Мої роздуми над творчістю Івана Франка.
Іван Франко – це великий поет свого народу. Його любов, надія згуртовували тисячі, а нині вже мільйони
сердець, всиляючи віру в майбутнє країни. Багато переслідувань та три арешти пережив письменник. Але ніщо й
ніхто не погасив того великого вогню любові до України, її історії, звичаїв, минулого.
Твори Івана Франка хвилюють і захоплюють сучасного читача. Написані геніальним майстром слова, вони є згустком
болю письменника, для якого доля свого народу була головною проблемою життя і творчості.
Його твори стали популярними піснями і на крилах музики линуть до людських сердець, роблячи їх відвертими,
добрими, спонукаючи людей на світліші вчинки. Сам же Франко писав: „... надіюся, що й теперішнє покоління
знайде в моїх віршах не одно таке, що відгукнеться в його душі зовсім не песимістичними тонами”. Але багато
творів І. Франко ніколи в пресі і зі сцени не звучали в радянський час.
Висока пристрасть, глибокі патріотичні поривання і поетична щирість, мистецька самобутність так природно
поєднується в них. Зауважу лише, що Франко як поет-громадянин у багатьох своїх творах свідомо порушував
проблеми народного життя, свої патріотично-політичні ідеї висловлював у формі національних гасел. Найчастіше
для опису своїх заповітних думок митець звертався до жанрів гімну, прологу, наповнюючи їх злободенним змістом,
втіленим у динамічну, оригінальну художню форму. У „Великих роковинах”, наприклад, історичну долю нашого
народу автор розкрив за допомогою алегоричного образу козака-невмираки, що виступає символом незнищенності
України.
Його цікавлять соціальні й екологічні сторони сільського життя, гніт, страждання і всяка кривда. Франко віддає
своє серце і всі свої симпатії тим, хто добуває хліб не тільки собі, але й іншим. Разом з вірою в людину у
Франковій душі живе віра в світле майбутнє нашої землі. Воно прийде, те нове життя, прийде у світ нове добро,
треба тільки розбити тверду скелю неправди і пробитись до світла, хоч би й довелось вкрити кістками шлях до
нового життя. Це свята віра лунає у Франковому вірші „Каменярі”. Цей вірш не можна читати без хвилювання:
романтизм його захоплює і підносить, викликає глибоку повагу до тих, хто проголошує свою мету.
Іван Якович Франко увійшов в історію української і світової літератури як геніальний письменник і визначний
діяч визвольного руху. Своєю творчістю і багатогранною літературною і громадською діяльністю він створив цілу
епоху в історії української культури і літератури. Франко був не тільки письменником, а великим ученим і
публіцистом.
На його художній творчості і громадсько-політичній діяльності позначився вплив ідей марксизму, робітничого
руху в Галичині та російського визвольного руху. Значення творчості і суспільно-політичної діяльності Івана
Франка виходить за межі України і Росії.
Франко був не тільки поетом, белетристом і драматургом, а й критиком, літературознавцем, фольклористом,
істориком, економістом, публіцистом і громадським діячем. Важко взагалі вказати ділянку, в якій би не
виявилась творча енергія цього невтомного просвітителя, що жадібно вбирав у себе знання і намагався передати
їх своєму народові.
Поезія Івана Франка вчить патріотизму, закликає любити рідний край, свою мову і культуру, надихає на боротьбу
і сподівання кращого майбуття. Він завжди думав про свій народ, ні на мить не забував, що його матір'ю є
Україна.
Сучасні письменники створили історико-біографічні повісті та романи про Івана Франка. Найбільш відомі з них
належать П. Колесникові: «Терен на шляху», «Поет під час облоги». У цікавому ракурсі постає образ Івана Франка
з гуморески П. Козланюка «Ніч на Личакові». Вона є гострою сатирою на буржуазну інтелігенцію, попівство, які
за життя ігнорували письменника, а по смерті лицемірно турбувалися про його вшанування.
Сьогодні митці вчаться у Івана Франка бути громадянами, всією силою таланту служити своєму часові, сприяти
своєю творчістю у розв`язанні пекучих проблем сучасності, все життя зміцнювати мости дружби між народами,
ширити ідеї гуманізму.
До Франкового слова уважно прислуховуються і зараз. Там, де борються за здійснення високих ідеалів Каменяра, і
там, де ті ідеали завойовано. Та особливо голосно лунає Франкове слово на його рідній землі.
Під небом миру в сонцем даль залиту
звучить хода весела і дзвінка...
У нашім серці буде вічно жити
ім'я безсмертне рідного Франка.
PAGE 2
Скачать работу..