Меню

Реклама

TOP реферати

Від партнерів

Цікаве

загрузка...

Тема: «Правові аспекти, принципи і основні напрямки регулювання міжнародного співробітництва в галузі культури» (ID:33020)

| Размер: 42 кб. | Объем: 32 стр. | Стоимость: бесплатно | Добавлена: 28.03.2010 | Код продавца: 0 |
СодержаниеВступ 3
1. ПРАВОВІ АСПЕКТИ ВИРІШЕННЯ УКРАЇНОЮ ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНИХ КУЛЬТУРНИХ ЗВ’ЯЗКІВ. 5
1.1. Правове забезпечення розбудови міжнародного співробітництва в області культури 5
1.2. Європейська інтеграція та співпраця в області культури 8
2. ПОТЕНЦІАЛ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ СТОСОВНО РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА В СФЕРІ КУЛЬТУРИ. 12
2.1. Правові основи розвитку участі регіонів в міжнародному культурному співробітництві 12
2.2. Інфраструктура регіональних об’єктів культурної сфери на прикладі Львівської області 15
3. ПРАКТИЧНЕ ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА В СФЕРІ КУЛЬТУРИ. ПРОЕКТНА ПРОПОЗИЦІЯ. 18
Висновки 30
Література 32

Вступ
Міжнародне співробітництво України є одним із пріоритетних напрямків її зовнішньої політики. В умовах прагнення країни до світової, а особливо –до євроінтеграції, набувають актуальності будь-які спроби налагодити плідні та взаємовигідні зв’язки з державами світу. Область культури – одна із сфер, в яких відносини України по відношенню до своїх сусідів дійсно виглядають партнерськими та продуктивними. Через культурні зв’язки світ пізнає Україну, складає думку про неї та про її народ. Розширення таких зв’язків становиться нагальною потребою часу.
Проблема вдосконалення міжнародних культурних зв’язків потребує наукового, правового, адміністративного підґрунтя. В Україні постійно вдосконалюється та розширюється юридична база документів стосовно політики держави в культурній сфері на міжнародній арені, працюють дослідні центри, організації, державні установи, що відповідають за стан вирішення цієї проблеми.
Міжнародні культурні зв’язки України, правові аспекти їх регулювання стали об’єктом дослідження ряду сучасних українських авторів: С.I.Здіорука, Б.О. Парахонського, О.П.Валевсього, В.Мандибури, О.А. Чемериса – в області стратегії національно-культурної політики України, А.Ю. Мартинова, В.В. Копійки – в сфері зв’язків з європейської інтеграції, М.М.Микієвича, Л.А. Луця, Н.В. Сюра – з міжнародно-правових аспектів співробітництва з Європейським Союзом.
В даних роботах визначаються основні напрями розвитку міжнародного співробітництва України, при цьому основний акцент робиться на взаємо-вигідному співробітництву саме з європейським співтовариством. Головна роль в даній проблематиці відводиться, в основному, державним структурам України, які взяли на себе ведучу роль в здійсненні культурних зв’язків з іншими країнами. Такий підхід разом з позитивними рисами має й ряд негативних моментів. Головним із них є те, що культурна сфера на відміну від політики, економіки, соціального управління не потребує значної централізації та надмірного контролю з боку держави. Розвиток культурних зв’язків, в тому числі і міжнародних доцільніше здійснювати на двох паралельних рівнях: центральному й регіональному.
Мета даної роботи дослідити перспективи розвитку участі регіональних структур в розвитку міжнародних культурних зв’язків та степені забезпеченні даного процесу в законодавстві сучасної України.
Для досягнення мети дослідження передбачається виконання наступних завдань:
− розглянути зміст та основні положення правових документів України щодо процесу регулювання міжнародного співробітництва в сфері культури;
− виявити співвідношення участі центральних та регіональних управлінських структур в розвитку міжнародних культурних зв’язків;
− проаналізувати можливості регіонів для здійснення активного управління міжнародним культурним співробітництвом;
− запропонувати проектні пропозиції щодо вирішення цієї проблеми в конкретному регіоні (на прикладі Львівської області).
