Меню

Реклама

TOP реферати

Від партнерів

Цікаве

загрузка...

Тема: «Критика Гуссерлем психологізму і фундаменталізму в теорії пізнання» (ID:33212)

| Размер: 48 кб. | Объем: 32 стр. | Стоимость: бесплатно | Добавлена: 28.03.2010 | Код продавца: 0 |
СодержаниеВСТУП 3
Розділ 1 6
АНАЛІЗ Е. ГУССЕРЛЕМ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ ОСНОВ ГНОСЕОЛОГІЇ 6
1.1. Погляди Гуссерля на фундаментальні основи пізнання 6
1.2. Феноменологічний підхід Гуссерля до психології 10
Розділ 2 16
КРИТИЧНЕ ВІДНОШЕННЯ ГУССЕРЛЯ ДО ПСИХОЛОГІЗМУ 16
2.1. Становлення антипсихологізму Гуссерля 16
2.2. Відношення філософа до "нової" психології 21
ВИСНОВКИ 29
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 31
ВСТУП
Актуальність теми. Сучасне українське суспільство переживає добу великих докорінних змін. Метаморфози у суспільстві зумовлюють новітній напрям розвитку філософської думки і передбачають нові, постмодерністські філософські тенденції. Сучасна філософія відмовляється від єдиноправильних, раціонально-теоретичних тверджень, а вибирає шлях та гасло сумніву, гіпотези, роздуму. Вона є радше запитуванням, пізнанням, шуканням, аніж ствердженням. Тому зараз, на початку нового тисячоліття, актуальним залишається проблема переосмислення теоретичного надбання людства в усіх галузях наукового пізнання.
Увесь цей час людство йшло шляхом використання набутих знань з практичними цілями. Винаходи та ідеї науки і техніки постійно знаходили свою реалізацію в багатьох творіннях, котрі сприяли полегшенню процесу праці, створили умови для значного підвищення її продуктивності, вивільнення людини від обтяжливого труда. Разом з тим, сучасне тріумфальне накопичення знань про світ показує, що цей процес не є легким та методологічно завершеним. Наука розвивається в значних суперечках. Багато наукових дисциплін знаходяться сьогодні в кризовому стані. Це свідчить про те, що за всю історію існування людства принципово питання пізнання світу до сих пір не розв’язане.
Теорія пізнання має тривалу історію свого розвитку. Завжди філософи прагнули зрозуміти як кінцеву мету пізнання, способи оволодіння Істиною, так і намагалися вдосконалити механізми отримання достовірних знань в різних сферах людської діяльності. Свій початок теорія пізнання бере з філософської спадщини античності, в першу чергу – Платона і Аристотеля. Їх ставлення до проблем гностицизму продовжили і розширили мислителі інших епох: Августин, Т. Аквінський, Ф. Бекон, Р. Декарт, Б. Паскаль, Б. Спіноза, І. Кант, Г.В.Ф. Гегель, В. Дільтей, К.-Г. Юнг, А. Шопенгауер, М. Бердяєв та ін. Практично всі філософи, що існували в історії науки, розробляючи ту чи іншу галузь філософських знань, завдавалися питанням, наскільки глибоко можна її пізнати.
Особливо цікавою в цьому плані є творчість Едмунда Гуссерля – німецького філософа ХХ ст., творця феноменології. На відміну від тих філософів, які протиставляли філософію науці і раціональному мисленню у принципі (ірраціоналізм, філософія життя, містицизм), Гуссерль виступав з ідеєю "філософії як строгої науки". Створювана їм феноменологія була покликана утілити в життя цей принцип строгої науковості в теорії пізнання, який, на думку Гуссерля, ніколи ще не був по-справжньому реалізований.
Творчість Е. Гуссерля в ХХ ст. була предметом прискіпливої уваги філософів. Практично, усі мислителі, що працювали в області гносеології так чи інакше переосмислювали теоретичні надбання засновника феноменології. В сучасній Україні значний внесок в дослідження спадщини Гуссерля зробили науковці А.Ф. Бегіашвілі, І.В. Бичко, П.П. Гайденко, С.О. Кошарний, В.А. Лекторський, Н.В. Мотрошилова, І.В. Огородник, Н.П Поліщук, Є.М. Причепій та ін. Аналізу методології безпосереднього досвіду у філософії Гуссерля присвятила свою дисертацію С.О. Кар’єва (2001); питанням дослідження філософії Гуссерля в контексті розвитку аналітичної філософії – О.А. Зубчик (2005). Однак, глибина та велич теоретичних конструкцій філософа надає можливість для аналізу нових аспектів його творчості, розгляду тих питань, які не увійшли в розгляд проблем попередніх дослідників.
Метою даної роботи є дослідження внеску Гуссерля в розвиток теорії пізнання.
Об’єкт дослідження – філософська спадщина Е. Гуссерля.
Предмет дослідження – критика Гуссерлем фундаменталістських і психологізмічних концептів гносеології.
На досягнення мети дослідження спрямовані наступні завдання:
1. Проаналізувати погляди Е. Гуссерля на фундаментальні основи теорії пізнання.
