Тема: «Іслам Ватікан нагорная проповедь Лютер» (ID:44393)

ПЛАН

1. БУДДИЗМ
2. ХРИСТИЯНСТВО.
3. ІСЛАМ
4. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Вступ 3
1. Первісні культи 3
2. Регіональні релігії 6
2.1. Конфуціанство 6
2.2. Даосизм 7
2.3. Індуїзм 8
2.4. Іудаїзм 9
2.5. Синтоїзм 10
2.6. Зороастризм 11
3. Світові релігії 12
3.1. Буддизм 12
3.2. Християнство 13
3.2.1. Православ'я 14
3.2.2. Католицизм 15
3.2.3. Протестантизм 16
3.3. Іслам 17
Висновок 18
Список використаної літератури 19

1. Іслам як релігія 3
2. Джерела мусульманського права 6
3. Особливості мусульманського права 11
Література 15

1. Іслам як релігія 3
2. Джерела мусульманського права 6
3. Особливості мусульманського права 11
Література 15

Вступ 3
1. ПРОТИРІЧЧЯ В ІСЛАМІ. ХАРИДЖИЗМ, СУНІЗМ І ШИЇЗМ 4
2. ВАХХАБІЗМ ЯК ТЕЧІЯ СУНІЗМУ 8
3. СУФІЗМ ЯК МІСТИКО-АСКЕТИЧНИЙ НАПРЯМ В ІСЛАМІ 10
Висновки 13
Література 14



Вступ
Іслам, який виник значно пізніше, ніж іудаїзм, християнство, буддизм, можна вважати релігією, яка постала як певне протиставлення існуючим віруванням. На Близькому Сході на момент виникнення ісламу вже існували досить могутні релігійні течії, однак всі вони були відкинуті, і прийняте нове, "найбільш правильне" вчення. Мусульмани визнають себе такими, що вірять найбільш вірно і поклоняються тому ж Богу, який у свій час надав можливість і іудеям, і християнам виконати ту місію, якої наділив їх Всевишній.
Здавалось би прихильники Мухаммеда – "печатки пророків", першого проповідника ісламу – не повинні були мати протиріч у своєму середовищі, але тільки незначний час іслам був єдиною, безконфліктною релігією, хоча з самого початку в її руслі існували різні спроби тлумачення сур Корану. Пізніше ці протиріччя стали більш помітними і в кінці кінців призвели до розділення ісламу на дві головних течії – шиїзм та сунізм. Але й вони з плином часу почали розділяти на більш дрібні секти.
Висновки
Іслам сьогодні вважається світовою релігією через те, що він „перетнув” державні кордони та став панівним віровченням в різних країнах. Незважаючи на те, що іслам порівняно з християнством і буддизмом, є молодою релігією, поширення його вчення здійснюється серед різних народів. Прихильники ісламу визнають його „найправильнішою” вірою та вірять у те, що Бог надав іслам, щоб замінити ним попередні спроби людям розуміння своєї сутності.
Мусульманський світогляд має багато спільних рис з християнською та іншими релігіями. Особливо важливим є те, що в ньому визнаються ті ж етичні норми, які проповідуються в антагоністичних йому релігійних течіях. Поняття добра, справедливості, відданості, вірності не є чужими і для ісламу. Це зближує цю релігію з іншими віруваннями, змушує замислитися про сутність релігії взагалі, взаємозв’язок її різних напрямів.
Іслам має тісний зв'язок з християнством і іудаїзмом. В ньому використовується подібна термінологія, визнаються одні і ті ж релігійні персонажі. Головний Бог, за переконанням мусульман, є той же самий, що і у християн, і у іудеїв, але він в їх релігії віддає свою прихильність тільки тим, хто повірив в нього через свого посланця – Магомета.
Виходячи з подібностей всіх цих релігій, становиться зрозумілим, чому і ісламські, і християнські, і іудейські головні святині знаходяться в одному регіоні земної кулі, мало того, що в одному регіоні, – навіть в одному місті – Єрусалимі. Сучасна політичне та воєнне протистояння в цьому районі уособлює собою протиборство цих течій за право називатися „найправильнішим” вченням.

Вступ 3
1. Виникнення протиріч в ісламі. Хариджизм, сунізм і шиїзм. 4
2. Ваххабізм як течія сунізму. 8
3. Суфізм як містико-аскетичний напрям в ісламі. 10
Висновки 14
Література 15



Вступ
Іслам, який виник значно пізніше, ніж іудаїзм, християнство, буддизм, можна вважати релігією, яка постала як певне протиставлення існуючим віруванням. На Близькому Сході на момент виникнення ісламу вже існували досить могутні релігійні течії, однак всі вони були відкинуті, і прийняте нове, "найбільш правильне" вчення. Мусульмани визнають себе такими, що вірять найбільш вірно і поклоняються тому ж Богу, який у свій час надав можливість і іудеям, і християнам виконати ту місію, якої наділив їх Всевишній.
Здавалось би прихильники Мухаммеда – "печатки пророків", першого проповідника ісламу – не повинні були мати протиріч у своєму середовищі, але тільки незначний час іслам був єдиною, безконфліктною релігією, хоча з самого початку в її руслі існували різні спроби тлумачення сур Корану. Пізніше ці протиріччя стали більш помітними і в кінці кінців призвели до розділення ісламу на дві головних течії – шиїзм та сунізм. Але й вони з плином часу почали розділяти на більш дрібні секти.


