Прислів я про імена

 У нас Ви маєте можливість замовити матеріал за темою «Прислів я про імена», або знайти вже готові матеріали, які містять певну інформацію за даним запитом

• Доменні імена: правовий аспект. Інформаційні технології в юридичній діяльності
  
  Вступ 3 1. Поняття та види доменів 4 2. Правова природа доменного імені 8 3. Проблеми захисту доменних імен: захоплення доменних імен 13 4. Перспективи розвитку засобів захисту прав на доменні імена 16 Висновок 18 Список використаних джерел 20 >>>>
• Стилістичний аналіз тексту: Панєкіна Т.І. "Козацька" семантика деяких власних географічних назв України: на матеріалі українських прислів’їв та приказок
  
  Використана література: 1.Козачук Г.О. Українська мова для абітурієнтів: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1994. – 272 с. 2.Панєкіна Т.І. "Козацька" семантика деяких власних географічних назв України: на матеріалі українських прислів’їв та приказок. Науковий вісник ЗНУ. – 2005. – Вип. 2. 3.Cтруктурно-функціональні стилі української мови. – Харків, 1999. >>>>
• ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА Туристичної подорожі по маршруту Видатні імена України
  
  ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА Туристичної подорожі по маршруту Видатні імена України Київ - Яготин (Богданівка) - Миргород - Полтава автобусний >>>>
• “ЗАБУТІ” ІМЕНА В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ
  
  n/a >>>>
• Ділова українська мова
  
  1. Прислів’я та приказки. Крилаті слова 3 2. Правопис складних прикметників 9 3. Складнопідрядне речення та його пунктуація 11 Список використаної літератури 15 >>>>
• Натурфілософія як основа світосприйняття первісної людини
  
  Завдання: 1. Натурфілософія як основа світосприйняття первісної людини 2. Міфологічна свідомість як основа світосприйняття людини 3. Прислів’я, приказки, загадки. Зародки мистецтва >>>>
• “ЩЕДРИЙ ВЕЧІР, ДОБРИЙ ВЕЧІР”
  
  ПЛАН І. Вступ Історія свята ІІ. Основна частина Звичаї, обряди і традиції Щедрого Вечора. 2.1. Свято в кожному домі 2.2. “Поставайте в ряду - Я козу веду”. 2.3. “Наша Маланочка – добра господарочка” 2.4. “Суджений – ряджений, перевези через місток” – дівчата гадають ІІІ. “На щастя, на здоров’я, на Новий рік” – звичаї свята Василя ІV. Народні прикмети та прислів’я, пов’язані із Щедрим вечором та Василем. V. Висновки. >>>>
• Поетика сну в прозі М. Хвильового
  
  Література 1. Жулинський М. Микола Хвильовий // Із забуття – в безсмертя. – К., 1990. 2. Історія української літератури ХХ ст.: Книга перша. – К., 1993. 3. Кислий Ф. Микола Хвильовий // Нові імена в програмі української літератури. – К., 1993. 4. Хвильовий М. Новели, оповідання. – К., 1992. >>>>
• Контрольна робота з ділової української мови
  
  1. Стилі сучасної української літературної мови, їх характеристика 3 2. Напишіть довідку або пояснювальну записку. Назвіть їх реквізити 5 3. Від поданих імен утворіть чоловічі та жіночі імена по батькові Євген Олександр ... 6 4. Дайте тлумачення термінів 8 Рентабельний Реферат Сертифікат Субсидія 5. Наведіть приклади 10 зразків ділових паперів 8 1. Статут (додаток 1) 2. Наказ про прийняття на роботу (додаток 2) 3. Пояснювальна записка (додаток 3) ... Список використаної літератури 13 Додаток 1 14 >>>>
• Роль малих жанрів українського фольклору в мовленнєвому розвитку дошкільників
  
  Вступ 3 Розділ І. Основи збагачення словника дітей дошкільного віку в процесі ознайомлення з текстами малих фольклорних жанрів 5 1.1 Сутність фольклору 5 1.2 Фольклор України та український фольклор 8 Розділ ІІ.Малі жанри українського фольклору 10 2.1 Прислів‘я та приказки 10 2.2 Казки 12 Розід ІІІ. Розвиток словника дітей дошкільного віку в процесі ознайомлення з малими фольклорними жанрами 15 3.1 Вивчення малих фольклорних жанрів 15 3.2 Особливості роботи над казкою 18 3.3 Робота над легендою 22 3.4 Традиційні народні дитячи ігри малих форм 23 Висновки 28 Література 30 >>>>
• Стилі сучасної української літературної мови, їх характеристика
  
  Зміст 1. Стилі сучасної української літературної мови, їх характеристика. 2. Напишіть довідку або пояснювальну записку. Назвіть їх реквізити. 3. Від поданих імен утворіть чоловічі та жіночі імена по батькові: Євген, Олександр. Степан, Юрій, Віталій, Віктор, Мирослав, Ярослав, Дмитро, Олег. Геннадій, Георгій, Михайло, Валерій, Ілля. . 4. Дайте тлумачення термінів: рентабельний, реферат, сертифікат, субсидія. 5. Наведіть приклади 10 зразків ділових паперів, >>>>
• Стилі сучасної української літературної мови, їх характеристика
  
  Зміст 1. Стилі сучасної української літературної мови, їх характеристика. 2. Напишіть довідку або пояснювальну записку. Назвіть їх реквізити. 3. Від поданих імен утворіть чоловічі та жіночі імена по батькові: Євген, Олександр. Степан, Юрій, Віталій, Віктор, Мирослав, Ярослав, Дмитро, Олег. Геннадій, Георгій, Михайло, Валерій, Ілля. . 4. Дайте тлумачення термінів: рентабельний, реферат, сертифікат, субсидія. 5. Наведіть приклади 10 зразків ділових паперів, >>>>
• ВДОСКОНАЛЕННЯ МОВНОЇ ПІДГОТОВКИ
  
  ЗМІСТ 1. Орфоепічні норми сучасної української мови 3 2. Переклад тексту українською мовою 5 3. Текст фонетичною транскрипцією 6 4. Синоніми 7 Типи синонімів 8 5. Від поданих іменників утворіть прикметники за допомогою суфіксів -ськ-, -ств- 9 6. Запишіть прислівники і прислівникові сполучення окремо, разом чи через дефіс 10 7. Переклад українською мовою прізвищ 11 8. Запишіть у родовому, давальному, орудному та кличному відмінках подані нижче прізвища, імена та по батькові 12 9. У поданих словосполученнях слів усі цифри запишіть словами 13 Визначте відмінки числівників 14 10. Поставте необхідні розділові знаки, складіть схему речення, зробіть повний синтаксичний аналіз 15 Література 19 >>>>
• ВДОСКОНАЛЕННЯ МОВНОЇ ПІДГОТОВКИ
  
