|
Косолапов і Волченко знали
У нас Ви маєте можливість замовити матеріал за темою «Косолапов і Волченко знали», або знайти вже готові матеріали, які містять певну інформацію за даним запитом
-
Одержання хабара (ст. 368 КК)
Вступ 3 1. Одержання хабара в системі злочинів у сфері службової діяльності 5 2. Одержання хабара: кримінально-правова характеристика 13 2.1. Юридичний склад одержання хабара 13 2.2. Кваліфіковані склади одержання хабара 16 3. Судова практика у справах про хабарництво 21 4. Сучасні проблеми боротьби з корупцією 32 Висновок 36 Задача 1 39 Косолапов та Волченко знали, що бухгалтер підприємства поїхав у банк за грошима, де мав отримати 3 000 гривень. Коли бухгалтер повернувся назад на перехресті доріг вони зупинили його автомобіль і, погрожуючи пістолетом поставили вимогу віддати гроші. Бухгалтер відповів, що грошей він не одержав Тоді Косолапов та Волченко обшукали потерпілого і, не знайшовши грошей зняли з нього піджак і наручний годинник на загальну суму 300 гривень Кваліфікуйте дії винних осіб. Задача 2 40 Коваль був притягнутий до відповідальності як обвинувачений за ч. 3 ст. 206 КК України Бажаючи допомогти своему брату уникнути відповідальності зі цей злочин, його брат Коваль Петро прибув на квартиру до свідка Туровського і попросив дати "потрібні" для брата Миколи свідчення. Туровський погодився і дав на слідстві і в суді такі свідчення, за що отримав від Коваля Петра 200 гривень. Кваліфікуйте дії Коваля Петра і Туровського. Список використаної літератури 42 Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є кримінально-правовий аналіз одержання хабара та з`ясування його місця в системі злочинів у сфері службової діяльності. >>>>
-
Контрольна робота з дисципліни «Цивільне право». Завдання 1. Лукомський був оголошений померлим відповідно до вимоги закону. Його майно перейшло до його дружини , як єдиній спадкоємниці першої черги. Через рік вона продала будинок Сучкову, автомашину – Анохіну, бібліотеку Жаркову. Всі вони знали, що купують речі, які належать особі, оголошеною померлою. Декілька цінних картин, а також ряд інших речей були продані невідомим особам. Скрипку, фотоапарат, телевізор дружина залишила собі. Частину грошей, одержаних від продажу картин вона витратила на купівлю меблів. Через два роки після оголошення Лукомського померлим, він повернувся. На цей час дружина вступила в повторний шлюб з Мілко і відмовилась повернутись до Лукомського, а також відмовилась віддати йому речі, що зберіглися і гроші, одержані, за продане майно. Тоді Лукомський звернувся до суду з позовом до своєї дружини і тих осіб, що купили речі. Від останніх він вимагав повернення будинку, автомашини і бібліотеки, а від дружини скрипку, фотоапарат, телевізор, а також меблі, оскільки вони були куплені на гроші, одержані від реалізації картин. Він вимагав також повернення грошей, виручених від реалізації іншого майна що належало йому. Лукомський просить суд визнати не дійсним шлюб його дружини з Мілко. Які вимоги Лукомського є обґрунтованими? Теоретичні питання: 1. Наслідки явки фізичної особи оголошеної померлою. 2. Види юридичних осіб. Завдання 2. Завод що входив до складу виробничого об’єднання, уклав договір поставки з текстильним комбінатом. Оскільки завод поставив недоброякісну продукцію комбінат звернувся в арбітражний суд з позовом до заводу про сплату неустойки і відшкодування заподіяних збитків неналежним виконанням договору. Арбітраж притягнув до участі в справі виробниче об’єднання, в яке входив завод і стягнув з об’єднання неустойку і збитки на користь позивача. Чи є рішення арбітражу правильним? Теоретичні питання: 1. Майнова відповідальність юридичних осіб. 2. Поняття і види правочинів
Завдання 1 3 Теоретичні питання 5 1. Наслідки явки фізичної особи оголошеної померлою 5 2. Види юридичних осіб 6 Завдання 2 8 Теоретичні питання 9 1. Майнова відповідальність юридичних осіб 9 2. Поняття і види правочинів 11 Список використаної літератури 15 >>>>
-
Українське козацтво