Об’єктом роботи виступає сфера державної політики в області міжнародного культурного співробітництва.
Предметом дослідження є правові аспекти, принципи і основні напрямки регулювання міжнародного співробітництва в сфері культури.
Методи дослідження. Мета і завдання дослідження зумовили використання комплексу методів дослідження. У теоретичній частині використано методи аналізу, узагальнення та синтезу існуючого наукового матеріалу з проблем правового регулювання та державного управління в сфері міжнародного культурного співробітництва. В практичній частині застосований метод контент-аналізу наукової та профільної літератури, періодичних видань, здійснено моделювання управлінської ситуації, розроблено проектна пропозиція щодо цього питання.
Висновки
Розглянувши зміст та основні положення правових документів України щодо процесу регулювання міжнародного співробітництва в сфері культури можна виявити, що має місце наявність достатньо широкої законодавчої бази стосовно цього питання. Аспекти державного регулювання сфери культури висвітлюється як в масштабі України, так і на рівні європейських міжнародних структур. Прогнозування та програмування державної політики щодо розвитку культури в Україні, ухвалення відповідних рішень органів державної влади набуває актуального значення та вимагає залучення усіх суб'єктів діяльності у сфері культури та застосування громадських експертиз проектів програм і рішень, які генеруються відповідними органами.
Україна визнається міжнародними організаціями як гідний партнер в області культурної співпраці. В даний момент в державі існує значний досвід в розвитку культурної сфери за участю закордонних організацій, а також діяльності українських творчих колективів та окремих митців за рубежем. Виходячи з цього, слід вважати, що в Україні створені достатні умови для подальшого поглиблення співробітництва в області культури та активізації впливу українського мистецтва в інших країнах.
Разом з цим мають місце проблеми в області певні проблеми регулювання розвитком культурної сфери, основними з яких є: "залишковий принцип" ставлення до культури у суспільстві та державній політиці; відсутність цілісного інформаційно-культурного простору і мережі партнерських зв'язків на вертикальному і горизонтальному рівнях; відсутність затверджених середньо- і довгострокових програм культурного розвитку; відсутність визначених державних соціальних стандартів надання послуг населенню у сфері культури, що гарантуються державою; непідготовленість кадрів до господарських відносин у ринковій економіці; недостатня участь України в європейських і світових культурних проектах.
Все це відбивається на гальмуванні активного впровадження принципу регіональної участі в регулюванні міжнародного культурного співробітництва. Ті дані, що мають місце на Україні за останні роки, свідчать про наявність поодиноких, роздрібнених програм та проектів, які не складені в загальнонаціональну систему. На сьогоднішній день в державі переважає централізована система керування культурною сферою, розвитком міжнародного співробітництва в ній.
Можливості регіонів на сьогоднішній день слід вважати достатніми для впровадження нових принципів керування культурним співробітництвом. Розвиток процесів європейської інтеграції обумовлює посилення процесів регіоналізації, підвищує роль та значення окремих територіально-адміністративних одиниць у національній та європейській культурі, економіці, соціальній політиці.
На прикладі Львівської області можна бути впевненим в тому, що її потенціал буде достатнім для розвитку культурного обміну з закордонними партнерами. Він здатний розширити та доповнити центральні програми та проекти в цій сфері. В даний момент проект вдосконалення керування та організації міжнародного культурного співробітництва у Львівській області вимагає всебічного розгляду, підтримки та впровадження за допомогою українських і закордонних структур.



