Тема: «Що визначить подальшу долю людства-віра в силу людського розуму чи віра в окрему особистість» (ID:31022)

Гуманістична творчість поетеси.
1. Пейзажна лірика Ліни Костенко
2. Зачаровуючі вірші про кохання
а) одна з найбільших людських чеснот - пошанування батьків
б) глибока віра у духовну силу українського народу
3. Кредо поетеси - залишатьсь назавжди людиною
4. Література

Вступ
Історія людства завжди повна таємниць. Особливо це пов’язано з виникненням та розповсюдженням давніх релігій. Дослідники вбачають в них ознаки не тільки прагнення людського розуму матеріалістично пояснити сутність природних явищ, а й знаходять в них віддзеркалення тих подій, що відбувалися тисячі років тому. При цьому висуваються різноманітні та найфантастичніші теорії: від контакту інопланетного розуму з давніми людьми або відкриття своєї суті Вищого Божества нашим предкам до існування могутніх прадавніх цивілізацій, про які ми навіть не здогадуємося.
Зороастризм є однією з таких релігій – він заснований на вірі людей в те, що один з них, Заратуштра, спілкувався з Богом, отримав від нього одкровення та настанови про необхідність спасіння людства. Популярність зороастризму в минулому та його живучість у сучасному світі заслуговує пильної уваги дослідників.
Висновки
Зороастрійська релігія з її культово-обрядовою традицією та практикою складає унікальний феномен в контексті релігійних, суспільних та соціальних явищ. Аналіз розвитку зороастризму свідчить про те, що він мав на людство більше впливу, ніж будь-яка інша віра. В теперішній час, під дією різних зовнішніх факторів, кількість зороастрійців зменшилась, вони розпались на невеликі общини і проживають переважно в Ірані та Індії, але вірування, вперше проголошені пророком зороастризму, все ще визнаються людьми всього світу.
Зороастризм вперше в історії релігій висунув детальну систему есхатологізму (релігійне вчення про кінцеву долю людства і Всесвіту). Основою цього вчення є дуалістичне розуміння двох його першоначал – Добра і Зла. З цією концепцією пов’язане і зороастрійське розуміння людини, яка є продуктом божого творіння, створена Богом Ахура-Маздою для добра. Але людина має вільну волю, може піддаватися впливу зла і сприймати його.
Зороастризм обґрунтовує загальнолюдські норми моралі. Інші релігії обмежуються соціальними нормами, відзначають передусім ставлення людини до суспільних обов’язків, а потім до інших людей. А зороастризм концентрує увагу на особі. В основі його етики – тріада: добра думка, добре слово, добре діло.

План

Віра, Надія, Любов як духовно-практичні виміри людини 3
Список використаної літератури 27

Зміст

1. Мова і мовлення……………………………………………………………3
2. Специфічні психічні стани людини: пильнування, медитація,
гіпноз, віра, біль, ейфорія…………………………………………………10
3. Гештальт-психологія………………………………………………………17
Використана література……………………………………………………….22

Вступ 3
1. ОСОБЛИВОСТІ І МЕТАТЕОЛОГІЧНІ ФУНКЦІЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ ТЕОЛОГІЇ 4
2. БУДДІЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ І ЇЇ ОСНОВНІ ШКОЛИ 6
3. ХРИСТИЯНСЬКА ФІЛОСОФІЯ 7
3.1. Філософія православ'я 7
3.2. Католицька філософія 10
3.3. Протестантська філософія в контексті теологічних концепцій 12
4. МУСУЛЬМАНСЬКА ФІЛОСОФІЯ 15
Висновки 18
Література 19



