Меню

Реклама

TOP реферати

Від партнерів

Цікаве

загрузка...

Тема: «Моделі самозбереження та цінності здоров’я сучасної української молоді» (ID:33465)
| Размер: 186 кб. | Объем: 97 стр. | Стоимость: бесплатно | Добавлена: 28.03.2010 | Код продавца: 0 |
Содержание Вступ 4
РОЗДІЛ І
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗДОРОВ'Я 11
1.1. Здоров'я і здоровий образ життя: поняття, складові, проблеми виміру. 11
1.2. Соціологічний портрет сучасної української молоді та її здоров’я. 27
Висновки до 1-го розділу 33
РОЗДІЛ ІІ
МОДЕЛІ САМОЗБЕРІГАЮЧОЇ ПОВЕДІНКИ ЯК ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ 34
2.1. Види та типи моделей самозберігаючої поведінки в дослідженнях сучасних соціологів. 34
2.2. Фактори, що впливають на самозберігаючу поведінку. 42
Висновки до 2-го розділу. 50
РОЗДІЛ ІІІ
ДОСЛІДЖЕННЯ МОДЕЛЕЙ САМОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЦІННОСТЕЙ ЗДОРОВ'Я СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ 52
3.1. Теоретичні основи дослідження 52
3.2. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження. 60
Висновки до 3-го розділу 65
Загальні висновки 68
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 73
ДОДАТКИ 77


Р Е Ф Е Р А Т
В даній роботі на прикладі молодіжного середовища розглянуті такі аспекти в області охорони здоров’я як здійснення самозберігаючої поведінки окремими індивідами. Дослідження було спрямовано на апробацію чотирьохвидової моделі поведінки молодих людей в сфері здоров’я, відповідно до якої реалізується захист та підтримання функціонального стану організму, психічне, душевне та фізичне здоров’я. В роботі використані матеріали досліджень російських і українських соціологів, результати статистичних, демографічних та соціологічних проектів та розробок.
В ході проведення дослідження вивчено та узагальнено розуміння здоров’я як соціальної цінності, виявлено ставлення молоді до його збереження, їх відношення в цьому аспекті до себе, до оточуючих людей, до суспільства в цілому.
В ході проведеного дослідження встановлена типологізація самозберігаючої поведінки в групі респондентів з числа працівників Дніпропетровського відділення ООО “Комерційного банку "Дельта"”, що надало змогу визначити степінь розповсюдження шкідливих звичок у молодіжному середовищі, їх вплив на загальний стан та працездатність індивіда.
В ході емпіричного дослідження був застосований як основний метод анкетування, що дозволило виявити відношення молоді до свого здоров’я, ставлення до активного образу життя, ранжувати цінності молоді в цій сфері. За допомогою цього методу стало можливим визначення ставлення молоді до перспектив розв’язання цих проблем в масштабі усього соціуму, висловити свої пропозиції до покращення та вдосконалення молодіжної політики в сфері здоров’я.

Вступ
Актуальність теми. Аналіз кількісних та якісних характеристик населення за останнє десятиріччя свідчить про те, що Україна перебуває у стані глибокої демографічної кризи, яка характеризується депопуляцією, старінням населення та зменшенням середньої тривалості життя. Особливе занепокоєння викликає стан здоров’я нації в цілому, що має стратегічне значення для забезпечення сталого розвитку суспільства. Показники здоров’я населення України сьогодні настільки погіршилися, наблизившись до критичних, що їх можна оцінити як загрозу національній безпеці. Смерть від нещасних випадків, отруєнь, травм займає перше місце в структурі причин смертності українців. У результаті неприйняття заходів для збереження демографічного потенціалу Україна ще більш відстає від розвинутих держав світу. Тривалість життя населення України наближається до аналогічного показника в країнах Південної Америки (67 і 73 роки) [27, с. 45].
Найбільш страждає від кризових явищ найуразливіша частина соціуму – діти і молодь. За даними управління охорони здоров’я, більше 60% дітей, які у 2007 році вступили до школи, мають ті чи інші порушення соматичного та психічного характеру. У віковій структурі найбільший рівень захворюваності відмічається у дітей віком від 7 до 14 років. Цілком зрозуміло, що в подальшому ця категорія дорослішає і ці негативні показники переносяться на більш дорослих індивідів – студентів та працюючу молодь. У структурі захворюваності дітей віком від 0 до 14 років перше місце займають хвороби органів дихання (62,19%), на другому місці – інфекційні та паразитарні хвороби (5,9%) і хвороби шкіри та підшкірної клітковини (5,6%), третє місце посідають хвороби органів травлення (4,1%). Показники захворюваності підлітків 15-18-літніх показують незначне зниження. У структурі захворюваності підлітків цієї вікової групи перше місце належить хворобам органів дихання (46,2%), на другому місці хвороби шкіри та підшкірної клітковини (7,5%;), на третьому – травми та отруєння (6,4%) [26, с. 9].
