Закон моралі – найкращі життєві орієнтири
Моральна регуляція людських відносин йде своїм корінням в глибоку старовину. Не буде перебільшенням
стверджувати, що мораль – одна з найстародавніших форм людської свідомості, бо вона виникає разом з людським
співтовариством: як тільки одна людина починає ставитися до іншої людини, їх відносини зразу ж знаходять ту
або іншу форму моральності або аморальності.
Це зрозуміло, оскільки ніякий, навіть найменший колектив, найменша група не можуть існувати без певних норм
поведінки. Були в історії народи, які не знали філософії і науки, не знали права. Відомі народи, у яких
надзвичайно слабо було розвинене мистецтво. Історія знає народи, про яких дослідники дотепер сперечаються, чи
володіли вони релігійними віруваннями. Але в людській історії не було народу, який не мав, хоча б в самій
зачатковій формі, моральності.
Совість, чесність, доброта… Поняття, які завжди так багато значили для людини. Без них немислиме уявлення про
моральність і етичний ідеал. У всі часи народ над усе цінував вірність обов’язку, любов до Батьківщини,
душевну чистоту і безкорисливу допомогу. Людина в своєму духовному розвитку пройшла довгий і надзвичайно
складний шлях. Проте щонайвищим вираженням розвитку людського духу завжди ставала перш за все етична
свідомість в самих його гуманістичних, історично прогресивних проявах. Інакше кажучи, історичне становлення
особистості можна розглядати і як становлення її етичної свідомості – специфічного і властивого тільки людині
способу розуміння нею свого місця в світі, в суспільстві, її відносин з іншими людьми.
Мораль ґрунтується на сприйнятті й дотриманні людиною певних моральних настанов.
Моральні цінності – це значущі для життя людей уявлення про добро і зло, справедливе і несправедливе, сенс
життя і призначення людини, які відображають їх ставлення до дійсності з точки зору бажаного й небажаного.
На підставі моральних цінностей складається ціннісна орієнтація – це сукупність інтересів, уявлень,
переконань, поглядів, почуттів, принципів поведінки людини.
До вищих моральних цінностей належать:
- добро і зло;
- свобода і відповідальність;
- обов’язок і совість;
- честь і гідність;
- сенс життя;
- щастя і любов.
Якщо існує мораль, то й існують критерії, за якими судять про добро і зло і які є однаковими для всіх народів,
часів, країн. Є єдина загальнолюдська мораль.
Об'єктивною основою моральності є доброта. Існують також об'єктивні критерії добра і зла. Скажімо, егоїзм,
ненависть, гноблення людини людиною завжди вважалися злом, а милосердя, любов і справедливість – добром.
Кожне суспільство виховує своїх громадян на певних моральних нормах. Наші батьки намагалися відповідати
моральним принципам будівника комунізму. Держава Україна відстоює демократичні принципи розвитку суспільства.
Енциклопедичний словник пояснює термін «мораль» як систему поглядів і уявлень, норм і оцінок, що регулюють
поведінку людей. Мораль давнього Риму виправдовувала гладіаторські бої, а мораль давньої Спарти була
направлена на виховання воїнів. Найжорстокіші режими знаходили виправдання своїм діям у суспільній моралі.
Нині люди всіх країн прагнуть створити гуманістичне суспільство і спираються на принципи моралі Божої. Десять
заповідей Христових – це теж моральні принципи людства.
Я вважаю, що кожна людина, крім великих загальнолюдських моральних принципів, має свої власні. Вони полягають
у ставленні до найближчих людей, до навколишнього світу, до навчання. Дріб’язкові, на перший погляд, вчинки
закладають основи характеру людини.
«…Мораль, – писав німецький мислитель, – власне кажучи, є вчення не про те, як ми повинні зробити себе
щасливими, а про те, як ми повинні стати гідними щастя».
Я згодна з цим висловом і розумію, що для досягнення щастя необхідні не тільки знання, але й воля, твердий
характер, високі ідеали та благородні відчуття. Потрібно не тільки розуміти, не тільки знати правила
поведінки, але і уміти їм слідувати, тобто мати те, що дає практичне життя, а не тільки «практична філософія».
Мораль – лише частина життя, а не все життя, але кожна частина важлива, особливо якщо це частина необхідна,
без якої неможлива гармонійна діяльність цілого. А мораль якраз така частина.
Становлення моралі і її розвиток – процес тривалий і ще вельми далекий від своєї кульмінації. Можна сказати,
що мораль у власному значенні цього поняття ще знаходиться у процесі становлення. Її торжество як суспільного
явища, коли її історичні зв'язки з релігією будуть забуті, коли вона стане повсюдним і визначаючим законом
міжлюдських відносин, – ще попереду. І в цьому немає нічого бентежачого. Більш того, це говорить про
надзвичайну складність і тривалість становлення в людині власне людського, про грандіозність і невимірну
глибину історичного процесу.
PAGE 3
Скачать работу..