  ЗМІСТ 1. Орфоепічні норми сучасної української мови 3 2. Переклад тексту українською мовою 5 3. Текст фонетичною транскрипцією 6 4. Синоніми 7 Типи синонімів 8 5. Від поданих іменників утворіть прикметники за допомогою суфіксів -ськ-, -ств- 9 6. Запишіть прислівники і прислівникові сполучення окремо, разом чи через дефіс 10 7. Переклад українською мовою прізвищ 11 8. Запишіть у родовому, давальному, орудному та кличному відмінках подані нижче прізвища, імена та по батькові 12 9. У поданих словосполученнях слів усі цифри запишіть словами 13 Визначте відмінки числівників 14 10. Поставте необхідні розділові знаки, складіть схему речення, зробіть повний синтаксичний аналіз 15 Література 19 >>>>
• Контрольна робота з культурології
  
  1. За допомогою яких чинників можна відтворити світомодель раннього Середньовіччя (людина в світі середньовічної культури) 3 2. По книзі Н.Куна "Легенди і міфи давньої Греції" вивчити вступну частину, а також статтю "Грецькі міфі" в енциклопедії "Міфи народів світу". В чому сутність хтонічеського ("доолімпійського") періоду розвитку грецької міфології? В чому сутність олімпійського періоду? Яку сутнісну якість людини, суспільних відносин, культури уособлює Аполлон? Як ця якість проявляється у зовнішньому вигляді, характері, образі життя божества? Наведіть ДВА приклади міфологічних сюжетів, де це відіграє важливу роль 4 3. Які досягнення мали давньогрецькі вчені в науці, яка вказана у Нашому варіанті: медицина 8 4. Визначити, до якої культурної епохи є характерним художній напрямок (стиль), його особливості: бароко. Навести приклади з будь-якого виду мистецтва 9 5. Структура моралі 10 6. Моральні проблеми людської діяльності. Мотиви і результати дії 11 7. Основні естетичні категорії: естетичний ідеал. Навести приклади 12 8. Історичний розвиток мистецтва. Мистецтво давньої Греції 15 9. Визначити, чи є простим або складним наведений вид мистецтва. В яких історичних типах культур цей вид одержав найбільший розвиток. Навести приклади. Живопис. 21 10. У списку подані імена видатних людей і назва найважливіших подій раціоналістичної культури. Визначити галузь і культурну епоху діяльності наведених діячів, дату, характер подій, їх значення у житті людства 28 Література 33 >>>>
• Навчання фонетичного матеріалу на середньому етапі (англійська мова)
  
  Предмет: методика викладання іноземних мов ПЛАН ВСТУП 3 Розділ 1. НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОГО СПІЛКУВАННЯ УЧНІВ СЕРЕДНЬОГО ЕТАПУ 5 1.1. Зміст і характеристики мовленнєвого спілкування як основної мети навчання іноземної мови 5 1.2. Психологічні особливості мовленнєво-розумової активності учнів середнього ступеню 9 1.3. Комунікативна методика навчання іншомовного спілкування 11 Розділ 2. ОПРАЦЮВАННЯ ФОНЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ УЧНЯМИ НА СЕРЕДНЬОМУ ЕТАПІ НАВЧАННЯ 16 2.1. Фонетичний мінімум 16 2.2. Вимоги до вимови учнів 17 2.3. Навчання звуків іноземної мови 19 2.4. Навчання інтонації іноземної мови 24 ВИСНОВКИ 29 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 31 ДОДАТКИ 34 1. Приказки та прислів’я для фонетичних вправ 2. Скоромовки для фонетичних розминок Об'єктом нашого дослідження є процес навчання іншомовному спілкуванню на середньому етапі. Предметом дослідження стало навчання фонетичного аспекту мовлення при формуванні мовленнєвих вмінь та навичок іншомовного спілкування. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та розробці методики навчання фонетичного матеріалу на середньому етапі. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні основні завдання: – теоретично обґрунтувати важливість комунікативного підходу при навчанні іншомовному спілкуванню; – визначити особливості навчання іншомовному спілкуванню учнів 5-9 класів; – виявити умови та правила успішного навчання фонетичного матеріалу; - надати орієнтовні вправи для введення закріплення та контролю вивченого. На середньому етапі (5-9 класи). Розпочинається етап систематичної і послідовної роботи з автентичними навчальними матеріалами, які забезпечують нормативне оволодіння спілкуван¬ням. Помітно зростає обсяг навчального матеріалу, у тому числі того, який сприяє формуванню соціокультурної та соціолінгвістичної компетенцій. Чіткіше проявляється функція іноземної мови як засобу міжкультурного спілкування і як інструмен¬ту у діалозі культур і цивілізацій сучасного світу. Практична значущість даної роботи і полягає у розробці підбірки вправ для використання при навчанні фонетичного матеріалу в іншомовному спілкуванні на середньому етапі. Теоретична цінність дослідження полягає в обґрунтуванні методичних та педагогічних аспектів важливості правильної вимови для ефективності навчання іншомовному спілкуванню >>>>
• Які основні напрямки автоматизації інформаційно-управлінської діяльності?
  
  План 1. Які основні напрямки автоматизації інформаційно-управлінської діяльності? 3 2. Що таке інформаційна система? 3 3. Які використовуються типи інформаційних структур? 4 4. Що таке реляційна база даних? 5 5. Які обмеження накладаються на імена файлів та каталогів у Windows NТ? 5 6. Що таке ярлики програм та які функції вони виконують? 6 7. Які існують способи розташування вікон програм на Робочому столі? 6 8. Як скопіювати файли та каталоги на інший диск за допомогою програми Провідник? 6 9. Як створити каталог чи ярлик в операційній оболонці Windows NТ? 7 10. В яких випадках не можна відновити вилучені файли за допомогою Кошика Робочого столу? 7 11. Як до перемикача розкладок клавіатури додати розкладку ще однієї мови? 8 12. Як у Календарі Microsoft Outlook створити зустріч, що буде повторюватися 15 разів щовівторка та щочетверга? 9 13. Чим, з точки зору Microsoft Outlook, збори відрізняються від зустрічі та які параметри треба визначити для створення зборів? 9 14. За якими типами даних можливе їх сортування в середовищі Excel? 10 15. Які можливості існують у середовищі Excel для пошуку та простежування помилок у формулах? 10 16. Як в середовищі Excel підрахувати кількість даних у списках, що профільтровані за якоюсь умовою? 10 17. Як поміняти місцями поля таблиці в середовищі Access? 11 18. Для чого в середовищі Access деякі поля таблиці індексуються і як це робиться? 11 19. Що означає цілісність даних в середовищі Access і як її забезпечити при встановленні зв’язків між таблицями? 12 20. Як відсортувати результати запиту в середовищі Access? 12 21. Як встановити додаткове поле в звіт у середовищі Access? 12 22. Які використовуються типи комп’ютерних мереж? 13 23. Що таке локальні та мережні ресурси? 14 24. Що таке мережна топологія? 14 25. Яким вимогам повинен відповідати файл-сервер? 15 26. Що таке пошукові сервери? 16 27. Що таке електронна пошта? 16 Література 18 >>>>
• Контрольна робота основи інформатики основи інформатики
  