Щодо сільської молоді, то на жаль, вона також не може похвалитися добрим здоров'ям та його сприятливими тенденціями – за останні десять років поширеність хвороб лише серед сільських підлітків (15-17 р.) зросла майже на третину (31,8%). Кількість звертань підлітків сільської місцевості до медичних закладів із приводу всіх захворювань становить щорічно близька 12 тис. у розрахунку на кожні 10 тис. підлітків. Загалом як первинна, так і загальна захворюваність підліткового населення сіл нижча, ніж у містах. Це значною мірою обумовлено меншою кількістю звертань і неповним виявленням патології на селі, що пов'язано з недостатньою чисельністю та укомплектованістю сільських амбулаторно-поліклінічних закладів “вузькими” спеціалістами, підлітковими терапевтами тощо. Як свідчать результати вибіркових соціально-демографічних обстежень, які проводить Держкомстат України, основна маса (81%) сільської молоді не має можливості отримати відповідне медичне обслуговування за місцем проживання. При цьому науковці Інституту охорони здоров'я дітей і підлітків АМН України стверджують, що останнім часом стан здоров'я підлітків у сільській місцевості гірший, ніж у міських поселеннях. На фоні певного зниження захворюваності й поширеності хвороб інфекційної та паразитарної патології, хвороб ока та його придаткового апарату, ендокринної системи, значно зростає захворюваність і поширеність новоутворень, розладів психіки та поведінки, хвороб органів травлення. Зростає також поширеність хвороб кістково-м'язової системи та сполучної тканини, систем кровообігу, частота вперше виявлених вад розвитку [26, с. 10].
Епідемічна ситуація щодо поширення в Україні ВІЛ/СНІД в останні роки ускладнилася. З офіційно встановленим діагнозом ”ВІЛ-інфекція” налічується 2879 дітей. Майже всі вони інфіковані своїми матерями, які найчастіше мають молодіжний вік. Найбільша кількість ВІЛ-інфікованих дітей спостерігається у Донецькій, Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській областях та Автономній республіці Крим. Слід відзначити, що насправді становище щодо захворювань ВІЛ/СНІД незрівнянно гірше, ніж його представляють дані офіційної статистики. В Україні за оцінками національних і міжнародних (ЮНЕЙДС, ВООЗ) експертів, кількість ВІЛ-інфікованих громадян визначається у межах 370-530 тис. чол., тобто не менше як 1 % дорослого населення. Щодо хвороб, які передаються статевим шляхом, то слід констатувати, що протягом останніх років відбувається певне зниження захворюваності на сифіліс, гонорею тощо. Вирівнюється також співвідношення між хлопчиками та дівчатами, хворими на сифіліс. Але загалом захворюваність підлітків хворобами, що передаються статевим шляхом є досить високою. Потребує особливої уваги захворювання підлітків на туберкульоз – протягом останніх 10 років в Україні спостерігається неухильне зростання захворюваності на туберкульоз цієї вікової групи.
Виходячи із важливості здоров’я в житті суспільства, різні аспекти здоров’я та його збереження знаходились і знаходяться під прискіпливою увагою науковців. В закордонній практиці дослідження здоров’я відомими є роботи К. Купера (значення оздоровчої практики в діяльності людини), К. Ніші (здоровий образ життя), З. Вендровська (медико-соціальні аспекти діяльності професійних груп), З. Пулкінен (вплив екологічних факторів на здоров’я людини), Р. Банністер (здоров’я в системі інформаційних технологій), С. Дж. Маттіус (методологічні питання здоров’я).
Теоретичну базу вітчизняних досліджень цього явища було закладено в рамках колишнього СРСР, коли фундаментального значення набули роботи радянських вчених: Г.Л. Апанасенко, М.М. Амосова, Л. С. Виготського, П. Ф. Лесгафта, М.О. Семашко.