ВСТУП 3 1. ЗАРОДЖЕННЯ КОЗАЦТВА, ЙОГО РОЛЬ В ОБ’ЄДНАННІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ. 4 2. ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ПІД ПРОВОДОМ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО 7 2.1. Причини війни 7 2.2. Початковий період війни (1648-1649 рр.) 8 2.3. Події 1650-1654 рр. 9 3. ДЕРЖАВА БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО 10 3.1. Переяславська рада 10 3.2. Характеристика державних засад гетьманського козацтва 11 3.3. Внутрішні та зовнішні причини руйнації держави Богдана Хмельницького 13 ВИСНОВКИ 16 ЛІТЕРАТУРА 17 ВСТУП Українське козацтво є одним з популярних об’єктів для дослідження не тільки у вітчизняній історії, але й в історичних науках інших країн. Подібного явища не знала історія жодної країни. Про козаків у час їхнього розквіту знали не тільки їх ближні сусіди, а й уся Європа. Неодноразово приїжджали на Україну різні дослідники, щоб ближче познайомитися з життям та побутом козацької верстви. Разом з тим, незважаючи на те, що за історичними мірками, це відбувалося відносно недавно, має місце неповна визначеність та різна оцінка тих подій, що відбувалися за часи козацтва. Ця робота охоплює період з початку виникнення козаків і до часів, що зараз в історіографії мають назву “Руїна”. Завданнями цієї роботи було: використовуючи твори сучасних авторів розібратися з походженням українського козацтва, їх військової організації та прослідкувати розвиток подій під час Визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького; узагальнюючи хід та розвиток тих трагічних подій зробити висновки щодо внутрішніх та зовнішніх причин занепаду держави Богдана Хмельницького, перетворення незалежної української держави в своєрідний полігон для політичних амбіцій Росії, Туреччини, Польщі, Швеції. ВИСНОВКИ Українське козацтво з’явилося в певний історичний період, коли виникла необхідність самозахисту населення вже неіснуючої слов’янської держави від зовнішнього ворога. Різні версії походження козацтва свідчать про те, що їх поява була неординарним явищем і пояснення цього факту якоїсь однією причиною буде неправильним і однобоким. Українське козацтво було з самого початку спрямовано на відродження колишньої могутньої слов’янської держави та збереженні своєї віри, яка в свій час поставила Київську Русь в один ряд з могутніми європейськими державами Середньовіччя. Але разом з цим розвиток подій з моменту виникнення козацтва свідчив про те, що українські козаки, як і весь український народ того часу дуже толерантно вели себе по відношенню до Речі Посполитої, у складі якої наші землі пробули близько 200 років. Тільки нещадна експлуатація, примусовий перехід до іншої віри та безжалісна внутрішня політика польської шляхти до всього українського призвели до соціального вибуху, після якого вже польський та український народ не могли співіснувати на однієї території. Українське козацтво в той час показало, що воно здатне справитися з будь-яким зовнішнім ворогом. Після перемоги над поляками стало зрозумілим й те, що якщо з зовнішнім ворогом українці спроможні боротися, то внутрішні протиріччя подолати не в силах. Саме відсутність єдності в рядах козацької старшини, підбурювання ними простого люду до рішучих дій призвели спочатку до розколу держави на два табори, а потім – остаточної втрати незалежності. >>>>
-
Українське козацтво
Вступ. 2 ЗАРОДЖЕННЯ КОЗАЦТВА, ЙОГО РОЛЬ В ОБ’ЄДНАННІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ. 2 ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ПІД ПРОВОДОМ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ПРОТИ ПОЛЬСЬКОГО ПАНУВАННЯ. 6 1. ПОЧАТКОВИЙ ПЕРІОД ВІЙНИ (1648-1649 рр.) 7 2. ПОДІЇ 1650-1654 Р.Р. 8 3. ПЕРЕЯСЛАВСЬКА РАДА. 9 4. ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕРЖАВНИХ ЗАСАД ГЕТЬМАНСЬКОГО КОЗАЦТВА ЗА ЧАСИ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО. 11 ВНУТРІШНІ ТА ЗОВНІШНІ ПРИЧИНИ РУЙНАЦІЇ ДЕРЖАВИ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО. 12 Висновки. 