  1. Представлення інформації в ЕОМ. 3 2. Що таке операційна система? 3 3. З яких елементів складається ім'я файлу? 5 4. Як позначаються в персональному комп'ютері накопичувачі на дисках? 5 5. Що таке запрошення операційної системи? 5 6. Для чого в персональному комп'ютері слід встановлювати правильні системну дату і час? 6 7. Як за допомогою команд операційної системи об'єднати вміст двох текстових файлів? 6 8. За допомогою якої команди операційної системи можна порівняти вміст двох дискет? 7 9. Як за допомогою команд операційної системи отримати список усіх файлів певного каталогу, імена яких мають у другій позиції літеру W? 8 10. Як за допомогою команд операційної системи записати до текстового файлу структуру каталогів певного диску? 9 11. Як за допомогою команд операційної системи перейменувати всі файли з розширенням ТМР на файли з розширенням BMP ? 9 12. У чому суттєва різниця між представленням інформації про файлову структуру накопичувачів у Провіднику і програмі Total Commander? 9 13. Як переглянути вміст різного типу файлів у Total Commander? 10 14. Як вилучити файл або каталог у Total Commander? 10 15. Як створити текстовий файл у Total Commander? 10 16. Як отримати інформацію про тип процесора, кількість оперативної пам'яті, тип відеоадаптера? 10 17. Що таке архівація файлів і як вона здійснюється? 11 18. З яких елементів складається стандартне вікно Windows? 12 19. Як у Windows виконується перемикання між вікнами програм – за допомогою миші чи тільки користуючись клавіатурою? 13 20. Як у графічній оболонці Windows упорядкувати вікна програм на Робочому столі? 13 21. Як створити у головному меню Windows рядок і програмну теку для запуску прикладної програми? 13 22. Як у вікні Провідника виділити кілька файлів, що розташовані поспіль? 14 23. Скількома способами можна виконати будь-яку команду в редакторі Word? 14 24. За допомогою яких комбінати клавіш у редакторі Word можна швидко переміститися до початку наступного слова, абзацу, сторінки, в кінець документа? 15 25. Які види накреслень шрифтів можна застосувати до фрагментів тексту в редакторі Word та які комбінації клавіш їх реалізують? 15 Використані джерела. 16 >>>>
• Голодомор 1932 – 1933 років в Славутському районі Хмельницької області
  
  Вступ 3 1. Процес створення історико-документальної бази дослідження голодомору в Славутському районі. 4 2. Виникнення ситуації голодомору та її перебіг в Славутському районі. 8 Висновки 12 Література 13 Вступ В умовах розбудови незалежної України, радикального оновлення всіх сфер нашого суспільства стає більш важливою і актуальною проблема „зв’язку часів”, співвідношення минулого, сучасного і майбутнього. Така закономірність пояснюється тим, що коли береться розбіг у майбутнє, використовується весь потенціал політичних, економічних, соціальних надбань народу. В числі проблем, уроки яких необхідно враховувати не тільки нинішньому, але й прийдешнім поколінням, виступає голодомор в Україні 1932 – 1933 років – один з найтрагічніших періодів вітчизняного минулого. Не обминуло це лихо і Хмельниччину. Ця тема тривалий час замовчувалася, була недоступною для загального доступу та обговорення. Завіса для її дослідження була привідкрита у процесі демократизації суспільного життя наприкінці 80-х років минулого століття. Повністю знята заборона лише після проголошення суверенітету України. В даній роботі розглядаються події того часу, які відбувалися в одному з куточків Хмельниччини – Славуті і Славутському районі, що розташовані на самій півночі області. Основою для досліджень голодомору стали документи партійного та державного керівництва, що знаходилися в обласному архіві, і які були розсекречені в 1992 році, а також книги місцевих істориків та краєзнавців. Висновки Голод 1932 – 1933 років був спеціально розробленою політикою радянського керівництва з приборкання селянського населення України. Хмельниччина в повній мірі відчула на собі всі жахи періоду голодомору. Голод на Хмельниччині, за повідомленнями різних джерел був трохи меншим за розмірами та наслідками, ніж в інших областях республіки: Полтавської, Київської, Чернігівської, Сумської. Викликано це було тим, що територія нашої області на той час була прикордонною зоною, а радянська влада побоювалась розголошення правди про свої злодіяння. В Славутському районі голодомор розпочався дещо пізніше, ніж в інших районах області, але й того, що було, достатньо для того, щоб навічно заклеймувати імена нелюдів-керівників режиму, діяльність яких спричинили масову загибель населення. В результаті бузувірської політики на Славутчинні загинули від голоду декілька тисяч мешканців району. >>>>
• Умови виникнення та ранній етап античної філософії
  
  Вступ 3 1. УМОВИ ВИНИКНЕННЯ, ОСОБЛИВОСТІ ТА ЕТАПИ РОЗВИТКУ АНТИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ 4 1.1. Умови виникнення античної філософії 4 1.2. Особливості античної філософії 5 1.3. Етапи розвитку античної філософії 6 2. ДОСОКРАТІВСЬКИЙ ЕТАП РОЗВИТКУ ФІЛОСОФІЇ 8 2.1. Натурфілософія Мілетської школи 8 2.2. Філософія піфагорійців 9 2.3. Філософія Геракліта 10 2.4. Елейська школа 11 2.5. Вчення про природу Демокріта 12 Висновки 14 Література 15 Вступ Виникнення античної цивілізації деякі вчені називають "дивом", маючи на увазі те, що неможливо було грецькому народові за відносно невеликий історичний проміжок часу зробити "стрибок" від первісноплемінного устрою до значних досягнень в науці, техніці, культурі. За словами цих дослідників, практично усі сучасні досягнення в тій чи іншій мірі, були започатковані в античні часи або отримали там своє концептуально-теоретичне зародження. Наслідки античної культури ми відчуваємо всюди: давньогрецькі і давньоримські назви, терміни оточують нас всюди. Наші імена, назви рослин, тварин, наукові терміни – в звучанні цих слів виявляється вплив тієї великої цивілізації. Слід віддати гідну шану античним мислителям, винахідникам і дослідникам за те, що вони зробили для сучасного покоління. Дослідження теоретичної спадщини тих часів є не тільки благородною справою, а й корисною в тому плані, що дозволяє нам з висоти вже більш як двох тисяч років, по-новому оцінювати і робити висновки щодо логіки мислення античних науковців, вивчати методологію розвитку ними наук, в тому числі і філософської. Висновки Антична філософія виникла не на "голому" місці, а була логічним продовженням розвитку світоглядних положень, які на той час напрацювала людська думка. Антична філософія з'явилася у певні часи і розвивалася в специфічних умовах, головними з яких, на мою думку, був розвиток рабства та становлення полісної демократії на території Давньої Греції. Натурфілософія як перший напрямок розвитку філософської думки займалася поясненням тих явищ, які були близькі мислителям того часу, і, разом з тим, вона була спробою вперше систематизовано і логічно пояснити сутність буття та людського єства. Як і будь які філософські напрями, методи натурфілософії, я вважаю, мають право на життя і в наші часи. Особливо, якщо враховувати те, що, починаючи з античності, людство практично не наблизилося ні на крок до принципового вирішення проблем пояснення сутності Всесвіту та механізмів його розвитку. >>>>
• Виникнення і становлення філософії Стародавньої Греції
  
