Солдатські крениці

 У нас Ви маєте можливість замовити матеріал за темою «Солдатські крениці», або знайти вже готові матеріали, які містять певну інформацію за даним запитом

• Українська пісня – злет душі людської
  
  Вступ I. Біля джерел народної пісенності ІІ. Календарно-обрядова пісня є найстаровиннішою верстою української пісенності а) “Щедрий вечір, добрий вечір” (колядки, щедрівки) б) “Благослови, мати, весну закликати” (веснянки, гагілки) в) “Ой на Івана, на Купала” ІІІ. Родинно-обрядові пісні а) “Друженьки, співайте, косу розплітайте” (весільні) б) “Нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дітяточком малим...” (колискові пісні) в) Голосіння IV. Історичні пісні та думи а) Історичні пісні б) Думи V. Соціально-побутові пісні а) “Боронив я свою Україну” (козацькі, рекрутські та солдатські пісні) б) Чумацькі пісні VI. Родинно-побутові пісні а) “Цілуй, цілуй, цілуй її, - знов молодість не буде!” (пісні про кохання) б) “Заспіваємо пісню веселеньку” (жартівліві та сатирічні пісні) VII. Пісні релігійні VIII. Українська пісня в еміграції ї а) Українська пісня на Кубані б) Пісенна культура українців Канади IХ. Висновок >>>>
• Військо часів Центральної Ради
  
  Вступ 3 1. УКРАЇНСЬКІ ВІЙСЬКОВІ ФОРМУВАННЯ, ЩО СТВОРЕНІ ЗА ЧАСІВ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ ПЕРІОДУ ЛЮТИЙ – ГРУДЕНЬ 1917 РОКУ 4 1.1. Перший Український полк ім. Богдана Хмельницького 5 1.2. Перший Український Корпус 6 1.3. Другій Січовий Запорозький Корпус 7 2. ВІЙСЬКО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЧАСІВ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ (СІЧЕНЬ – КВІТЕНЬ 1918 РОКУ) 9 2.1. Гайдамацький Кіш Слобідської України 9 2.2. Помічний Курінь Студентів Січових Стрільців 10 2.3. Галицький Курінь Січових Стрільців 10 2.4. Курені Вільного Козацтва 11 2.5. Полк ім. кошового К.Гордієнка 11 2.6. Запорозький корпус 11 2.7. Інші військові формування УНР 12 2.8. Вільне Козацтво 13 3. ПРИЧИНИ ВОЄННИХ НЕВДАЧ УКРАЇНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ 14 Висновки 15 Література 16 Вступ Центральна Рада як суб’єкт політики проіснувала трохи більше, ніж рік: з березня 1917 р. по квітень 1918 р. Вона започаткувала собою втілення віковічних прагнень українців до отримання волі і незалежності. Революційні події того часу сколихнули усе населення України, не залишили байдужим до перетворень в державі жодної людини. Розпочавши свою діяльність із нечисленної групи відомих діячів українського національно-визвольного руху, Центральна Рада з часом перетворилася на справжній керівний осередок національно-демократичної революції, своєрідний український парламент. Її діяльність можна умовно розділити на два основних етапи: в складі Російської держави і під час існування незалежної держави – УНР. Відповідно до цих проміжків часу в даній роботі й буде розглянуте питання зародження та розвитку збройних сил України тих бурхливих часів. Основний акцент в роботі буде зроблений на висвітленні та наданні характеристики військовим формуванням, які існували в той час, виникли за ініціативою або за підтримки першого українського державного органу – Центральної Ради. Висновки Центральна Рада приділяла недостатню увагу питанням формування та зміцнення власних збройних сил. Непослідовність її політики та нерішучість призвели до гальмування процесів утворення національного війська. Особливо це виявилося в період двовладдя, яке існувало за часів Тимчасового Уряду. Вже за часів незалежності України як Української Народної Республіки, керівники Центральної Ради відчули помилковість та недалекоглядність своїх дій стосовно воєнного питання, але вже щось кардинально робити було запізно: після поразки у першій війні з Росією більшість території опинилася поза межами юрисдикції Центральної Ради. Діючи в складній соціально-економічній та військово-політичній обстановці, Центральна Рада, Генеральний Секретаріат військових справ новостворену державність намагались підкріпити необхідними законами, в тому числі і такими, що формували правову основу діяльності народної армії на основі міліції. В результаті різних помилок керівництва країни, ігнорування прагнень патріотично налаштованих політиків і військовиків про необхідність регулярної національної армії боєздатність 400-тисячного українського війська була істотно підірвана, а солдатські маси деморалізовані. >>>>