Меню

Реклама

TOP реферати

Від партнерів

Цікаве

Тема: «Середній клас як фактор стабілізації суспільного розвитку» (ID:10054)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       3 стр.
Размер в архиве:   9 кб.

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З “Соціології”

На тему:

“Середній клас як фактор стабілізації суспільного розвитку”



Вступ


Суспільство є організацією співробітництва людей щодо здобування і розподілу життєвих засобів для задоволення
потреб існування, усяких засобів для задоволення усяких потреб. Сучасне суспільство є організацією, заснованою
на принципі суспільного поділу праці, а через те й неминучого обміну продуктами праці. Суспільство логічно
ділиться на різні групи, що виробляють в той самий час не однакові, а різні предмети і продукти, якими потім
обмінюються.

У реальному житті люди, групи людей, які займають різне становище у суспільстві й беруть неоднакову участь в
економічній, політичній, духовній сферах життєдіяльності, вступають між собою у різноманітні стосунки. Щоб
забезпечити сталість соціальних відносин, суспільство виробило своєрідну систему, яка узгоджує взаємодію його
елементів. У цій системі особливо важливу роль виконують соціальні інститути — досить стійкі форми організації
та регулювання спільної діяльності людей.


1. Історичні концепції зародження середнього класу в суспільстві


Зародження середнього класу, як суспільно-політичного феномену більшість дослідників відносять до другої
половини 30-х років ХХ ст. В цей час відбувається відхід від антагоністичної сутності взаємовідносин між
представниками буржуазії та класом найманих робітників. Політологи 30-х років визначали цей процес як початок
нового неантагоністичного суспільства (“суспільство соціального партнерства”). В західній політології,
зокрема, широкого розповсюдження набув термін “субімперіалізм”.

Сутність концепції субімперіалізму була вперше сформульована Каутським, що вбачав в ній перспективний шлях
перетворення капіталістичного суспільства на суспільство соціально орієнтовано. За думкою Каутського
представники великого капіталу мусять поділитися надприбутками передумови отримання яких об’єктивно склалися в
провідних капіталістичних країнах (головною передумовою виникнення надприбутків Каутський вважав
капіталістичну експансію у колоніях). Наймані робітники керовані поміркованими соціалістами мусять досягнути
перерозподілу надприбутків з приоритетним досягненням соціальних цілей. Перерозподіл надприбутків дозволить,
на думку Каутського, відійти від різко “полярного” суспільства і створить новий суспільний клас (середній клас
або “істеблішмент”).

Концепція Каутського не була офіційно прийнята жодною з капіталістичних країн в якості програми соціальних
перетворень. Тим не менше певний перерозподіл прибутків об’єктивно спостерігався у розвинутих капіталістичних
країнах наприкінці 30-х років; цьому сприяла як запекла боротьба профспілкових організацій та к і страх
правлячих кіл перед ліво- та праворадикальними елементами, що активно використовували антагонізми між
капіталом і найманою працею в пропагандистських цілях (більшовизм, націонал-соціалізм, фашизм).

За Р. Дарендорфом, середній клас займає "середнє місце" між тими, хто керує в суспільстві, і тими, ким
керують. Середнім класом він називає "службовим класом" і відносить до нього всіх, хто бере участь у
здійсненні влади незалежно від міри та форми цієї участі.

В концепції "суспільства середніх прошарків" Х.Шельські середній клас утворюється в результаті дії переважно
двох чинників: посилення в суспільстві соціальної мобільності і втручання держави в економічне і соціальне
життя (прогресивні податки, соціальний захист та ін.), які применшують роль суспільної стратифікації,
нівелюють соціальні нерівності, гасять класову напруженість, вирівнюють соціальні ієрархії, тобто середній
клас є продуктом процесів усереднення, егалітаризації (вирівнювання) в суспільстві.


2. Середній клас і його значення в суспільному розвитку


Соціальна структура - міждисциплінарне поняття, яке стало центральним для соціології, але так і не набуло
загально прийнятої інтерпретації.

