Меню

Реклама

TOP реферати

Від партнерів

Цікаве

загрузка...

Тема: «Соціально-психологічні умови самоідентифікації особистості в системі післядипломної освіти» (ID:33109)

| Размер: 69 кб. | Объем: 46 стр. | Стоимость: бесплатно | Добавлена: 28.03.2010 | Код продавца: 0 |
СодержаниеВступна частина 3
1. ДОСЛІДЖЕННЯ САМОІДЕНТИФІКАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕТОДИКИ "ЯКОРЯ КАР’ЄРИ" 5
1.1. Особливості та теоретичні основи застосування методики "Якоря кар'єри" 5
1.2. Означення об’єкту та предмету дослідження 10
1.3. Визначення проблеми, гіпотези, мети і завдань дослідження 10
2.4. Опис і хід дослідження 13
2.5. Обробка результатів опитування 16
2.6. Інтерпретація результатів 19
Висновки по дослідженню 22
2. ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ УМОВ САМОІДЕНТИФІКАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ 24
2.1. Особливості та теоретичні основи застосування проективної методики Лонга-Зілера-Хендерсона 24
2.2. Визначення проблеми, гіпотези, мети і завдань дослідження 25
2.3. Опис і хід дослідження. Інструментарій дослідження 26
2.4. Концептуальна модель соціально-психологічних умов самоідентифікації особистості педагога в системі післядипломної освіти 28
2.5. Логічна структура інструментарію та обробка результатів 29
2.6. Інтерпретація результатів 32
Висновки по дослідженню 34
Підсумки роботи 35
Література 37
Додаток 1 39
Додаток 2 42
Додаток 3 45

