Порівняльна характеристика братів Михайла і Сави
в повісті О. Кобилянської Земля
Ольга Кобилянськая – одна з головних жіночих фігур в класичній українській літературі, цього ніхто не
заперечує. І "Земля" – тільки одна, хоча і вагома, з причин такого стану речей. Талановита
письменниця-демократка була сучасницею i другом I. Франка, Лесi Українки, М. Коцюбинського, В. Стефаника. Вона
була справжнiм новатором художнього вiдображення дiйсностi.
Повiсть "Земля" була створена письменницею за 2,5 роки i надрукована вперше у 1922 роцi. Але творчий задум
визрiвав поступово. Задум повісті наpодився від глибокого внутpішнього болю, що його викликало бpатовбивство,
як наслідок відступництва від законів наpодної етики, зневаження загальнолюдських цінностей, усталених віками
цивілізації. Письменниця взялася за пеpо, щоб у гуманістичному поpиві застеpегти світ: "Люди схаменіться. Так
не повинно бути, так не можна!", осмислити сутність людського буття.
Головними героями повісті «Земля» є сім'я Федоpчуків. В творі розкрита залежність цієї сім'ї від землі, яка
сама по собі чаpівна і багата. Для Івоніки Федоpчука головне у житті – земля, пpаця, честь. Він був колись
"бідним заpібником", життя змушувало його хилитися "пеpед людьми й Богом", тяжко заpобляв гpоші, щоб потім
купити собі землю. Завжди покіpний долі, все життя мовчки і тяжко пpацював на землі.
О. Кобилянську вразила біблійна історія про братовбивство. В Книзі Буття розповідається, як Каїн, піддавшись
заздрощам, убив свого рідного брата Авеля. Герої Ольги Кобилянської своєю вдачею та поведінкою нагадують нам
біблійних Каїна та Авеля.
Михайло Федорчук, син заможного господаря – парубок працьовитий, красивий і сильний, чесний та порядний. Вiн
сам – прекрасна людина, i любов його – красива, романтична. Михайла всi в селi любили, тому що вiн був
спокiйним, тихим i навiть покiрним сином своїх батькiв. Навчався всьому завзято, любив працювати i працював з
радiстю. Смiючись, виходив iз дому, смiючись, вертався додому. Одна трагедiя лише мучить його – вiн не
народжений для служби у цiсарському вiйську. Його покликання – праця на землi, яка приносить йому справжнє
задоволення. Такого хлопця не можна не любити.
Полюбила його i наймичка Анна. I тут Михайло прекрасний: у своєму ставленнi до Анни вiн також красивий i
порядний. Сама Кобилянська ним милується. Хоч Михайло дуже шанує землю, але вона для нього не самоцiль. Коли
постає перед ним питання – земля чи кохана дiвчина-сирота, в якої за душею нема i сажня землi, вiн, не
вагаючись, залишається з безземельною дiвчиною.
Його молодший брат Сава – людина слабкої волі, байдужа до господарства. Сава до землi ставиться зовсiм
по-iншому. Вiн її не любить, але ж розумiє, що це є засiб для iснування. Адже вiн живе в селi i бачить, що в
селi людина без землi нiчого не варта, а з землею вона має силу, викликає пошану селян. А батьки вiддадуть
землю не Савi, а Михайлу. Сава не мiг не вiдчувати переваги Михайла над собою. Якщо до Михайла люди ставилися
приязно, то Сава спілкувався лише з Рахірою. Все село знало її як пусту дівчину, що не цуралася навіть
крадіжки. Втім, Сава, засліплений любов'ю, не хотів нікого слухати та під впливом Рахіри ставав із кожним днем
гіршим. Єдине, що Сава робив із задоволенням – виходив у поле та стріляв зайців і горобців.
Всі надії батьки покладали на Михайла та чекали коли він відбуде службу в армії. Але одного ранку, коли
Михайло перебував у відпустці, його знайшли вбитим у лісі.
Не важко здогадатися, що вбивця – Сава, втім, прямих доказів цього немає. Можливо, такі докази можна було б
знайти, але батько Сави, який першим здогадався, хто є вбивцею, знищує та замовчує всі докази. Підкорившись
батьківському інстинкту, Івоніка та Марійка Федорчуки намагаються врятувати свого тепер уже єдиного сина.
Що ж спонукало Саву вбити свого рідного брата? Як і в біблійній Книзі Буття, головний мотив – це заздрість.
Сава хотів за будь-яких умов одружитися з Рахірою. Батьки погрожували йому, що в такому випадку він не дістане
землі. Виходило, що вся земля заможної родини Федорчуків належатиме Михайлові? Сава, хоча спочатку й був
байдужим до землі та праці, відчув смак до господарства, поки Михайло перебував в армії. Він не хотів ані
покинути злодійку Рахіру, ані лишитися без землі. До того ж, і Рахіра ставила свої умови: вийде за Саву,
тільки якщо той буде мати землю. Сава бачив лише один вихід – убити Михайла, свого рідного брата.
Можна провести ще одну паралель між біблійним переказом та повістю "Земля". Як Каїн, убивши Авеля, бродив
неприкаяним, маючи на собі знак, який не дозволяв покарати його, так і Сава лишився непокараним. Але набагато
суворішим за судову кару є голос власного сумління. Проте радості від отриманого спадку Сава не відчував. Він
став байдужим до землі, Марійка та Івоніка зненавиділи його, Рахіра випила з нього всі душевні сили.
Якщо уважно та вдумливо прочитати твір, то можна побачити, що "Земля" – та ж оповідь про Каїна та Авеля,
тільки в контексті обставин життя українського села кінця XIX століття.
PAGE 2
Скачать работу..