14 Література: 15 Вступ. Українське козацтво є одним з популярних об’єктів для дослідження не тільки у вітчизняній історії, але й в історичних науках інших країн. Подібного явища не знала історія жодної країни. Про козаків у час їхнього розквіту знали не тільки їх ближні сусіди, а й уся Європа. Неодноразово приїжджали на Україну різні дослідники, щоб ближче познайомитися з життям та побутом козацької верстви. Разом з тим, незважаючи на те, що за історичними мірками, це відбувалося відносно недавно, має місце неповна визначеність та різна оцінка тих подій, що відбувалися за часи козацтва. Ця робота охоплює період з початку виникнення козаків і до часів, що зараз в історіографії мають назву “Руїна”. Завданнями цієї роботи було: використовуючи твори сучасних авторів розібратися з походженням українського козацтва, їх військової організації та прослідкувати розвиток подій під час Визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького; узагальнюючи хід та розвиток тих трагічних подій зробити висновки щодо внутрішніх та зовнішніх причин занепаду держави Богдана Хмельницького, перетворення незалежної української держави в своєрідний полігон для політичних амбіцій Росії, Туреччини, Польщі, Швеції. Висновки. Українське козацтво з’явилося в певний історичний період, коли виникла необхідність самозахисту населення вже неіснуючої слов’янської держави від зовнішнього ворога. Різні версії походження козацтва свідчать про те, що їх поява була неординарним явищем і пояснення цього факту якоїсь однією причиною буде неправильним і однобоким. Українське козацтво було з самого початку спрямовано на відродження колишньої могутньої слов’янської держави та збереженні своєї віри, яка в свій час поставила Київську Русь в один ряд з могутніми європейськими державами Середньовіччя. Але разом з цим розвиток подій з моменту виникнення козацтва свідчив про те, що українські козаки, як і весь український народ того часу дуже толерантно вели себе по відношенню до Речі Посполитої, у складі якої наші землі пробули близько 200 років. Тільки нещадна експлуатація, примусовий перехід до іншої віри та безжалісна внутрішня політика польської шляхти до всього українського призвели до соціального вибуху, після якого вже польський та український народ не могли співіснувати на однієї території. Українське козацтво в той час показало, що воно здатне справитися з будь-яким зовнішнім ворогом. Після перемоги над поляками стало зрозумілим й те, що якщо з зовнішнім ворогом українці спроможні боротися, то внутрішні протиріччя подолати не в силах. Саме відсутність єдності в рядах козацької старшини, підбурювання ними простого люду до рішучих дій призвели спочатку до розколу держави на два табори, а потім – остаточної втрати незалежності. >>>>
-
Екологічне право
Задача 1 3 Члени громадської організації „Чиста Волинь” Короленко Ф. та Безбородько П. звернулись до Луцької міської ради із вимогою про припинення діяльності трьох автозаправних станцій ТОВ „Західнафта”, розташованих в м. Луцьку. В обґрунтування вказаної вимоги Короленко Ф. та Безбородько П. зазначили, що діяльність вказаних АЗС, які розміщені на території житлової забудови на відстані не більше 30 метрів від багатоповерхових будинків становить екологічну загрозу, а тому порушує право на екологічну безпеку громадян, які проживають у зазначених будинках. Додатково до вказаного у зверненні Короленка Ф. та Безбородька П. наводились факти витікання паливно-мастильних матеріалів із резервуарів АЗС, що викликало необхідність виклику пожежників для запобігання вибухам резервуарів з пальним. Міська рада відмовила у позитивному вирішенні питання, зазначивши, що прийняття відповідного рішення не входить до її повноважень, та висловила сумнів щодо наявності підстав для прийняття такого рішення взагалі. Короленко Ф. та Безбородько П. оскаржили таку відмову до суду. Визначити види правовідносин, що виникли. Чи є в даному випадку порушення екологічних прав