  Вступ 3 1. Філософські погляди мілетців. Геракліт. 4 2. Філософія елеатів. 9 3. Піфагорійський союз 13 Висновки 15 Література 16 Вступ Виникнення античної цивілізації деякі вчені називають "дивом", маючи на увазі те, що неможливо було грецькому народові за відносно невеликий історичний проміжок часу зробити "стрибок" від первісного ладу до значних досягнень в науці, техніці, культурі. За словами цих дослідників, практично усі сучасні досягнення в тій чи іншій мірі, були започатковані в античні часи або отримали там своє концептуально-теоретичне зародження. Наслідки античної культури ми відчуваємо всюди: давньогрецькі і давньоримські назви, терміни оточують нас всюди. Наші імена, назви рослин, тварин, наукові терміни – в звучанні цих слів виявляється вплив тієї великої цивілізації. Особливо це справедливо по відношенню до давньогрецької філософії. Досягненнями, розробками, логічними моделями розмірковувань античних філософів до сих пір користуються дослідники різних наукових галузей. В цієї роботі будуть висвітлені сторінки розвитку першого етапу давньогрецької філософії – досократичної філософії, яскравими представниками якої були мілетська, елейська та піфагорійська школи. Висновки На початковому етапі розвитку філософської думки стародавньої Греції мислителі займалися поясненням тих явищ, які були близькі до природи і пояснювалися через природу. Різні філософи робили це, беручи за основу всього сущого різні елементи і явища природи, об’єкти матеріального світу. В цей час філософія займалася спробами систематизовано і логічно пояснити сутність буття та людського єства. Основними проблемами, якими займалися "досократики" були пояснення явищ природи, сутності Космосу, оточуючого світу, пошуки першоначала усього сущого. Філософів мілетської школи та Геракліта можна назвати першими передвісниками матеріалізму – вони черпали свої концепції і теорії з матеріалістичних основ, з джерел предметного світу. Піфагорійці, на відміну цих шкіл, були першими, які намагалися пояснити улаштування Всесвіту через абстрактні поняття – цифри, яким вони надавали глибокого філософського змісту. Елейська школа піднімала дещо інші проблеми щодо розуміння загального світопорядку, ніж мілетці і піфагорійці. Егейські філософи вивчали проблеми пізнання, в якому чітко розділяли чуттєве пізнання і абстрактне, ідеалістичне. Елейці також були прибічниками монізму – вони виводили усю множинність явищ із єдиного першоначала, однак, на відміну від інших шкіл, не могли конкретно пояснити зміст та сутність такої основи. Їх ідеї і погляди змушують визнати елейців зачинателями ідеалістичного напряму в філософії. Всі школи досократичного періоду об’єднує метод філософствування, який можна охарактеризувати як декларування власних поглядів, перетворення їх в догму. >>>>
• Лабораторна робота з інформатики (Excel)
  