Вступна частина
Завдання підготовки вчителя завтрашнього дня завжди були актуальними для будь-якої країни. Навіть у державах із стабільною соціально-економічною ситуацією вчитель має геніально вгадати, що саме буде потрібно суспільству від громадянина через 10-15 років, коли його учні увійдуть у світ дорослих.
Проблема педагогічної проникливості в підготовці учнів має відповідати вимогам наступних десятиліть, але вона певною мірою обмежується специфікою педагогічної професії. А саме: педагог має “тиражувати” серед учнів уже відомі правила та норми поведінки, моральні цінності, знання, уміння, навички. Педагог значну частину свого часу приділяє репродуктивній діяльності. Відповідно, виникає схильність до закріплення в педагогічному арсеналі певних “штампів” та стереотипів. Як наслідок: виникає невідповідність між педагогічною підготовкою вчителя, що зорієнтована на його минулий досвід, і вимогами до вчителя з позиції сьогоднішнього, а особливо, завтрашнього дня.
Самоідентифікація як усвідомлення людиною своєї приналежності до конкретної суспільної групи, спільноти, страти виступає найважливішою детермінантою становлення і збереження цільності особистості педагога, тому що людина, яка не усвідомлює своєї ролі у системі соціальних відносин, позбавлена будь-яких підстав не тільки своєї орієнтації в суспільстві, але й цілеспрямованого визначення життєвих стратегій.
Проблеми самоідентифікації ставали об’єктом дослідження багатьох вчених: М.Й.Боришевського, Е.Еріксона, Г.С.Костюка, І.С. Кона, П.Р.Чамати. Поняття ідентифікації і самоідентифікації розкривається в працях Р.Л. Кричевського, О.Н. Дубовської, М. Драганова, М.М. Обозова, В.А. Ядова, С.Г. Климової, Т.З. Козлової, К.В. Коростеліної, Т.Є. Рєзник, Ю.М. Рєзника, Швачко, В. Матусевича, І.І. Старовойтової та ін.
Аналіз досліджень свідчить про те, що питанням самоідентифікації особистості завжди приділялась значна увага. Об'єктами досліджень ставали різні шари суспільства: робітники, інтелігенція, підприємці, державні службовці. Разом з тим, залишаються не дослідженими ряд аспектів проблеми, зокрема, процес самоідентифікації педагогів в системі післядипломної освіти.
Об’єктом даного дослідження є процес самоідентифікації. Предметом при цьому виступає вивчення якісних характеристик самоідентифікації в умовах післядипломної освіти.
Гіпотеза дослідження зводиться до наступного положення: самоідентифікація має значний розвиток в умовах сприятливого професійного середовища, яке формує відповідні ціннісні орієнтації.
Для досягнення мети передбачено виконання наступних завдань:
− поглиблення знань щодо поняття самоідентифікація в педагогічному середовищі;
− визначення ціннісних орієнтацій педагогів, які продовжують своє навчання в умовах післядипломної освіти;
− аналіз ціннісних установок даної категорії та розробка висновків щодо придатності психологічних якостей педагогів для продовження успішної професійної діяльності;
− вивчення соціально-психологічних умов, що сприяють позитивної самоідентифікації педагогів;
− виявлення залежності успішності професійної діяльності педагогів від їх самоідентифікації.
Методами дослідження стали: теоретичний аналіз наукової літератури, а також загально психологічні методи – спостереження, бесіди, контент-аналіз творів, анкетування, тестування. В рамках роботи було проведено опитування за методикою "Якоря кар’єри" Е.Шейна, а також за методикою соціально-символічних завдань “Я” Лонга-Зілера-Хендерсона. До випробувань були залучено 25 педагогів, які попередньо мали середньо-спеціальну освіту та продовжували навчання в системі післядипломної підготовки.
Надзвичайна актуальність проблеми зумовлює потребу у вирішенні наукового завдання, що полягає у поглибленому осмисленні самоідентифікації педагогів як процесу самовизначення особистості в сучасному суспільстві.
ЛитератураПідсумки роботи
Самоідентифікація – усвідомлення людиною своєї приналежності до конкретної суспільної групи, спільноти, страти. Кожна людина має власні характерні риси, що відрізняють її від інших людей. Усвідомлення, виокремлення цих якостей, свого неповторного “Я” і є предметом самоідентифікації. Крім того, самоідентифікація виступає як основа для визначення життєвих стратегій у взаємовідносинах із соціальним оточенням. У процесі самоідентифікації особистість усвідомлює своє становище в суспільстві, визначає тип соціальних взаємозв'язків.
Становлення особистості фахівця в значній мірі пов'язане з професійною самоідентифікацією. Професійна самоідентифікація педагогів зумовлена мотиваційною структурою, що відбиває, з одного боку, реалії соціального буття, а з іншого, – їх духовні потреби, ціннісні орієнтації. Для періоду реформування сучасної української економіки характерне падіння престижу викладацької, науково-дослідницької діяльності і підвищення цінності практичної роботи, яка супроводжується високим заробітком. Можна вважати, що випадки схиляння педагогів в бік комерціалізації своєї навчально-виховної діяльності як негативний фактор набуває певного поширення в середовищі педагогічних працівників.
Визнаючи самоідентифікацію вчителя – суб’єкта педагогічної сфери, як психологічний механізм свідомого сприйняття професії педагога, слід орієнтуватися, насамперед, саме на психологічну концепцію неусвідомлення ідентичності. Цей процес містить у собі комплекс очікувань, що засвоюються індивідом у процесі взаємодії із соціальною групою: імідж, стиль спілкування, сленг, типові техніки бесіди та аргументації, очікувані уподобання тощо. Усвідомлена ідентичність є результатом аналізу індивідом того, наскільки поведінка педагога відповідає існуючим зразкам педагога-майстра. Завдання психологів, які працюють у сфері освіти, – допомогти вчителеві із найменшими психологічними втратами подолати кризу особистісно-рольової ідентичності і вийти на новий рівень власної тотожності із кращими соціальними взірцями.
Особистісна самоідентифікація педагогів має ціннісно-ієрархічну структуру. З одного боку, вона відображає соціально-вікову специфіку освітян як соціального шару, з іншого боку – неоднакову цінність для індивіда окремих якостей особистості. Вибіркове ставлення до власних особистісних якостей спрямовується у свідомості викладачів ключовими потребами і можливостями людини для їхнього задоволення. Вони пріоритетне значення віддають одним рисам особистості, відводячи іншим менш важливу роль.
Соціальна самоідентифікація педагогів характеризується багатовекторністю, що означає формування самоідентичності в сімейному, громадянському, етнічному, професійному статусах під дією складного для кожного індивіда впливу мікросередовища (родина, родичі, друзі) і офіційної ідеології макросередовища.


