Для скачивания материала введите логин и пароль полученные в СМС:

• Над чим сміється Мольєр у комедії "Міщанин шляхтич"
  
  Над чим сміється Мольєр у комедії "Міщанин шляхтич"
  
  
• Над чим сміється Куліш у комедії «Мина Мазайло»
  
  Над чим сміється Куліш у комедії «Мина Мазайло»
  
  
• Над чим сміється Куліш у комедії «Мина Мазайло»
  
  Над чим сміється Куліш у комедії «Мина Мазайло»
  
  
• Трагічна доля Сент-Ів і Гуронця - Вольтер «Простак»
  
  Трагічна доля Сент-Ів і Гуронця - Вольтер «Простак»
  
  
• Мої роздуми над філосовською повістю Вольтера «Простак»
  
  Мої роздуми над філосовською повістю Вольтера «Простак»
  
  
• К/р література
  
  Вступ 2 1. Історія написання повісті “Принц і злидар” 3 2. Майстерність М.Твена в змалюванні головних героїв повісті. 5 Висновок 9 Література 11
  
  
• Звичаї і традиції у повісті Тіні забутих предків М. Коцюбинського
  
  Тема: Звичаї і традиції у повісті Тіні забутих предків М. Коцюбинського Предмет: література
  
  
• чи не надто дорога ціна волі героїв повісті Михайла Коцюбинського"Дорогою ціною"
  
  Тема: чи не надто дорога ціна волі героїв повісті Михайла Коцюбинського"Дорогою ціною" Предмет: Українська література Вид: Твір
  
  
• Порівняльна характеристика Михайла та Сави у повісті «Земля»
  
  Порівняльна характеристика Михайла та Сави у повісті «Земля»
  
  
• Кохання і служіння народові в історичній повісті «Роксолана»
  
  Кохання і служіння народові в історичній повісті «Роксолана»
  
  
• Порівняльна характеристика Мотрі та Мелашки у повісті "Кайдашева сім'я"
  
  Порівняльна характеристика Мотрі та Мелашки у повісті "Кайдашева сім'я"
  
  
• Образ Марічки у повісті «Тіні забутих предків» Коцюбинського
  
  Образ Марічки у повісті «Тіні забутих предків» Коцюбинського
  
  
• Порівняльна характеристика братів Михайла і Сави в повісті О. Кобилянської Земля
  
  Порівняльна характеристика братів Михайла і Сави в повісті О. Кобилянської Земля
  
  
• Порівняльна характеристика Чипка і Грицька у повісті "Хіба ревуть воли як ясла повні"
  
  Порівняльна характеристика Чипка і Грицька у повісті "Хіба ревуть воли як ясла повні"
  
  
• Причини і наслідки конфлікту між батьками та дітьми в повісті Івана Нечуя-Левицького "Кайдашева сім`я"
  
  Причини і наслідки конфлікту між батьками та дітьми в повісті Івана Нечуя-Левицького "Кайдашева сім`я"
  
  
• Чим образ Ісуса Христа так приваблював художників?
  
  Чим образ Ісуса Христа так приваблював художників?
  
  
• Чим приваблює сучасного читача роман Вальтера Скотта „Айвенго”?
  
  Чим приваблює сучасного читача роман Вальтера Скотта „Айвенго”?
  
  
• Чим відрізняється Мелашка від інших жінок «Кайдашевої сім ї»
  
  Чим відрізняється Мелашка від інших жінок «Кайдашевої сім ї»
  
  
• Порядок застосування дисциплінарних стягнень, передбачених законодавством. Чим вони відрізняються від заходів дисциплінарного впливу.
  
  1. Порядок застосування дисциплінарних стягнень, передбачених законодавством. Чим вони відрізняються від заходів дисциплінарного впливу. 2 Задача
  
  
• Володар чи раб – роздуми над образом Гобсека
  
  Володар чи раб – роздуми над образом Гобсека
  
  
• Мої роздуми над творчістю Івана Франка
  
  Мої роздуми над творчістю Івана Франка
  
  
• Контрольна робота Вища математика
  
  . Матриці, дії над ними
  
  
• Проблематика твору Нечуй-Левицького Кайдашева Сім’я
  
  Проблематика твору Нечуй-Левицького Кайдашева Сім’я (Актуальність проблематики повісті Івана Нечуя-Левицького "Кайдашева сімя" для сучасності)
  
  
• КОНТРОЛЬНА РОБОТА ПО ПРЕДМЕТУ “ГРОШІ ТА КРЕДИТ”
  
  1. Які засоби платежу обслуговують грошовий обіг. 3 2. Чи всі засоби платежу можна назвати законними. 4 3. Чим характерні банкноти та розмінні монети. 5 4. Що таке депозитні гроші. 6 5. Що таке вексель і які його види. 7 ЛІТЕРАТУРА 9
  
  
• Україна в роки другої світової війни
  
  ПЛАН 1. Початок другої світової війни 3 2. Окупація українських земель фашистською Німеччиною, Угорщиною та Румунією 5 3. Партизанська боротьба в Україні. Діяльність ОУН і УПА. 7 4. Визволення України від німецько-фашистських загарбників. Вклад українського народу в перемогу над фашизмом. 15 Висновок 20 Список використаної літератури 21
  
  
• Що таке релігія?
  
