тільки в філософії, а й в психології, фізіології та медицині. Його концепції створили умови у ХХ столітті для виникнення цілого ряду інших теорій, поглядів та сприяли розвитку науки у цілому. Структура особистості за Фрейдом слугувала для дослідників тим критерієм, відправною крапкою, з якого розпочиналися інші, більш досконалі моделі Людини, її внутрішнього світу. Вчення Фрейда, не будучи строго філософським, має значний світоглядний потенціал, який пов’язаний з специфічним осмисленням людини і культури. Основу цього вчення склали його переконання в тому, що антагонізм лежить в природі людини, сексуальних і агресивних імпульсах, її позасвідомому і культурі. З позиції позасвідомого З.Фрейд прагнув пояснити історію розвитку особистості і всієї цивілізації.
  
  
• Філософія як теоретична форма світогляду
  
  Назва роботи Філософія як теоретична форма світогляду Розділ Філософія Вид роботи Матеріал Кількість сторінок 11 Ціна 0 Зміст ВСТУП 3 1. ПОНЯТТЯ СВІТОГЛЯДУ 4 2. СТРУКТУРА СВІТОГЛЯДУ. БУДЕННИЙ І ТЕОРЕТИЧНИЙ, ІНДИВІДУАЛЬНИЙ І МАСОВИЙ СВІТОГЛЯД 5 3. ОСОБЛИВОСТІ НАУКОВОГО СВІТОГЛЯДУ. ФІЛОСОФІЯ І НАУКА. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ФІЛОСОФІЇ. ФІЛОСОФІЯ ЯК ТЕОРЕТИЧНА ФОРМА СВІТОГЛЯДУ 8 ВИСНОВОК 10 ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: 11
  
  
• Свята мати-джерело добра, яке змінює світ
  
  Тема: Свята мати-джерело добра, яке змінює світ Предмет: Українська література Вид: Твір
  
  
• "Сильна вольова українська людина" за романом "Тигролови" І. Багряного
  
  "Сильна вольова українська людина" за романом "Тигролови" І. Багряного (Твір роздум на сильну Українську людину за романом І. Багрянова)
  
  
• Архетипи міста і лісу в міфопоетиці Б.І. Антонича
  
  Сочинение
  
  
• ФІЛОСОФІЯ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ
  
  1. Життя і творчість 2. Проблема світового зла й мета філософії 3. Наука про Бога, або Вічну натуру 4. Вчення про самопізнання людини та переображення її «серця» 5. Біблійна екзегетика та символізм 6. Етичні погляди 7. Григорій Сковорода й Просвітництво
  
  
• Етнопсихологія. 1. Українська родина: її роль в українському етносі, сутність, традиції. 2. Італійська родина.
  
  Вступ 3 1. Українська родина: її роль в українському етносі, сутність, традиції. 4 2. Італійська родина: її роль в італійському етносі, сутність, традиції. 9 Висновки 13 Література 14 Вступ Людському суспільству притаманна така форма організації його життя як сім’я. Історично склалося так, що люди завжди жили родинами – великими або малими, моногамними або полігамними. Від цього сутність родини як соціального інституту не змінювалася. Однак, в ході свого розвитку сім’я як мала група зазнала певних трансформацій, і сьогодні ми вже говоримо про сучасну сім’ю, яка значно відрізняється від свого прообразу первісної епохи. Слід відмітити, що і в наші часи існують значні відмінності між нібито однаковими на перший погляд родинами країн світу. Залежить це, в першу чергу, від етнопсихологічних, національних ознак, які є різними у різних народів. В даній роботі певному аналізу з точки зору етнографічних та етнопсихологічних особливостей будуть піддані українська та італійська родина.
  