громадян? Проаналізувати правову позицію Короленко Ф. та Безбородько П. Проаналізувати правову позицію міської ради. Запропонувати альтернативні способи захисту прав громадян, які проживають неподалік АЗС. Вирішити справу. Задача 2 7 Головне управління по боротьбі із організованою злочинністю МВД України порушило кримінальну справу за фактом передачі у приватну власність двох островів у р. Дніпро та водного простору навколо них. Під час розслідування було з'ясовано, що земельні ділянки, які знаходяться в м. Українка Обухівського району, загальною площею 37 га були передані нібито 19 студентам м. Києва. Вказані особи нічого про це не знали. Земельні ділянки вже декілька разів продавалися. На даний момент на них здійснюється будівництво житла, а також розширення території суші шляхом намиву піску за допомогою земснарядів. Дозвіл на передачу земельних ділянок було надано головою Обухівської районної державної адміністрації, який обґрунтував своє рішення тим, що на це була вказівка з Державного комітету із земельних ресурсів, який вирішив поліпшити житлові умови студентів. Керівник управління земельних ресурсів району пояснив, що не давав дозволу на передачу у приватну власність територій на островах, таке рішення було прийнято одним з його попередників. Також він вказав на те, що приводів для хвилювання немає, оскільки державні акти на дані земельні ділянки не видавалися, тому острови поки що не є приватними. Визначити правовідносини, що виникають у даному випадку. Проаналізувати ситуацію. Чи правомірним є рішення про передачу островів у приватну власність? Яка відповідальність встановлена за порушення екологічного законодавства? Вирішити справу. Задача 3 9 Громадянин Вітренко Т. отримав в порядку безоплатної приватизації земельну ділянку площею 0,12 га, на якій почав здійснювати видобуток глини, піску та підземних вод для їх подальшої реалізації місцевим підприємцям. Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Вітренка Т. було притягнуто до адміністративної відповідальності та внесено припис про заборону йому здійснювати вказаних видобуток в майбутньому. Вітренко Т. оскаржив дії інспектора, зазначивши, що земельна ділянка є його власністю, а видобувний ним пісок, глина та вода є складовими такої ділянки, а тому право власності В. на них автоматично випливає із його права на вказану ділянку. Визначити види правовідносин, що виникли. Які особливості права власності на корисні копалини, які знаходяться на земельних ділянках окремих осіб, передбачені чинним законодавством України? Надати правову оцінку позиції інспектора. Надати правову оцінку позиції В. Вирішити справу. Список джерел 14 >>>>
-
Аналіз психологічних ідей у творах Франка і Драгоманова
Вступ 3 Розділ І. 7 ФОРМУВАННЯ ТА ЗМІСТ ПСИХОЛОГІЧНИХ КОНЦЕПЦІЙ М.П. ДРАГОМАНОВА ТА І.Я. ФРАНКА 7 1.1. Становлення наукового світогляду М.П. Драгоманова. 7 1.2. Формування психологічних концепцій І.Я. Франка 12 Висновки до 1-го розділу 20 Розділ ІІ 21 РЕАЛІЗАЦІЯ ДРАГОМАНОВИМ І ФРАНКО СВОЇХ ПСИХОЛОГІЧНИХ ПОГЛЯДІВ У СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІЙ І ТВОРЧІЙ ДІЯЛЬНОСТІ 21 2.1. Ідеї М.Драгоманіва в області психології особистості і психології народів. 21 2.2. Внесок І. Франка в педагогічну психологію, психологію особистості та психологію правопорушника. 24 Висновки до 2-го розділу 30 Загальні висновки 31 Список використаної літератури 33 Вступ Актуальність теми дослідження пов’язана з тими процесами, що сьогодні відбуваються в світовій психологічній науці. Їх основу складає те, що значна кількість психологів стверджує про наявність кризи сучасної психології і для цього пропонують повернутися до моменту становлення цієї науки з метою переосмислення та зміни її предмету дослідження. Існуюча думка про сьогоднішню психологію як ту, що знаходиться в кризі інколи зустрічає заперечення: затверджується, що вона інтенсивно розвивається як академічна наука, про що свідчать тисячі томів монографій, сотні наукових журналів, численні конференції, симпозіуми і конгреси і т.