Значного розвитку аспекти збереження здоров’я набули в працях сучасних російських дослідників: теоретико-методологічні питання, пов'язані з цією сферою (Л.Є. Анісімова, Д.Д. Венідіктов, П.П. Денісенко, О.В. Дмітрієва, Г.П. Макарова, В.Н. Кудрявцева, Ю.П. Лісіцин, В.Д. Ліщук, Л.А. Сабурова, А.В. Сахно, Ф.П. Смірнов, Б.Г. Юдін); дослідження економічних, юридичних, соціально-політичних проблем здоров'я в умовах ринкової економіки (І.Б. Назарова, Н.В. Сергєєв, С.Ю. Сидоріна, Л.П. Ципленкова, Р.Ю. Шульга), проблеми здоров'я окремих груп населення – інвалідів, підлітків, молоді, людей похилого віку (Н.Л. Антонова, І.В. Журавльова, О.В. Краснова, Т.З. Козлова, Л.А. Пономарьова, Д.Б. Раднаева, Л.С. Шилова); вивчення соціально-демографічних і соціально-психологічних особливостей окремих груп населення, так званих груп ризику – підлітків, молоді, що вживають наркотики, алкоголь, мають захворювання, що передаються статевим шляхом (І.В.Журавльова, Л.Ю. Іванова, В.В. Касаткіна, Н.Є. Русанова, О.В. Тюсова); дослідження самозберігаючої поведінки населення загалом та його окремих прошарків (Т.Б. Борискіна, І.В. Журавльова, А.В. Меренков, Л.С. Шилова). Значне місце займають дослідження факторів ризику, що обумовлюють стан здоров'я населення: Е.А. Фомін, Н.М. Федорова (самодермінаційна поведінка населення у сфері здоров'я, вплив на здоров'я стресогенних факторів, зокрема, безробіття, втрати постійного джерела доходу, психоемоційних станів, невдач у сімейному житті); І.Б. Назарова (взаємозв'язок стану здоров'я населення та різноманітних груп факторів: демографічних (стать, вік, національність, місце проживання), економічних (освіта, доход, зайнятість), соціальних та поведінкових (вживання алкоголю, паління, зайняття фізкультурою, контроль за вагою, конфесіальна приналежність).
В українській соціологічній науці останнім часом активно здійснюються спроби подолати суто медико-демографічний підхід до цієї проблеми, розробити нові концепції здоров'я, визначити і дослідити його складові та механізми формування. Можна назвати наступних сучасних українських вчених, які своїми наробками роблять певний внесок у вирішення проблеми здоров'я як у теоретичному, так і практичному плані: роботи А.П. Алексеєнко, В.П. Войтенко, І.В. Єршової-Бабенко, М.В. Кривоносова, І.С. Кратенка, В.Л. Кулініченко, А.П. Лантух, Л.П. Сущенко (теоретико-методологічні проблеми здоров'я); В.С. Бакірова, В.М. Ніколаєвського, О.Я. Бабака, М.І. Яблучанського (дослідження стану здоров'я населення, його соціальних детермінант); І.Е. Бекешкіної, Є.І. Головахи, О.А. Донченко, Н.В. Паніної, Л.М. Юр'євої (проблеми психічного здоров'я населення, вивчення його соціального самопочуття); Ю.І. Саєнко, Г.І. Мімандусової (дослідження здоров'я і соціального самопочуття населення, яке потерпіло в результаті Чорнобильської катастрофи).
Відсутність чіткої концепції здоров'я, призвела до значних розходжень як у його сучасної інтерпретації, так і у визначенні основних факторів впливу. Існує певна розсіяність напрямів дослідження здоров'я: від медико-соціального (найбільш розробленого) до соціологічного, який тільки починає формуватися. Наприклад, в період з 1994 по 2008 рік в Україні захищене близько 200 дисертацій в межах медичної науки з питань збереження здоров’я різними групами населення (О.Є. Абатуров, О.В. Артамонов, О.В. Арямнова, М.Г. Ахаладзе., А.Д. Барзилович, О.В. Бердник, М.П. Беро, О.К. Бондар, І.Б. Бутирська, Ю.В. Бушуєв, Н.В. Василенко, М.П. Вашкулат, Л.М. Величко, М.М. Вовкодав, Ю.О. Гайдаєв, Т.С. Грузєва, Ю.П. Дегтярьов , Т.І. Діордічук та ін.). В той же час не соціологічною наукою, а іншими галузями знань розглядалися питання здоров’я населення України та його особливостей в різних сферах діяльності людини: філософія – 5 дисертацій, педагогіка – 6, психологія – 9, право – 17, фізкультура і спорт – 8, державне управління – 19 дисертацій. Соціологічна наука за той же період представлена однією роботою.
Що стосується здоров'я молоді, то соціологічних робіт тут не дуже багато, хоча останнім часом їх кількість збільшилася. Насамперед треба назвати київських дослідників О.О. Яременко, О.М. Балакірєвої, О.В. Вакуленко, І.Л. Демченко, які провели серію соціологічних досліджень відносно самих різноманітних проблем, пов'язаних зі здоров'ям підлітків, молоді (формування здорового способу життя молоді; вживання у молодіжному середовищі тютюну, алкоголю, наркотиків; сексуальне та репродуктивне здоров'я молоді, підлітків; проблеми ВІЛ-інфікованих). Цікаві дані щодо здоров'я шкільної молоді отримали харківські учені О.В. Кабачна, Є.П. Копіна, В.М. Ніколаєвський, Л.Г. Сокурянська, І.І. Шеремет.