У марксизмі соціальна структура розглядається як сукупність соціальних спільностей - класів, прошарків, груп,
соціально-демографічних категорій і відносин між ними.

Середній клас — основна частина соціальної структури суспільства з розвинутою ринковою економікою. Середній
клас складають дрібні та середні власники, фермери, менеджери, державні службовці, вчені, лікарі, адвокати,
високооплачувана частина інженерно-технічних працівників та висококваліфікованих робітників, люди так звані
вільних професій (актори, спортсмени, музиканти, письменники) тощо. Середній клас не є однорідним соціальним
утворенням.

Його складові - мобільні прошарки, які різняться за суспільним становищем, засобами існування і роллю в
суспільному житті. Вони мають і суттєву різницю в прибутках. Спільне, що їх об'єднує в середньому класі, - це
саме проміжне становище між вищим та нижчим класами. Своїми вищими шарами середній клас змикається з класом
підприємців, бізнесменів та інших представників вищого класу, а нижніми — з нижчим класом, що має достаток на
межі забезпечення.

Склад середнього класу визначається за такими ознаками, як прибуток, освіта, кваліфікація, якість життя,
престиж заняття тощо.

Західна соціологія свідчить, що середній клас у соціальній структурі розвинутого ринкового суспільства
становить найбільшу питому вагу. Це - більшість його забезпеченого населення.

Доказом цього є і невпинне зростання кількості адміністративних службовців, посередників у обміні продукції
масового виробництва, менеджерів, зайнятих у сфері науки, освіти, культури та управління. Більшість зарубіжних
соціологів вважає процес творення середнього класу закономірністю соціального поступу, а його наявність —
вищим і найбільш продуктивним періодом розвитку суспільства. Він є своєрідним буфером між полярними класами
суспільства і гарантом його стабільності, оскільки охоплює зайняте населення з достатніми засобами для життя,
позбавлене щоденних турбот про хліб насущний.

В Україні середній клас ще не склався. Тут процеси соціальної мобільності мають результатом біполярну
соціальну структуру. Економічні і правові умови для швидкого зростання середнього класу ще не створені.
Державна сфера економіки неспроможна підняти виробництво, а вищий клас не ризикує вкладати в нього свій
капітал. З причин спаду виробництва не створюється попит на висококваліфікованих спеціалістів, менеджерів,
науковців, фахівців відповідної інфраструктури виробництва, які, зрештою, і утворюють середній клас.

Ключову роль у класовій диференціації суспільства має відіграти приватизація державних підприємств, створення
великої кількості дрібних та середніх власників, економічне піднесення, сприятливий клімат для підприємництва,
забезпечення реальних можливостей для висхідних вертикальних соціальних переміщень.


Висновок


Українське суспільство було суб’єктивно не готове до рішучих кроків у реформуванні економіки. Його еліта,
роздерта конфліктами, не спромоглася піднестися над власним егоїзмом. Реформаторські сили, професійно кволі,
не змогли запропонувати адекватної національним умовам програми реформ. Анти реформаторські ж кола безнастанно
блокували будь-які ініціативи і намагалися всіляко дискредитувати їх. Як підсумок перших років перехідного
періоду маємо: руйнацію економіки, вкрай низький життєвий рівень більшості населення, напівкримінальне
збагачення нуворишів, розколоте і дезорієнтоване суспільство, безпорадну владу, не здатну навести елементарний
лад у країні. В ситуації, коли демократичні, патріотичні сили роз’єднані, це становить серйозну небезпеку не
лише для дальшого ринкового реформування, а й для самого існування незалежної української держави.

В наш час концепція існування середнього класу (“істеблішменту”) базується на ідеях соціального партнерства,
які передбачають відмову капіталістів з одного боку і представників найманої праці з іншого від радикальних
екстремістських засобів відстоювання власних інтересів. Концепція соціального партнерства передбачає
узгодження соціальних інтересів різних суспільних груп і прошарків на основі консенсусу взаємних компромісів,
а також врахування загальнодержавних та загальнолюдських інтересів.


Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів! На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету.

Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Замовити реферат

Оновлення

Реклама

Від партнерів