  ЗМІСТ Завдання 1 3 Завдання 2 10 Завдання 3. 12 Перелік ілюстрацій 14 Список літератури 15 Завдання 1 Завдання 1 виконуємо у наступній послідовності: 1. Відкриваємо нову Книгу Micosoft Ecxel. 2. Вводимо таблицю наведену у зразку. Після введення виділяємо комірки з інформацією та форматуємо їх. Наприклад: виділяємо область B5:E15, вибираємо на Панелі інструментів значок „Курсив” та змінюємо формат шрифту на курсив. Для інших частин таблиці вибираємо формат „Напівжирний” або „Напівжирний курсив”. В інший спосіб відформувати комірку можливо вибравши в Меню „Формат” функцію „Формат ячеек” та вибравши вкладку Шрифт, змінити розмір шрифту або його вигляд. Границі таблиці форматуємо вибравши „Формат ячеек” – „Граница”. Вибираємо тип лінії та за допомогою миші вказуємо, до якої частини виділеного діапазону він відноситься. Наприклад, відішлемо усю таблицю, виберемо тип лінії – подвійний, та натиснемо зовнішні границі. Рис. 1.1. Форматування границь таблиці В результаті форматування таблиця прийме наступний вигляд: Мова видання 2001 р. 2002 р. Кількість книг і брошур (друк. од.) Тираж, (тис. грн.) Кількість книг і брошур (друк. од.) Тираж, (тис. грн.) 1 2 3 4 5 Українська 1314 11407,9 1700 17286,5 Російська 1161 10941,3 1306 12505,3 Білоруська 300 1186,1 268 2450 Армянська 450 0,9 124 1,3 Азейбаржанська 134 1,6 210 2,4 Таджикська 97 2,1 55 1,9 Туркменська 25 0,8 38 0,9 Казахська 44 3,2 64 5,6 Грузинська 140 0,2 215 2,9 Декількома мовами народів СНД 139 348,4 120 163,4 Словники мовами народів СНД 22 247,3 11 156,1 Всього: 3826 24139,8 4111 32576,3 Рис. 1.2. Вигляд таблиці після здійснення форматування Для того щоб розмістити назву таблиці посередині необхідно виділити комірки, що знаходяться над таблицею та об’єднати їх за допомогою кнопки на панелі інструментів «Объединить и поместить в центре». 3. Додаємо стовпці „Загалом за 2001-2002 роки” – „Кількість книг та брошур” та „Тираж” форматуємо їх у відповідності зі всією таблицею, так як описано в попередньому пункті. У стовпці F комірці F5 вводимо формулу =B5+D5, в комірці G5 – формулу =C5+E5, потім копіюємо їх в інші рядки стовпців F та G. Таким чином буде отримано суму кількості та тиражу за 2 роки. В рядку 16 підбиваємо суму. Для цього в комірці В16 вводимо формулу =СУММ(B5:B15), використавши значок автосуми на панелі інструментів, далі копіюємо формулу по стовпцях. 4. Наступним кроком є побудова кругової діаграми, для цього виділимо діапазон A5:B15: мову видання та кількість книг і брошур у 2001 році. Запустимо майстер діаграм за допомогою кнопки на панелі інструментів, або вибравши в меню Вставка функцію Діаграма. Рис. 1.3. Виклик майстра діаграм Здійснюючи перший крок при роботі з майстром діаграм вибираємо тип діаграми, в даному випадку – Кругова – об’ємний варіант. Натискаємо „Далее”, перевіряємо дані Ряду (2-й крок): значення, підписи категорій та натискаємо „Далее”. В параметрах діаграми (3-й крок) вибираємо вкладку „Заголовки”. Надамо діаграмі ім’я „Кількість брошур і книг виданих мовами країн СНД у 2001 році”. У вкладці „Легенда” поставимо галочку навпроти напису „внизу”. В підписах даних поставимо галочки навпроти тих елементів, які ми бажаємо включити в підписи, наприклад: долі, значення, імена категорій. Натискаємо „Далее” та переходимо до наступного кроку – 4. 4-й крок – це вибір місця розміщення діаграми, вибираємо „имеющиеся” Лист1. Натискаємо „Готово” – роботу з Майстром діаграм завершено. Ми отримаємо діаграми, яку можна перетягнути за допомогою миші, розмістити нижче за таблицю, упорядкувати написи тощо. Щоб отримати таку саму Діаграму, але для 2002 року, необхідно або пройти знов ті ж самі кроки, що описані вище, при цьому виділивши спочатку діапазон A5:A15;D5:D15, або ж скопіювати попередню діаграму у буфер обміну та вставити нижче. У вставленій діаграмі натиснувши на її полі плаву кнопку миші вибрати „Исходные данные» та в Значенні ввести =D5:D15, або ж виділити цей діапазон за допомогою миші. Слід також змінити назву діаграми: „Кількість брошур і книг виданих мовами країн СНД у 2002 році”, це можна зробити клацнувши по напису назви на діаграмі. Отримані діаграми матимуть вигляд: Рис. 1.4. Кругова діаграма 5. Побудуємо гістограму. Виділивши діапазон A5:A15;C5:C15;E5:E15 за допомогою миші та кнопки Ctrl, викликаємо вікно майстра діаграм та вибираємо тип діаграми: Гістограма. На другому кроці упорядковуємо значення. Надаємо ряду 1 назву „2001 р.”, зробивши в віконці „Имя” посилання на комірку В2, значення повинні буди: =С5:С15. Ряд 2 називаємо „2002 р.” посилаючись на комірку D2, значення для цього ряду =Е5:Е15. Підписи осі Х для обох рядів =А5:А15. Перейшовши до параметрів діаграми, на вкладці Заголовки прописуємо назву діаграми, назви осій Х: „мова видання” та Z „тис. грн.”. Переходимо до Підписів даних та проставляємо галочки навпроти необхідних підписів. Так само будуємо гістограму для загального тиражу книг і брошур за 2001-2002 роки. Значення у вихідних даних будуть: діапазон G5:G15. Підписи осі Х ті ж самі. Рис. 1.5. Побудова гістограми 6. Щоб змінити назву робочого листа необхідно зробити подвійний щиглик по його назві та надрукувати: „До друку”. 