Сьогодні у науковому дискурсі відносно проблеми здоров'я загальноприйнятим є визнання способу життя як найважливішого чинника здоров'я. Це, безсумнівно, привертає увагу вчених – демографів, психологів, соціологів – саме до вивчення способу життя, як головного чинника, що характеризує життя людини в сучасному суспільстві, поведінки в сфері здоров'я. Разом з цим, слід констатувати, що найбільш розробленими сьогодні є прикладні аспекти дослідження здоров'я молоді, пов'язані з фізичною складовою здоров'я: фізичне здоров'я, проблеми ВІЧ-інфекції та СНІДу, наркоманії, алкоголізму. Мало розробленими залишаються теоретичні питання, пов'язані зі здоров'ям як соціальним феноменом, дослідженням факторів впливу, формуванням та розвитком поведінки в сфері здоров'я.
Тому метою мого дослідження є соціологічний аналіз моделей самозбереження та виявлення цінностей здоров’я сучасної української молоді.
Об’єктом даної роботи є моделі самозберігаючої поведінки молоді в умовах сучасного українського суспільства
Предметом роботи виступають особливості і чинники формування такої поведінки.
Для досягнення мети дослідження передбачено виконання наступних завдань:
– проаналізувати теоретико-методологічні напрацювання сучасних науковців стосовно теми і проблеми дослідження і на цій основі визначити сутнісні ознаки поведінкових моделей у сфері здоров'я;
– виявити особливості та типи самозберігаючої поведінки, які притаманні сучасній молоді;
– визначити чинники, які впливають на формування такої поведінки;
– дослідити ціннісні орієнтації молоді в сфері здоров’я;
– вивчити образ здоров’я, який склався в уявленнях молодих людей.
Методи дослідження. В роботі використовувались: історичний метод (при дослідженні генезису концепцій здоров'я та здорового образу життя), порівняльний (при виявленні сутності та специфічних особливостей теоретичних підходів до розгляду здоров'я, інтерпретації його сутності), системний (при обґрунтуванні концепції самозбереження та його залежності від самозберігаючої поведінки), а також моделювання (при визначенні факторів, що впливають на стан здоров'я та на форми самозберігаючої поведінки). Серед конкретно-соціологічних методів у рамках дослідження знайшли застосування: аналіз документальних джерел, анкетування.
Емпірична база дослідження. Для опитування застосовувалася репрезентативна вибірка, до якої ввійшли працівники Дніпропетровського відділення ООО “Комерційного банку "Дельта"”. Кількість опитаних: 100 осіб у віці від 22 до 35 років включно. Анкети оброблені на комп’ютері за допомогою програми SPSS.
Як інформаційна база використовувались також опубліковані дані досліджень здоров'я молоді, що були проведені зарубіжними та українськими вченими, зокрема дані Регіонального моніторингового докладу №7 – “Молодежь в меняющемся обществе. Проект МОNEE. ЦВЕ/СНГ/Балтія. – ЮНІСЕФ”, а також дані соціологічного дослідження “Соціальні проблеми шкільної молоді м. Харкова”, проведеного Східноукраїнським фондом соціальних досліджень і соціологічним факультетом Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Джерелом щодо медико-статистичних показників здоров'я молоді слугували офіційні дані Держкомстату та дані Центру медичної статистики Дніпропетровської області.
Структура роботи. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загального висновку, додатків та списку використаної літератури.

Загальні висновки
Інформація про історію пізнання людиною проблем власного здоров'я і способів його збереження дає конкретні уявлення про складний шлях, який пройшло людство, щоб зрозуміти взаємозв'язок компонентів духовного, психічного і фізичного в її оздоровленні. Науково-технічна революція докорінно змінила життя, його умови. Відповідно драматично змінилася й адаптація людини до реального життя. Вона перестала залежати від росту, фізичної сили і міцності кісток. Пристосування людини до дійсності в наш час залежить переважно від її ціннісних орієнтацій, що знаходить своє відображення в конкретних видах поведінки, впливає на самозбереження індивіда.
Молодь являється специфічною соціальною групою, на яку в сучасних умовах значного погіршення екологічного стану природного середовища, а також соціально-економічних реалій українського суспільства повинно бути прикута особлива увага всіх соціальних інститутів. Від здоров’я молодих людей, залежить майбутнє нації, її перспективи та демографічний розвиток. На наш погляд, отримані дані свідчать про проблемний стан здоров’я молоді, оскільки знайдені серйозні вади, які характеризують фізичний стан здоров’я, значна кількість молодих людей має проблеми з психоемоціональним станом і потребує соціально-психологічної та психіатричної допомоги, певні відхилення має духовний світ молоді, серйозні проблеми фіксуються у соціальній складовій здоров’я. Нездорове молоде покоління навряд чи зможе отримати повноцінну освіту, що відповідає світовим стандартам, професійну підготовку, яка дозволить їм ефективно працювати, включитися у суспільні відносини. Опинившись поза ринкових відноси, поза громадського життя, суспільства, воно поповнює ряди безробітних та девіантів.
