Меню

Реклама

TOP реферати

Від партнерів

Цікаве

загрузка...

Тема: «Її величність Людина. Оспівування людини у творах давньогрецької літератури» (ID:65832)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       2 стр.
Размер в архиве:   5 кб.
| 1 |

Її величність Людина.


Оспівування людини у творах давньогрецької літератури


Давньогрецька література – сукупність літературних творів античних авторів, що включає всю творчість
старогрецьких поетів, істориків, філософів, ораторів і ін. аж до кінця історії Стародавньої Греції.


Яскравою межею грецької культури є антропоцентризм. Саме в Афінах філософ Протагор проголосив знамениту тезу:
"людина є міра все речей". І хоча Протагор був софістом і мав на увазі, перш за все право кожного громадянина
на відстоювання своєї точки зору, але девіз цей можна розглядати і ширше, стосовно оцінки ролі людини у
всесвіті як такому.


Призначення культури в стародавніх греків – сприяння гармонійному розвитку, духовному і фізичному, розумовому
і професіонально-трудовому (мистецтво, майстерність) людини, політичному і етично-духовному – громадянина.


Саме така людина була головним об'єктом і значенням культури. Якщо герой єгипетської, месопотамської або
індійської культури сильний своєю загадковістю, надприродністю, зв'язком з небом і його стихійними силами, то
герой культури Стародавньої Греції – реальна людина.


У Стародавній Греції велике значення надавалося формам людського тіла, існував культ тіла. Про це свідчать
витвори мистецтва, що збереглися, – скульптура, вазопис, кераміка, на якій зображено багато різноманітних,
часто стилізованих людських типів. Уявлення про красу людини, перш за все, асоціювалося з його позитивними
етичними якостями. Прекрасний чоловік був уособленням мужності, розумної сили і зосередженості; прекрасний
хлопець – символом спритності, чарівності і різних інших чеснот, властивих його віку. Зовнішній вигляд людини
як би символізував певний рівень її внутрішнього світу. В світі, де гармонійність тіла розумілася як вираження
гармонії духу, потворною була нестача розуму, благородства, сили, характеру, виступало як заперечення
позитивних цінностей.


Стародавні греки намагалися через тіло людини і завдяки ньому, виховувати в собі відповідно гармонійні духовні
якості, вбачаючи в ньому наявність відчуття і розуму в їх взаємній єдності та суперечності.


У античній Греції процвітали різні види мистецтва, включаючи просторові: архітектура, скульптура, вазопис.
Основні характеристики мистецтва Стародавньої Греції: гармонія, врівноваженість, впорядкованість,
заспокоєність, краса форм, пропорційність. Воно глибоке гуманістичне, бо розглядає людину як "центр Всесвіту і
міру всіх речей". Мистецтво носить ідеалістичний характер, оскільки представляє людину в її фізичній і
моральній досконалості. Образ людини в мистецтві Стародавньої Греції – це кристально ясна, очищена від
випадковостей концентрація прекрасних духовних і фізичних якостей реальної людини.


Сократ учив, що людина – громадянин всього світу.


Для греків саме людина була головним об'єктом і значенням культури, уособленням всього сущого, прообразом
всього створеного і створюваного, тобто людина – "центр Всесвіту і міра всіх речей". І людський вигляд,
представлений найпрекраснішим чином (культ тіла), став естетичною нормою для Стародавньої Греції, був не
тільки переважаючою, але майже єдиною темою класичного мистецтва.


Сократ зробив поворот в давньогрецькій філософії від Космосу до Людини, вважаючи головними проблемами питання
людського життя і смерті, значення існування, призначення людини. Те, що людина вважає існуючим, то для неї
дійсно існує, а те, що вона вважає неіснуючим, те для неї не існує. Людина дивиться на світ не очима, даними
природою, а "очима" своєї свідомості, своєї культури. Протагора цікавила перш за все людина в її відношенні до
істини: людина є міра всіх речей. Істина людини в її самовизначенні, у тому, що вона повинна сама робити свій
вибір, сама визначати міру своєї поведінки. Але у Протагора сказано взагалі: «Людина – це, значить, що кожен з
людей не тільки має право на самовизначення, але й зобов'язаний визнавати це ж право і за іншими людьми».








PAGE 2




| 1 |

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів! На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету.

Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Замовити реферат

Оновлення

Реклама

Від партнерів

загрузка...