7. Перейдемо в режим „Разметки”, вибравши в меню „Вид” – „Режим разметки”. Цей режим дозволяє розглянути як будуть розташовуватися стариці при друку. Щоб змінити границі сторінки необхідно перемістити їх за допомогою миші. Таким чином ми розмістимо таблицю і діаграми на окремих листах. Рис. 1.6. Режим розмітки 8. Щоб створити колонтитули перейдемо до режиму попереднього перегляду документа, для цього в меню „Файл” виберемо „Предварительный просмотр”. Потім натиснемо: „Страница...”. У вікні „Параментры страницы” виберемо „Колонтитули” та натиснемо „створити верхній (нижній) колонтитул”. Рис. 1.7. Побудова колонтитулів За допомогою значків на панелі інструментів у новому вікні, що з’явилося, виберемо та добавимо необхідні дані. наприклад ім’я файлу, або дату створення документу, текстову інформацію, таку як прізвище або номер телефону просто вводимо з клавіатури. 9. Вибравши в меню „Файл” – „Сохранить” – зберігаємо файли надавши йому ім’я Excel-kontr_rab” Завдання 2 Будуємо таблицю значень. У комірці А2 ставимо перше значення Х = -10, в комірці А3 прописуємо формулу: =A2+0,5, задаючи крок зміни аргументу. Копіюємо формулу до 42 рядка поки Х не прийме значення 10. Підготуємо комірки для коефіцієнтів a, b, c, d, f, e та вводимо їх значення. У комірці В2 за допомогою функції ЕСЛИ прописуємо наступну формулу: =ЕСЛИ(A2<0;($E$1*СТЕПЕНЬ(A2;2)+$E$3);ЕСЛИ(A2>=5;((-$E$5)*A2+$E$7);((-$E$9)*СТЕПЕНЬ(A2;3))-$E$11)) Рис. 2.1. Розташування комірок для коефіцієнтів При посиланні на коефіцієнт, наприклад а – комірка Е1, використовуємо знак $, для того, щоб посилання не змінювалося при подальшому копіюванні. При посиланні на значення Х не використовуємо цей знак, бо посилання буде змінюватися при копіюванні. Копіюємо формулу в ніжні рядки. Виділивши значення Х та У викликаємо Майтер діаграм. Вибираємо тим діаграми: „Точечная”. У вихідних даних значення Х буде діапазон А2:А42, значення У В2:В42. Так само, як і в попередньому завданні вибираємо параметри діаграми. Після вибору місця розташування діаграми є можливість змінити її колір або тип ліній натиснувши на вибраному елементі діаграми праву кнопку миші та обравши необхідні формати. Перейшовши до режиму розмітки, шляхом перетягування границь сторінок розташовуємо на окремих сторінках. Для побудови колонтитулів переходимо до параметрів сторінки та створюємо верхній і нижній колонтитул. Для форматування створених колонтитулів натискаємо значок з літерою „А” на панелі інструментів у вікні створення колотнитуту. Щоб зберегти документ на дискеті, вибираємо у меню „Файл” „Сохранить как” та вибираємо папку Диск А. Рис. 2.2. Вибір параметрів збереження документу Завдання 3. Створюємо окремий робочий лист, для цього виберемо меню „Файл” – „Создать”. Файл зберігаємо під ім’ям Dia-graf. Будуємо таблицю значень Х, У1 для першого рівняння з системи рівнянь та У2 для другового рівняння. В комірці А2 прописуємо перше значення Х – 0, в комірці А3 пишемо формулу =A2+0,1 та копіюємо її до 52 рядка, де Х прийме значення 5. Вибираємо комірки для коефіцієнтів, та надаємо їм значення. У комірці В2 пишемо наступну формулу, що відповідає першому рівнянню =$F$1*СТЕПЕНЬ(A2;2)+$F$2*A2+$F$3, при цьому посилаючись на комірки з коефіцієнтами та використовуючи знак $. У комірці С2 пишемо формулу =$F$4*A2+$F$5, що відповідає другому рівнянню з системи. Копіюємо формули в цих комірках нижче по рядках аж до останнього значення Х. Виділивши усі дані з Х, У1 та У2 викликаємо майстра діаграм. Вибираємо крапковий тип діаграми та перевіряємо вихідні дані. Значення Х для ряду 1 та для ряду 2 А2:А42. Значення У для ряду 1 – В2:В42; значення У для ряду 2 – С2:С42. Маємо графік. При заданих параметрах a 2 b 1 c 3 d 2 f 9 Криві перетинаються у крапці де Х=2, а У1 = У2 = 13. При зміні значень коефіцієнтів вигляд кривих та точка їх перетину змінюється, криві пересуваються вверх або вниз . Зберігаємо результати вибравши у меню „Файл” „Сохранить” або ж натиснувши значок на панелі інструментів де зображена дисктетка (можна також зберегти файл за допомогою комбінації клавіш Shift+F12). Рис. 3.1. Пошук рішення системи рівнянь Перелік ілюстрацій Рис. 1.1. Форматування границь таблиці Рис. 1.2. Вигляд таблиці після здійснення форматування Рис. 1.3. Виклик майстра діаграм Рис. 1.4. Кругова діаграма Рис. 1.5. Побудова гістограми Рис. 1.6. Режим розмітки Рис. 1.7. Побудова колонтитулів Рис. 2.1. Розташування комірок для коефіцієнтів Рис. 2.2. Вибір параметрів збереження документу Рис. 3.1. Пошук рішення системи рівнянь Список літератури 1. Столяров А.М. Word 2000 для себя: Самоучитель/ А.М.Столяров, Е.С.Столярова.- М.: ДМК, 2002.- 432 с. 2. Харт-Дэвис Г. Microsoft Excel 2003. АСТ. 2003, - 432 с. >>>>
• Загальна характеристика мовлення та його розвиток у дітей дошкільного віку
  