Поведінка є однією з основних детермінант здоров’я, ступінь впливу якої значно перевищує вплив багатьох інших чинників. Вона разом з біологією людини, медичною допомогою та навколишнім середовищем відноситься до основних чинників, що визначають рівень здоров’я. Самозбереження молоді в значній степені залежить від її самозберігаючої поведінки. Класифікація моделей такої поведінки дозволяє констатувати наявність двох їх великих груп: позитивної і негативної. Однак в ході дослідження було випробувано дієвість підходу, відповідно якого більш доцільним є розгляд самозберігаючої поведінки у площині чотирьох моделей: досягаючої, адаптивної, регресивної та руйнівної. Причому, тільки першу з них можна вважати такою, що дійсно позитивно впливає на стан здоров’я, самопочуття молодої людини. Решта градацій відображає поступове зниження активності видів поведінки в збереженні здоров’я, почуття відповідальності за підтримання організму в нормальному стані.
Чотирьохвидова модель самозберігаючої поведінки дозволяє виявити в діяльності людей такі компоненти як свідоме ставлення до цінностей здоров’я, відношення до себе та інших людей з приводу здоров’я, усвідомлення руйнівної дії шкідливих звичок, наявність сформованих наукових понять стосовно законів і правил його збереження. В основі поведінки, напрямленої на здоров’я, лежать різні інколи взаємовиключаємі мотиви. Кореляції між діями, позитивними для здоров’я, бувають незначні, тоді як негативні для здоров’я поведінкові акти (куріння, вживання алкоголю, наркотиків) є взаємопов’язаними. При цьому відсутній легко ідентифікований позитивний орієнтир на здоров’я, котрий міг би стати основою для поведінкових актів, які спрямовані на підтримку здоров’я та уникнення ризиків. Відсутність такої орієнтації пояснюється тим, що більшість видів поведінки, важливих по впливу на здоров’я, викликані мотивами, котрі не пов’язані з здоров’ям, та поведінка в сфері здоров’я частіше пов’язана з результатом щоденної дії, не потребуючої свідомої мотивації.
Результати опитування показують, що, незважаючи на поширений погляд стосовно безвідповідальності молоді щодо самозбереження, в цілому можна сказати, що молоді люди піклуються про своє здоров’я. Близько 90 респондентів, що були опитані за програмою даного дослідження, підтвердили високій статус у своїй свідомості здоров’я як соціальної цінності, здійснюють у різних формах поведінкові акти, спрямовані на його підтримання та відновлення. У зв’язку з переносом відповідальності з держави на індивідів проявилась адаптивна модель поведінки особливо у молоді, тому що саме молодь знаходиться у такому періоді який потребує визначення в цьому житті. І тому культура відношення до здоров’я буде постійно змінюватися, наприклад, у молодих людей досягаючого типу: можливі більші затрати на підтримку здоров’я, правильне та якісне харчування, заняття спортом, повноцінний відпочинок, так як саме здоров’я буде розглядатися в якості необхідного ресурсу в здійснені вертикальної мобільності з однієї сторони, а з іншої – максимально реального втілення існуючого потенціалу, якщо відсутня соціальна підтримку, а амбіції дуже високі. Для інших, які не мають матеріальних та психологічних ресурсів, характерна регресивна руйнуюча поведінка в сфері здоров’я. Адаптивна модель самозбереження являється основною формою поведінки сучасної молоді в області здоров’я. Вона не вимагає з їхнього боку значних зусиль, припускає задовольнятися реальним її станом. Зростання руйнівного впливу неблагоприємних екологічних чинників спонукає молодих людей до фаталістичного, потурального відношення до збереження власного здоров’я. В його основі лежить розуміння того, що які б зусилля не прикладала людини, її результати нівелюються природо негативними факторами.
Основними бар’єрами в формуванні самозберігаючої поведінки у молоді є – недостатній рівень потреби в здоров’ї, матеріальний бар’єр, відсутність звички піклуватися про своє здоров'я, хибні уявлення про здоров’я, тому, що частіше за все вони сформовані на основі ненаукових джерел. Парадоксально виглядає елемент поведінки молоді, відповідно до якого, молодь, розуміючи пагубність шкідливих звичок, продовжує активну практику впровадження їх у своє життя, масово вживає алкогольні та тютюнові вироби, пробує наркотичні речовини. Тільки 10% молоді можна вважати такими, що принципово відстоюють позицію здорового образу життя, недопущення набуття шкідливих звичок.
