Тема: «Проблеми істини в філософії. Критерії істини» (ID:149)

Вступ 3
1. Поняття істини та еволюція її розуміння в історії філософії та культури. 4
2. Проблеми критерію істини. Основні концепції. 8
3. Істина в філософії, науці та праві. 12
Висновки 19
Література 20

Зміст
1. Істина, як гносиологічна та культурологічна категорія. Концепція істини. Проблема істини в постмодерній філософії. 3
2. Сенсуалізм та раціоналізм. Роль емоцій у пізнанні. 8
3. Проблеми становлення громадянського суспільства в Україні. 10
Література. 12

1. Проблема істини у науковому пізнанні. Істинність, правдивість та правильність знання. 3
2. Істина та омана. Практика як критерій істини 10
Список використаної літератури 13

1. Київська релігійно-філософська школа. Філософія П. Юркевича. 3
2. Основні особливості російської релігійної філософії 19-20 ст. 4
3. Філософія П. Флоренського 5
4. Ірраціоналізм 19-20 ст. Загальна характеристика, основні течії. 6
5. Категорія “буття” в історії філософії 7
6. Проблема істини та її критеріїв в історії філософії 8
7. Філософський аспект проблеми походження людини 10
8. Проблеми свободи особистості та відповідальності в філософії 19-20 ст. 11
9. Закони та рушійні сили історії, проблема її смислу 12
10. Проблема спрямованості історії. Суспільний прогрес. 14
11. Поняття соціальної структури в сучасній філософії. 15
12. Особливості культури і цивілізації сучасного світу. 16
13. Світ цінностей, спосіб його буття, рівні та структура 17
14. Етика науки: професійна та соціальна відповідальність вченого 18
15. Філософія К. Поппера (епістемологія та соціальна філософія) 19
16. Головні методологічні ідеї філософії структуралізму. Деконструкція Ж.Дерріда. 21
17. М. Бердяєв “Про призначення людини” 22
18. Поппер К. “Злиденність історицизму” 23
19. Б. Кістяківський “Держава правова і соціалістична” 24
20. Г.С. Сковорода “Сад божественних пісень”. 25
Список використаної літератури 27

Вступ 3
1. Поняття істини та еволюція її розуміння в історії філософії та культури. 4
2. Проблеми критерію істини. Основні концепції. 8
3. Істина в філософії, науці та праві. 12
Висновки 19
Література 20



Вступ
Проблема істини споконвіку цікавила мислителів. Без спроб її розв’язання не обходилася і не обходиться в даний час жодна область знання. У філософії із самого початку осмислення пізнавальної проблематики постало питання: якщо ми сприймаємо дійсність через певні наші образи, уявлення й поняття, то якою мірою можемо бути впевнені в їх надійності? Зазначене питання постає у гносеології як питання про істину в пізнанні. Погляди на дану проблему безперервно змінювалися. Філософи пропонували і уточнювали нові концепції розуміння і пізнання світу.
Як у минулому, так й в сучасних умовах три великих цінності залишаються високим мірилом як людських діянь, так й самого життя людини – її служіння істині, добру та красі. Перша уособлює цінність знання, друга – моральні підвалини життя і третя – служіння цінностям мистецтва. При тому істина є тим фокусом, у якому з'єднуються добро й краса.
Для того, щоб розібратися в проблемі істини слід проаналізувати питання пізнаваності світу, суверенності мислення, шляху, який проходить наше мислення в ході досягнення істини, розгледіти перехід від абстрактного до конкретного, уяснити питання відношення абсолютної і відносної істини, а також її критеріїв.
Висновки
Істина постає не як щось застигле, вічне, незмінне, а як процес функціонування інтелектуального складника суспільно-історичного життя. У цьому процесі наявні чуттєва, раціонально-логічна та досвідно-практична складові частини. Тому й ознаки істини на різних рівнях її функціонування можуть бути різні: чуття засвідчує нам фактичність існування або неіснування будь-чого; мислення фіксує суттєві та необхідні зв’язки, характеристики, риси реальності; практика та досвід окреслюють умови та межі застосування розумових конструкцій.
Якби пізнання із самого свого початку не було б істинним сприйняттям дійсності, то людина не могла б не тільки розумно перетворювати навколишній світ, але й пристосуватися до нього. Сам факт існування людини, історія науки та практики підтверджують справедливість цього положення. Разом з тим, слід визнати, що шлях до істини завжди був тривалим, суперечливим. Він постійно підвернений впливу крайнощів та оману.
Діалектика пізнання абсолютної істини, як пізнання світу в цілому, полягає в тому, що вона складається із суми відносних істин, а в кожній відносній істині мають місце елементи, частинки абсолютного знання, тобто такого знання, яке не може бути спростоване в майбутньому. Отже, пізнання істини – це процес взаємодії, співвідношення абсолютної і відносної істин: абсолютне знання розкривається через відносне, а відносне має у собі абсолютне, його елементи.
Критеріїв істини існує багато, але найголовнішим на сьогоднішній день є практика. Крім практики існують і інші критерії: чуттєвий, логічний, естетичний, але всі вони, кінець кінцем, опосередковані практикою. Тому суспільна практика є вирішальним і загальним критерієм істини.

1. Філософія Середньовіччя 3
1.1. Місце філософії в духовному житті Середньовіччя. Вихідні ідеї західної та східної патристики 3
1.2. Схоластика: теорія “подвійної істини”. Провідні напрями: номіналізм та реалізм. 6
Висновок 10
2. Людина як предмет філософського осмислення. 12
2.1. Поняття і сутність антропосоціогенезу: науковий, філософський і релігійний підходи 12
2.2. Співвідношення понять: “людина”, “індивід”, “особистість”. 21
Висновок 24
Список використаної літератури 26

Вступ 3
1. Життєвий шлях Сократа 6
2. Сократівська діалектика 8
3. Сократ і його розуміння істини 10
Висновки 12
Список використаної літератури 13

Вступ 3
1. Життєвий шлях Сократа 6
2. Сократівська діалектика 8
3. Сократ і його розуміння істини 10
Висновки 12
Список використаної літератури 13

План
1. Теорія істини 3
2. Наукове пізнання, його форми і методи 4
3. Пізнання як творчість і духовне освоєння світу 12
Література 19

Вступ 3
1. Захист суб’єктів господарювання 4
2. Принцип об’єктивної істини в процесі захисту суб’єктів господарювання 8
Висновки 19
Список джерел 20