План

1. Соціальне сприймання. Особливості сприймання та розуміння людини в суспільстві………………………………………………………………………2
2. Психологічні особливості діяльності правоохоронця в екстремальних умовах…………………………………………………………………………...8
3. Задача……………………………………………………………………14
Література………………………………………………………………….16

План

1. Соціальне сприймання. Особливості сприймання та розуміння людини в суспільстві………………………………………………………………………2
2. Психологічні особливості діяльності правоохоронця в екстремальних умовах…………………………………………………………………………...8
3. Задача……………………………………………………………………14
Література………………………………………………………………….16

Завдання 1. Соціальне сприймання. Особливості сприймання
та розуміння людини у суспільстві...........................................3
Завдання 2. Психологічні особливості діяльності правоохоронця
в екстре­мальних умовах.............................................................8
Завдання 3. Визначте, до якої категорії емоційних явищ
(стрес, конфлікт, фрустрація) відносяться
перераховані стани.....................................................................15
Використана література...................................................................................16

ЗМІСТ
ВСТУП 5
I ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ 8
1.1 Особливості підліткового віку 8
1.2 Розвиток інтелектуальної сфери підлітків 9
II ПРАКТИЧНИЙ РОЗДІЛ 13
2.1. ОПИС ТА АНАЛІЗ МЕТОДИК ДОСЛІДЖЕННЯ 13
2.1.1 Методика «Інтелектуальна лабильність» 13
2.1.2 Шкільний тест інтелектуального розвитку (ШТУР) 13
2.1.3 Методика дослідження соціального інтелекту 16
2.2. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ ЕКСПЕРИМЕНТУ 19
2.2.1 Проведення експерименту 19
2.2.2 Обробка результатів 19
2.2.3 Рекомендації 33
ВИСНОВОК 34
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 37
ДОДАТКИ 42-78
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ЛАБІЛЬНІСТЬ - 78 сторінок


Курсовий проект містить: 35 сторінок, 4 малюнка, 4 таблиць, 33 сторінки додатків , 79 джерел.
Об’єкт дослідження: Інтелектуальний розвиток особистості
Предмет роботи: інтелектуальний розвиток дітей – підлітків (12-15 років), які навчаються в школі- ліцеї № 24, м. Києва.
Мета роботи: якісна оцінка інтелектуального розвитку підлітків.
Методи дослідження – психологічний і особистісний аналіз інтелектуального розвитку й теоретичні позиції ідеологів інноваційних напрямків у психології. Використані такі методики як «Інтелектуальна лабільність» - визначення спроможності швидко та якісно переключати увагу з одного предмету на інший; методика «ШТУР» - визначити інтелектуальний розвиток підлітків, та методику «Соціальний інтелект» - завдяки якої ми визначаємо знання соціальних аспектів, розвиненості знання підлітків соціальних показників та їх адаптованість у суспільстві.
В цій курсовій роботі обґрунтовані й описані структури досліджень із позиції системного підходу.
Зроблений аналіз сучасних методів дослідження інтелектуальної сфери підлітків. Зроблений психологічний аналіз специфіки інтелектуального розвитку.
Отримані такі результати за методикою «ШТУР»: з цього тесту видно, що низький інтелектуальний розвиток в 1 % групи, високий інтелектуальний розвиток в 36 %, нормальне - 63 %. Якщо розглядати по вікових групах, то у віці 12-13 років з 9 чоловік низького показника ні, а високий в 3 учасників експерименту, що говорить про гарний інтелектуальний розвиток. У другій віковій категорії 14 років - підлітків з низьким інтелектуальним рівнем ні, з високим 4 чоловік з 6 чоловік даної вікової групи. Що говорить про високий інтелектуальному рівні. У третій віковій категорії 15-16 років 10 учасників - 1 учасник з показником низького інтелектуального рівня й 3 з високим показником інтелектуального розвитку.
За методикою «Інтелектуальна лабільність» отримані такі результати:
після виконаної роботи в даній групі видно, що переважно в групі випробуваних інтелектуальна лабільність нижче середнього: 5 чоловік з гарної лабільністю, 5 чоловік із середньої, 2 чоловік з низкою й 13 мало успішних у будь-якій області. Це може бути обґрунтоване як формою навчання, так і інтелектуальними здібностями підлітків.
За методикою «Соціальний інтелект» отримані такі результати: з отриманих результатів видно, що по першому субтеста низький рівень в 9 підлітків, середньослабкий - 7 підлітків, середньовибірковий - 2 підлітка, середньосильний - 5, високий - 2. По другому субтесту: 1 бал - 6, 2 бали - 7, 3 бали- 9, 4 бали - 2, 5 балів - 1. По третьому субтесту: 1-1, 2-4, 3-7, 4-6, 5-7. По четвертому субтесту: 1-6, 2-6, 3-5, 4-5, 5-3. За цим даними можна побачити, що загальний соціальний інтелект у групі експерименту середньослабкий.
ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНА ГРУПА, ІНТЕЛЕКТ, РОЗВИТОК, ДОСЛІДЖЕННЯ, ЛАБІЛЬНІСТЬ, СУБТЕСТ, ТЕСТ