  
• Німецька класична філософія
  
  Вступ 3 1. Особливості та здобутки німецької класичної філософії. 4 2. Іммануїл Кант як засновник німецької класичної філософії. Теорія пізнання та етика І.Канта. 8 Висновки 14 Література 15 Вступ XVIII і початок ХІХ століть в історії Західної Європи мають принципово важливе значення для її подальшого розвитку. Ідеї Просвітництва, справедливого та демократичного облаштування суспільства та послідуючі за цим революційні події у Франції змусили мислителів активізувати розв’язання суспільних питань. Осмислення історичного ходу людської цивілізації вимагалось необхідністю оцінити та спрогнозувати вектор розвитку людства. Як оцінити Французьку революцію: позитивно чи негативно? Це крок вперед або крок назад в історичному прогресі? Схвалити революцію або вважати такою, що заважає природному ходу подій? Ці питання мали також і велике практичне значення для проблем зовнішньої і внутрішньої політики Західної Європи того часу. Теоретичним обґрунтуванням процесів розвитку людства зайнялись філософи, яких тепер відносять до класиків німецької філософії. Разом із пробами осягнути сутність та внутрішні механізми історичного розвитку перед ними постали проблеми оцінки пізнавальних можливостей людини. Чи здатна вона осмислити сутність свого існування та характер розвитку суспільства? Наскільки достовірним є знання, яке виникає в ході теоретичних розмірковувань філософів про історію людства? Яка роль філософії в процесі такого пізнання? Ці питання стали одними з головних, що постали перед представниками німецької класичної філософії. Висновки У цілому про представників німецької класичної філософії можна говорити, що при всій різноманітності їх учень всі вони складають єдине духовно-теоретичне утворення, в якому були успадковані кращі здобутки світової філософської думки, знайшли своє відображення найбільш актуальні проблеми сучасності і поставлені проблеми, над вирішенням яких вони працювали самі і багато чого залишили на доопрацювання своїм спадкоємцям. Їх споріднює також розуміння ролі філософії в духовному житті людства, вони високо підняли її гуманізуючу місію, поставили її на службу людини і захистили її право на власне "Я", спрямовували на ідеали добра, краси і свободи. Всім їм характерний історизм і увага до сутності людини, глибоке проникнення в її буття і її духовний світ. Німецькі мислителі перетворили філософію, її предмет в строгу систематизовану сферу духовності, виробили світоглядні і методологічні критерії, виявили високий професіоналізм і ерудицію. Представники німецької класичної філософії надали філософії інтегральності і системності; це розгалужена система концепцій, ідей, принципів, що розподілилися в розроблених ними розділах онтології, гносеології, антропології. Ними було прокладено шлях діалектичному методу, який в нових історичних умовах став конче необхідним, і його застосування давало можливість пояснювати і обґрунтовувати різноманітні процеси і явища природи, суспільства і духовного світу людини. Отже, німецька класична філософія є непересічним культурно-духовним досягненням людства, вершиною філософської думки, загальнолюдським надбанням.
  
  
• . Поняття цінних паперів та його роль в економіки
  
  стор. Вступ Розділ 1. Поняття цінних паперів та його роль в економіки 1.1.Ринок цінних паперів як складова фінансового ринку 1.2.Основні інструменти ринку цінних паперів - поняття цінних паперів -види цінних паперів -характеристика цінних паперів 1.3.Суб’єкти ринку цінних паперів Розділ 2 .Комерційні банки, як учасники ринку цінних паперів 2.1.Банки емітенти цінних паперів 2.2. Професійна діяльність банків на ринку цінних паперів 2.3. Портфельні операції банків з цінними паперами Розділ 3. Основні проблеми та перспективи розвитку фондового ринку в Україні 3.1. Етапи формування ринку цінних паперів в Україні та його сучасний стан 3.2. Проблеми та шляхи подальшого розвитку в Україні ринку цінних паперів. Висновки Додатки Література
  
  
• Сучасний філософський ірраціоналізм: проблеми буття і людини
  
  Вступ 3 1. Причини виникнення і загальні риси ірраціоналізму 4 2. „Слабкі і невдахи повинні загинути – перша заповідь людинолюбства. І потрібно ще допомогти їм у цьому” 7 3. Чому культура, за Фрейдом, є стосовно людини „репресивною силою”? 10 4. Що спільного і відмінного в екзистенціалізмі М.Гайдеггера і Ж.П.Сартра? 13 Висновки 15 Література 16 Вступ Ірраціональний (з латинської – „нерозумний”), сучасне поняття, яке означає таке, що знаходиться поза межами розуміння, є алогічним та протиставляється раціональному. Ірраціональна філософія в повній мірі відповідає своїй назві. Всі концепції і теорії в межах цього напрямку філософії знаходяться за межами раціонального розуміння їх людиною. Розмірковування ірраціональних філософів можна або сприймати на віру, або не вірити їм. Довести вірність або невірність ірраціональних концепцій неможливо ані науковим шляхом, ані будь-яким іншим. Особливістю цих концепцій стало те, що практично всі вони були сприйняті людством, стали поширеними і популярними, незважаючи на свою внутрішню, глибинну незрозумілість. Разом з тим, зовнішньо вони були дуже привабливими і здатними на пояснення явищ як суспільного життя, так і психічних процесів людини, її душевних хвилювань і нервових розладів. Причиною розповсюдження ірраціональних теорій стали історичні фактори, а також криза науки кінця ХІХ століття. Про розвиток ірраціональної філософії в ХХ столітті, а також про деякі моменти теоретичної діяльності ірраціональних філософів піде мова у цієї роботі. Висновки Ірраціональні концепції спрямовані на людину і пояснюють лише явища, які так чи інакше стосуються людського життя, розвитку людського індивіда. В цілому, можна вважати ірраціональні теорії – гуманістичними, бо жодна з них не спрямована на виправдання жорстокості, войовничості, жаги до знищення. Ірраціональна філософія змушує замислюватися людей про те, що поруч з ними може існувати ще один світ (або декілька світів), які на даний момент поки ще є ірраціональними для зрозуміння. Але настане час, коли „таємниче буде викритим”, і люди зможуть переконатися в правильності геніальних пророкувань філософів ірраціоналізму. Недарма багатьох представників ірраціональної філософії ще при їх життя називали „геніями” (а деяких і божевільними, але потім все ж таки визнавали великими мудрецями). Ірраціональні течії завжди виникали в періоди певної розгубленості людства, коли усталена течія його життя переривалася катаклізмами і світ знаходився перед обличчям гігантських нещасть і бід. Ірраціоналізм – це спроба на рівні інтуїції осягнути, що відбувається з людством на тому чи іншому етапі його драматичної історії.
  