Таким чином, поведінкові фактори можуть бути як сприятливі, так і шкідливі для здоров’я, що залежить від вибору способу життя конкретною особою. При цьому слід враховувати, що протягом життя людина змінює моделі своєї поведінки під тиском суспільства, сім’ї, друзів, комерційної реклами тощо. Отже, для того щоб вплинути на поведінку людини, а особливо молодої, змусити її зробити вибір щодо самозберігаючої моделі поведінки, найліпше конструктивно-досягаючої або конструктивно-адаптивної, необхідні зусилля з боку як самої людини, так і її найближчого оточення та суспільства в цілому.
З урахування важливості способу життя, поведінки у сфері здоров'я, як найважливіших детермінант здоров’я не викликає сумніву необхідність створення відповідної законодавчої бази, реформування інформаційного простору молоді щодо здоров'я (на данний момент вся інформація спрямована на інформування про небезпечність ВІЛ/СНІДу та зміни статевої поведінки молоді), створення навчальних курсів всіх рівнів (починаючи з дитячих дошкільних закладів) щодо наученню здоровому способу життя, формуванню потреби у здоров'ї ще з дитинства. На наш погляд, значну роль у цьому могла би відіграти система засобів масової комунікації, що за допомогою цілеспрямованих циклів молодіжних передач, могли б створити певні уявлення щодо здоров'я, причому у єдності його фізичної, психічної, соціальної складових, показати напрями його збереження. Всі наведені заходи, на наш погляд, могли б вплинути на конкретну поведінку молоді у сфері здоров'я, сприяти їй у виборі, формуванні та шляхів здійснення правильної моделі поведінки.
Молоде покоління в більшості своїй опинилося без надійних соціальних орієнтирів. Руйнування традиційних форм соціалізації, заснованої на соціальній зумовленості життєвого шляху, з одного боку, підвищило особисту відповідальність молодих людей за свою долю та здоров’я, поставивши їх перед необхідністю вибору, з іншого – виявило неготовність більшості з них включитися в нові суспільні відносини. Вибір життєвого шляху став визначатися не здібностями і інтересами молодої людини, а конкретними обставинами. У недалекому минулому достатньо стійкі норми, регулюючі людські потреби і інтереси у сфері соціально-трудових відносин, надійно перешкоджали розвитку індивідуалізму і встановлювали строгі межі тому, чого законно могла добитися молода людина, стійкість суспільства забезпечувалася загальними цілями, що розділяються більшістю населення. Сучасна ж ситуація так само носить подвійний процес: з одного боку, розширюється приватний сектор і посилюється індивідуалізація, з іншою, підривається система соціального контролю, що породжує відчуття безконтрольності, вседозволеності, нестабільності. Такі процесі відображаються в свідомості окремих людей, трансформуються в нові поняття та цінності, які ми могли можливість спостерігати в ході дослідження на прикладі відношення до власного здоров’я.
Таке положення, що характеризується знеціненням норм, свідчить про відчуження молоді від праці і ближнього соціального оточення, сприяє відтворенню соціальної нестабільності. Причому, аномалія буденного життя виявляється головним чином у втраті молодими людьми відчуття зв'язку з суспільством, сприяючи зростанню поведінки, що відхиляється і саморуйнується, в їх середовищі. Молодь повинна бути найбільш здоровою фізично частиною населення, життєвою силою суспільства, згустком енергії, нерозбещених інтелектуальних і фізичних сил, що вимагають виходу. За рахунок цих сил життя суспільства може і повинно бути наповнюватися новою, конструктивною динамікою.
Литература СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Балакірєва О., Галустян Ю., Левін Р., Артюх О., Бондар Т. Здоров'я та поведінкові орієнтації української молоді: соціологічний вимір: За результатами національного соціологічного опитування підлітків та молоді 10-22 років / Український ін-т соціальних досліджень; Українсько-канадський проект "Молодь за здоров'я-2". – К., Український ін-т соц. досліджень, 2005. – 256с.)
2. Бачинський Г.А. Социэкология: теоретические и практические аспекты. – К., Наукова думка, 1991. – 285с.
3. Бірюкова І. В., Бородай С. М., Катоній О. М., Кириленко М. І., Мінакова М. В. Профілактика ВІЛ/СНІДу, наркоманії, алкоголізму серед учнів і студентів. – К., Ніка-Центр, 2005. – 264с.
4. Большая Советская энциклопедия. – М., Т. «З». – С. 133.
5. Брехман И.И. Философско-методологические аспекты проблемы здоровья человека. // Вопросы филоофии. 1982. – №2. – С. 52-55.
6. Быков С.В. Образование и здоровье. // Социс 2000. – №1. – С.125.
7. Венидиктов Д.Д. Общественное здоровье: пути оценки и прогнози-рования. – М., Наука,1987. – 137 с.
