Меню

Реклама

TOP реферати

Від партнерів

Цікаве

загрузка...

Тема: «Право» (ID:33372)

| Размер: 31 кб. | Объем: 26 стр. | Стоимость: бесплатно | Добавлена: 28.03.2010 | Код продавца: 0 |
СодержаниеВступ 3
1. ПРАВО ТА ПРАВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ'ЄКТІВ ПРАВА 5
2. ОБ'ЄКТИВНЕ ПРАВО 9
2.1. Юридична і соціальна природа норм об'єктивного права 9
2.2. Принципи права, рівності та справедливості у праві 13
3. СУБ'ЄКТИВНЕ ПРАВО 17
3.1. Суб'єктивне право, юридичне право суб'єкта 17
3.2. Структура суб'єктивного права 23
Висновки 25
Література 27




Вступ
Право – одне із суспільних явищ, тому теорія права входить до складу суспільних наук. У чому специфіка права як суспільного чи явища, іншими словами, яке місце в суспільстві займає право? Відповідь на це питання визначає і місце науки про право в системі суспільних наук.
Для кожного громадянина право виступає в першу чергу як визначений порядок у суспільстві, причому такий порядок, що суспільство саме встановлює, підтримує, забезпечує його функціонування. За межами цього загального представлення думки про право в різних людей розходяться. Для одних воно уособлює їхнє положення в суспільстві, їхні права й обов'язки, для інших право зв'язується з діючими в суспільстві законами, для третіх – із захистом від злочинних зазіхань. Усі ці представлення по-своєму вірні, тому що стосуються різних сторін права. І усі вони охоплюються загальним підходом до права, як до визначеного порядку в суспільстві.
Право – складне явище. Воно охоплює як би три шари, три елементи. Перший шар – правові ідеї, правова свідомість, другий – правові норми і третій – суспільні відносини, що регулюються цими нормами. Структура права є динамічною системою, формування якої відбувається за певними законами та схемами. Наприклад, у суспільстві зріє і формується ідея про недоторканість особи. Зрозуміло, ця ідея виникає тільки на визначеному етапі розвитку людської цивілізації, з'являється як реакція на свавілля над особистістю. І тільки на визначеному етапі, коли суспільство піднімається до усвідомлення недоторканості особи, ідея перетворюється в правову норму. Подібною нормою найчастіше виступає закон. З'являються закони про заборону позбавлення громадянина волі без вироку суду, про неприпустимість довільної затримки громадянина, про недоторканність житла громадянина, його особистої власності та ін. Усі ці норми в сукупності є реалізацією правової ідеї про недоторканість особи. А потім, під впливом прийнятих законів, складаються нові суспільні відносини, що виключають можливість необґрунтованого позбавлення громадянина волі, його права на власність. Так гуманний цивілізований принцип недоторканості особи і власності пронизав всі елементи права і перетворився в складову частину суспільного порядку, гарантом якого, як ми знаємо, є право.
В цій роботі розглянуто такі поняття права як суб’єктивне та об’єктивне. Для початку коротко їх охарактеризувати можна так: у широкому значенні термін “суб’єктивне право” означає все те, що випливає з правових норм (об'єктивного права) для особи і характеризує її як суб'єкт права. Визнання особи суб'єктом права знаходить вираз у тому, що вона через норми об'єктивного права виступає як його учасник. У вузькому значенні суб’єктивне право розуміється як право (можливість певної поведінки) особи, що передбачено правовою нормою (наприклад, право на освіту, право на відпочинок та ін.).
Термін "об'єктивне" щодо права означає, що юридичні норми набули своєї об'єктивації в офіційних державних актах і тому стають незалежними від розсуду окремих індивідів. Термін "суб'єктивне" вказує на приналежність права певному суб'єкту, на його певні юридичне визнані можливості, якими він на свій розсуд може скористатися або не скористатися.
Метою даною роботи ставиться прослідкувати шляхи взаємодії суб’єктивного права і об’єктивного. Іншими словами, як відбувається процес формування об’єктивного і суб’єктивного права, а також як він залежить від правотворчої діяльності окремого суб’єкта. Для досягнення цієї мети спрямовані наступні завдання: 1) проаналізувати сутність права як явища суспільного життя; 2) визначити джерела формування, структуру, чинники, які сприяють появі, розвитку та функціонуванню суб’єктивного та об’єктивного права; 3) піддати аналізу шляхи та способи перетворення норм суб’єктивного права в об’єктивні.
Актуальність теми визначається наявністю в сучасній Україні активних процесів правотворчої діяльності, коли відмирають старі закони, а відбувається інтенсивна генерація нових. Саме діяльність особистості або окремих суб’єктів соціального та політичного життя становиться основним чинном формування нового законодавства.

