Тема: «Контрольна робота з фізіології нервової системи і вищої нервової діяльності» (ID:5895)

Зміст

РОЗВИТОК НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ 3
ВИНИКНЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ. 3
ЗАГАЛЬНА СХЕМА БУДОВИ ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ. 3
ПРИЗНАЧЕННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ. 5
ОСОБЛИВОСТІ БЕЗУМОВНИХ І УМОВНИХ РЕФЛЕКСІВ. 5
КЛАСИФІКАЦІЯ БЕЗУМОВНИХ РЕФЛЕКСІВ. 6
ФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ УТВОРЕННЯ УМОВНИХ РЕФЛЕКСІВ. 6
КЛАСИФІКАЦІЯ УМОВНИХ РЕФЛЕКСІВ. 7
ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ В РАННЬОМУ І ДОШКІЛЬНОМУ ПЕРІОДАХ РОЗВИТКУ (ВІД НАРОДЖЕННЯ ДО 12 РОКІВ). 7
ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ 10
ЗМІНА ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ ПІД ВПЛИВОМ РІЗНИХ ЧИННИКІВ. 12
Зміна вищої нервової діяльності у дітей і підлітків в процесі учбових занять 12
Зміни вищої нервової діяльності при дії фармакологічних препаратів і хімічних речовин. 12
Патологічні зміни вищої нервової діяльності у дітей і підлітків. 13
ВИСНОВОК. 25
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ. 26

Предмет: психофізіологічні механізми рухової діяльності

ПЛАН
Вступ 3
1. Індивідуально-типологічні особливості нервової системи 4
2. Основні властивості нервової системи 7
Висновок 13
Список літератури 14

Вступ 3
1. Загальна характеристика будови нервової системи 4
2. Значення нервової системи в регуляції та узгоджені функції організму і людини 9
Висновок 18

ЗМІСТ
1. Охарактеризувати основні стадії еволюції нервової системи 3
2. Дати анатомічну характеристику симпатичній частині автономної нервової системи 11
3. Довгастий мозок 14
4. Ретикуляторна формація 16
Список використаної літератури 18

ВСТУП 3
РОЗДІЛ І. ДИСПЕТЧЕР РУХУ ПОТЯГІВ В СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙ "ЛЮДИНА – ЗНАКОВА СИСТЕМА", "ЛЮДИНА – МАШИНА" 5
1.1. Зміст і психологічні особливості праці диспетчера руху потягів 5
1.2. Професіограма і психограма професії диспетчера 10
Висновки до розділу І 15
РОЗДІЛ ІІ. ВЛАСТИВОСТІ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ЯК ВИРІШАЛЬНИЙ ФАКТОР УСПІШНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДИСПЕТЧЕРА 16
2.1. Сила та швидкість нервової системи як основні психологічні характеристики диспетчера руху потягів 16
2.2. Особливості врівноваженості нервової системи диспетчера, його пам’яті і уваги 24
Висновки до розділу ІІ 30
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 31
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 33

1. Основні принципи будови і загальний огляд нервової системи 3
2. Еволюція нервової систем 6
3. Загальна характеристика та еволюція сенсорних систем 11
4. Вища нервова діяльність 16
5. Залози внутрішньої секреції 17
Список використаної літератури 20

План:
1.Програма і методика проведення психофізіологічних досліджень. Методи реєстрації психофізіологічних реакцій.
2.Основні закономірності функціонування нервової системи.
3.Структурні одиниці ЦНС та її функціональна спеціалізація.
4.Механізми впливу нейромедіаторів на активність протікання психічних процесів.
5.Принципи кодування інформації в нервовій системі.
6.Механізми сприйняття сенсорної інформації.
7.Психофізіологічні основи психомоторної діяльності.
8.Вроджені та набуті форми поведінки людини.
9.Властивості нервової системи як основа індивідуальних відмінностей. Загальні та парціальні властивості нервової системи.
10.Умови підтримання психофізіологічного комфорту під час діяльності. Феномен психофізіологічної «ціни» діяльності.
11.Функціональні стани організму. Фактори, що впливають на функціональний стан людини.
12.Характеристика стану активації. Рівень активації та працездатність.
13.Психічна діяльність під час сну.
14.Вплив емоцій на рівень активації та роботу внутрішніх органів.
15Способи і механізми регуляції та саморегуляції психічних станів.

