Реферат
на тему:
"Синонімія в українській мові"
Виконав
учень 11 а класу
СШ № 16
Андрійчук Вадим
Київ - 2000
План.
Поняття про синоніми та синонімію.
Види синонімів.
Лексична синонімія.
Використання синонімії в різних стилях мови.
Література.
Синоніми (гр. synonymos— однойменний) — слова, близькі або тотожні за значенням, які по-різному називають те
саме поняття. Синонімія — повний або частковий збіг значень двох чи кількох слів; подібність слів, морфем,
фразеологічних одиниць за значенням при відмінності їх звукової форми. Синоніміка — сукупність синонімів
певної мови; розділ лексикології, що вивчає синоніми. Синоніми відрізняються відтінками значень або
стилістичним забарвленням чи обома цими ознаками. Напр.: хуртовина, завірюха, буран, заметіль, хуга, віхола,
метелиця, сніговій, сніговійниця, сніговиця, хурделиця.
Українська мова, як загалом і всі слов'янські мови, відзначається ряснотою синонімів. Ось як зветься в
українській мові лінія зіткнення неба з землею: обрій, горизонт, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид,
кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид. Для поняття «завдавати Ударів»
українська мова має такі слова: бити, бичувати, шмагати, періщити, шпарити, сікти, стьобати, батожити,
маніжити, чесати, чухрати, дубасити, духопелити, бухати, гатити, гамселити, гателити, голомшити, колошматити,
луnumu, лупцювати...
Сукупність одиниць мови, співвідносних між собою при позначенні тих самих явищ, предметів, ознак, дій,
називається синонімічним рядом. Наприклад, «спілкуватися за допомогою мови» — говорити, казати, мовити,
ректи, розмовляти, балакати, гомоніти, базікати, патякати, верзти, теревенити, мимрити, плести, молоти,
бевкати, бовкати, бубоніти, белькотати, джеркотіти, жебоніти... У складі синонімічного ряду виділяється якесь
одне слово, семантичне наймісткіше і таке, що не має додаткових стилістичних характеристик. Воно зветься
основним (стрижневим, опорним) словом синонімічного ряду. Це семантична домінанта - один із членів ряду, що
обирається як представник головного значення, підпорядковує додаткові значення. Наприклад: високий,
довготелесий, чугуївська верста.
Значеннєві стосунки між складниками синонімічного ряду досить різноманітні. Такий ряд об'єднує: а) слова з
ширшим і вужчим обсягом поняття (письменник-прозаїк, поет, філолог-мовознавець, літературознавець): б) слова
річних історичних епох (супліка—скарга, наймичка-хатня робітниця): в) питомі слова, що виступають синонімами
до слів іншомовного походження (рецензія — відгук, дискусія — обговорення, сільськогосподарський—аграрний,
відсоток — процент, тло - фон); г) слова літературної мови й діалектизми (півень — когут, гарний — файний,
штани - ногавиці); г) стилістично нейтральні і стилістично марковані слова (солдат — воїн, батьківщина —
вітчизна, приїхати— прибути, очі — баньки, обличчя — пика, синець — фінгал).
Наведені приклади є зразками лексичних синонімів, тобто подібності чи тотожності слів за значенням. Але коли
йдеться про синоніміку в широкому розумінні, треба розглянути й інші типи синонімів, крім лексичних.
Морфологічні синоніми — це варіанти форм слів на позначення того самого поняття: гуляє— гуля, співає — співа,
літає — літа, питає — пита, стрибає — стриба, лунає — луна. Перші компоненти цих синонімічних пар нейтральні з
погляду літературної нормативності, другі теж літературні, але з обмеженим діапазоном уживання (поезія,
розмовна мова). Або ще: ходить, носить, робить, бачить, любить і ходе, носе, робе, баче, любе, де в першому
ряду стоять літературні варіанти, а в другому — діалектні. Форми прикметників на зразок синьому — синім,
білому — білім, великому — великім.
Синтаксичні синоніми — різні синтаксичні конструкції, вживані для вираження тієї самої думки: для створення
(нейтральний варіант з відтінком книжності), щоб створити (нейтральний варіант), з метою створення
(книжно-офіційний варіант); замість того, щоб написати (зробити, вивчити) — замість написати (зробити,
вивчити). Напр.: Замість того, щоб критикувати інших, візьми та й зроби сам. — Замість критикувати інших,
візьми та й зроби сам. Порівняно з нейтральним першим реченням друге має розмовне забарвлення. Одним із
виявів синтаксичної синонімії є паралельне вживання сполучникових та безсполучникових речень: Я їду працювати
в Одесу, бо дуже люблю це місто. — Я їду працювати в Одесу — дуже люблю це місто.
Словотвірна синонімія - наявність префіксально-суфіксальних утворень, наділених різними
семантико-стилістичними відтінками: писав, написав, понаписував, попописав; темніти-темнішати, біліти —
білішати; їсти, їстки, їстоньки; спати, спатки, спатуні, спатунечки.
фразеологічні синоніми - варіанти фразеологічних одиниць на позначення того самого поняття. Так, на поняття
«бути байдужим до чогось» — тримати нейтралітет, моя хата скраю, про мене — хай вовк траву їсть: наше діло
півняче: проспівали, а там хоч не розвидняйся. Про розумово неповноцінну людину кажуть: не сповна розуму,
губляться ключі від розуму, вискакують клепки, не варить баняк, у голові літають джмелі, замість мозку росте
капуста, нема лою під чуприною.
На Грунті української мови можна говорити й про синоніми фонетичного плану, які є одним із важливих засобів
створення милозвучності нашої мови. Фонетичні синоніми, точніше, дублети — різні форми того самого слова, що
з'являються внаслідок чергування голосних і приголосних, наявності чи відсутності протетичних (приставних)
приголосних або голосних: імення — ймення, іти — йти, учитель — вчитель, уже — вже, узяти — взяти, імла —
мла, іржа — ржа.
Спільність значення синонімів пояснюється тим, що вони називають одне поняття. Сутність синонімів
визначається наявністю в них різних відтінків значення. В залежності від того, якими ознаками синоніми
відрізняються один від одного, вони поділяються на ідеографічні й стилістичні. Ідеографічні (значеннєві)
синоніми відрізняються відтінками значення (дивувати, вражати, приголомшувати, потрясати). Ці синоніми
забезпечують можливість передавати відтінки того самого поняття, оскільки на його позначення існує кілька
слів: дивувати — «викликати подив незвичайністю» («Вродою все я село дивувала». — Я. Щоголів),
вражати—«викликати подив або захоплення надмірним виявом чогось» («Її вражала розкішна картина осінньої
природи». — М. Коцюбинський), приголомшувати — «справляти надзвичайно сильне враження» («Несподіване лихо
приголомшию Гната».— М. Коцюбинський), потрясати — «глибоко зворушувати, хвилювати до глибини душі» («Зойк
материнського серця потряс його сильніше за вибух».— Я. Баш). Візьмімо ще один синонімічний ряд: відомий,
видатний, знаменитий (славнозвісний), де відомий (напр.: учений) підкреслює те, що він не рядовий, а досить
популярний; видатний має порівняльний характер, знаменитий (славнозвісний) те саме, що перші два разом узяті,