8. Волков В.В., Корнійчук В.П., Корнійчук Л.П., Хом'як К.Д. Система збереження та зміцнення здоров'я нації. – К., МП Леся, 2007. – 120с.
9. Гаврильчук А. Здоровый образ жизни, его принципы и составляющие. // Основы безопасности жизни. – М. 2000. – №5. – С. 35-36.
10. Головаха Е.І., Панина Н.В. Загальна характеристика та динаміка соціального самопочуття населення України // Українське суспільство на порозі третього тисячоліття. / Під ред. М.О.Шульги . – К.: Ін-т соціології НАН України, 1999. – С.410-423.
11. Городяненко В.Г, Демичева А.В, Ходус О.В., Швидка Л.І. Суспільствознавство: Людина. Суспільство. Світ: Навч. посібник. – Д., Видавництво Дніпропетровського ун-ту, 2004. – 556с.
12. Энциклопедический словарь Ф.А.Брокгауза и И.А.Ефрона / И.Е. Арясов (ред.-сост.). – М., Вече, 2006. – 638с.
13. Журавлева И.В. Поведенческий фактор и здоровье населения // Здоровье человека в условиях НТР. Методологические аспекты. Новосибирск: Наука, 1989. – С. 72.
14. Журавлева И.В. Самосохранительное поведение подростков и заболевания передающиеся половым путем. // Социс. – 2000. – №5.– С. 45-54.
15. Зараковский Г.М., Степанова Г.Б., Авдеева Н.Н. Социально-психологические последствия глобальных изменений природной среды // Человек . – 1995. – № 3.- С. 97-104.
16. Заславская Т.И. Поведение массовых общественных групп как фактор трансформационного процесса. // Мониторинг общественного мнения: экономические и социальные перемены. ВЦОМ, МВШСЭН, АНХ при правительстве РФ, 2000. – №6. – С. 13-18
17. Здоров’я нації – визначальна ознака сталого розвитку суспільства //http // provisor. Kharkov. Ua / archive / 2003 / att.
18. Золотарьова Е. “Молодь за здоровий спосіб життя”: соціальна служба для молоді. // Освіта України. –2000. – №25, 21 червня. – С.1.
19. Козубовська І.В., Мигович І.І. Енциклопедичний словник. – Ужгород : Мистецька лінія, 2001. – 152с.
20. Костенко Н.В, Іванов В.Ф. Досвід контент-аналізу. – К., Центр вільної преси, 2003. – 200с.
21. Максимова Н.Ю. Безпека життєдіяльності: Соціально-психологічні аспекти алкоголізму та наркоманії. – К., Либідь, 2006. – 237с.
22. Молодёжь и наркотики (социология наркотизма) / Под ред. В. А. Соболева, И. П. Рущенко. – Харьков, Торсинг, 2000. – 432 с.
23. Мягких В.Б. Здоров’є молоді як глобальна соціальна проблема. // Світова цивілізація і міжнародні відносини. – 2002. – №2. – С. 130-131.
24. Мягких В.Б. Інтерпретація поняття “здоров’я” в рамках соціально-дослідницької парадигми. // Дніпропетр. ун-т: Вісник Соціологія. Філософія. – Дніпропетровськ, 2002. – Вип. 8 – С. 133-137.
25. Охорона здоров'я в Україні: Статистичний збірник / Державний комітет статистики України. – К., 2007. – 271с.
26. Паніна Н. Українське суспільство 1992-2006: соціологічний моніторинг / НАН України; Інститут соціології. – К.: Інститут соціології НАН України, 2006. – 93с.
27. Паніна Н.В., Головаха Є.І. Тенденції розвитку українського суспільства (1994-1998 рр.); Соціологічні показники: Таблиці, ілюстрації, коментар / НАН України; Інститут соціології. – К., 1999. – 151с.
28. Плахова Е.Н. Здоровье в контексте качества жизни населения. // Методологія: теорія та практика соціального аналізу сучасного суспільства. – Х. 2002. – С. 426-428.
29. Сайт Державного комітету статистики України. – http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/age/
30. Саєнко Ю.А. Енергетика соціуму: соціальне здоров’я та моделі виживання. // Проблеми розвитку соціальної теорії. – К., 2001. – С. 68
31. Смола Л. Покоління прагматиків. Сучасна молодь орієнтована на швидкий успіх та високу зарплату // День. – №149. – 6 вересня 2007.
32. Соболев В. А., Сердюк А. А. Наркомания как объект социологического анализа //Вісник Харківського державного університету. Серія «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи». – Харків, 2000. – № 492. – С. 167–172.
33. Сохранение здоровья детей и подростков – забота общества // http // likar. Info / proti / artide.