Статистичні таблиці: загальні поняття, види, правила побудови, оформлення 2
Контрольна робота №1. Абсолютні і відносні величини 8
Контрольна робота № 2. Зведення і групування статистичних даних. Ряди розподілу 10
Контрольна робота №3. Середні величини 17
Контрольна робота №4. Ряди динаміки 18
Задача 1 18
Задача 2 19
Контрольна робота №5. Індекси 21
Задача 1 21
Задача 2 21
Задача 3 22
Задача 4 22
Використана література 24

Розвиток нервової системи людини
Використана література

Вступ 3
1. ТИП ВНД І ЙОГО ПРОЯВИ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ДОШКІЛЬНОГО ДИТИНСТВА 4
2. ІНДИВІДУАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ ДИНАМІКИ ПСИХІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 7
3. ВРАХУВАННЯ ТЕМПЕРАМЕНТУ В ПРОЦЕСІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ 10
Висновки 10
Список використаної літератури 10


Вступ
Біологічні властивості індивіда – вікові, спадкові, соматичні, статеві, фізіологічні, біохімічні, антропологічні – значною мірою впливають на розвиток та психічні прояви особистості. Психофізіологічні властивості особистості вивчає психофізіологія. Ця наука досліджує закономірності функціонування нервових механізмів психічної діяльності у двох аспектах. У першому вивчаються нервові механізми, що реалізують окремі психічні функції та процеси – відчуття, сприймання, увагу, мислення, мовлення, емоції, довільні дії тощо. У другому предметом психофізіології є вища нервова діяльність мозку, що забезпечує цілісну психічну діяльність та поведінку особистості. В межах диференціальної психофізіології розглядається залежність індивідуально-психологічних особливостей діяльності та поведінки особистості від типологічних розбіжностей у роботі мозку.
Одним з основних понять психофізіології вважається темперамент, наукове вивчення якого ведеться вже протягом двох тисячоліть. Ця категорія ґрунтовно досліджується в працях І.П. Павлова, Б.М. Теплова, В.Д. Небиліцина, В.М. Русалова, Б.Й. Цуканова та ін. В даній роботі буде розглянутий такий аспект темпераменту як його прояв у дітей дошкільного віку та використання особливостей темпераменту дошкільників у процесі педагогічної взаємодії.

Висновки
Тип нервової системи є сукупністю вроджених функціональних особливостей. Він є найбільш сталою характеристикою вищої нервової діяльності і в цілому навряд чи може бути змінений. Проте і ця характеристика зазнає змін під впливом зміни умов існування, тобто під впливом оточуючого середовища загалом. Дитина народжується з певним набором індивідуальних-психофізіологічних рис, які, практично, не змінюються протягом її подальшого життя. Однак прояви цих відмінностей починає себе наглядно показувати тільки в період старшого дошкільного дитинства, тобто тоді, коли дитина починає активну соціальну взаємодію з оточуючим людьми.
Тип вищої нервової діяльності – поняття фізіологічне, а темперамент психологічне. Темперамент є психологічним проявом комплексу властивостей ВНД. Темперамент – це динамічна характеристика діяльності, що виражається не стільки в її кінцевому результаті, скільки в особливостях її здійснення. Властивості нервової системи впливають на особливості темпераменту, а це виявляється у діяльності та поведінці людей з його певним типом.
Найбільш важливим моментом у використанні знань про зовнішнє вираження темпераменту дитини є те, що властивості певного темпераменту дуже нагадують деякі риси характеру і іноді можуть бути випадково ототожнені з ними. Тільки уважне відношення до дитини, її вивчення можуть визначити, чи є прояви її негативної поведінки наслідком фізіології або відображають результат неправильного виховання. Вчителі і вихователі повинні використовувати поняття темпераменту для того, щоб допомогти вихованцям у мотивації, навчанні, поведінці та соціальній адаптації.