Вступ 3 1. ДУМКИ ПРО ЛЮДИНУ І СУСПІЛЬСТВО МИСЛИТЕЛІВ КИЇВСЬКОЇ РУСІ 4 2. СУТНІСТЬ ВЧЕННЯ Г.С. СКОВОРОДИ ПРО ІДЕАЛЬНЕ СУСПІЛЬСТВО, ЛЮДИНУ ТА СЕНС ЇЇ ЖИТТЯ 6 3. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ УКРАЇНИ В ХІХ – ХХ СТОЛІТТЯХ 9 4. СУТНІСТЬ ТЕОРЕТИЧНОЇ СОЦІОЛОГІЇ М. КОВАЛЕВСЬКОГО 13 5. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ДУМКИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ 15 Висновки 18 Література 19 Вступ Соціологія як наука постала лише на початку ХІХ століття. Її батьком вважається французький соціолог Огюст Конт. Але така не досить давня історія
виникнення цієї науки не означає, що перед моментом її усталення, не існувало тривалого попереднього періоду, протягом якого відбувалося накопичення теоретичних знань, йшло формування понятійно-категоріального апарату. Такий період був, і в працях істориків соціології він носить назву "протосоціологія", тобто то, що було перед соціологією. Коріння цього етапу сягають глибини століть і показують, що потреба в соціологічних знаннях і соціологічних методах дослідження існували завжди. Описи майна стародавніх держав, діяльність логографів, розмірковування щодо суспільства і його
розвитку філософів і теологів у середні століття і в Нові часи є тому переконливим свідченням. На початку ХІХ століття кількість накопичених соціологічних знань перейшла в нову якість, тому і відбулося
виникнення соціології – нової дисципліни, яка за допомогою емпіричних методів дослідження могла самостійно проводити дослідження певної частини буття – соціальної сфери. Приблизно подібний шлях
розвитку пройшла і українська соціологія. Її історію можна вважать частиною світової культури. Вона, як і інші науки, розвивалася у контексті глобального
розвитку людства, брала передові ідеї соціального
розвитку в інших країнах і сама була джерелом новітніх концепцій, які уважно досліджувалися західними соціологами. Певним відступом від інтеграції української соціології в світову науку можна вважати лише радянський період (ХХ століття), коли соціологія була заборонена і вважалася за псевдонауку. Питанням
розвитку української соціології від давніх часів і до наших днів присвячені розділи даної роботи. Висновки Історія світової соціології загалом, як й історія
соціологічної думки в
Україні, свідчить, що для її природного, гармонійного
розвитку необхідні певні внутрішні та зовнішні умови. Бездержавність української нації, тривале перебування українських земель у складі різних імперій, а в XX ст. – у складі колишнього СРСР не могли не позначитися на становищі вітчизняної соціології. Українська соціологія тривалий час не була ідентифікованою наукою, структурно вона існувала в системі радянської соціології. Аналіз
розвитку соціології і соціолого-політичної
думки в
Україні говорить про те що ідеї національної державності і демократії займають важливе значення в дослідженнях українських вчених – істориків, філософів, соціологів, суспільних діячів і політиків. Саме на українській землі неодноразово сходились і вирішувалися різнонаправляючі тенденції світового
розвитку, втягуючи в свою орбіту і Україну, нерідко нехтуючи її національними інтересами, грубо ламаючи вектор руху до її самовизначення. Зараз вітчизняна соціологія знаходиться у нелегкому пошуку власної автентичності, виробляє свою методологічну базу, концептуальну схему та відповідний їм понятійно-категоріальний апарат. Українська соціологічна школа сьогодні поволі набирає сил, набуває рис національної школи, що виявляється не стільки у проблематиці досліджень, скільки в акцентах на соціогуманітарній традиції української культури загалом. ∞
См. работу «Історія становлення та розвитку соціології в Україні»