  Зміст 1. Що таке релігія? 2. Чим відрізняється поняття релігії та церкви? 3. Які форми первісних вірувань ви знаєте? 4. В чому різниця між "політеїзмом" і "монотеїзмом"? 5. Назвіть головні ознаки світових релігій 6. На які гілки поділяється християнство? 7. В чому головна відмінність протестантизму від інших напрямів християнства. 8. Які релігійні течії найбільш розповсюджені в Україні? 9. В чому сутність конфлікту між православними церквами в Україні? 10. Характеристика буддизму як світової релігії Література
  
  
• ОСНОВНІ КОНЦЕПЦІЇ ФІЛОСОФІЇ ІСТОРІЇ
  
  Вступ 3 1. Гегелівська концепція філософії історії 4 2. Культурологічний підхід до філософії історії Шпенглера 8 3. Тлумачення суті історії К.Ясперсом 12 Висновки 17 Література 18 Вступ Філософія історії перебуває на стику філософії та історії. З одного боку, вона є беззаперечною і повноправною складовою системи філософського знання. З другого – входить в число форм історичного пізнання і є в певному розумінні найдавнішою з усіх теоретичних дисциплін історичного напрямку. Термін “філософія історії виник досить пізно. Його сформулював і запровадив у науковий обіг французький філософ-просвітник Вольтер. Проте сам Вольтер в поняття “філософія історії” вкладав зовсім інший зміст, ніж вкладають у нього сучасні філософи. Він тлумачив цей термін відповідно до умов свого часу й тогочасного ступеня розвитку історичного пізнання, тобто значно скромніше, ніж його наступники. Під філософією історії Вольтер розумів усього-на-всього наукову теорію історії, критичне переосмислення різноманітних, часто-густо не тільки неперевірених, а й взагалі напівлегендарних, або й відверто міфічних відомостей і переказів. Але вже протягом досить короткого відтинку часу значення цього терміна істотно змінюється. Після Вольтера Гегель та інші мислителі кінця XVIII починають вживати його в іншому значенні – як універсальну історію людства. Ще одну трансформацію терміна ми спостерігаємо у XIX ст. в працях позитивістів, які застосовували філософію пізнання як теорію історичного пізнання, як форму історичного світогляду та методології історії. Сьогоднішня філософія історії – це галузь філософського пізнання. Вона розглядає історичний світ як предметне довкілля не лише таким, що існує незалежно від суб’єкта, а, навпаки, у його взаєминах, взаємозумовленостях і взаємодіях з людиною, своєрідність яких спричинюється особливостями та характером перебігу історичних подій і явищ на певному етапі, з одного боку, неповторними здатностями та здібностями тієї чи іншої особистості – з другого. В цієї роботі зроблена спроба прослідкувати деякі шляхи трансформації поняття “філософія історії” від Вольтерівського його розуміння до сучасного трактування за допомогою теоретичної спадщини Гегеля, Шпенглера, Ясперса, які з філософських позицій, але кожен по-своєму, розглядали історію людства. Висновки Філософія історії як галузь сучасного пізнання пройшла тривалий шлях розвитку: від сукупності ідей до самостійної та високоспеціалізованої дисципліни. Початок її можна вбачати ще у стародавньому суспільстві, а про закінчення та остаточне становлення філософії історії не може бути й речі – настільки це складне поняття. Воно намагається охопити та пояснити два найбільш загадкових явища оточуючого світу: суспільство та його історичний розвиток. Філософські ідеї, які проаналізовані у цієї роботі не є одинокими в загальному кошику теоретичних надбань мислителів різних країн та епох. Свої погляди на проблеми пояснення історичного розвитку людства, філософське осмислення цього процесу надавав не один десяток відомих дослідників проблеми. Але Гегеля, Шпенглера і Ясперса об’єднує одна інтересна особливість: вони жили в часи найбільших соціальних катаклізмів, які існували в історії людства: Гегель – після Французької революції, що проголосила Рівність, Братерство, Свободу; Шпенглер – в часи Першої світової війни, Ясперс – в часи Другої світової війни. Ці найвидатніші події в історії людства змусили їх узагальнити та переосмислити з філософської точки зору весь історичний процес, надати свої прогнози на розвиток людства. Кожен з них пішов своїм шляхом, в залежності від ступеню обізнаності та володіння об’ємом наукових знань. На мою думку, незалежно від степені розробленості на сучасному етапі поняття “філософія історії”, слід більш критично відноситися до принципів розмежування та розрізнення історії як системи спеціальних наукових знань про минуле та історії як системи таких знань про минуле, що мають характер філософських. Доречно при цьому навести слова відомого дослідника Р.Дж. Колінгвуда: “Філософ також думає про минуле, але робить це так, що не дублює праці історика, адже минуле для нього – це не низка подій, а система пізнаних речей”. Філософію історії чекає у майбутньому ще не одна трансформація.
  