2. З’ясувати уявлення мислителя щодо феноменологічних основ "нової" філософії і психології.
3. Узагальнити сутність гуссерлівського антипсихологізму.
Методи дослідження: загальнонаукові принципи історизму, системності, компаративістський підхід, індукції, дедукції, також принцип світоглядного плюралізму, герменевтичний метод тлумачення текстів під час вивчення та узагальнення джерельної бази дослідження. Зокрема, застосовано такі методологічні прийоми: опису при аналізі теоретико-термінологічної проблематики; метод синтезу та аналогій, індивідуалізації та узагальнення, абстрагування та конкретизації.
Робота структурно складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури.
ВИСНОВКИ
Гуссерль пропонує нові основи наукового пізнання, які своїми коріннями полягають в психологічній сфері людини, в здатності її психіки відтворювати та відображати предмети ("чисті", ідеальні предмети) у своїй свідомості. Головна характеристика свідомості – інтенціональність – стає основою феноменологічних поглядів філософа.
В працях Е. Гуссерля просліджується близькість феноменології до нової філософії науки. Не дивлячись на те, що його феноменологія декларувала необхідність знайти абсолютну підставу універсальної науки у дусі декартівського фундаменталізму, феноменологічний метод виявився значно ширше за останній, що змінило не тільки вихідні інтенції феноменології, але і значення традиційної термінології, використовуваної Гуссерлем, тобто значення таких термінів як трансцендентальна суб'єктивність, аподиктичність, об'єктивність.
Заклик феноменології повернутися до самих речей стає вимогою побачити "речі" світу з нової точки зору, за якій виявляється кореляція самих об'єктів як вони дані і способів їх даності. При цьому феноменологічно побачені "речі" набувають характеристик не статичних абсолютних і адекватних інтуїтивних данностей, але інтенційних референтів, конституйованих усередині інтенційного поля, розширеного до горизонту світового цілого, так, що будь-яке конституйоване інтуїтивне дане завжди посилає до контексту сприйняття і саме може бути сприйняте тільки на його фоні. У цьому потенційно полягає герменевтика і "матеріально" перцептивне вимірювання феноменології Гуссерля і її антисцієнтистська спрямованість.
Інтенційне відношення людина – світ, також як його феноменологічний опис, включає процес герменевтики розуміння "речей", або об'єктів, раніше просто прийнятих на віру, але, потім, феноменологічно тематизованних і посилаючих до контексту дійсного досвіду, тільки зсередини якого вони можуть бути побачені. Так, феноменологічна установка – це не фіксація раз і назавжди даних об'єктів, але процес їх безперервного розуміння в контексті інтенційного горизонту, що охоплює весь світ.
Феноменологія Гуссерля – поряд із "філософією життя", екзистенціалізмом, онтологією – являє собою один із найбільш значних напрямів, які визначають філософію XX століття. Метод Гуссерля вказує на природну диспозицію людини у відношенні до того, що трапляється в її житті, диспозицію, що є прихованим або зовні вираженим припущенням про можливість існування мікрокосмосу. Феноменологія розчищає шлях до явищ, котрий за "природної" диспозиції сповнений марновірств щодо того, що з'являється. Свідомість, звільнена від усіх людських настановлень, є покладанням світу, тобто безпосередньою спрямованістю на дане, на світ, який, проте, слід розуміти не як мікрокосмос, а як корелят свідомості, коли цей світ є тільки пунктом співвіднесеності спрямованості свідомості на предмет інтенціональності.
У філософії Гуссерля свідомість стає "чистою" свідомістю. Існування предметів завдяки інтенціональному переживанню пізнається в ході споглядання за допомогою тім'яних уявлень, осмислення, оцінки, в ході практичних дій; участь суб'єкта в цих процесах свідомості спочатку не цікавить феноменологію. Світ перетворюється на "феномен світу". В цьому розумінні феноменологія є наукою про конструювання світу (в його значенні як сущого) для людини, котра має феноменологічну диспозицію як засіб відтворення структури буття, що виступає для людини у значенні ідеальної предметності. Це конструювання і ця структура здійснюються в чистих переживаннях свідомості, створюють смисл і "покладають" її, тобто відтворюють в ''інтроектованих" образах. Гуссерль вважає свою феноменологію основною наукою філософії взагалі; як метод вона здійснила великий вплив на розвиток філософії, зокрема екзистенціалізму, онтології та логістики, її вплив на долю психології ще потребує спеціальних досліджень.