п. Як практично орієнтована область знання психологія затребувана соціумом, а послуги психологів добре оплачуються. Таким чином, є продукція і затребуваність, тому слід уточнити: коли психологи говорять про кризу – йдеться саме про наукову психологію кінця ХХ – початку ХХІ століття. Як будь-яка наука, що покликана адекватно пояснювати свій предмет, психологія претендує на створення теорії психічного. І, будучи чесною перед собою, вона визнає: моделі, які вона продукує, поки вельми далекі від того, щоб дати несуперечливу картину психічному життю людини у всій її повноті і складності. Якщо виявляється, що наука її спрощує, піддає редукції, зводить до якихось приватних проявів, то саме ця обставина і примушує говорити про наявність кризи в психології. У цьому значенні не підлягає сумніву криза сучасної психології, навіть враховуючи досягнення і напрацювання у всіх її областях і галузях. Крім того, фіксація кризи є додатковим стимулом, що коректує напрям розвитку наукової психології. Одним із доказів кризи психологічної науки є те, що науковцями практично не досліджується такі феномени психічного життя людини як творчість і духовність. І хоч вони й представляють об'єкт для психологічного дослідження (що природно і тривіально), але і творчість (і особливо духовність) є істотною проблемою для психології, причому таку проблему, яку в сучасних умовах вирішити надзвичайно непросто: насправді в рамках традиційної загальної психології для духовності "місця" взагалі не передбачено, а творчість зводиться найчастіше до елементарної "нетривіальності" в ухваленні того або іншого рішення. На наш погляд, це означає, в першу чергу, слабкість загальної психології. Проблема дослідження цих феноменів базується на розумінні того, що загальна психологія повинна забезпечувати "робочі простори" для вивчення основних психологічних проблем. І, якщо, скажімо, духовність взагалі не передбачена як "вимірювання" психічних явищ, то це, в першу чергу, проблема того навчання, яке виступає як загальна психологія, тобто тієї концепції, яка створює дослідницькі простори і способи розуміння психічного в цілому і його окремих проявів, зокрема. Найбільш радикальним вирішенням даної проблеми стало би повернення до джерел, витоків наукової психології, що постала як наука в сучасному розумінні цього слова у другій половині ХІХ століття – саме тоді відбувся поворот до фізіологічного, матеріалістичного оцінювання психічних явищ, заклалися основи добування „позитивного” знання, в яких не було місця для такого „незручного” об’єкта досліджень як духовність і творчість. І якщо деякі науковці (особливо російські) пропонують повернутися до робіт Л. Виготського, К. Юнга з метою переосмислення шляхів розвитку психології, то для українського дослідника вкрай важливо проаналізувати твори вітчизняних мислителів, що жили і діяли наприкінці ХІХ – початку ХХ століття, тобто саме тоді, як вважається, відбулося становлення сучасної, емпіричної психології. Найбільш характерним для українського наукового простору того історичного періоду було відсутність професіональних психологів, спеціалістів, які б цілеспрямовано займалися розробкою проблем, що турбували б світову психологічну спільноту. По-перше, це пояснювалося відсутністю достатньої конституалізації психології як науки взагалі. А по друге, Україна, що була роздерта між двома імперіями, не мала можливості мати власну національну наукову базу. Окремими питаннями психології, відображенням душевного життя людей в значній степені займалися українські письменники, публіцисти, філософи, мислителі – всі передові люди того часу, особливе місце серед яких займають постаті М.П. Драгоманова і І.Я. Франка. Вони не були професійними психологами, однак ними аналізувалися та осмислювалися всі тогочасні новітні ідеї і досягнення наукової думки щодо розв’язування проблем внутрішнього світу людського індивіда. Це знаходило відображення в їх роботах, які уявляли собою не тільки своєрідну інтерпретацію і еволюцію існуючих психологічних теорій, а й містили свої шляхи і способи пізнання психології людини. Дослідженню творчої спадщини М.