Порівняльна характеристика Мотрі та Мелашки у повісті "Кайдашева сім'я"
У повісті «Кайдашева сім'я» розповідається про. родину Омелька Кайдаша, про звичаї і порядки пореформеного
українського села.
Реалістичне змалювання персонажів також спрямоване на розкриття основного конфлікту твору. Прекрасна природа,
красиві люди, велике кохання знецінюються у щоденних сварках героїв, у дрібновласницьких інтересах.
Мотря виховувалася в заможній сім'ї. З молодості звикла до праці. Вона дуже горда, не підкоряється свекрусі,
ні в чому не поступається їй. Як би Кайдашиха не хотіла, щоб невістка робила за неї, Мотря не підкорялася їй,
показуючи свій твердий характер. Вона не проти виконувати всю роботу, але ж тільки для себе і Карпа. І тому
мріє про свою хату і своє господарство. Вона жадібна. Коли міряли землю поясом, щоб поділити її, Мотря
переміряла город, щоб тільки їй більше було. Егоїстична, сварлива, скупа, вона була недобра й до Мелашки, ще
більше зненавиділа людей, коли стала самостійною господаркою. У Мотрі, як і в Карпа, з'являються злість і
жорстокість. Вона виколола свекрусі око, і їй навіть не жаль її. Мотря і вважає, що через цей випадок їй буде
жити спокійніше. Але ж це зовсім не так.
Образи Карпа та Мотрі переконують, що жорстокість та егоїзм здатні здорову та енергійну людину зробити
дріб'язковою, обмеженою у своїх прагненнях. Це проявляється в тому, що Мотря ображає Кайдашиху, називає її
відьмою, яка може порізати та повкидати у борщ навіть дітей. І вже не про характерну рису українця ми маємо
говорити, а про те, що заважає у житті. Ситуації, змальовані у повісті "Кайдашева сім'я", часто трапляються і
зараз. Тому письменник засуджує людей, що "зневажають цвіт душі своєї", і прагне застерегти від жорстокого
світу, утвердити перемогу добра над злом.
Поряд зі злою Мотрею автор показує Мелашку. Найповніше характер українки розкрито в образі Мелашки. Вона і
красива зовнішньо, і багата душею, виросла у бідній сім'ї, уміє шанувати і старших за себе, і працю. Портрет
її — це яскравий приклад пісенної творчості, де ідеалізовано образ дівчини, чимось схожої на саме сонце.
"Дівчина була невеличка на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина,
довгобраза, повновида, з тонким носиком. Щоки червоніли, як червонобокі яблука, губи були повні та червоні, як
калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, як шовк".
У цьому описі відчувається замилування автора своєю героїнею, бо стільки в ньому світла та теплоти. Мова
Мелашки близька до народної пісні, вона розкриває її глибокі душевні переживання.
Мелашка спокійна, добра, вона зростала у бідній сім'ї, де ставилися один до одного ласкаво. Тому, коли
приходить у Кайдашеву сім'ю, у всьому підкоряється свекрусі. Лиха свекруха бачить, що молода невістка має
м'яку вдачу, не може за себе постояти, як Мотря, і все більше кривдить, зневажає Мелашку. Не здатна
протистояти грубості, несправедливості, Лаврінова дружина часто плаче, із сумом згадуючи добру рідну домівку.
І врешті вона не витримує. Свій протест проти жорстокості і чванства свекрухи вона виявляє в тому, що
залишається в Києві.
У цьому руйнівному процесі протистояння Мелашка поступово втрачає свою душевну красу, привабливість, доброту.
З ніжної й лагідної, м'якої, поступливої, вона перетворюється на сварливу, дріб'язкову, егоїстичну. І цим стає
схожою на інших членів родини, кожний з яких дбає лише про себе. Ніхто і ніщо не могло примирити цю сім'ю. І
хоча після того, як засохло дерево, у родині Кайдашів стало спокійно, ми відчуваємо, що це не надовго. У
гонитві за наживою, у постійній гризні за «моє», «твоє» люди, виховані в умовах тогочасного суспільства, інших
інтересів і мати не можуть, підпорядковують їм усі свої дії. І це страшно. Якщо вже руйнується сім'я, діти
піднімають руку на батьків, то яке ж майбутнє в суспільства?!
Скачать работу..