  
• ОСНОВНІ КОНЦЕПЦІЇ ФІЛОСОФІЇ ІСТОРІЇ
  
  Вступ 3 1. Гегелівська концепція філософії історії 4 2. Культурологічний підхід до філософії історії Шпенглера 8 3. Тлумачення суті історії К.Ясперсом 12 Висновки 17 Література 18 Вступ Філософія історії перебуває на стику філософії та історії. З одного боку, вона є беззаперечною і повноправною складовою системи філософського знання. З другого – входить в число форм історичного пізнання і є в певному розумінні найдавнішою з усіх теоретичних дисциплін історичного напрямку. Термін “філософія історії виник досить пізно. Його сформулював і запровадив у науковий обіг французький філософ-просвітник Вольтер. Проте сам Вольтер в поняття “філософія історії” вкладав зовсім інший зміст, ніж вкладають у нього сучасні філософи. Він тлумачив цей термін відповідно до умов свого часу й тогочасного ступеня розвитку історичного пізнання, тобто значно скромніше, ніж його наступники. Під філософією історії Вольтер розумів усього-на-всього наукову теорію історії, критичне переосмислення різноманітних, часто-густо не тільки неперевірених, а й взагалі напівлегендарних, або й відверто міфічних відомостей і переказів. Але вже протягом досить короткого відтинку часу значення цього терміна істотно змінюється. Після Вольтера Гегель та інші мислителі кінця XVIII починають вживати його в іншому значенні – як універсальну історію людства. Ще одну трансформацію терміна ми спостерігаємо у XIX ст. в працях позитивістів, які застосовували філософію пізнання як теорію історичного пізнання, як форму історичного світогляду та методології історії. Сьогоднішня філософія історії – це галузь філософського пізнання. Вона розглядає історичний світ як предметне довкілля не лише таким, що існує незалежно від суб’єкта, а, навпаки, у його взаєминах, взаємозумовленостях і взаємодіях з людиною, своєрідність яких спричинюється особливостями та характером перебігу історичних подій і явищ на певному етапі, з одного боку, неповторними здатностями та здібностями тієї чи іншої особистості – з другого. В цієї роботі зроблена спроба прослідкувати деякі шляхи трансформації поняття “філософія історії” від Вольтерівського його розуміння до сучасного трактування за допомогою теоретичної спадщини Гегеля, Шпенглера, Ясперса, які з філософських позицій, але кожен по-своєму, розглядали історію людства. Висновки Філософія історії як галузь сучасного пізнання пройшла тривалий шлях розвитку: від сукупності ідей до самостійної та високоспеціалізованої дисципліни. Початок її можна вбачати ще у стародавньому суспільстві, а про закінчення та остаточне становлення філософії історії не може бути й речі – настільки це складне поняття. Воно намагається охопити та пояснити два найбільш загадкових явища оточуючого світу: суспільство та його історичний розвиток. Філософські ідеї, які проаналізовані у цієї роботі не є одинокими в загальному кошику теоретичних надбань мислителів різних країн та епох. Свої погляди на проблеми пояснення історичного розвитку людства, філософське осмислення цього процесу надавав не один десяток відомих дослідників проблеми. Але Гегеля, Шпенглера і Ясперса об’єднує одна інтересна особливість: вони жили в часи найбільших соціальних катаклізмів, які існували в історії людства: Гегель – після Французької революції, що проголосила Рівність, Братерство, Свободу; Шпенглер – в часи Першої світової війни, Ясперс – в часи Другої світової війни. Ці найвидатніші події в історії людства змусили їх узагальнити та переосмислити з філософської точки зору весь історичний процес, надати свої прогнози на розвиток людства. Кожен з них пішов своїм шляхом, в залежності від ступеню обізнаності та володіння об’ємом наукових знань. На мою думку, незалежно від степені розробленості на сучасному етапі поняття “філософія історії”, слід більш критично відноситися до принципів розмежування та розрізнення історії як системи спеціальних наукових знань про минуле та історії як системи таких знань про минуле, що мають характер філософських. Доречно при цьому навести слова відомого дослідника Р.Дж. Колінгвуда: “Філософ також думає про минуле, але робить це так, що не дублює праці історика, адже минуле для нього – це не низка подій, а система пізнаних речей”. Філософію історії чекає у майбутньому ще не одна трансформація.
  
  
• Складіть протокол студентських зборів.
  
  Зміст Вступ 2 1. Складіть протокол студентських зборів. 3 2. Назвіть основні реквізити документів за державним стандартом: 5 3. З’ясуйте, зміст яких понять розкривають запропоновані визначення: 6 4. Продовжіть речення. 6 5. Зробіть переклад на українську мову. 8 6. Знайдіть недоречно вжите слово. Запишіть правильний варіант. 8 7. Поясніть, чим різняться подані пари слів. Розкрийте ці відмінності, вводячи слова в речення. 9 8. Замість крапок поставте пропущені літери. Поясніть правопис. 11 9. Перепишіть речення, поставте, де потрібно, розділові знаки і поясніть їх вживання. 12 Висновки 13 Список використаної літератури 14