Висновки
Іслам сьогодні вважається світовою релігією через те, що він „перекрокував” державні кордони та став панівним віровченням в різних країнах. Незважаючи на те, що іслам порівняно з християнством і буддизмом, є молодою релігією, поширення його вчення здійснюється серед різних народів. Прихильники ісламу визнають його „найправильнішою” вірою та вірять у те, що Бог надав іслам, щоб замінити ним попередні спроби людям розуміння своєї сутності.
Мусульманський світогляд має багато спільних рис з християнською та іншими релігіями. Особливо важливим є те, що в ньому визнаються ті ж етичні норми, які проповідуються в антагоністичних йому релігійних течіях. Поняття добра, справедливості, відданості, вірності не є чужими і для ісламу. Це зближує цю релігію з іншими віруваннями, змушує замислитися про сутність релігії взагалі, взаємозв’язок її різних напрямів.
Іслам має тісний зв'язок з християнством і іудаїзмом. В ньому використовується подібна термінологія, визнаються одні і ті ж релігійні персонажі. Головний Бог, за переконанням мусульман, є той же самий, що і у християн, і у іудеїв, але він в їх релігії віддає свою прихильність тільки тим, хто повірив в нього через свого посланця – Магомета.
Виходячи з подібностей всіх цих релігій, становиться зрозумілим, чому і ісламські, і християнські, і іудейські головні святині знаходяться в одному регіоні земної кулі, мало того, що в одному регіоні, – навіть в одному місті – Єрусалимі. Сучасна політичне та воєнне протистояння в цьому районі уособлює собою протиборство цих течій за право називатися „найправильнішим” вченням.

Зміст

Вступ 3
Розділ 1. Наростання опозиції феодальному ладу й католицькій церкві 5
1.1. Загострення класової боротьби народних мас у діяльність союзу "Башмак" 5
1.2. Характер бюргерської опозиції перед Реформацією 8
1.3. Політична опозиція німецького лицарства 9
1.4. Католицька церква в її стан в Німеччині 10
Розділ 2. Початок Реформації. Мартін Лютер і Томас Мюнцер 12
2.1. Політична ситуація в Німеччині в перші роки реформаційного руху 12
2.2. Перші виступи Мартіна Лютера 12
2.3. Початок розколу табору Реформації 15
2.4. Томас Мюнцер 17
2.5. Перехід Лютера на сторону князів 19
2.6. Соціально-політичне навчання й революційна діяльність Томаса Мюнцера 20
Розділ 3. Селянська війна 24
3.1. Початок Селянської війни. Виникнення першої революційної програми повсталих ("Статейний лист") 24
3.2. Початок Селянської війни у Верхньої Швабії 28
3.3. Боротьба течій у селянських таборах у Верхньої Швабії й виникнення "12 статей" 29
3.4. Події Селянської війни у Франконії. Гейльброннська програма 32
3.5. Події Селянської війни в Саксонсько-Тюрингенському районі 36
3.6. Придушення Великої селянської воїни 38
Висновки 40
Список використаної літератури 41

