Меню

Реклама

TOP реферати

Від партнерів

Цікаве

Тема: «Дослідження мікрофлори повітря в гуртожитку №3» (ID:33260)

| Размер: 43 кб. | Объем: 32 стр. | Стоимость: бесплатно | Добавлена: 28.03.2010 | Код продавца: 0 |
Содержание
Вступ. 3
1. Опрацьована література. 5
2. Об’єкт і методи дослідження. 25
3.Результати дослідження. 27
Висновки. 29
Литература. 30
Додатки. 31


Вступ.

Вперше мікроорганізми в повітрі були виявлені Л.Пастером ще в другій половині ХІХ століття. Потрапляють вони туди із ґрунту разом з пилом, а також з дрібними крапельками води, які здуваються з водної поверхні, та іншими шляхами. З пилинками мікроби потрапляють навіть в нижні шари стратосфери. Чим більше забруднюватиметься повітря пилом, димом, кіптявою, тим більше в ньому мікроорганізмів.
Найчастіше в повітря попадають спори Bacillus i Clostridium, конідії грибів, шматки міцелію, цисти найпростіших і одноклітинних водоростей, пилок рослин, різні мікрококи і сарцини, Bac. subtilis, Bac. megaterium, Bac. cereus, актиноміцети, цвілеві та дріжджові гриби тощо. Кількісний і якісний склад мікрофлори повітря в основному залежить від пори року, погоди, місця збору, швидкості й напряму вітру, густоти населення.
Найбільша кількість мікроорганізмів у повітрі спостерігається над великими промисловими містами, менша – над сільською місцевістю і найменша – над морями, льодяними полями, горами і лісами. У лісах, особливо хвойних, мікробів дуже мало, бо на них згубно впливають леткі речовини – фітонциди. З віддаленням від населених пунктів кількість мікробів у повітрі помітно знижується.
Велике значення для зменшення кількості мікробів у повітрі мають зелені насадження, оскільки рослини не тільки виділяють фітонциди, а й завдяки своїм листкам мають значну пилозатримуючу здатність. Я.Г.Кішко наводить дані, що в центрі Львова в 1куб.м. повітря містилося близько 3000 бактерій, в повітрі міського парку – 1000, а в заміському парку – 500.
Найбільше мікроорганізмів у повітрі в закритих приміщеннях, особливо там, де скупчується багато людей.
Цікаві дані наводять французькі вчені щодо кількості мікроорганізмів повітря в різних місцях Парижа. Наприклад, в районі Люксембурзького парку, який вважається найздоровішим місцем в Парижі, в 1 куб.м. повітря виявлено 130 мікробів. В жилих приміщеннях кількість мікроорганізмів коливається від 4000 до 8000 в куб. метрі. В приміщенні вокзалу Сент-Луар – 500 000, а в магазинах – від 300 тис. до 2 млн. Особливо багато мікробів в повітрі було виявлено у вихідний день в автомобільному салоні – 9 млн. в 1 куб.м.
Мікроби і віруси потрапляють у повітря не тільки з пилом, а й з крапельками слини й слизу, які виділяє людина при кашлі, чханні, під час сміху й розмови; наприклад, при чханні та кашлі викидається в повітря близько 60 000 крапельок, в яких міститься велика кількість різних мікробів. Відомо, що людина в середньому за добу вдихає до 14 тис.л. повітя, при цьому 99,8% мікроорганізмів, які містяться в повітрі, затримуються в дихальних шляхах. Саме через повітря можуть передаватися збудники грипу, кору, дифтерії, стафілококових, стрептококових і менінгококових захворювань, ангін, туберкульозу тощо.
Для закритих приміщень санітарними показниками повітря є наявність у ньому стафілококів, зеленуватих стрептококів, а показником прямої епідеміологічної небезпеки – гемолітичних стрептококів і стафілококів. Орієнтовним критерієм чистоти повітря жилих приміщень вважається такий стан, коли в 1 куб.м. міститься не більш як 1500 бактерій і 16 стрептококів.
Своєчасне побілення, щоденне вологе прибирання приміщень, систематична вентиляція зменшують кількість мікробів у повітрі. В окремих випадках для очищення повітря застосовують дезинфекцію такими антисептиками, як технічна молочна кислота і триетиленгліколь.
Кількісний і якісний склад мікрофлори повітря досліджують різними методами. У верхніх шарах атмосфери вивчають мікроорганізми з літаків і аеростатів спеціальною апаратурою, яка виключає можливість зараження середовищ через присутність людини. Більшість методів пов’язана з вирощуванням їх на поживних середовищах та наступним аналізом і підрахунком кількості колоній, які утворилися з бактеріальних клітин або спор. Для цієї мети використовують спеціальні прилади для аналізу і підрахунку колоній мікроорганізмів.
Найпростішим методом визначення мікрофлори повітря є седиментаційний метод, запропонований Р.Кохом. Суть його полягає у тому, що чашки Петрі з живильним середовищем залишають відкритими протягом 5-10 хв. на місці проведення досліду. За цей час на поверхню поживного середовища разом з пилом і краплинами вологи осідають мікроби, які інтенсивно розмножуються і через певний час утворюють колонії. Потім їх підраховують і аналізують. Цей метод осаджування дає тільки орієнтовні дані. Набагато точнішим є аспіраційний метод, розроблений Ю.А.Кротовим. За цим методом посів мікроорганізмів проводять за допомогою спеціального апарату. Досліджувати мікрофлору повітря можна також фільтраційним та іншими методами.
ЛитератураВисновки.