Вступ
Людському індивіду властиве прагнення до пізнання світу. На рівні найвищих філософських узагальнень він робить спроби дійти до основ буття, Всесвіту, самого себе. Разом з тим, людському суспільству притаманне й таке явище як релігія, тобто віра в надреальне, потойбічне. Така віра основується на безперечному розумінню того, що все існуюче залежить від Бога, створено ним і постійно піддається впливу божественних сил. Віруюча людина також прагне до осягнення основ свого буття, але в цьому випадку їй доводиться робити узагальнення ще ширшого змісту, які пов’язані зі спробою поєднати теоретичні концепції щодо сутності Божої сили як єдиного джерела всього існуючого і філософські знання щодо розвитку Всесвіту, його об’єктивних законів.
Неодноразово робилися спроби в межах різних наук поєднати пошуки істини в межах таких не зовсім сумісних областях людського знання. Вивченням основ світу з урахуванням впливу божественних сил займалися і займаються теологія, філософія релігії, релігієзнавство. Кожна з цих наук робила акцент на певному погляді щодо існування Бога і його відношенні до сущого. Ще однією науковою дисципліною, що намагається пізнати Всесвіт як творіння Боже, є філософська теологія. В різних країнах, в різних народів є свої релігійні переконання щодо існування Бога, світу та їх взаємозв’язку. Це знаходить своє відображення в відповідних релігіях. Філософська теологія узагальнює ці знання, надає можливість проаналізувати шляхи появи і трансформацій релігійних уявлень різних конфесій, які вже за своїм змістом можна вважати такими, що мають філософське спрямування.

Висновки
Священний, або сакральний, характер пізнання через віру корінним чином відрізняє її від філософії. У філософів теж є теологія, яку можна назвати божественною наукою, оскільки предметом її є Бог. Але цей Бог є відповіддю на питання розуму про світ, першопричину, пізнавану у світлі природного розуміння.
Віра в різних народів базується на прийнятті ними верховенства і безсумнівності існування Бога як вищого початку усього існуючого на землі. Змушує замислитися той факт, що в різних народах, навіть тих, які ніколи не мали ніяких культурних контактах релігійне світорозуміння є практично однаковим.
Будучи простим людським знанням про Бога, філософська теологія не прославляє людину над самим собою і нічого не дає для справи Порятунку. Це вірно по відношенню до будь-якого знання про Бога. Який би ні був предмет філософської теології – доступний за природою природному розуму або надрозумовий – вона, як вершина метафізики, залишається, по суті, людської і за походженням, і за змістом. Тому необхідно саме вірити у всі істини про Бога, навіть в пізнавані за допомогою розуму. Ніякий чисто раціональний умогляд не дає нам можливості пізнати їх так, як вони повинні бути пізнані в ідеалі.

Вступ 3
1. Віра як парадигма соціального філософування 4
2. Християнська модель соціального порядку 6
3. Аврелій Августин та Царство боже 10
Висновки 15
Література 16

План
1. Суть іудейського віровчення. Що таке Тора і Талмуд? 3
2. Типологія віруючих і невіруючих. Ірраціональна і раціональна віра 5
3. Форми та етапи у розвитку вільнодумства (критичного релігієзнавства) 8
Література 13

Вступ 3
1. ПСИХОЛОГІЧНІ КОРІННЯ РЕЛІГІЇ І РЕЛІГІЙНОСТІ. РЕЛІГІЙНІ ПЕРЕЖИВАННЯ 4
2. РЕЛІГІЙНИЙ ДОСВІД І ЙОГО ТИПИ 7
3. РЕЛІГІЙНА ВІРА: ПРИРОДА, ВИЯВИ, СТРУКТУРА 11
4. ПСИХОЛОГІЧНІ ФУНКЦІЇ РЕЛІГІЇ. РЕЛІГІЯ І ДУХОВНЕ ЗДОРОВ'Я ОСОБИ І НАРОДУ 13
Висновки 15
Література 16

1. Природа релігійної віри: предмет, структура, символи віри. 3
2. Релігійна віра як засіб сприйняття релігійних цінностей. Релігійний фанатизм. 6
3. Тлумачення добра і зла в християнстві. Релігійно-моральні ідеали й символи. 9
4. Релігійні цінності в культурі українського народу. 12
Список використаної літератури 16

1. Міф про людину як "в’язня у печері" у Платона. Ідеї речей. 3
2. "Місто земне" і "місто Боже" у філософії Августина Блаженного 8
3. Філософія "серця" Б.Паскаля. Людина як "мислячий очерет". 10
4. Філософія любові Е. Фромма: "Мистецтво любити" 14
5. В. Шинкарук. "Віра, надія, любов" 17
Список використаних джерел 19