Засудження рабства в романi жуля верна «П’ятнадцятирiчний капiтан»
У «П'ятнадцятирічному капітані» Жюль Верн воскрешає страшні картини колоніального розбою англійських і
португальських завойовників Африки, фізичного винищення негритянських племен білого «цивілізатора», що несуть
за собою в завойовані області смерть і рабство. Найяскравіші сторінки цього роману присвячені викриттю
работоргівлі. Обурення Жюль Верна безмежно. Він досягає публіцистичного пафосу.
«Работоргівля! Всі знають, що означає це страшне слово, якому не повинно бути місця в людській мові». «Невже
работоргівля в Африці припиниться лише тоді, коли буде знищена вся чорна раса? Невже африканським неграм
уготована та сама доля, яка спіткала австралійських тубільців?
Але ринки іспанських і португальських колоній закриються коли-небудь, їх більше не буде, - цивілізовані народи
не можуть більше допускати работоргівлю!»
Зловісні постаті жорстоких негідників-работоргівців-португальців аж ніяк не є плодом авторської фантазії.
Відомо, наприклад, що работоргівець Альвец існував насправді. Відомості про цього нелюда, який продавав у
рабство своїх же соплеменників, Жюль Верн почерпнув, як він сам вказує, з книги англійського мандрівника
Камерона «Через Африку». Незважаючи на офіційну заборону работоргівлі. її продовжували вести за потурання, а
іноді і прямого сприяння колоніальної адміністрації. «Ганебна торгівля людьми, - пише автор, - довгий час з
великою вигодою проводилася європейськими країнами, які володіли колоніями за океаном. Минуло вже багато років
після заборони работоргівлі. Однак вона все ще ведеться і до того ж у великих розмірах, - головним чином у
Центральній Африці».
«П'ятнадцятирічний капітан» з'явився в 1878 році, в період запеклого суперництва і боротьби європейських
держав за панування в Африці.
Наскільки актуальні були ці описи спустошливих колоніальних воєн, можна судити вже з того факту, що через
кілька років після опублікування «П'ятнадцятирічний капітан» розділ Африки був остаточно завершений і корінне
населення виявилося поневоленим на всій території величезного материка.
Минуло понад двадцять років, і Жюль Верн проклав ще один маршрут в нетрі екваторіальної Африки («Село в
повітрі»). Політична карта «Чорного материка» нагадувала клаптева ковдра, на якому різко виділялися навіть не
клапті, а великі клини двох кольорів: французькі та англійські володіння. У цей же час вийшов на світову арену
і почав вимагати своєї частки американський капіталізм.
Поневолення «кольорових» народів «білими» колонізаторами-така найважливіша соціальна тема. Ця тема звучить у
багатьох романах Жуля Верна на всьому протязі його творчості, безперервно збагачуючись новими приголомшливими
фактами.
Сполучені Штати Америки з їх багатющими природними ресурсами і працьовитим енергійним народом представлялися
Жюль Верну країною необмежених можливостей і великих перспектив. Письменник завжди захоплювався промислової
ініціативою і завзятістю американців, їх успіхами в області індустріалізації, науково-технічним прогресом
молодої республіки.
Більшість позитивних героїв-американців-учасники аболіціоністського руху і війни проти рабства негрів.
Засудження рабства є однією з основних ідей роману, незалежно від того, хто кого гнітить. Світ з тих пір, коли
творив Жюль Верн, разюче змінився. Любителям пригод важко знайти на карті ще не досліджені землі, але і в
цьому, звіданому поперек світі, до цих пір залишаються в ціні якості героїв Жуля Верна: розум, мужність,
шляхетність, дружба, віра в перемогу.
Скачать работу..