ВСТУП 2
РОЗДІЛ 1. Словотвір
1.1. Будова слова в українській та англійській мовах ...........
1.2. Основні способи словотвору в українській та англійській мовах 4
РОЗДІЛ 2. Прислівник як частина мови
2.1. Способи словотвору прислівника в українській мові ……
2.2. Шляхи творення прислівників в англійській мові ……….
2.3.Спільне та відмінне у словотворі прислівника в англійській та українській мовах 13
ВИСНОВКИ 22
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 23

Вступ 3
1. Проблема визначення природного середовища як фактора формування психологічних особливостей нації. 4
2. Вплив географічного середовища на духовне життя етносу. 7
3. Культурологічні аспекти формування психологічних особливостей народу країни через географічні фактори. 12
4. Природничо-філософський підхід до визначення детермінант психологічного розвитку етносу. 17
Висновки 22
Література 23


Вступ
Соціальна психологія як і етнопсихологія об’єктом своїх досліджень визначає великі групи людей, які мають певні закономірності свого формування та розвитку, психологічні характеристики і властивості. Для визначення таких особливостей в межах даних наук розробляються такі поняття як „менталітет нації”, „самосвідомість нації”, „ідентифікація (самоідентифікація) етносу” та ін. Все це свідчить про те, що масові психологічні явища вчені намагаються систематизувати і аналізувати відповідно до подібних індивідуально-психологічних процесів. Народ, нація в даному випадку виступає як єдиний суб’єкт, як певний цілий організм, якому притаманні свої внутрішні риси. Головною задачею науковців є визначення детермінант, що здійснюють вплив на формування таких характеристик, а також окреслити психологічні характеристики, котрі відрізняють один народ від іншого. Одним із напрямків досліджень є аналіз впливу географічного положення країн, специфіка природного середовища, які потенційно можна вважати факторами, що визначають психологічні особливості, „душу народу” протягом всього історичного процесу становлення певного етнічного утворення. В даній роботі розглянуті деякі аспекти географічного підходу у формуванні етносвідомості, а також проаналізовані роботи в цій області провідних науковців різних країн: етнопсихологів, етнографів і філософів.
Висновки
На формування соціально-психологічних особливостей людей, що проживають в однакових природних умовах здійснюють вплив багато чинників, серед яких географічне положення країн та специфіка природного середовища відіграють важливу, але не вирішальну роль.
Формування етносу здійснюється протягом значного історичного часу, і сьогодні ми можемо говорити, що, дійсно, народи і народності, що розвивалися в однакових природних умовах, мають більш спільного між собою, ніж народи, які проживали в різних за кліматом і ландшафтом країнах. Особливо яскраво ці відмінності, як показано, в різних наукових джерелах, проявляються при співставленні північних і південних народів.
Менш відчутною є різниця між людьми, що проживали і проживають в різних природних зонах (тундрі, лісах, лісостепу, степу, горах та ін). Етнопсихологи виявляють певні відмінності в поведінці і звичаях даних представників, однак їх теоретичні конструкти виглядають непереконливо, а часом і суперечливо. Російський, як і українських народ, мав в процесі свого етногенезу різні географічні умови (наші предки освоювали як степ, так і гори, і ліса), однак, характеризуючи ці народи загалом, різні дослідники надають вирішального значення різним природним факторам для формування „душі народу”. Одні віддають пріоритет величезним просторам (степам), інші – лісам, треті – наявності розгалуженої гідросферної системи.
Само поняття „душа народу” або „психологічні особливості нації”, „менталітет” є доволі невизначеними поняттями. Надаючи конкретну психологічну характеристику нації, науковці завжди роблять посилання на те, що в її середині, завжди існує достатня кількість індивідів, що мають цілком протилежні психологічні якості.