Висновки
Суб'єктивне право взаємопов'язане з об'єктивним правом, обумовлено його змістом. Адже ті або інші юридичні права суб'єктів, що, власне, і становлять сутність суб'єктивного права, формулюються у чинних юридичних нормах, тобто в об'єктивному праві. Отже, суб'єктивне право не може виникнути без об'єктивізації у нормах права об'єктивного. З іншого боку, і об'єктивне право невід'ємне від суб'єктивного. Метою і призначенням існування норм права (об'єктивного) врешті-решт є правове регулювання суспільних відносин, а також забезпечення цього регулювання відповідним правовим механізмом. А правове регулювання здійснюється через юридичні права і обов'язки суб'єктів.
Для реального юридичного забезпечення можливостей закріплення в об'єктивному праві повноважень одного суб'єкта фіксуються відповідні обов'язки зобов'язаного суб'єкта. І навпаки, при фіксації конкретних обов'язків одного суб'єкта, закріплюються відповідні права іншого суб'єкта. Отже, суб'єктивному праву (можливій поведінці) одного суб'єкта (уповноваженого) з необхідністю кореспондують юридичні обов'язки іншого суб'єкта (зобов'язаного). Невиконання цих обов'язків є правопорушенням і тягне за собою застосування засобів державного примусу, зокрема того або іншого виду юридичної відповідальності.
Конкретне суб'єктивне право як юридично встановлена можливість поведінки, що спрямована на досягнення певного соціального блага, не може існувати без відповідних норм об'єктивного права, в яких воно знаходить свій юридичний вираз. Після юридичної фіксації суб'єктивне право існує, насамперед, як можлива поведінка, потенційна можливість суб'єкта поводити себе певним чином. І ця можливість, за наявності її закріплення у нормах об'єктивного права і суб'єкта, якому вона належить, існує потенційно, незалежно від того, вступає суб'єкт у правовідносини для реалізації цієї можливості чи ні. Крім того, суб'єктивне право як потенційне право на певне соціальне благо, може не тільки існувати, але й реалізовуватись за межами правовідносин.
Право – соціальне явище. Воно породжено суспільством, і зрозуміти його можна лише розглядаючи як частину соціального організму. Говорити про субєктивне і обєктивно право завжди потрібно в контексті поняття суспільна еволюція. Державне і правове будівництво, реформи політичної і юридичної систем виправдани лише в тій мері, у якої їхні зміни відповідають закономірному ходу історії. Кожна ступінь у розвитку права має свої соціально-історичні передумови. Яка би зробленими ні були самі по собі Конституція й інші закони, якими б ідеальними ні представлялися політичні системи, вони залишаться незатребуваними народом і не почнуть працювати, якщо не будуть відповідати суспільним умовам і культурі мас.
Право є система норм, а це означає, що властивості права не зводяться тільки до властивостей норм права. Право як засіб упорядкування суспільних відносин формується діяннями більшості членів суспільства, які створюють основу нормального його функціонування, на достатньо високому ступені ймовірності визначають напрямок соціального розвитку. Поряд з цим, особливістю права є й те, що воно певною мірою формується і за участю інших діянь, волевиявленням меншості населення країни, враховує її інтереси, забезпечує цій меншості певний обсяг свободи і незалежності. Тим самим право сприяє збереженню цілісності суспільства, запобігає виникненню соціальних конфліктів, створює умови для існування суспільства взагалі.



