Образи Ахілла й Гектора як уособлення ідеалу людини, героя, воїна
Поема „Іліада” є найдавнішим зразком давньогрецької літератури і належить до крито-мікенської доби. Питання
авторства досі залишається однією з найбільших загадок Античності. Стосовно так званого „гомерівского питання”
існує декілька версій. За першою, теорією творцем „Іліади” був власне Гомер, давньогрецький поет, але про його
життя ми не маємо жодних фактичних даних. Друга версія стверджує, що „Іліада” та „Одіссея” – твори
колективного авторства, але історія донесла до наших днів ім’я лише одного з них, тобто Гомера. Третя – каже,
що обидві поеми належать до фольклору, який зібрав і систематизував Гомер. Незважаючи на численні версії,
сучасним історикам істина ще невідома.
В поемі мова йде про Троянську війну, приводом якої стало викрадення Парісом, сином троянського царя Пріама,
дружини спартанського правилеля Єлени.Обидві воюючі сторони були сильними противниками й у кожної з них був
свій герой: в ахейців – Ахіллес, в троянців – Гектор. Обидва герої були для свого народу були надією на
перемогу, втіленням ідалу. Аххіл був найманим воїном, для нього Тронська війна не була особистою справою, але
якщо він уже пішов у бій, то перемога – це ділом честі. Натомість, Гектор був старшим сином царя Пріама, він
мав стати правитем Трої по смерті батька, тому йшов у бій самовіддано, боронив свою Батьківщину, свій дім,
свою родину.
Гектор втілював всі благородні риси, був зразком архаїчної моралі, прикладом альтруїзму, був таким як і
належить бути наступникові царського престолу. Ахіллес же не мав ні дому, ні вітчизни, не мав він і родини,
проте в нього завжди були власні принципи, через які він ніколи не переступав. І Ахілл, і Гектор були
могутніми воїнами, кожен з них готовий був боротися до самого кінця, вони не боялися дивитися в обличчя
смерті, особливо якщо мова йшла про дорогих їм людей. В житті Ахіллеса була тільки одна людина, якій він
довіряв, заради якої був готовий перейти вогонь і воду, це був його друг Патрокл. А в троянського царевича
була сім’я, дружина Андромаха, син, брат Періс, батько Пріам, за них він і поклав своє життя у фатальному
двобої з Ахіллом. Така смерть гідна пошани.
Важливою чеснотою, що поєднує цих двох героїв є милосердя. Гектор проявляв його протягом твору не один раз,
натомість у серце Ахілла воно стукало не так часто, проте це не означає, що він нездатний був на милосердні
вчинки. Яскравим прикладом цього є те, що незважаючи на ненавить до Гектора, після двобою він таки віддав його
тіло противника бутькові для належного похованння.
В ході Троянської війни обидва герої поклали свої життя. На полі битви вони проявили хоробрість, силу духу та
вміння долати перешкоди. Кожен з них діяв згідно свого кодексу честі, а це вже заслуговою на повагу.
Незважаючи на те, що Гектор і Ахілл були противниками, їхні імена можна поставити на одному рівні, адже вони є
уособленням ідеалу мужнього воїна, благородного героя та чесно людини. Хоча нам невідомо де вони знайшли свій
вічний притулок і чи існували взагалі, слава про царевича Гектора і героя Ахілла в грецькій міфології дожила
до наших днів. Ці образи тепер, як і тисячі років тому, надихають на подвиги та благородні вчинки мільйони
людей з усіх куточків світу.
Скачать работу..