План
Вступ 3
Ι. Індивідуально-психологічні особливості особистості: сутність і зміст 8
ΙΙ. Характер і темперамент та їх врахування у процесі навчання та виховання 12
ΙΙΙ. Індивідуальні відмінності в здібностях людини 17
ΙV. Технології індивідуального 20
Висновки 22
Література 24

Вступ 3
Розділ 1. Теоретичний аналіз сучасних поглядів на психологічні особливості хворих язвою шлунка та дванадцятипалої кишки 5
1.1. Поняття психосоматики в медицині та психології 5
1.2. Психосоматичні теорії та моделі 9
1.3. Психологічна діагностика при психосоматичних захворюваннях 12
1.4. Виразкова хвороба як приклад психосоматичного захворювання 22
1.5. Особливості характеру та поведінки хворих на язву шлунка та дванадцятипалої кишки 24
Розділ 2. Практичне дослідження особливостей поведінки та
характеру хворих на виразку шлунка та дванадцятипалої кишки 28
2.1. Характеристика методів дослідження та вибірки випробуваних 28
2.2. Результати та їх інтерпретація 35
Висновки 51
Список використаних джерел 53
Додаток 1 55
Додаток 2 59-61

Метою даної роботи є вивчення особливостей поведінки та характеру хворих виразковою хворобою шлунка й дванадцятипалої кишки.
Для досягнення поставленої мети необхідно провести теоретичний аналіз наявних наукових праць, присвячених психологічним особливостям осіб стра-ждаючих соматичними захворюваннями, зокрема виразковою хворобою. Най-більш повно ця проблема представлена в роботах Александера [2], Николаевой В.В.[17], Ташлыкова В.А.[23], Малкиной-Пых И.Г.[14] та ін. [5; 6; 7; 10; 11; 19; 22]. Теоретична частина роботи представлена в першій частині цієї роботи.
Хід дослідження відображений у другій частині роботи.
Об'єкт дослідження – психологічні особливості хворих виразковою хво-робою шлунка й дванадцятипалої кишки.
Предмет дослідження – відмінні риси характеру та поведінки хворих виразковою хворобою.
Був проведений психологічний і клінічний аналіз 5 хворих на виразкову хворобу, що перебувають на стаціонарному лікуванні в гастроентерологічному відділенні Обласної лікарні

Вступ 3
1. Специфіка міфології як форми духовної діяльності людини. 4
2. Релігія як форма світогляду. 7
3. Філософський світогляд. 10
Висновки 13
Список використаних джерел: 15

ВСТУП 3
1. МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ПСИХІКИ ЛЮДЕЙ 4
2. МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ПСИХІКИ ТВАРИН 9
ВИСНОВКИ 15
Список використаної літератури 16