1. Предмет та методологія історії вчень про державу і право 3
2. Політична і правова думка у Стародавній Індії 3
3. Політична і правова думка у Стародавньому Китаї 5
4. Політико-правові погляди даосистів 5
5. Політико-правові погляди Конфуція 6
6. Політико-правові погляди Мо-цзи 6
7. Політико-правові погляди легістів 7
8. Політико-правові ідеї в ранній античній філософії 7
9. Погляди Демокріта на державу і право 8
10. Вчення Сократа про державу і право 9
11. Політико-правові ідеї софістів в Стародавній Греції 10
12. Вчення Платона про державу та право 11
13. Вчення Аристотеля про державу та право 12
14. Політико-правові ідеї стоїків 13
15. Вчення Цицерона про державу і право 14
16. Політико-правові погляди римських стоїків 15
17. Вчення римських юристів про право (Гай Папініан Павел Ульпіан) 16
18. Політико-правові ідеї раннього християнства 17
19. Політико-правові погляди Августина 17
20. Вчення Томи Аквінського про державу і право 18
21. Теорія всесвітньої монархії А. Данте 19
22. Політико-правові ідеї середньовічних єресей у Західній Європі 20
23. Погляди Марсилія Падуанського на державу і право 20
24. Мусульманська правова думка в середні віки 21
25. Політико-правові ідеї в “Слові про закон і благодать” митрополита Іларіона 23
26. Політико-правові ідеї “Повчання” Володимира Мономаха 23
27. Політико-правові ідеї в Повісті минулих літ 24
28. Політико-правові ідеї в «Слові» та «Молінні» Даниїла Заточника 25
29. Політичні й правові погляди Ніколо Макіавеллі 25
30. Ніколо Макіавеллі про форми державного правління – республіку і монархію 26
31. Теорія суверенітету держави Жана Бодена 27
32. Політичні і правові ідеї Реформації (Марін Лютер Томас Мюнцер Жан Кальвін) 28
33. Утопічний соціалізм Томаса Мора і його державно-правові ідеї 28
34. Утопічний соціалізм Томазо Кампанелли і його погляди на організацію державної влади………………………………………………………………………………………………..29
35. Вчення Гуго Гроція про державу і право 30
36. Розробка природно-правової теорії Бенедиктом Спінозою 31
37. Політико-правове вчення Томаса Гоббса 32
38. Вчення Джона Локка про державу і право 33
39. Політико-правові погляди Вольтера 35
40. Вчення Шарля Монтеск’є про політичну свободу і фактори що впливають на характер законів 35
41. Теорія розподілу влад Ш.Монтеск’є 37
42. Вчення Ж.-Ж. Руссо про три ступені нерівності між людьми і походження держави 38
43. Теорія народного суверенітету Ж.-Ж.Руссо 39
44. Державно-правові ідеї якобінців (Робесп’єр Марат) 39
45. Політичні та правові вчення німецького просвітництва 42
46. Політичні та правові вчення італійського просвітництва (Д. Віко Ч. Беккаріа) 43
47. Політико-правові погляди С. Оріховського-Роксолана 44
48. Політико-правові погляди І. Вишенського 45
49. Політичні програми гетьманів України 46
50. Політична й правова думка в Московський державі 48
51. Теорії освіченої монархії (С. Яворський Ф Прокопович В. Татищев І. Посошков М. Щербатов) 50
52. Проект реформ державних і правових установ С. Десницького 52
53. Демократичний ідеал Я. Козельського Г. Сковороди А. Радищева 53
54. Демократична традиція “батьків-засновників” США 54
55. Політичні і правові погляди “федералістів” в США 55
56. Вчення І. Канта про державу і право 56
57. Політико-правова теорія І.Фіхте 57
58. Вчення Г.Гегеля про державу і право 58
59. Історична школа права в Німеччині (Гуго Савіньї Пухта) 59
60. Політичні і правові ідеї теорії утилітаризму І.Бентама 60
61. Політичні і правові ідеї французького лібералізму (Б.Костан А. де Токвіль) 61
62. Утопічний соціалізм і державно-правові ідеї К.А.Сен-Сімона 62
63. Утопічний соціалізм і державно-правові ідеї Ш.Фур’є 63
64. Утопічний соціалізм і державно-правові ідеї Р.Оуена 64
65. Філософський та юридичний позитивізм (О. Конт Дж. Остін) 65
66. Ліберальні вчення про державу і право: Р.Ієрінг Г.Спенсер Г.Еллінек 67
67. Формування марксистської політико-правової теорії 68
68. Питання держави і права в “Маніфесті Комуністичної партії” К.Маркса і Ф.Енгельса ………………………………………………………………………………………………69
69. Анархістська концепція держави і права М. Штірнера 70
70. Анархістська теорія держави і права П.Прудона його проект соціальних реформ 72
71. Анархістська теорія держави і права М.Бакуніна. Полеміка з марксистами 73
72. Політико-правова концепція Ф.Ніцше 74
73. Проект державних перетворень М. Сперанського 75
74. Проекти конституцій декабристів М. Муравйова П. Пестеля 76
75. Політичні і правові ідеї в програмних документах “Кирило-Мефодіївського товариства” та проекти й програми українських мислителів (М. Драгоманов С. Подолинський О. Терлецький І. Франко) 77
76. Розробка теорії правової держави (М. Ковалевський В. Гессен С. Котляревський П. Новгородцев Б.Кістяківський) 78
77. Концепції права: соціологічна (С. Муромцев М. Коркунов М. Ковалевський) формально-догматична (Г. Шершеневича) нормативно-етична (П. Новгородцева та Б. Кістяківського) психологічна (Л. Петражицького) 80
78. Націократична модель державності: М. Міхновський В. Липинський Д. Донцов 81
79. Державно-правові погляди діячів Центральної Ради: М.Грушевський В.Винниченко М.Туган-Барановський 84
80. Ленінське вчення про державу і право та його послідовники 86
81. Радянське праворозуміння 88
82. Теорія солідаризму Л. Дюгі 89
83. Неолібералізм та консерватизм у вченнях про державу і право 89
84. Концепція соціальної держави та політики загального благоденства 90
85. Теорія еліт 91
86. Соціологічна юриспруденція 93
87. Реалістична теорія права 94
88. Юридичний позитивізм 95
89. Нормативна теорія Г. Кельзена 97
90. Сучасна теорія природного права 98