Меню

Реклама

TOP реферати

Від партнерів

Цікаве

загрузка...

Тема: «Критика Е. Гусерлем психологізму і натуралізму як хиб теорії пізнання» (ID:33518)

| Размер: 34 кб. | Объем: 27 стр. | Стоимость: 1 СМС | Добавлена: 28.03.2010 | Код продавца: 0 |
СодержаниеВСТУП 3
Розділ 1. КРИТИКА ГУСЕРЛЕМ ПСИХОЛОГІЗМУ 5
1.1. Становлення антипсихологізму Гусерля 5
1.2. Критика Гусерлем натуралізму. 9
Розділ 2. КРИТИКА ГУСЕРЛЕМ ФУНДАМЕНТАЛІЗМУ……………………19
Список використаної літератури 26


ВСТУП
Людське суспільство увесь час знаходиться у стані розвитку та постійних змін. Активність та розвиток науки призводить до частих змін у поглядах науковців. Теорія, що ще вчора була загально визнаною та здавалась доведеною, сьогодні піддається різкій критиці.
Відгуком на постійні метаморфози суспільства є поява нових напрямків та тенденцій у філософській думці. У сучасній філософії можна констатувати відмову від єдино правильних, раціонально-теоретичних тверджень, філософія обирає шлях сумніву і скоріше запитує аніж стверджує.
Одною з характерних прикмет філософських пошуків в історії європейської думки завжди було бажання з’ясувати остаточні підстави людського знання, які стали б неспростовною і безсумнівною підвалиною людської думки.
Визнати неможливість виконання цього завдання означало б погодитись з поразкою самої раціональності, з нездатність розуму до самостійності і змиритися із залежність від впливу ірраціональних чинників на людське життя.
Проблемою знання починають займатися уже в античній філософії, а от виокремлення проблеми знання як однієї з центральних у філософії відбувається у сімнадцятому сторіччі. Поступово складається класичний тип теорії пізнання, в рамках якої можна виділити такі особливості як критицизм, фундаменталізм та нормативізм, психологізм та антипсихологізм.
Едмунд Гусерль у своїх працях виявив величезну зацікавленість питанням встановлення джерел людської раціональності. У своїх працях Гусерль виступав з різкою критикою психологізму та у пізній період з критикою фундаменталізму.
Ця критика мала вплив не тільки на філософське знання, але й на психологію та соціальне знання, в межах якого виник так званий поліфундаменталізм. Практично, усі мислителі, що працювали в області епістемології так чи інакше переосмислювали теоретичні надбання засновника феноменології. В сучасній Україні значний внесок в дослідження спадщини Гуссерля зробили науковці А.Ф. Бегіашвілі, І.В. Бичко, П.П. Гайденко, С.О. Кошарний, В.А. Лекторський, Н.В. Мотрошилова, І.В. Огородник, Н.П Поліщук, Є.М. Причепій та ін. Питанням дослідження філософії Гуссерля в контексті розвитку аналітичної філософії присвятив свою диссертацію О.А. Зубчик (2005).
Отже критичні ідеї Гусерля мали плідне продовження та є актуальними у наш час.
Мета даної роботи полягає у дослідження критичного відношення Гусерля до психологізму та фундаменталізму у теорії пізнання.
Об’єктом дослідження виступають праці Едмунда Гусерля.
Предмет дослідження – специфіка гусерлівської критики хиб теорії пізнання.
На досягнення мети дослідження спрямовані наступні завдання:
1. Проаналізувати становлення антипсихологізму у працях Е. Гусерля.
2. Проаналізувати відношення Гусерля до натуралізму та історицизму.
3. Узагальнити сутність гусерлівського антипсихологізму
4. Узагальнити сутність гусерлівського антифундаменталізму.
Робота структурно складається з вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.
Висновок
В полеміці з історицизмом та світоспоглядальною філософєю, в критиці фундаменталізму та психологізму Гуссерль відстоює ідею загальнозначущості або іншим словом науковості філософії. В релятивістських концепціях епістепології Гуссерль бачить серйозну загрозу можливості дійсно наукової філософії, до створення якої прагнув філософ.
На основі критики Гуссерль будує філософію, яка не спирається на помочі психології чи історії, але в той же час сама їх обґрунтовує. Цю наукову філософію, ідею якої Гуссерль висловлює в «Філософії як строгій науці», філософ називає феноменологію. І з впевненістю стверджує, що за допомогою методів цієї філософії, використовуючи філософську інтуїцію та феноменологічне осягнення сутності у філософії є можливість відкрити величезний обсяг роботи та отримати науку, яка здатна здобувати найточніші та важливі для розвитку подальшої філософії знання. Феноменологія розчищає шлях пізнання до сутності явищ, Критикуючі хиби теорії пізнання Гуссерль стверджує обов’язковість вивільнення свідомості з під влади традицій та авторитетів. Необхідно пам’ятати, що весь спосіб мислення може бути оснований на хибних засновках, на яких може бути створені витончені спекулятивні побудови, що видаються за «строгу науку». Тому таким важливим є відмова від привнесених досліджень та відмова приймати на віру будь-які положення та принципова вимога здійснення рефлексії над засновками.
Ідеї висунуті Гуссерлем буди розвинені та вплинули на екзистенціалізм, логістику, онтологію, психолгію та соціальне пізнання.