  Вступ 3 Розділ І. 6 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 6 1.1. Сутність і характеристики усного мовлення як форми спілкування дитини з оточуючим світом 6 1.2. Особливості мовленнєвого розвитку особистості в період дошкільного дитинства 8 Розділ ІІ. 14 ОСНОВИ РОЗВИТКУ УСНОГО МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ У ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ 14 1. Розвиток зв'язного мовлення дітей – головне завдання дошкільного закладу 14 2.2. Діалогічне мовлення 15 2.3. Монологічне мовлення 18 2.4. Проведення бесід із дітьми 20 2.5. Навчально-мовленнева практика дітей 23 Розділ ІІІ 27 РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ-ДОШКІЛЬНЯТ – ВАЖЛИВЕ ЗАВДАННЯ БАТЬКІВ І ПЕДАГОГІВ 27 3.1. Підвищення педагогічної майстерності батьків щодо розвитку мовлення у своїх дітей 27 3.2. Практичні рекомендації батькам щодо психологічних особливостей проведення занять з мовленнєвого розвитку дитини 36 Висновки 40 Література 42 Вступ Актуальність дослідження. На початку третього тисячоліття, в умовах становлення незалежної України, нового звучання набувають питання виховання та розвитку конкретної дитини як справжнього суб’єкта життєдіяльності. Суспільству сьогодні вкрай потрібні люди, які творчо мислять, здатні створювати культуру, жити в ній, розвивати її. Тому формування освіченої, всебічно розвиненої особистості є одним з першочергових завдань реформування освіти в країні. Ідея самоцінності, унікальності дитини, необхідності розвитку її потенціалу дістала відображення і в нормативних актах нашої держави: у Національній доктрині розвитку освіти в Україні, Законі "Про дошкільну освіту", Базовому компоненті дошкільної освіти. Процес розвитку української державності пов’язується з найактивнішим, всеохоплюючим впровадженням рідної мови, що вимагає не тільки формування мовних умінь та навичок, а визначає стратегічне завдання виховання мовної особистості з властивими їй національно-культурними і світоглядними пріоритетами, особистості, яка свідомо і творчо опановує рідну мову з перших років життя. В цьому плані ефективне опанування дошкільником зв’язного мовлення є необхідною передумовою його подальшого навчання й виховання в закладах системи освіти України. Розвиток мовлення дошкільника досліджувався в працях багатьох науковців. В першу чергу слід назвати імена класиків наукової думки: Л.С. Виготського, О.О. Леонтьєва, О.Р. Лурії, С.Л. Рубінштейна, а також сучасних українських дослідників – Л.В. Ворошніної, Н.В. Гавриш, В.Г. Захарченко, А.А. Зрожевської, І.О. Зимної, Е.П. Короткової, Г.М. Леушиної, Н.П. Орланової, Т.О. Піроженко, І.О. Синиці, Є.І. Тихеєвої, О.С. Ушакової, О.М. Шахнарович та ін. Ознайомлення з результатами теоретичного аналізу означеної проблеми і практичним досвідом засвідчило, що питання розвитку дитячого мовлення розглядається стосовно різних підходів: психологічних (зокрема, психокорекційних), педагогічних, лінгводидактичних та, з огляду на це, однобічно, тільки в межах власної наукової дисципліни. Разом з тим є зрозумілим, що мовленнєвий розвиток дитини – це комплексний процес, що вимагає одночасного застосування декількох методологічних принципів. Крім того, звертає увагу на себе ще одна проблема. Сучасні дослідники мало приділяють уваги тому, що поширення комп’ютеризації, телебачення та інших технічних засобів, котрі стали доступними й дітям дошкільного віку як у сім'ї, так і в дошкільних закладах, обмежує безпосереднє спілкування дітей з іншими мовцями, внаслідок чого збагачується їхня пізнавальна сфера і водночас гальмується мовленнєва. За спостереженнями вихователів і педагогів, поширюється тенденція, коли діти приходять у перший клас школи з недостатнім мовленнєвим розвитком для успішного навчання. Виходячи з вищенаведеного, моє дослідження переслідує наступну мету – виявити принципові особливості теоретичного обґрунтування розвитку зв’язного мовлення дітей дошкільного віку та на цій базі запропонувати рекомендації батькам та вихователям з покращення процесу навчання дітей в цій сфері. Об'єкт дослідження – мовленнєві особливості дітей молодшого дошкільного віку. Предмет дослідження – процес формування та становлення зв’язаного мовлення дітей молодшого дошкільного віку засобами дидактичної та ігрової діяльності. Для реалізації даної мети дослідження необхідно виконання наступних завдань: – Узагальнити теоретичну базу досліджень вітчизняних науковців стосовно мовленнєвого розвитку дітей; – Класифікувати та характеризувати мовні особливості дітей молодшого дошкільного віку; – Узагальнити практику проведення занять з розвитку мовної активності у дошкільних закладах освіти; – Запропонувати рекомендації батьками щодо мовленнєвого розвитку своїх дітей з урахуванням психологічних, педагогічних, лінгводидактичних нюансів Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять: положення філософії про значення, суспільну природу мови як засобу спілкування; концептуальні засади психолого-педагогічної науки про взаємозв’язок між мовою, мовленням і мисленням, теорією і практикою; теоретичні положення про мовлення як знакову діяльність, єдність мовленнєвого змісту та мовної форми, про взаємозумовленість чуттєвого і раціонального в опануванні мови, про пріоритетну роль мовлення у розвитку мовної особистості. В дослідженні використовувались такі загальнонаукові методи як аналіз, синтез, аналіз наукової літератури, узагальнення, порівняння. Робота структурно складається із вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури. Висновки Мовленнєвий розвиток дитини дошкільного віку – це процес набуття оптимального щодо віку кола лінгвістичних уявлень, граматичних умінь і навичок, розвиненість мовлення, сформованість мовленнєвої активності, самостійність у наслідуванні мови та екстенсивному оволодінні лінгвістичною інформацією, вміння використовувати різноманітні засоби спілкування. Індивідуальний мовленнєвий розвиток підпорядковується загальній закономірності – він знаходиться під впливом двох головних факторів, що взаємодіють – внутрішнього (програма спадкоємності) і зовнішнього (навколишнє середовище). Мовленнєвий розвиток дитини дошкільного віку забезпечується спеціально організованим дорослими процесом, основою якого є систематизована форма спілкування. Доведено, що розвиток зв’язного мовлення дітей молодшого дошкільного віку забезпечується спеціальною організацією мовленнєво-ігрової діяльності, що ґрунтується на особистісно орієнтованій моделі взаємодії її учасників (вихователів і дітей); системі мовленнєвих технологій, спрямованих на перехід дитини від репродуктивних до креативних мовленнєво-ігрових дій; функціональному характері мовленнєво-ігрової діяльності. Своєчасний і якісний розвиток зв’язного мовлення важлива умова повноцінного мовленнєвого розвитку випускника дошкільного навчального закладу. У досліджені визначено, класифіковано й охарактеризовано словесні і вербальні (репродуктивні і творчі) ігри. Змістом словесної гри виступає мовленнєве повідомлення, засобом реалізації ігрової дії та ігрового задуму є слово, а результатом гри – породження нового висловлювання – тексту. У словесних іграх вирішуються завдання на виховання звукової культури мовлення, формування його граматичної правильності, збагачення, уточнення й активізацію словника, розвиток зв’язного мовлення, комунікативної спрямованості мовлення, міжособистісного спілкування. Вербальні ігри – це ігри, змістом яких є безпосередньо зв’язне мовлення (діалогічне чи монологічне), мовленнєві висловлювання різного типу (опис, розповідь, міркування, пояснення), які побудовані за змістом художніх текстів. До репродуктивно вербальних ігор віднесено ігри-драматизації, ігри за змістом художніх творів, ігри-інсценізації, а також ігрові мовленнєві вправи і ситуації. До творчих вербальних ігор належать сюжетно-рольові ігри за змістом художніх творів, театралізовані, режисерські, ігри-небувальщини. Мовленнєва ігрова вправа – це спеціальні ігрові дії, спрямовані на розвиток і вдосконалення мовленнєвих умінь і навичок. Ігрова мовленнєва ситуація це штучно змодельовані обставини (дитиною чи дорослим) за змістом художніх текстів (оповідань, віршів, казок) або з епізодів життя дитини та створені для цього умови їх реалізації (ролі, дієві особи, позитивні мовленнєві стимули, атрибути, знайомий текст), що стимулюють і активізують мовленнєве спілкування дітей, сприяють розвитку діалогічного і монологічного мовлення. За результатами дослідження визначено тенденції мовленнєвого розвитку дошкільнят. Найсприятливішою для розвитку мовного потенціалу дітей є розвивальна формула навчально-виховного процесу, така його організація, за якої пріоритетним вважається розвиток здібностей, а знання виступають засобом цього розвитку. Особлива роль при цьому приділяються сім’ї, батькам, внесок яких в розвиток мовлення своїх дітей є вирішальним, а за морально-емоційним впливом – практично єдиним серед всіх інших суб’єктів виховання. Головною проблемою, яка в даний час практично не може розв’язатися за рядом об’єктивних причини, є неможливість організувати всебічне навчання батьків азам психолого-педагогічної грамотності, оволодіння ними принципами, прийомами і засобами розвиваючої роботи з дітьми. Тому вироблення практичних рекомендацій та пропозицій батькам з цього питання та доведення їх на семінарах або на батьківських зборах при дошкільних закладах освіти є однією з реальних форм покращення їх методичної майстерності. >>>>
• ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ТА ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ ГІПЕРАКТИВНОСТІ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
  