Література
1. Про Національну доктрину розвитку освіти: Указ Президента України від 17.04.2002 N47/2002 // Урядовий кур’єр. – 2002. – № 89.
2. Про освіту: Закон України від 23.05.91 N 1060-10 // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 34.
3. Аминов Н.А. Природные предпосылки педагогических стилей у преподавателей начальной школы /Вопросы психологии. – 1997. – №2. – С. 14-23.
4. Антонова Н.В. Личностная идентичность современного педагога /Вопросы психологии. – 1997. №6. – С.23-30.
5. Балл Г.О. Духовність професіонала і педагогічне сприяння її становленню (орієнтири психологічного аналізу) // Професійна освіта: Педагогіка і психологія. – 2004. – №6. – С.115-121.
6. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. – М., Прогресс, 1986. – 422 с.
7. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодіагностике. – К., 2005. – 520 с.
8. Вербова К.В., Парамей Г.В. Программа изучения учащихся, ориентирующихся на педагогическую профессию. – Гродно, ГГУ. – 1987. – 28 с.
9. Гидденс Э. Модерн и самоидентичность. – М.,1995. – 256 с.
10. Зливков В.Л. Самоідентифікація в педагогічній комунікації. – К., Український центр політичного менеджменту, 2005. – 144 с.
11. Зливков В.Л. Становлення особистісно-рольової ідентифікації сучасного педагога: проблеми і перспективи /Вісник НТУУ КПІ, Випуск 1. – 2001. – С.99 -104.
12. Кон И.С. Открытие «Я». – М., Политиздат, 1978. – 243 с.
13. Коростелина К. В. Социальная идентичность и конфликт. – Симферополь, Доля, 2003 – 358 с.
14. Краткий психологический словарь. — М., 1985. — 432 с.
15. Крейг Г. Психология развития. – Спб., Питер. – 2000. –992 с.
16. Макеев С.А., Оксамитная С.Н., Швачко Е.В. Социальные идентификации и идентичности. – К., Ин-т социологии НАНУ, 1996. – 185 с.
17. Маслов В.И. Теория и методика организации непрерывного повышения квалификации руководителя школ. – К., МНО УССР, 1990. – 259 с.
18. Москаленко В.В. Соціальна психологія. – К., 2005. – 624 с.
19. Мусатов С. О. Психологія педагогічної комунікації: теоретико-методологічний аналіз. – К.; Рівне, 2003. – 175с.
20. Основи психології / За ред. О.В.Киричука, В.А.Роменця. – К., 1995.
21. Павленко В.М. Представление о соотношении социальной и личностной идентичности в современной западной психологии /Вопросы психологии. – 2000. №1. – С. 135-141.
22. Почебут Л. Г., Чикер В.А. Организационная социальная психология. – СПб., Речь, 2002. – 298с.
23. Стояно О.О. Актуализация проблемы самоидентификации личности в трансформирующемся обществе // Наука, релігія, суспільство. – 2003. – № 4. – С. 258-263.
24. Тернер Дж, Оукс П.Дж., Хэслэм С.А., Девид В.В. Социальная идентичность, самокатегоризация и группа /Иностранная психология. – 1994. №2. – С.8-17 .
25. Шакуров Р.Х. Социально-психологические основы управления: руководитель и педагогический коллектив. – М., Просвещение, 1990. – 208 с.
26. Швачко О.В. Соціальна психологія. – К., Вища школа, 2002. – 111 с.
27. Швачко О.В. Соціальні ідентифікації та ідентичності. – К., Наукова думка, 1996. – 132 с.
28. Шейн Э. Организационная культура и лидерство. – СПб., Питер, – 336с.
29. Эриксон Э. Детство и общество. – СПб., Университ.книга, 1996. – 289 с.
30. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис. – М., Прогресс, 1996. – 344 с.
Просмотр
ПросмотрПросмотреть с сайта...
Скачивание
СкачатьСкачать работу в архиве..
Рекомендуємо також переглянути наступні реферати та курсові роботи:
  • Соціально-психологічні умови самоідентифікації особистості в системі післядипломної освіти
  • Самоідентифікація особистості в системі післядипломної освіти
  • Соціально-психологічні умови самоідентифікації особистості в системі післядипломної освіти
  • Сучасні проблеми гуманізації освіти та виховання
  • "Теорія елементарної освіти на шляху соціального становлення особистості"
  • Об’єкт психологічної зацікавленності
  • Питання з психології
  • Психологічні особливості агресії між підлітками у конфліктах
  • Психологічні особливості агресії між підлітками у конфліктах
  • Роль дошкільного закладу у вихованні особистості дитини
Cгенерировано за 0.038301 секунд

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів! На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету.

Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Замовити реферат

Оновлення

Реклама

Від партнерів

загрузка...