Меню

Реклама

TOP реферати

Від партнерів

Цікаве

Тема: «К/р з менеджменту» (ID:1092)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       4 стр.
Размер в архиве:   19 кб.

Зміст








1. Необхідність формування стратегічного мислення

менеджерів




Інформаційне століття, що характеризується зрослою інтенсивністю інформаційного обміну і глобалізацією,
висуває нові вимоги до підходів, використовуваних при виробленні стратегій. У першу чергу це пов'язано з тим,
що сьогодні зовнішнє середовище міняється набагато швидше і драматичніше, чим це було усього лише кілька років
назад, а ступінь невизначеності впливу різних факторів на майбутнє зростає.



Для того щоб конкурувати в складній обстановці, яка швидко змінюється, фірмі необхідні ті, хто керують
розробкою стратегії - стратегічні менеджери. Їхня задача - забезпечення діяльності всієї організації по
визначеному напрямку (часто їх називають комплексними менеджерами). Вони займають унікальне положення в
компанії, керуючи всією організацією в стратегічному змісті.



Формування стратегічного мислення менеджерів обумовлено необхідністю:


• формулювати на раціональній основі можливі стратегії і визначати, якою мірою підходить організації та або
інша стратегія;

• знаходити альтернативні шляхи розвитку бізнесу, щоб вибрати оптимальний з них;

• розвивати уміння орієнтуватися в майбутньому, що приводить до систематичного обліку можливих наслідків тих
або інших рішень;

• більш ефективно і грамотно розміщати ресурси організації;

• розуміти природу і значення невизначеностей і ризиків у розвитку бізнесу;

• використовувати методологію системного підходу в рішенні організаційних проблем і на цій основі розвивати
більш ефективне управління;

• зв'язувати в єдиний комплекс взаємозалежних елементів процеси комунікації, координації і контролю в рамках
організації як цілого;

• стимулювати мотивацію й ентузіазм співробітників, визначати місію організації і розуміння значення
досягнення організаційних цілей для індивідуального розвитку і росту співробітників;

• переборювати опір змінам, формувати інноваційну організаційну культуру.

На жаль, стратегічне мислення керівників багатьох підприємств дотепер обмежено рамками активів, якими ці
підприємства розташовують у даний час. Тому часто можна чути: "У нас є цех з декількома десятками верстатів,
тому самим головним для нас є завантаження цього устаткування і забезпечення зайнятості працівників...". Це
означає, що вони застрягли на нижній ступіні еволюції вироблення стратегії.

На даний момент розроблено кілька варіантів системного підходу, призначення якого - допомогти керівникам фірм
довести своє мислення до стратегічного і творчого рівнів. Деякі з спочатку розроблених проектів, такі, як
TRIDENT (Davous and Deasin, Ansoff, Declerck, Hayes, 1974; 6—1) і SOR (Strategic Orientation Rоund-цикл
стратегічної орієнтації), розроблений голландською компанією «Філіпс», розраховані головним чином на розвиток
стратегічного мислення керівників. Більш же нові методи мають двояке призначення: розвиваючи стратегічне
мислення керівників, вони одночасно допомагають фірмі домогтися ефективних стратегічних реакцій.

Розвиток стратегічного мислення одночасно і дає переваги, і створює проблеми. Перевагою є той факт, що
змінювати тип мислення потрібно лише окремим керівникам — тим, хто відповідає за стратегічний розвиток фірми.
Це обмежує масштаби задачі і дає можливість провести ретельний добір керівників, що володіють здібностями й
особистими якостями, необхідними для засвоєння стратегічного типу мислення. Проблема ж полягає в необхідності
забезпечити конструктивне сполучення різних типів мислення.

Упровадження стратегічного і творчого типів мислення в практику тієї або іншої фірми представляє в даний час
процес доповнення, а не заміщення. Якби все керівництво фірми перейняло нові типи мислення, фірма стала б у
більшому ступені творчою, однак це не забезпечило б ні ефективного виробництва, ні ефективного збуту. Фірма
стала б чудовим потенційним генератором прибутку, але дуже слабким її практичним джерелом.





2. Система управління проектом



Стратегічне управління — це таке управління організацією, що спирається на людський потенціал як основу
організації, орієнтує виробничу діяльність на запити споживачів, гнучко реагує і проводить своєчасні зміни в
організації, що відповідають виклику з боку оточення і що дозволяють домагатися конкурентних переваг, що в
сукупності дає можливість організації виживати в довгостроковій перспективі, досягаючи при цьому своїх цілей.

Повинна існувати система стратегічного управління з її центральною частиною (штабом стратегічного розвитку)
при керівництві, котре саме повинне бути частиною цієї системи, і відповідними периферійними групами в
основних структурних одиницях. Призначення системи — вчасно формулювати мети розвитку, ставити проблеми і
задачі, знаходити способи й організовувати досягнення цілей. Існуючий на кожнім підприємстві досвід рішення
стратегічних задач необхідно узагальнити, закріпити у виді ноу-хау, тобто перетворити його у своєрідну
конкурентну перевагу. Можна запропонувати таку модель. Як трудовий потенціал розглядаються головним чином
особи, що розробляють, приймають і реалізують стратегічні рішення. Саме вони є рушійною силою системи, і від
їхньої достатності, компетентності і злагодженої роботи залежить стратегічний розвиток. Крім "твердих"
елементів у моделі представлені і "м'які": організаційна культура і стиль управління. У кризових ситуаціях
вони стають настільки ж "твердими", як і інші елементи. Стратегічні рішення приймаються і реалізуються в
кілька етапів: постановка задачі, формування альтернативних рішень, вибір (прийняття) рішення, його
реалізація. Організації цього процесу вимагає чіткої технології, що передбачає постановку і вивчення
середовища (це суть стратегічного аналізу), розробку, прийняття і реалізацію стратегії.

Стратегічне управління можна розглядати як динамічну сукупність п'яти взаємозалежних управлінських процесів:

- аналіз середовища,

- визначення місії і цілей,

- вибір стратегії,

- виконання стратегії,

- оцінка і контроль реалізації стратегії.

Ці процеси логічно випливають (або випливають) один з іншого. Однак існує стійкий зворотний зв'язок і
відповідно зворотний вплив кожного процесу на інші і на всю їхню сукупність.

Перший крок у виборі системи для конкретної фірми — визначити по таблиці 1 якою системою вона розташовує в
даний період. За винятком довгострокового планування по аномаліях, усі системи, представлені в таблиці 1,
збалансовані. Це означає, що компоненти відповідають один одному, є взаємозабезпечуючими. У довгостроковому
плануванні по аномаліях планування проводиться методом екстраполяції, а контроль — традиційно.

Рядок в лівому стовпчику - 10 різних видів систем. Вони всі (за винятком управління в непередбачених
ситуаціях) поширені і сьогодні. Як уже говорилося, контроль, фінансове планування, аномальне, адекватне й


Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів! На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету.

Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Замовити реферат

Оновлення

Реклама

Від партнерів