Литература

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії: Підручник. – К. : Либідь, 2001. – 406с.
2. Білецький І.П. Філософія і методологія наукового пізнання: Конспект лекцій. – Х. : ХДЕУ, 2001. – 104с.
3. Гуссерль Э. Логические исследования. Исследования по феноменологии и теории познания. – М. : Гнозис,2001. – 471 с.
4. Гуссерль Э. Философия как строгая наука. – Новочеркасск, Торракс, 1994. – 198с.
5. Гуссерль Э. Идеи к чистой феноменологии и феноменологической философии / А.В. Михайлов (пер.с нем.). – М. : ДИК, 1999. – Т. 1 : Общее введение в чистую феноменологию. – 335с.
6. Гуссерль Э. Идея феноменологии: пять лекций / Н.А. Артеменко (пер.с нем.). – СПб. : Гуманитарная Академия, 2006. – 220с.
7. Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология: Введение в феноменологическую философию / Д.В. Скляднев (пер.с нем.). – СПб. : Владимир Даль, 2004. – 399с.
8. Івакін ОА. Основи епістемології. Теорія і методологія наукового пізнання: Навч. посіб. – О. : Юридична література, 2000. – 112с.
9. Історія філософії: Словник / В.І.Ярошовець (заг.ред.). – К., Знання України, 2005. – 1199с.
10. Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс: Учебник. – М., Логос, 1996. – 319с.
11. Кар’єва С.О. А.Бергсон та Е.Гуссерль: сучасна методологія безпосереднього досвіду // Вісник Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка. Серія: Філософія. Політологія. Вип. 30. – Київ: ВПЦ “Київський університет”, 1999. – С.26-28.
12. Когнитивный подход: философия, когнитивная наука, когнитивные дисциплины / В.А. Лекторский. – М. : Канон, 2008. – 463с.
13. Континентальні витоки аналітичної філософії: історико-філософське дослідження: Автореферат дисертації: 09.00.05 / О.А. Зубчик; Київський національний університет ім. Т.Шевченка. – К., 2005. – 19 с.
14. Кошарний С.О. Феноменологія Гуссерля і проблема подолання соліпсизму / Феноменология и гуманитарное знание: Материалы международной научной конференции. – К.: Тандем, 1998. – 184 с.
15. Мамардашвили М.К. Стрела познания: Набросок естественноисторической гносеологии. – М. : Языки русской культуры, 1996. – 303с.
16. Мерло-Понти М. В защиту философии. – М. : Изд-во гуманитарной литературы, 1996. – 247с.
17. Мерло-Понти М. Феноменология восприятия / И.С. Вдовина (пер.с фр.), С.Л. Фокин (пер.с фр.). – С.Пб. : Ювента, 1999. – 607с.
18. Мотрошилова Н.В. "Идеи I" Эдмунда Гуссерля как введение в феноменологию. – М. : Феноменология-Герменевтика, 2003. – 716с.
19. Найдыш В.М., Гнатик Е.Н., Данилов В.Н., Каравашкин А.В., Лохов С.А., Матюшова М.П. Наука и квазинаука / В.М. Найдыш (ред.). – М. : Альфа-М, 2008. – 318с.
20. Разеев Д.Н. В сетях феноменологии. – СПб. : Издательство Санкт-Петербургского ун-та, 2004. – 367с.
21. Рассел Бертран. Історія західної філософії. – К., Основи, 1995. – 759с.
22. Рикер П. Герменевтика, этика, политика. – М., РИГ "Логос", 1995. – 221с.
23. Скратон Р. Коротка історія новітньої філософії: Від Декарта до Вітгенштайна. – К. : Основи, 1998. – 331с.
24. Философский энциклопедический словарь / Е.Ф. Губский (ред.-сост.). – М., : ИНФРА-М, 2005. – 576с.
25. Штанько В.І. Філософські проблеми наукового пізнання: Навч. посібник. – Х. : ХНУРЕ, 2006. – 144с.
26. Ярошовець В. І., Бичко І. В., Бугров В. А., Горський В. С., Лях В. В. Історія філософії: Підручник. – К., ПАРАПАН, 2002. – 774с.
Просмотр
ПросмотрПросмотреть с сайта...
Скачивание
СкачатьСкачать работу в архиве..
Рекомендуємо також переглянути наступні реферати та курсові роботи:
  • Критика Е. Гусерлем психологізму і натуралізму як хиб теорії пізнання
  • Зв’язок теорії пізнання та економічного аналізу
  • Методи пізнання теорії держави і права
  • Економічна теорія
  • Предмет та методологія теорії держави та права
  • Зародження та розвиток економічної теорії
  • Проблеми пізнання у філософії
  • Об’єкт та предмет пізнання
  • Предмет і функції економічної теорії
  • Філософські погляди про пізнавальність світу в Давньому Китаї
  • Специфіка, рівні, форми і методи пізнання
Cгенерировано за 0.058174 секунд

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів! На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету.

Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Замовити реферат

Оновлення

Реклама

Від партнерів

загрузка...