  
• Філософія Платона та неоплатонізм
  
  Вступ 3 1. Три етапи творчості Платона 4 2. Гносеологічні та онтологічні погляди Платона 7 3. Вчення Платона про державу 8 4. Неоплатонізм 9 Висновки 12 Література 13
  
  
• Філософія Середньовіччя
  
  Вступ 3 1. Місце філософії в духовному житті Середньовіччя. Вихідні ідеї західної та східної патристики. 4 2. Схоластика: теорія „подвійної істини”. Провідні напрями: номіналізм та реалізм. 10 Висновки 17 Література 18 Вступ На зламі IV ст. нашої ери Римська імперія почала втрачати свою колишню могутність через загострення соціальної напруги і класову боротьбу. Повстання рабів, а також навала варварів призвели до того, що в V столітті Римська імперія остаточно розпадається. Разом з розпадом останньої рухнув рабовласницький лад, на розвалинах якого виникло нове, феодальне суспільство. Відбулася зміна греко-римської культури – феодальною культурою, світоглядною основою якої стало християнство. Все це знайшло відображення і в суспільній свідомості, зокрема у філософії. Остання стає служанкою богослов’я, а філософи стають, як правило, апологетами (захисниками) християнства. Філософія Середньовіччя, маючи пояснення всіх питань буття через особу Бога, пройшла тривалий шлях розвитку. Саме суперечливість догматичних принципів схоластики в кінцевому підсумку сприяв пробудженню суспільної свідомості в епоху Відродження. Дослідження філософської спадщини схоластів має теоретичну цінність для розуміння культурного розвитку людства, пропонуючи для дослідження різноманітні зразки умовиводів, на які була багата середньовічна думка. Висновки Середньовічною філософією називається провідний філософський напрям, який набув поширення в Європі в V – XVI ст. Він мав теологічний характер, тому що визнавав Бога як вищий існуючий початок, а весь навколишній світ – результатом його творіння. Філософія Середньовіччя формувалась і складалася під егідою церкви, надаючи її положенням і догматам форму теорії, застосовуючи філософські прийоми і термінологію, сама змінюючись у залежності від змін в соціальному житті суспільства і змін у самій церкві. У цілому в суто філософському плані середньовічна філософія сформувалася на деяких засадах античної філософії, зокрема філософії Платона і Аристотеля. Але на відміну від космологічної і космоцентричної античної філософії, середньовічна філософія була теоцентричною. Відкинув античні цінності культу квітучої тілесності, захоплення красою тіла, його фізичною досконалістю, основну увагу філософія Середньовіччя стала приділяти внутрішньому світу людини, вірі, самосвідомості, совісті, спонукаючи людину постійно приборкувати, умертвляти тілесно-чуттєве як одвічне джерело і спонукання гріховності. В епоху Середньовіччя, незважаючи на його відносно регресивний характер, була накопичена величезна філософська традиція, яка сприяла розвиткові думки в часи Відродження і Реформації.
  
  
• ФІЛОСОФІЯ ЯК ТЕОРЕТИЧНА ФОРМА СВІТОГЛЯДУ
  
  Зміст 1. ФІЛОСОФІЯ ЯК ТЕОРЕТИЧНА ФОРМА СВІТОГЛЯДУ 3 2. ДІАЛЕКТИКА ТА ЇЇ АЛЬТЕРНАТИВИ – МЕТАФІЗИКА, СОФІСТИКА, ЕКЛЕКТИКА 7 3. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ 11 Література 15
  
  
• Проблеми становлення ринкових відносин в Україні
  
  Список використаної літератури 1. Камінський Є. Конфліктність у світі і проблеми стабілізації розвитку України // Розбудова держави. - 1998.– №5/6.– С.86-87. 2. Бжезинський З. Вирішальна роль України на пострадянському просторі // Політика і час. - 1997.– № 9.– С.24-28. 3. Шумило І.А. заступник Міністра економіки України Проблеми трансформації форм і методів державного управління економічним розвитком України. Публікації національного інституту стратегічних досліджень. 2001р. 4. Білорус О. Глобалізація і соціальна доля людини в ХХІ столітті // Економічний часопис. – 2001. - № 1 - С. 3-6. 5. Павловський М.А. Стратегія розвитку суспільства: Україна і світ (економіка, політологія, соціологія). – К.: Техніка, 2001. – 312 с.
  