П. Драгоманова і І.Я. Франка присвячено багато монографій і розвідок як сучасних вчених, так і науковців минулого. Основним змістом аналізу робіт Драгоманова була його політична, публіцистична та історична діяльність. Першими дослідниками його літературно-публіцистичної діяльності стали його сучасники, більш молодші товариші та однодумці письменника: Б.О. Кістяківський, М.І. Павлик, І.Я. Франко. За радянських часів значний вклад в осмислення спадщини Драгоманова внесли М.П. Возняк, С.В. Глушко, Г.К. Житецький, Р.П. Іванова, В.Л. Лукеренко, В.О. Міяковський, В.Г. Сарбей, В.Г. Сокуренко. В сучасній Україні відомими є роботи Т.Г. Андрусяка, В.А. Довгича, А.М. Катренка, А.М. Круглашова, О.Ф. Скакуна, П.М. Федченка. І.Я. Франко, на відміну від М.П. Драгоманова, відомий також значними напрацюваннями в області художньої літератури, що до досліджень творчості Франка як суспільно-політичного діяча додало значну кількість робіт літературознавчого та мистецтвознавчого змісту. Ще за життя Франка його праці були піддані аналізу та оцінці з боку сучасників (М. Мочульський, М. Коцюбинський, А. Крушельницький, М. Євшан, С. Єфремов, С. Петлюра та ін.). За радянських часів Франкова художня проза і поезія висвітлювалась в публікаціях О. Білецького, О. Бойко, Б. Бунчука, П. Волинського, І. Денисюка, М. Зерова, Є. Кирилюка, Р. Кирчіва, Ю. Кобилецького, І. Ковалика, Л. Міщенко, О. Мороза, А. Музички, М. Рильського, Г. Сидоренко, А. Скоця, М.Сулими, П. Филиповича, З. Франко, С. Шаховського, Я. Яреми. За незалежну Україну творчість Франка стала об’єктом ґрунтовних різноаспектних студій (праці Л. Бондар, Р. Голода, З. Гузара, Т. Гундорової, Б. Кир’янчука, М. Легкого, Т. Пастуха, Б. Тихолоза, М. Ткачука та інших). Проблеми художнього психологізму, що стали предметом аналізу в дисертації, досліджували на матеріалі прози чи окремого твору Франка З. Гузар, Ж.Букетова, І.Папуша, М. Ткачук, А. Журбенко, Б. Кир’янчук, Т. Митрик, І. Приходько, О. Хрущ та інші. Однак, при всій різноманітності аналізу творів наших славетних письменників минулого, недостатня увага приділялась загальному аналізу їх робот з точки зору психологічної науки. Автори, висвітлюючи окремі аспекти внутрішнього світу людини, що мали місце в різних творах письменників, практично не приділяли уваги оцінці їх спадщини з точки зору методологічної основи для майбутніх досліджень психології. Тому метою даної роботи є вивчення й аналіз творів М.П. Драгоманова і І.Я. Франка з точки зору психологічної науки, дослідження їх ідей, які б могли дати певний матеріал для осмислення шляхів розвитку психології. Об’єктом дослідження при цьому виступають всі твори М.П. Драгоманова і І.Я. Франка, що написані ними в період свого становлення та наукової діяльності. Предметом дослідження – психологічні ідеї даних авторів в усіх їх різноманітності та зв’язку. На досягнення мети дослідження спрямовані наступні завдання: – виявити методологічні основи, на яких базується психологічний світогляд М.П. Драгоманова і І.Я. Франка; – проаналізувати ідеї даних авторів стосовно педагогічної психології, виховання і формування особистості; – узагальнити підхід письменників до проблем психології мас, етнопсихології, психології народів. Методи дослідження. Універсальний характер творчості М.П. Драгоманова і І.Я. Франка вимагає різноманітних дослідницьких підходів, допоміжних методик аналізу і інтерпретації тексту їх творів. Тому в дослідженні використовується широкий спектр методологічних тактик, зокрема системний, порівняльно- та культурно-історичний, біографічний, типологічний, психологічний методи. Загальні висновки Творчість М.П. Драгоманова і І.