Литература
Література
1. Указ Президента України "Про Концепцію державної регіональної політики" від 25.06.01 р., №341/2001.
2. Закон України „ Про Концепцію державної політики в галузі культури на 2005-2007 роки”. – Відомості Верховної Ради (ВВР), 2005, N 16, ст.264.
3. Закон України "Про благодійництво та благодійні організації". – від 16 вересня 1997 року. – № 531/97-ВР.
4. Закон України "Про транскордонне співробітництво" від 24 червня 2004 р., № 1861-IV. http//www.rada.kiev.ua
5. Закон України "Про приєднання до Європейської хартії місцевого самоврядування", № 452/97–ВР від 15.07.97 р. http//www.rada.kiev.ua
6. Основи законодавства про культуру.– Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 21, ст.294.
7. Европейская хартия местного самоуправления (European Charter of Local Self-Government), Страсбург, 15 октября 1985 г.
8. Додатковий протокол до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами та органами влади від 9.11.1995 р.
9. Європейська культурна конвенція. Париж, 19 грудня 1954 року // Збірка договорів Ради Європи: Укр. версія / Рада Європи.– К., Парламент. вид-во, 2000.– 96с.
10. Декларация принципов международного культурного сотрудничества (Париж, 4 ноября 1966г.)/ Международные нормативные акти ЮНЕСКО: Конвенции, соглашения, протоколы, рекомендации, деклараций /Комнс. Рос. федерации по делам ЮНЕСКО. – М., Логос, 1993. – 639 с.
11. Башун О.В. Фандрейзинг або мистецтво збирання коштів. – Донецьк, 1998. – 101с.
12. Бєленький П. Ю., Мікула Н.А. Підходи до формування концепції транскордонного співробітництва області // Проблеми транскордонного співробітництва. Львів, ІРД НАНУ, 1995. – С.4-13.
13. Богуцький Ю. У Раді Європи - Національний звіт з культурної політики України // Музеї України. – 10.03.2007.– С.3.
14. Грицай О., Иоффе Г., Трейвиш А. Центр и периферия в региональном развитии. – М., Наука.,1991. – 168 с.
15. Долішній М., Демченко В., Мікула Н. Концептуальні підходи до створення польсько-українського єврорегіону "Сян" на основі узагальнення досвіду єврорегіонів на західному кордоні Польщі // Регіональна економіка. – 2003. – №1. – С. 69-82.
16. Дрожжина С.В. Культурна політика сучасної полікультурної України: соціально-філософський та правовий аспекти. – Донецьк, ДонДУЕТ, 2005. – 198с.
17. Зайцева Н.А. Менеджмент в социально-культурном сервисе и туризме. – М., Академия, 2003. – 224с.
18. Збереження культурної самобутності та сприяння її розвитку: Рекомендації всесвітньої конференції щодо політики у сфері культури. – Мехико, 1982
19. Здіорук С. І., Парахонський Б. О., Валевський О. Л. Стратегічні аспекти національно-культурної політики України. – К., 1995. – 76 с.
20. Інформація Львівської обласної державної адміністрації.
21. Інформація облдержадміністрацій, http// www.kmu.gov.ua.
22. Кіш Є. Транскордонне співробітництво і регіональна політика Європейського Союзу// На шляху до Європи. Український досвід єврорегіонів. / За ред. Максименка С. та Студеннікова І. – К., Логос, 2000. – 224 с. – С.14-15.
23. Ключко Ю. Розвиток соціально-культурної сфери України в умовах ринкових відносин: пошук нових моделей. – К., 2003. – 28с.
24. Культурна політика: методологічні, правові, економічні проблеми: Зб. наук. праць / Український центр культурних досліджень; Інститут культурної політики / О.А. Гриценко (ред.). – К., 2006. – 64с.
25. Культурная политика в Европе: выбор стратегии и ориентиры. – М., Либрея, 2002. – 240 с.
26. Макогон Ю.В., Ляшенко В.И. Формы и направления межрегионального трансграничного сотрудничества. – Донецк, ООО "Юго-Восток, Лтд", 2003. – 512 с.
27. Матеріали конференції "Культура і регіони", Флоренція (Італія), 14-16 травня 1987 року
28. Микієвич М.М. Міжнародно-правові аспекти співробітництва Європейського Союзу з третіми країнами: Дис. канд. юр. наук. / Львів. держ. ун-т ім. І.Франка. – Львів, 1996. – 180 с.
29. Мікула Н. Міжтериторіальне та транскордонне співробітництво. – Львів, ІРД НАН України, 2004. – 395с.
30. Нестор Гарсия Канклини. Варианты политики в области культуры в контексте глобализации // Всемирный доклад по культуре. 1998 год: Культура, творчество и рынок. – М., Ладомир; ЮНЕСКО, 2001. – 488с.
31. Поплавський М. М. Менеджер культури. – К., Леся, 1996. – 416с.
32. Статут Міжрегіональної організації "Карпатський єврорегіон".
33. Чукут С.А. Генеза духовної культури. – К., УАДУ,1999. – 256 с.
Просмотр
ПросмотрПросмотреть с сайта...
Скачивание
СкачатьСкачать работу в архиве..
Рекомендуємо також переглянути наступні реферати та курсові роботи:
  • ФОРМИ ЕКОНОМІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА ТА УМОВИ ВХОДЖЕННЯ УКРАЇНИ В СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО.
  • Сучасний стан галузі
  • Проблеми вдосконалення господарського механізму в галузі культури і мистецтв
  • Принципи управління в галузі культури і мистецтв та їх трансформація в сучасних умовах
  • Право ЄС в сфері охорони навколишнього середовища
  • Економічні аспекти міжнародного туризму
  • Роль недержавних, громадських, професійних організацій в розробці та реалізації державної політики в галузі культури і мистецтв
  • . Поняття міжнародно-правового регулювання у галузі промисловості
  • . Поняття міжнародно-правового регулювання у галузі промисловості
  • Співробітництво України з НАТО
  • Міжнародний бізнес
Cгенерировано за 0.079771 секунд

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів! На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету.

Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Замовити реферат

Оновлення

Реклама

Від партнерів

загрузка...