В ході проведення курсової роботи було встановлена залежність кількості мікроорганізмів від різних факторів оточуючого середовища, а саме: температури, вологості повітря, часу посіву, місця розташування, що підтверджує наші знання про вплив хімічних та фізичних факторів на мікрофлору.
Дослідження показали, що у гуртожитку №3 повітря є відносно чистим, та відповідає санітарно-гігієнічним нормам в період літньо-осіннього режиму, коли середня температура становить 18-25ºС.
Метод, яким я користувалася під час дослідження (седиментаційний метод) є достатньо ефективним для приблизного визначення якісного та кількісного складу мікрофлори повітря. В загальному, питання щодо дослідження мікрофлори повітря приміщень досі остаточно не розв’язано. Однак більшість дослідників вважають, що для повітря закритих приміщень санітарними показовими мікробами є стафілококи, зеленячі стрептококи.


Література.


1. Билай В.И. Основы общей микологии. – К. Вища школа. Головне изд-во, 1974. – 395 с.
2. Векірчик К.М. Мікробіологія. Лабораторні роботи. – К., Вища школа. Головне изд-во, 1976.- 100с.
3. Гирин В.Н., Григорьева Л.В. Санитарно-бактериологическое и вирусологическое исследование воды. – К., Здоров‘я, 1981. – 176с.
4. Гусев М.В., Минева Л.А. Микробиология. – М., Изд-во при Моск.универс., 1985. – 376 с.
5. Пяткін К.Л., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. – К., Вища школа, 1992. – 431 с.
6. Пірог Т.П. Основи загальної мікробіології. – К., 2002. – 480 с.
Просмотр
ПросмотрПросмотреть с сайта...
Скачивание
СкачатьСкачать работу в архиве..
Рекомендуємо також переглянути наступні реферати та курсові роботи:
  • МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ АТМОСФЕРИ
  • Охорона атмосферного повітря
  • Ефективність роботи очисного обладнання по очищенню викидів в атмосферу
  • Правова охорона атмосферного повітря
  • Правова охорона атмосферного повітря
  • Правова охорона атмосферного повітря в Україні
  • Правова охорона атмосферного повітря в Україні
  • Правова охорона атмосферного повітря в Україні
  • Правова охорона атмосферного повітря в Україні
  • Контрольна робота з трудового права
  • Термостійкість вегетативних клітин і спор.
Cгенерировано за 0.065280 секунд

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів! На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету.

Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Замовити реферат

Оновлення

Реклама

Від партнерів