Тема: «Критика Гуссерлем психологізму і фундаменталізму в теорії пізнання» (ID:33212)

ВСТУП 3
Розділ 1. КРИТИКА ГУСЕРЛЕМ ПСИХОЛОГІЗМУ 5
1.1. Становлення антипсихологізму Гусерля 5
1.2. Критика Гусерлем натуралізму. 9
Розділ 2. КРИТИКА ГУСЕРЛЕМ ФУНДАМЕНТАЛІЗМУ……………………19
Список використаної літератури 26


ВСТУП
Людське суспільство увесь час знаходиться у стані розвитку та постійних змін. Активність та розвиток науки призводить до частих змін у поглядах науковців. Теорія, що ще вчора була загально визнаною та здавалась доведеною, сьогодні піддається різкій критиці.
Відгуком на постійні метаморфози суспільства є поява нових напрямків та тенденцій у філософській думці. У сучасній філософії можна констатувати відмову від єдино правильних, раціонально-теоретичних тверджень, філософія обирає шлях сумніву і скоріше запитує аніж стверджує.
Одною з характерних прикмет філософських пошуків в історії європейської думки завжди було бажання з’ясувати остаточні підстави людського знання, які стали б неспростовною і безсумнівною підвалиною людської думки.
Визнати неможливість виконання цього завдання означало б погодитись з поразкою самої раціональності, з нездатність розуму до самостійності і змиритися із залежність від впливу ірраціональних чинників на людське життя.
Проблемою знання починають займатися уже в античній філософії, а от виокремлення проблеми знання як однієї з центральних у філософії відбувається у сімнадцятому сторіччі. Поступово складається класичний тип теорії пізнання, в рамках якої можна виділити такі особливості як критицизм, фундаменталізм та нормативізм, психологізм та антипсихологізм.
Едмунд Гусерль у своїх працях виявив величезну зацікавленість питанням встановлення джерел людської раціональності. У своїх працях Гусерль виступав з різкою критикою психологізму та у пізній період з критикою фундаменталізму.
Ця критика мала вплив не тільки на філософське знання, але й на психологію та соціальне знання, в межах якого виник так званий поліфундаменталізм. Практично, усі мислителі, що працювали в області епістемології так чи інакше переосмислювали теоретичні надбання засновника феноменології. В сучасній Україні значний внесок в дослідження спадщини Гуссерля зробили науковці А.Ф. Бегіашвілі, І.В. Бичко, П.П. Гайденко, С.О. Кошарний, В.А. Лекторський, Н.В. Мотрошилова, І.В. Огородник, Н.П Поліщук, Є.М. Причепій та ін. Питанням дослідження філософії Гуссерля в контексті розвитку аналітичної філософії присвятив свою диссертацію О.А. Зубчик (2005).
Отже критичні ідеї Гусерля мали плідне продовження та є актуальними у наш час.
Мета даної роботи полягає у дослідження критичного відношення Гусерля до психологізму та фундаменталізму у теорії пізнання.
Об’єктом дослідження виступають праці Едмунда Гусерля.
Предмет дослідження – специфіка гусерлівської критики хиб теорії пізнання.
На досягнення мети дослідження спрямовані наступні завдання:
1. Проаналізувати становлення антипсихологізму у працях Е. Гусерля.
2. Проаналізувати відношення Гусерля до натуралізму та історицизму.
3. Узагальнити сутність гусерлівського антипсихологізму
4. Узагальнити сутність гусерлівського антифундаменталізму.
Робота структурно складається з вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.
Висновок
В полеміці з історицизмом та світоспоглядальною філософєю, в критиці фундаменталізму та психологізму Гуссерль відстоює ідею загальнозначущості або іншим словом науковості філософії. В релятивістських концепціях епістепології Гуссерль бачить серйозну загрозу можливості дійсно наукової філософії, до створення якої прагнув філософ.
На основі критики Гуссерль будує філософію, яка не спирається на помочі психології чи історії, але в той же час сама їх обґрунтовує. Цю наукову філософію, ідею якої Гуссерль висловлює в «Філософії як строгій науці», філософ називає феноменологію. І з впевненістю стверджує, що за допомогою методів цієї філософії, використовуючи філософську інтуїцію та феноменологічне осягнення сутності у філософії є можливість відкрити величезний обсяг роботи та отримати науку, яка здатна здобувати найточніші та важливі для розвитку подальшої філософії знання. Феноменологія розчищає шлях пізнання до сутності явищ, Критикуючі хиби теорії пізнання Гуссерль стверджує обов’язковість вивільнення свідомості з під влади традицій та авторитетів. Необхідно пам’ятати, що весь спосіб мислення може бути оснований на хибних засновках, на яких може бути створені витончені спекулятивні побудови, що видаються за «строгу науку». Тому таким важливим є відмова від привнесених досліджень та відмова приймати на віру будь-які положення та принципова вимога здійснення рефлексії над засновками.
Ідеї висунуті Гуссерлем буди розвинені та вплинули на екзистенціалізм, логістику, онтологію, психолгію та соціальне пізнання.

