Порівняльна характеристика образів Гектора та Ахілла
Гомерівське питання – одна з найбільших загадок античної історії, а полягає воно у з’ясуванні кола питань
пов’язаних з авторством двох найвідоміших грецьких епосів „Іліади” та „Одіссеї”, що належать до
крито-мікенської доби історії Греції. Існує декілька версій, перша стверджує, що Гомер – історична особа,
безпосередній автор цих творів, за другою – епоси є продуктом колективної творчості кількох авторів, але до
нас дійшло ім’я лише одного з них, тобто самого Гомера, третя версія говорить про те, що епоси належать до
народної творчості, а Гомер їх просто записав і систематизував. Але жодна теорія ще не стала однозначною
істинною і не отримала сто відсоткового визнання всіх істориків.
Епос „Іліада” присвячена Троянській війні. Описується боротьба ахейців і троянців, приводом до якої послужило
викрадення Парісом, сином троянського царя Пріама, Єлени, дружини царя Спарти. Особлива увага звернута на
двох противників: Ахілла, що воював за ахейців і Гектора, старшого сина царя Пріама. Обидва образи мають
багато спільних і відмінних рис.
Важливою відмінністю є походження цих героїв, Гектор походить з царського роду, він аристократ, наступник
троянського престолу, Ахілл, натомість безрідний простолюдин, як каже про нього автор „без роду і
батьківщини”. Суттєво відрізняється у них і ціль боротьби, тобто Гектор воює за ідею, за батьківщину, за свій
народ, на відміну від нього, Ахілл – найманець, він не має ніякої благородної місії, а просто несе свою долю
воїна. Гектора можна сміливо назвати зразком архаїчної моралі, він добрий сім’янин, порядний патріарх,
благородний, має власні принципи. Ахілл – повна протилежність, безпринципний гульвіса, дикий воїн, не
прив’язаний ні до кого крім свого єдиного друга Патрокла. Саме смерть Патрокла і штовхнула Ахілла на поєдинок
з Гектором, ним керувало сліпе бажання помсти, а троянський царевич прийняв виклик принципово, хоча знав, що
живим з двобою він не повернеться. Це описано у сцені прощання Гектора з дружиною Андомахою, він з гідністю
дивитися у вічі смерті. Ахілл був впевнений у своїй перемозі, ніде в епосі не говориться про його хвилювання
перед боєм, він самовпевнено вважав себе непереможним.
Ці два персонажі мають і спільні рис. Вони обоє хоробрі і сильні воїни, народ, як і з одного, так і з другого
боку, покладав на них надії. Незважаючи на безпринципність, Ахіллес заради дорогої йому людини, друга
Патрокла, був готовий на все, його смерть стала надзвичайним ударом для ахейського воїна і штовхнула його до
кривавої помсти. Так само, як і Ахілл, Гектор не пошкодував життя за брата, за батька, дружину і сина, щоб
захистити їх він готовий був померти. Крім того обидва герої були улюбленцями богів. Про це свідчить конфлікт,
що відбувся між богами перед їхнім двобоєм. Аполлон – покровитель Гектора, мав на мені допомогти йому
перемогти у бою, але Афіна – заступниця Ахілла, заперечувала, в результаті було кинуто жереб, що віщував
смерть троянця. Після бою, Ахілл хотів сплюндрувати тіло противника, але знову ж втрутився Аполлон, саме за
його волею ні птиці не клювали тіло Гектора, ні звірі не роздирали, ні вогонь його не брав, а воно було
віддано батьку, троянському царю Пріаму, і належно поховане.
Як бачимо, обидва персонажі мають, як і спільні, так і відмінні риси. Схожі вони у відважності, мужності та
хоробрості, а різниця полягає в тому, що один захищав свою вотчину, а інший воював, бо така була його природа,
він був воїном за своєю природою. У Троянській війні загинули вони обоє, але слава про них завжди житиме у
античній міфології.
Скачать работу..