Меню

Реклама

TOP реферати

Від партнерів

Цікаве

загрузка...

Тема: ««Роксоляна»» (ID:65839)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       2 стр.
Размер в архиве:   6 кб.
| 1 |

«Роксоляна» («Роксолана») – повість історична. Розпочинається вона розповіддю про підготовку до весілля Насті
Лісовської, дочки о. Луки Лісовського, і Степана, сина львівського купця. Та, як говорить народне прислів’я –
«Не знаєш ранком, що буде ввечері». На містечко напали турки і взяли в полон чоловіків і жінок. Серед них була
й Настуся… На невільничих базарах дівчину тричі перепродавали і така, мабуть, воля Божа – вона потрапила до
гарему Сулеймана. Тут полонянка виконувала різну роботу: носила воду для миття кам’яних сходів, тіпала килими,
сиділа як сторожа в передпокоях. Саме тоді, як говорить автор, «надійшов пам’ятний день і таємнича година її
долі». Стоячи біля дверей султанської одаліски, вона не мала права піднімати очі не величезнішого з
найвеличніших, а все ж не втрималася – і один раз, один-єдиний раз боязко глянула на того, кого так пристрасно
чекала дружина.

Настя – символ України, а дівчачі співанки, які припливали до неї з рогатинських вечорів у Стамбул, – символ
чистоти її душі, ніким не вбитої пам’яті про рідну землю.

Дівчина-християнка вразила Сулеймана своєю красою, а пізніше й розумом. Вона добре розумілася на Корані (цьому
навчив її побожний учитель Адбуллаг), говорила з падишахом сміливо, переконливо. Знала, що згідно з Кораном
чоловік не може силою взяти дівчину, бо то великий гріх. Слова дівчини сколихнули душу Султана. З ним ще ніхто
так не говорив, окрім рідної матері. Та не тільки зміст слів зацікавив його, «але й свобідна форма, і вже
перший акорд її, перші слова: вічна правда, рівність перед Богом. Ще не маючи волі, будучи невільницею, Хуррем
у розмові з Сулейманом на його запитання, що ти робила б, якби сповнилося твоє бажання, відповіла: «Я будувала
б, будувала багато… наперед збудувала б велику імарет (кухню для убогих), …велику дарешттіру (лікарню),
…каравансерай для подорожніх і чужинців». Сулейман відзначив про себе: ця дівчина маж не лише великий розум,
але й дуже добре серце, вона не забуває людей з країни, з котрої потрапила до Туреччини. З часом Ель Хуррем
отримала волю, прийняла іслам, стала дружиною Сулеймана Великого, народила трьох дітей: «Вона блистіла умов і
веселістю, безоглядністю і милосердям».

Молода дружина падишаха швидко набула визнання. Згадаймо розділи повісті, присвячені обрізанню першого сина.
Представник посольств з Венеції, курдійські еміри просять послухання у Роксолани, хоч і були допущені на цю
урочистість за дозволом султана. До Хуррем, яка ходила «без заслони», часто . заходили чужі люди, майстри,
учені й поети», муляри й будівниці, кожного вона приймала, і кожен з низ «дивувався її розмов і
зацікавленням». Навіть проповідники Корану просили Султан Величавий, володар трьох частин світу, прислухався
до просьб і порад Ель Хуррем. І влада його із любові великої переходила в руки його жінки». У народі кажуть,
коли влади багато, то горе поряд ходить. Так сталося і в житті Роксолани.

За певних обставин вона «запахла кров’ю». Ви скажете, що заради рідної дитини можна йти на злочин. Це істина,
але й убивство іншої людини – великий гріх. Візир говорив правду, та й сама Хуррем знала, що охрестила сина…
Що керувало могутньою дружиною Сулеймана в той момент, коли вона говорила неправду про візира. Хіба лише думка
про сина?

Важливим епізодом для характеристики Роксолани буде розповідь автора про другий джігат Сулеймана. У
відповідальний момент вона переконала мужа не йти в наступ проти німців. Свої дії пояснила так: Султан може
бути переможеним і померкне його зоря, а ще жоден із синів «не годен усісти на престолі султанів, ні піднести
меча проти бунту».

Хочу сказати кілька слів про зовнішню красу Роксолани. У примітці до повісті «Роксолана» читаємо, що
італійський художник, який бачив султаншу, такі спомини: «…та пані, по народності русинка, не була гарна, але
приємна». Та кожен має своє поняття про красу. Портрет, що знаходиться у Львівському національному музеї,
вказує, що вона була дуже гарна: «делікатна, дуже скромна і дуже спокійна з вигляду, – така спокійна, що
успокоює навіть погляд на її портрет». Автор повісті часто згадує очі Роксолани, а очі, звісно, – дзеркало
душі. Вони були сині, часом випромінювали ласку, а іноді – в них мигтіла чаша чорної отруї». Прикрашало
дівчину й волосся: воно було золотисте і сяяло так, що аж очі засліплювало. Сулейман запримітив, що личко в
невільниці «біленьке як сніг з таким відтінком, як у першого пуп’янка рози, а таке лагідне, як у його матері,
що все боїться за нього». І все ж Роксолана зійшла на незвичайну висоту завдяки винятковій силі характеру,
мудрості, знанням, набутим наполегливою працею і чи не останню чергу – жіночій принадності.

Розумом, усіма можливими силами й засобами вона вела щоденну багатолітню духовно виснажену боротьбу, звертаючи
свої погляди в бік України, з постійною думою про допомогу їй. Та досягти вершин не зуміла. Не було
нероздільного зв’язку з Україною, зі своїм народом. Виходить, що її боротьба індивідуальна, особиста, без
опори на народне коріння…

Така боротьба не забезпечує перемогу. І все ж, ми шануємо Роксолану. Вічна пам’ять цій фізично й морально
сильній жінці, яка намагалася своїми діями та вчинками довести, що українці – це сильна самобутня нація, яка
має майбутнє, її патріотизм не був підробленим, він був справжнім. У нутрі серця свого вона мала завзяту
певність, що осягне свою ціль, хоч би довелося їй прибити на хрест два народи: свій і мужа свого.

Майже сорок років Роксолана потрясала безмежну Османську імперію і всю Європу. Це був її тріумф. Вона вела
боротьбу за свою особистість, свою гідність, свою волю і духовно винищила в ній перемогу. Це стало можливим
тільки тому, що її боротьбу живила любов до рідного краю, надія на неї. Любов і надія стали тим порогом, що
вберігав її особистість, не дав їй бути поглинутою османським оточенням. І саме том, ми зараз з упевненістю
можемо говорити, що Роксолана – патріотка своєї країни, а не зрадниця.


| 1 |

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів! На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету.

Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Замовити реферат

Оновлення

Реклама

Від партнерів

загрузка...