Я. Франко повертає нас до часу зародження психологічної науки, коли вирішувалося питання, яким повинен бути предмет психології. Основний акцент в той час був зроблений на позитивістський, матеріалістичний напрям, котрий залишав багато неясного в численних питаннях духовного світу людини. Драгоманов і Франко як інтелектуальні продукти своєї епохи в цілому підтримували той підхід, однак в процесі своєї творчості і суспільно-політичної діяльності вони по-новому розпочали осмислювали можливості і завдання „науки про душу”. Людина, за їхніми уявлення, створіння набагато складніше, ніж комплекс психофізіологічних реакцій, а такий феномен як душа людини, дух нації неможливо піддати ніякому емпіричному дослідженню. В працях Драгоманова і Франко значне місце приділяється таким поняттям як душа, дух, духовність – всьому тому, що не складає предмет сучасної психології, однак являється основополагаючими елементами або суттю існування людини, основою її внутрішнього світу. І Драгоманов, і Франко добре розуміли потаємні думки і мотиви поведінки людського індивіда, вони знали всю тяжкість протиріч між духовним і матеріальним. Педагогічна діяльність Драгоманова і Франка надала для них величезний матеріал щодо можливостей психіки, пізнавальних можливостей людини. Наші видатні співвітчизники зробили не прямий, а опосередкований внесок в психологічну науку. Вони не писали психологічних трактатів, не захищали дисертацій з психологічної тематики, однак в своїх роботах (і особливо в працях Франка) неодноразово піднімали психологічні проблеми, ставили питання щодо необхідності вдосконалення наук про внутрішній світ людини, використання психологічних знань для покращення умов існування людини і суспільства в цілому, підвищення духовності. Найбільша увага до внутрішнього світу особи і спроб його осягнення приділяється в творчості І. Франка. В багатогранній спадщині письменника значне місце посідають психологічні ідеї, які були тісно пов'язані з його різнобічною діяльністю і являли собою невід'ємну частину його наукового світогляду, літературознавчих і педагогічних поглядів. Франко як мислитель, учений і митець виявив досить велику обізнаність у багатьох питаннях філософсько-психологічного характеру, загальної психології та особливо психології художньої творчості. Він ґрунтовно вивчав новітні течії в психології, критично їх переосмислював, вирішуючи ті чи інші психологічні питання. Відхід Франко у своєму пізньому етапі творчості від матеріалістичних основ, свідчить про те, що він скоріш, ніж хто, відчув, що „позитивне” вивчення внутрішнього світу людини не може мати достатньої перспективи. Можливо, осягнення такого складного психологічного феномену як свідомість людини повинно мати принципово новий підхід, що стане революційним в історії психології. Сьогодні, на початку ХХІ ст., коли психологічна наука відкрито заявляє про кризу в пізнанні духовної сфери, ми зіштовхуються з тими же проблемами, що стояли у кінці ХІХ – на початку ХХ ст., і які приводять нас до необхідності відшукувати відповіді на питання в ідеалістичних принципах і підходах. Ідеї, які були закладені в працях Драгоманова і Франко, змушують нас повернути увагу на ірраціональні поняття і феномени духовного життя суспільства і індивіда, прагнути до відшукування нових шляхів їх осягнення. Творчість і духовність – поняття, які в наш час становляться все більш актуальними – можуть бути пізнані тільки за умов принципово нового наукового підходу. Однак, на цей час, на жаль, людство ще не виробило ані достатніх духовних основ, ані нових наукових психологічних теорій, які б влаштовували і матеріалістів, і ідеалістів. Драгоманів і Франко тільки торкнулися цієї проблематики, вони були, можливо, найпершими вітчизняними мислителями, що пропонували поєднати наукові, „позитивні” підходи до вивчення внутрішнього світу людини і ірраціональні науково-методологічні підходи при цьому. >>>>
Дивитись наступні >>>
Cгенерировано за 0.004130 секунд
|
Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів! На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету.
Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.
|
|