Вступ 2
1. Зміст теорії пізнання 3
2. Методи теорії пізнання. 5
3. Теорія пізнання в економічному аналізі. 6
Висновок 9
Список використаної літератури 10

Вступ 3
1. Поняття та структура методології теорії держави і права 4
2. Методи теорії держави і права: поняття, класифікація та характеристика основних видів 7
2.1. Поняття методу 7
2.2. Загальні (філософські) методи пізнання державно-правових явищ 9
2.3. Загальнонаукові методи пізнання державно-правових явищ 11
2.4. Приватнонаукові методи пізнання державно-правових явищ 16
2.5. Спеціальні методи пізнання державно-правових явищ 18
3. Принципи наукового пізнання держави і права 20
Висновок 23
Список використаної літератури 24

1. ПРЕДМЕТ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ ТА ЇЇ ФУНКЦІЇ 3
ПРАКТИЧНА ФУНКЦІЯ 4
МЕТОДОЛОГІЧНА ФУНКЦІЯ 4
2. ВИНИКНЕННЯ ТА ЕТАПИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ 5
ЗАРОДЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ 5
ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ ЯК НАУКИ 5
2. МЕТОДИ ПІЗНАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ 9
ПОНЯТТЯ ТА СТРУКТУРА МЕТОДУ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ ТА ЙОГО ВИХІДНИЙ ЕЛЕМЕНТ 9
ПРИНЦИПИ МАТЕРІАЛІЗМУ І СУПЕРЕЧНОСТІ В ЕКОНОМІЧНІЙ
ТЕОРІЇ 13
ІНШІ ЕЛЕМЕНТИ ДІАЛЕКТИЧНОГО МЕТОДУ 15

1. ЗАРОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ 2
2. ПРЕДМЕТ І ФУНКЦІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ 5
3. ОСНОВНІ МЕТОДИ ПІЗНАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ 13

Вступ 3
1. Загальна характеристика предмета теорії держави і права 5
1.2. Передумови виникнення теорії держави і права 5
1.2. Визначення предмета теорії держави і права 8
2. Методологія теорії держави і права: основні характеристики 11
2.1. Визначення метода теорії держави і права 11
2.2. Класифікація методів теорії держави і права та їх детальний аналіз 14
2.2.1. Загальнонаукові методи пізнання теорії держави і права 14
2.2.2. Визначення спеціальних методів теорії держави і права 17
2.3. Значення наукових визначень для методології держави і права 21
3. Практичне застосування методології для визначення передумов класифікації правової системи України 23
Висновки 31
Список використаної літератури 34

Зміст

1. Предмет і функції економічної теорії 4
1.1. Предмет економічної теорії 4
1.2. Функції економічної теорії 17
2. Основні методи пізнання соціально-економічних процесів 20
2.1. Загальнонаукові методи 20
2.2. Спеціальні методи 23
Висновок 28
Список використаних джерел 29

Вступ 2 І. Визначення об’єкту пізнання 4 1.1 Об'єкт пізнання в філософських дисциплінах 4 1.2 Проблема співвідношення об'єкту і суб'єкта пізнання 6 1.3 Категорізація суб'єкта і об'єкту пізнання 7 ІІ. Предмет пізнання в філософії 10 ІІІ. Сутність трудових ресурсів села 14 3.1 Філософія праці та трудових ресурсів 14 3.2 Трудові ресурси села 16 Висновок 18 Список використаної літератури 20

Вступ 3
1. Пізнання як відображення 4
2. Об’єкт і суб’єкт пізнання 7
3. Філософські методи пізнання 8
Висновок 16
Література 17

Вступ 3
Основи пізнання світу в Книзі змін 4
Пізнання світу в перід розвитку китайської філософії. 6
Піздні філософські вчення про пізнання світу 12
Висновок 17
Перелік використаної літератури 19

Зміст
Вступ 3
1. Специфіка, рівні, форми і методи пізнання 4
2. Форми та засоби наукового пізнання 7
3. Специфіка логічного ступеня пізнання 11
Висновки 16
Використана література 17