Вступ
Перед вченими давно вже стоїть питання визначити, чим у принципі відрізняється тварина від людини. Однак поки що, крім зовнішньої несхожості, наука не може дати вичерпної і ґрунтовної відповіді стосовно цього питання. Особливо важко піддається науковому аналізу внутрішня сфера індивідів. В окремих випадках спостереження за тваринами, особливо такими як дельфіни, собаки, мавпи, складається враження, що вони думають і відчувають точно так же, як люди. Спеціально для розв’язання даної проблеми була створена така галузь психології як порівняльна психологія – це розділ психології, вивчаючий схожість і відмінності в поведінці і психіці між тваринами і людиною.
Здається, що для вирішення задач даної галузі слід мати спеціальні методи дослідження. Однак, як показує практика, неможливо мати однакові методи як для дослідження психіки людини, так і для дослідження психіки тварини, тому прийнято розрізняти ці методи і вивчати їх в межах різних наукових дисциплін – в психології людини і зоопсихології.
Висновки
Методи дослідження психіки людини відрізняються від методів дослідження психіки тварини, перш за все, змістовною спрямованістю в отриманні психологічної інформації. Якщо при вивченні психології людини деякі дані поставляють методи самоспостереження, самооцінювання, то при дослідженні тварин вчені позбавлені такої можливості. Вони змушені самі трактувати зовнішні прояви поведінки тварин, інтерпретуючи її особливості в залежності від індивідуального досвіду і суб’єктивного розуміння ситуації.
Зоопсихологія вивчає психіку на основі аналізу поведінки: детальний аналіз руху тварин в найпростіших ситуаціях, організованих зоопсихологом. Для зоопсихології важливі набуті особливості. Вона розглядає процес взаємодії тварини з навколишнім середовищем в нескладно контрольованих умовах. Знаючи минулий досвід тварини і ставлячи її в нову ситуацію, зоопсихолог вивчає віддзеркалення навколишнього середовища в її свідомості. Найголовнішими методами отримання психологічної інформації вважаються спостереження і експеримент.
Досліджуючи психіку людини, в більшості випадків вчені ставлять перед собою більш значимі завдання, що пов’язані з мотивацією людини, її суспільними і духовними потребами, залежністю від соціальних чинників. Людина здатна пояснити і передати свої відчуття, зафіксувати їх за допомогою тестів, проективних методик. Найголовнішими методами дослідження психіки людини слід вважати тести, бесіди і експеримент, в ході якого людина, як правило, свідомо приймає участь в його організації і проведенні.

ВСТУП 3
1. МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ПСИХІКИ ЛЮДЕЙ 4
2. МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ПСИХІКИ ТВАРИН 9
ВИСНОВКИ 15
Список використаної літератури 16


Вступ
Перед вченими давно вже стоїть питання визначити, чим у принципі відрізняється тварина від людини. Однак поки що, крім зовнішньої несхожості, наука не може дати вичерпної і ґрунтовної відповіді стосовно цього питання. Особливо важко піддається науковому аналізу внутрішня сфера індивідів. В окремих випадках спостереження за тваринами, особливо такими як дельфіни, собаки, мавпи, складається враження, що вони думають і відчувають точно так же, як люди. Спеціально для розв’язання даної проблеми була створена така галузь психології як порівняльна психологія – це розділ психології, вивчаючий схожість і відмінності в поведінці і психіці між тваринами і людиною.
Здається, що для вирішення задач даної галузі слід мати спеціальні методи дослідження. Однак, як показує практика, неможливо мати однакові методи як для дослідження психіки людини, так і для дослідження психіки тварини, тому прийнято розрізняти ці методи і вивчати їх в межах різних наукових дисциплін – в психології людини і зоопсихології.
Висновки
Методи дослідження психіки людини відрізняються від методів дослідження психіки тварини, перш за все, змістовною спрямованістю в отриманні психологічної інформації. Якщо при вивченні психології людини деякі дані поставляють методи самоспостереження, самооцінювання, то при дослідженні тварин вчені позбавлені такої можливості. Вони змушені самі трактувати зовнішні прояви поведінки тварин, інтерпретуючи її особливості в залежності від індивідуального досвіду і суб’єктивного розуміння ситуації.
Зоопсихологія вивчає психіку на основі аналізу поведінки: детальний аналіз руху тварин в найпростіших ситуаціях, організованих зоопсихологом. Для зоопсихології важливі набуті особливості. Вона розглядає процес взаємодії тварини з навколишнім середовищем в нескладно контрольованих умовах. Знаючи минулий досвід тварини і ставлячи її в нову ситуацію, зоопсихолог вивчає віддзеркалення навколишнього середовища в її свідомості. Найголовнішими методами отримання психологічної інформації вважаються спостереження і експеримент.
Досліджуючи психіку людини, в більшості випадків вчені ставлять перед собою більш значимі завдання, що пов’язані з мотивацією людини, її суспільними і духовними потребами, залежністю від соціальних чинників. Людина здатна пояснити і передати свої відчуття, зафіксувати їх за допомогою тестів, проективних методик. Найголовнішими методами дослідження психіки людини слід вважати тести, бесіди і експеримент, в ході якого людина, як правило, свідомо приймає участь в його організації і проведенні.