  
• Вчення В. І. Вернадського про біосферу, ойго основні положення. Будова біосфери.
  
  1. Вчення В. І. Вернадського про біосферу, ойго основні положення. Будова біосфери. 3 2. Альтернативні джерела енергії. 5 3. Вплив негтивних факторів природного та антропогенного походження та земельні ресурси 7 4. Новітні галузі екології 11 5. Екологічна ситуація в Києві 13 Література. 15
  
  
• Світогляд як найвища форма самоусвідомлення
  
  Вступ 3 1. СТРУКТУРА СВІТОГЛЯДУ ТА ПРИНЦИПИ ЙОГО ФОРМУВАННЯ 4 2. ЧОМУ СВІТОГЛЯД Є ВИЩОЮ ФОРМОЮ СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЗНАНЬ, А НЕ ПРОСТО СУМОЮ ЗНАНЬ? 6 3. ТИПИ СВІТОГЛЯДУ: ЇХ СПОРІДНЕНІСТЬ ТА ВІДМІННІСТЬ 9 4. ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОЇ СВІТОГЛЯДНОЇ ПАРАДИГМИ 15 Висновки 19 Література 20 Вступ Людина є єдиною істотою на Землі, яка здатна до пізнання буття та власної самосвідомості. Результатом цієї здатності стає знання про світ і про себе, яке виступає в емпіричній або теоретичній формі. Знання в свою чергу можуть матеріалізуватися, опредметнюватися, але для цього вони мають стати ідеєю. Ідея – це думка, що містить мету діяльності і виражає певне майбутнє. Вона відбиває цілі та прагнення суб'єкта, які становлять певну світоглядну систему. Світогляд – одна з форм свідомості людини, невід'ємний атрибут життєдіяльності людей. Способом його існування виступає філософія, а також суттєві "виміри" людини, включаючи її потенціальні можливості та призначення. Відповідно до цього філософія має світоглядну функцію, яка полягає в тому, що вона, збагачуючи людей знаннями і про світ і про людину, про його місце у світі і можливостях його пізнання і перетворення, впливає на формування життєвих принципів, на усвідомлення соціальними суб'єктами цілей і сенсу життя. Метою даної роботи є аналіз феномена світогляду, його структури, історичних форм і особливо філософії, її власної природи і значення в особистому та суспільному житті людини. Висновки Світогляд складається під впливом соціальних умов, виховання й освіти. Його формування починається з дитинства. Воно визначає життєву позицію людини. Сукупність індивідуальних світоглядів складає світогляд соціальної групи, а інтегруюче утворення численних і багатоманітних суспільних одиниць, в свою чергу, впливає на формування світогляду людства в цілому. Людина – головний суб’єкт і носій світогляду. Світогляд – це форма суспільної самосвідомості індивіда, вузловими категоріями якої виступають поняття "світ" і "людина". Через ці поняття суб'єкт світогляду усвідомлює своє призначення у світі і формує життєві установки. Можна говорити про світогляд в різних сферах індивідуальної і колективної свідомості, в тому числі – про філософський, науковий, релігійний та інші світогляди. Філософський світогляд найбільш широко охоплює всі сторони буття людини, максимально окреслюючи межі людського пізнання світу. Світогляд не може бути єдиним для всіх. Охарактеризувати світогляд певного історичного етапу розвитку людства дуже важко, особливо в умовах різнополярних точок зору. Інтегруючим утворенням в цьому випадку виступає поняття "парадигма", яке створює певну систему ідей, концепцій з урахуванням їх багатоманітних зв’язків. Сучасна парадигма ґрунтується на виявленні, пізнанні загальних закономірностей і принципів, що знаходяться в основі самоорганізації в системах різної природи. При цьому всі ці системи, якої складності вони ні були б, розглядаються як нелінійні, нестійкі, неврівноважені. Вважається, що взагалі не може бути рівноважних і стійких систем через те, що Всесвіт постійно підданий всякого роду катаклізмам і потрясінням. Це означає, що світ безперервно змінюється, викликаючи зміни в своїх елементах і складових, в тому числі – і в людині.