ЛитератураСписок використаної літератури
1. Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії: Підручник. – К. : Либідь, 2001. – 406с.
2. Білецький І.П. Філософія і методологія наукового пізнання: Конспект лекцій. – Х. : ХДЕУ, 2001. – 104с.
3. Гуссерль Э. Логические исследования// Логические исследования. Картезианские размышления. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология. Кризис европейского человечества и философии. Философия как строгая наука. - Мн.: Харвест, М.: ACT, 2000. - с. 6-288.
4. Гуссерль Э. Философия как строгая наука// Логические исследования. Картезианские размышления. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология. Кризис европейского человечества и философии. Философия как строгая наука. - Мн.: Харвест, М.: ACT, 2000. - С.668-743.
5. Гуссерль Э. Идеи к чистой феноменологии и феноменологической философии / А.В. Михайлов (пер.с нем.). – М. : ДИК, 1999. – Т. 1 : Общее введение в чистую феноменологию. – 335с.
6. Гуссерль Э. Идея феноменологии: пять лекций / Н.А. Артеменко (пер.с нем.). – СПб. : Гуманитарная Академия, 2006. – 220с.
7. Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология: Введение в феноменологическую философию / Д.В. Скляднев (пер.с нем.). – СПб. : Владимир Даль, 2004. – 399с.
8. Івакін ОА. Основи епістемології. Теорія і методологія наукового пізнання: Навч. посіб. – О. : Юридична література, 2000. – 112с.
9. Історія філософії: Словник / В.І.Ярошовець (заг.ред.). – К., Знання України, 2005. – 1199с.
10. Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс: Учебник. – М., Логос, 1996. – 319с.
11. Кар’єва С.О. А.Бергсон та Е.Гуссерль: сучасна методологія безпосереднього досвіду // Вісник Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка. Серія: Філософія. Політологія. Вип. 30. – Київ: ВПЦ “Київський університет”, 1999. – С.26-28.
12. Когнитивный подход: философия, когнитивная наука, когнитивные дисциплины / В.А. Лекторский. – М. : Канон, 2008. – 463с.
13. Континентальні витоки аналітичної філософії: історико-філософське дослідження: Автореферат дисертації: 09.00.05 / О.А. Зубчик; Київський національний університет ім. Т.Шевченка. – К., 2005. – 19 с.
14. Кошарний С.О. Феноменологія Гуссерля і проблема подолання соліпсизму / Феноменология и гуманитарное знание: Материалы международной научной конференции. – К.: Тандем, 1998. – 184 с.
15. Мамардашвили М.К. Стрела познания: Набросок естественноисторической гносеологии. – М. : Языки русской культуры, 1996. – 303с.
16. Мотрошилова Н.В. "Идеи I" Эдмунда Гуссерля как введение в феноменологию. – М. : Феноменология-Герменевтика, 2003. – 716с.
17. Найдыш В.М., Гнатик Е.Н., Данилов В.Н., Каравашкин А.В., Лохов С.А., Матюшова М.П. Наука и квазинаука / В.М. Найдыш (ред.). – М. : Альфа-М, 2008. – 318с.
18. Разеев Д.Н. В сетях феноменологии. – СПб. : Издательство Санкт-Петербургского ун-та, 2004. – 367с.
19. Рассел Б. Історія західної філософії. – К., Основи, 1995. – 759с.
20. Скратон Р. Коротка історія новітньої філософії: Від Декарта до Вітгенштайна. – К. : Основи, 1998. – 331с.
21. Философский энциклопедический словарь / Е.Ф. Губский (ред.-сост.). – М., : ИНФРА-М, 2005. – 576с.
22. Штанько В.І. Філософські проблеми наукового пізнання: Навч. посібник. – Х. : ХНУРЕ, 2006. – 144с.
23. Штрекер Э. Гуссерлевская идея феноменологии как обосновывающей теории науки// Современная философия науки.– М.:Логос, 1996.-С. 376-392.
24. Эпистемология & философия науки №4. Научно-теоретический журнал по общей методологии науки, теории познания и когнитивным наукам. – М. : «Канон+ », 2005.
25. Ярошовець В. І., Бичко І. В., Бугров В. А., Горський В. С., Лях В. В. Історія філософії: Підручник. – К., ПАРАПАН, 2002. – 774с.
Просмотр
Просмотр Просмотреть с сайта...
Скачивание
Рекомендуємо також переглянути наступні реферати та курсові роботи:
    Cгенерировано за 0.008467 секунд

    Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів! На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету.

    Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

    Замовити реферат

    Оновлення

    Реклама

    Від партнерів

    загрузка...