Литература
Література
1. Бачинин В.А., Чефранов В.А. История философии права: Курс лекций. – Х., 1998. – 320с.
2. Грузд А., Заржицький О., Смирнов Д., Сумська Н. Конституційно-правове регулювання в Україні: деякі питання теорії та практики // Право України. – 1998. – №8.
3. Дурдинець В. Боротьба із злочинністю має бути всеохоплюючою й ефективною // Право України. – 1998. – №1
4. Загальна теорія держави і права /За ред. В.В. Копєйчикова. – К., 1997. – 320с.
5. Колошин В. Логічна структура норми права (деякі практичні аспекти) // Право України. – 1995. – №7.
6. Котюк В.О. Теорія права: Курс лекцій: Навч. посібник. – К., 1996. – 208с.
7. Лінецький С. Проблеми реалізації Конституції та державний режим в Україні // Юридичний вісник України. – 1998. - №1.
8. Нагребельний В.П., Оніщук М.В. Причини та шляхи подолання колізій у законодавстві України // Адвокат. – 1997. - №4.
9. Усенко І.Б. Основи правознавства. – К., 1997. – 448с.
10. Основи правознавства: Пробн.підручник для серед. школи / Ред. І.Б. Усенко. – К., 1997. – 448с.
11. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посібник / За ред. Ю.С. Шемшученка, В.Д. Бабкіна.
12. Рабінович П. М. Концепція державної правової політики України в галузі прав людини: загальнотеоретичні аспекти проектування // Вісник Академії правових наук України. – 1997. – №4 (11).
13. Рабінович П. М. Концепція державної правової політики України в галузі прав людини: загальнотеоретичні аспекти проектування // Вісник Академії правових наук України. – 1997. - №4 (11).
14. Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави та права. - К., 1994.
15. Решетников Ф.М. Правовые системы стран мира: Справочник. – М., 1993. – 256с.
16. Решетников Ф.М. Правовые системы стран мира: Справочник. – М., 1993. – 256с.
17. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник. –Харків, Консум, 2001. – 656 с.
18. Словарь терминов по теории государства и права: Учеб. пособие / Рук. авт. кол. Н.И. Панов. – Х., 1997. – 180с.
19. Словарь терминов по теории государства и права: Учеб. пособие / Рук. авт. кол. Н.И. Панов. – Х., 1997. – 180с.
20. Словарь терминов по теории государства и права: Учеб.пособие / Рук. авт. кол. Н.И. Панов.
21. Сорос Д. Утвердження демократії: Перекл. з англ. – К., 1994. – 224с.
22. Тихомиров М.Ю. Юридическая энциклопедия. – Изд. 3-е. – М., 1995. – 365с.
23. Тихомиров М.Ю. Юридическая энциклопедия. – Изд. 3-е. – М., 1995. – 365с.
Просмотр
ПросмотрПросмотреть с сайта...
Скачивание
СкачатьСкачать работу в архиве..
Рекомендуємо також переглянути наступні реферати та курсові роботи:
  • Многообразие социальных норм
  • Многообразие социальных норм
  • Основные виды социально-экономических прав российских граждан
  • Основные виды социально-экономических прав российских граждан
  • Основні риси права Франції середніх віків
  • Особенности взаимоотношения международного права с внутригосударственным (национальным) и национального с международным прав
  • Особенности взаимоотношения международного права с внутригосударственным (национальным) и национального с международным прав
  • Джерела права Великого Князівства Литовського
  • Джерела права Великого Князівства Литовського
  • Поняття, джерела та система права зовнішніх зносин. Дипломатичне право. Консульське право
  • Основные права и свободы граждан
Cгенерировано за 0.027964 секунд

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів! На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету.

Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Замовити реферат

Оновлення

Реклама

Від партнерів

загрузка...