  ВСТУП 3 Розділ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИНИКНЕННЯ ГІПЕРАКТИВНОСТІ 6 1.1. Психолого-педагогічні дослідження проблеми гіперактивності у дітей дошкільного віку 6 1.2. Ознаки прояву гіперактивності у дітей дошкільного віку 10 1.3. Причини виникнення у дошкільників гіперактивної поведінки 16 Висновки до 1-го розділу 21 Розділ ІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ШЛЯХІВ ПОДОЛАННЯ ГІПЕРАКТИВНОСТІ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 22 2.1. Методологічні основи дослідження гіперактивності у дітей старшого дошкільного віку 22 2.2. Шляхи подолання гіперактивності у дошкільників 25 2.3. Результати експерименту 30 Висновки до 2-го розділу 36 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 37 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 40 ДОДАТКИ 44 ВСТУП Актуальність дослідження. На сьогодні виховання здорової, активної, соціально толерантної людини пов’язана із завданнями розбудови сучасної української держави, проблемами виховання в закладах освіти гідних членів суспільства. У зв’язку з цим актуалізується питання щодо підвищення ефективності психолого-педагогічної діяльності у дошкільних освітніх установах. Значущість роботи із дошкільниками обумовлюється тим, що у цьому віці велике значення на формування особистості дитини мають генетичні, біологічні фактори, дія яких іноді значним чином заважає процесам цілеспрямованої соціалізації, педагогічного впливу на свідомість вихованців. Одними із таких обтяжуючих факторів є ознаки синдрому гіперактивності, які, за даними Міністерства охорони здоров’я України, притаманні сьогодні від 50 до 150 тис. дітей дошкільного віку. Такі діти провокують конфліктну, напружену обстановку в родині і в дитячих колективах, можуть стати причиною травмування себе або своїх одноліток. Вони погіршують соціально-психологічний клімат у групах, стають активним джерелом нервозності, викликають глибоке занепокоєння батьків та вихователів. Несвоєчасність лікування і недостатній психолого-педагогічний вплив на таких дітей призводить до того, що вони виростають з значними психологічними травмами, фобіями, тривожними розладами, мають численні комплекси неповноцінності, низькі властивості до успішної соціальної адаптації. Синдром гіперактивності вперше став об’єктом уваги науковців ще із середини ХІХ століття, коли деякі його аспекти вперше були описані лікарями: спочатку Г. Хоффманом, а потім – Ф.Шольцом. З того часу гіперактивність під різними термінологічними назвами, такими як "гіперкінетичний синдром", "гіпердинамічний синдром", "перинатальна енцефалопатія" (ПЕП), "мінімальна мозкова дисфункція" (ММД), "синдром дефіциту уваги з гіперактивністю" (СДУГ) досліджувалася не одним поколінням науковців як у нашій країні, так і за рубежем. Вивчення питання подолання гіперактивності здійснювалося за трьома напрямами: медичному, психологічному і педагогічному. Фахівці кожної галузі додавали своє бачення та обґрунтування даної проблеми, пропонували свої шляхи для її розв’язання. Значний внесок в розуміння природи гіперактивності, умов і причин протікання даного розладу зробили західні науковці Дж. Август, Р. Берклі, Е. Бонд, П. Вендер, Л. Гольдман, М. Дженел, С. Клементс, Дж. Партрідж, Е. Тейлор, Е. Штраус та ін. У вітчізняній науці відомими є імена І.Л. Арцишевської, І.П. Брязгунова, О.В. Гуріної, Е.У. Гуцало, А.О. Єськової, М.М. Заваденко, О.В. Касатікової, Г.Б. Мониної, О.Б.Пальчика, І.М. Петрик, О.М. Тохтамиша, Л.С. Чутко та ін. Разом з тим, за словами самих же даних науковців, синдром гіперактивності не вивчений в достатній степені, при цьому існують різні підходи до пояснення та лікування даного розладу, пропонуються різні шляхи до його діагностування та корекції. Тому актуальність даної проблеми та недостатність її розгляду обумовили тему даного дослідження: "Причини виникнення та шляхи подолання гіперактивності у дітей дошкільного віку". Метою даного дослідження ставиться вивчити стан розробки питання щодо подолання гіперактивності з точки зору психолого-педагогічних наук. Об’єкт дослідження – діти старшого дошкільного віку з гіперактивною поведінкою. Предмет дослідження – гіперактивна поведінка дітей молодшого шкільного віку. На виконання мети дослідження спрямовані наступні завдання: 1. Проаналізувати наукову літературу на предмет причин гіперактивної поведінки старших дошкільників. 2. В процесі аналізу літературних джерел з'ясувати, які існують методики і алгоритми роботи з гіперактивною поведінкою. Здійснити їх аналіз. 3. На основі здійсненого аналізу провести психолого-педагогічний експеримент з дітьми, у яких спостерігається гіперактивна поведінка. 4. Проаналізувати одержані результати і зробити висновки щодо ефективності психолого-педагогічного впливу на гіперактивних дітей. У вирішенні поставлених завдань застосовувалися такі методи дослідження: 1) загальнонаукові – узагальнення, порівняння, теоретичний аналіз наукової літератури з даної проблеми; 2) для оцінки ступеню схильності дитини до гіперактивної поведінки використовувалася наступна батарея методик –методика "Ввічливість", методика "Обведення контуру", а також анкетування батьків дітей для виявлення ступеня вираженості симптомів гіперактивної поведінки у дитини, психолого-педагогічне спостереження, бесіда з дітьми. Робота структурно складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаної літератури, додатків. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ Діагностика і лікування гіперактивності є такім ж різноманітними, скільки і гіпотези про її походження. Нейропсихологічні, психологічні і психопедагогічні підходи звичайно ідентифікують розлад в концептуальних рамках кожного з них. У клінічному обстеженні застосовуються різноманітні електроенцефалографічні, телеметричні і електрофізіологічні методи, ближче орієнтовані на такі параметри розлади, як концентрація уваги і активація ЦНС. Всебічне мультидисциплінарне обстеження представляється особливо бажаним при діагностиці СДУГ. Найбільше число опублікованих робіт по вивченню гіперактивності є дослідженнями клінічного напряму. Психофізіологічною основою гіперактивної поведінки в цих роботах виступає незрілість, недосконалість, порушення і розлади роботи мозку (по типу мінімальних мозкових дисфункцій). Проте залишається неясним як гіперактивність співвідноситися я мінімальними мозковими дисфункціями: у одних дослідженнях вони виступають по відношенню один до одного як наслідок і причина, в інших вивчаються паралельно і незалежно один від одного, в третіх – гіперактивність виступає одним із структурних компонентів самій ММД. Наявність мінімальних мозкових дисфункцій різного ступеня складності не може вважатися універсальним пояснювальним чинником, відповідальним за зміст гіперактивності і її причини; для цього необхідна розробка психолого-педагогічного підходу до вивчення даного феномена поведінки, його структури і динаміки, конкретних умовах виховання і навчання дитини У більшості досліджень гіперактивність розглядається у вигляді ряду симптомів, серед яких найчастіше зустрічається різні варіанти поєднання трьох з них: надлишку рухової активності, порушення емоційної поведінки і дефіциту уваги. Різне співвідношення цих (основних) симптомів і ряду додаткових проявів дозволяють припустити різні варіанти гіперактивності, відповідно до яких і повинна будуватися диференційована робота. Вивчення гіперактивності в психологічній літературі йде в напрямі уточнення поняття "гіперактивність" її основних складових. Проте і сьогодні актуальними задачами залишаються: виявлення динаміки різних форм гіперактивної поведінки, з'ясування причин лежачих в основі гіперактивної поведінки; пошук психологічних шляхів корекції понижених регулятивних можливостей психіки у гіперактивних дітей. Можна вважати, що цей розлад у функціонуванні центральної нервової системи дитини може й не бути пов'язаним з гіпердинамічним синдромом з дефіцитом уваги. Поняття "гіперактивність" дещо умовне, бо відображає лише зовнішній бік поведінки дитини і не відповідає дійсному станові. Справді, активність, та ще й надмірна ("гіпер"), передбачає і відповідний запас енергії, тим часом як у гіперактивних дітей, як вважається, такого запасу немає. Навпаки, постійне збудження не дає їм змоги відпочити. Їхня нервова система виснажується і потребує захисту та зміцнення. Справжнє здоров'я, сила нервової системи виявляється в цілеспрямованості, здатності довести розпочату справу до кінця. Надмірна ж активність дітей, про яких йдеться, непродуктивна: мета, через брак здатності до зосередження уваги, часто не ставиться або дуже швидко втрачається. Гіперактивність як особливий варіант поведінки виражається в характерних особливостях рухового розвитку і тісно пов'язана з порушенням уваги і емоційної сфери. У узагальненому вигляді ці провідні симптоми виглядають таким чином: особливості моторно-рухового розвитку – незручність руху; порушення координації і гармонійності рухових комплексів – дитина здатна виробляти певні рухи, але не може скласти з них гармонійного цілого; загальна підвищена активність, утруднення в освоєнні рухів; зв'язаність цілеспрямованих рухів з рухами кінцівок тіла, мовленням; підвищена м'язова напруга, підвищений м'язовий тонус. Особливості уваги і контролю: короткочасна концентрація уваги; слабка концентрація уваги; розосередження уваги; ригідність уваги (погане переключення); персеверація (не може відірватися від певного предмету або способу рішення) Для лікування і корекції гіперактивної поведінки застосовуються: медикаментозна терапія (психостімулятори); психотерапія (медитація, аутогенне тренування, сімейна психотерапія, поведінкова терапія). Однак, крім медикаментозного впливу, необхідним засобом впливу на гіперактивну дитину виступають психотерапевтичні засоби. При цьому психолого-педагогічна допомога разом з медичною і психотерапевтичною вважається достатньо ефективною. Проведений експеримент в рамках даної роботи показав, що дієвим засобом психокорекції гіперактивної дитини виступає ігровий груповий тренінг. Особливо високі результати були досягнуті при залучені до занять батьків даних дітей. Математична обробка і підтвердження результатів показало високу статистичну достовірність отриманих даних. >>>>