34. Социальные аспекты проблемы здоровья. / под. ред. Л.Г. Матроса.– Новосибирск: ВО “Наука”, 1992. – 159с.
35. Социология в России / Под. Ред В.А.Ядова.- 2-е изд., перераб. и дополн. – М., Издател. Института социологии РАН, 1998 . – 696 с.
36. Соціокультурні ідентичності та практики. / під. ред. А. Ручки. – К., інститут соціології НАН України, 2002. – 315с.
37. Соціологія: Підручник / За ред. В.Г. Городяненка. – К., Видавничий центр "Академія", 2006. – 544 c.
38. Стоянова Л. Социальное здоровье как жизненный ресурс украинского общества // www.sociology.kharkov.ua/docs/chten_01/stoyanova.doc
39. Сурмин Ю.П., Туленков Н.В. Методология и методы социологических исследований. – К., МАУП, 2000. – 304 с.
40. Сущенко Л.П. Соціальні технології культивування здорового способу життя людини. / Запоріз. Держ. ун-т. – Запоріжжя, 1999. – 308 с.
41. Тронь Г.О., Швидка Л.І. Моделі поведінки молоді у сфері здоров’я в умовах промислового міста. – Дніпропетровськ, 2003. – 84с.
42. Українська національна ідея: здоров'я нації: Матеріали наук.-практ. конференції / М. Зимомря (наук.ред.) – Л., Українські технології, 2004. – 146с.
43. Фомин Э.А., Федорова Н.М. Стратегии в отношении здоровья // Социс, 1999. – № 11. – С. 35-40.
44. Формування здорового способу життя молоді: проблеми та перспективи. / О. Яременко, О. Вакуленко, О. Болакірєва та ін. – К., Укр. інст. соц. досл., 2000. – 207 с.
45. Формування здорового способу життя: Навч. посіб. для слухачів курсів підвищення кваліфікації, державних службовців. / О. Яременко, О. Вакуленко, Л. Жаліло, М. Комарова та ін. – К., Укр. інст. соц. досл., 2000. – 232 с.
46. Швидка Л.І.Теоретична інтерпретація моделей поведінки в сфері здоров’я // Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ, ВЦ ДнНГУ, 2005. – 252 с.
47. Шилова Л.С. Трансформация самосохранительного поведения. // Социс. – 1999. – №5. – С. 84.
48. Шувалова В.С. Шиняева О. В. Здоровье учащихся и образовательная среда. // Социс. – 2000. – №5. – С. 75-80.
49. Щвець В.Я., Приходченко А.А. Екологічні проблеми м. Дніпродзержинська. – Д., Виконавчий комітет Ради народних депутатів. – 2001.– 90 с.
50. Ядов В.А. Социологическое исследование: методология, программа, методы. — М., Добросвет, 2000. – 596с.




ДОДАТКИ
Додаток 1.

Скорочена програма
соціологічного дослідження моделей самозбереження та ставлення до цінностей здоров’я сучасної української молоді.

Актуальність дослідження моделей самозбереження та цінностей здоров’я молоді обумовлюється негативними демографічними процесами, що притаманні сучасному українському суспільству. Зменшення віку життя, зниження народжуваності, зростання захворюваності дітей та юнаків викликає занепокоєння стосовно майбутнього нації, збереження її генофонду. Сучасна молодь потребує прискіпливої уваги всього суспільства, турботи про її здоров’я. Крім того, в таких умовах зростає важливість самозбереження індивіда, що є притаманним для усіх живих істот і яке є основою, на якій базується існування організму.
Самозбереження – достатньо широке поняття, яке містить у собі не тільки свідомий, а й несвідомий компонент – інстинкти, сферу несвідомого. Стосовно дослідження самозбереження певних соціальних груп доцільно вести мову не про самозбереження в цілому, а про самозберігаючу поведінку, котра містить в собі тільки свідомий компонент регулювання людиною своєї діяльності. Оцінити самозберігаючу поведінку шляхом соціологічного опитування можна за допомогою аналізу суб’єктивного ставлення молодих людей: 1) до свого здоров’я; 2) до здоров’я оточуючих; 3) до факторів, які погіршують (покращують) здоров’я в суспільстві в цілому; 4) використання у повсякденному житті активних форм збереження здоров’я; 5) наявності шкідливих звичок; 6) наявність захворювань; 7) використання певних методів лікування, самолікування. Оцінюючи самозберігаючу поведінку, можна охарактеризувати модель самозбереження в цілому. З цією метою нами було проведене соціологічне дослідження.
Об’єктом дослідження виступають працівники Дніпропетровського відділення ООО “Комерційного банку "Дельта"” у віці від 22 до 35 років включно. Кількість опитаних: 100 осіб – 21 респондент чоловічої статі та 79 – жіночої.
Предмет дослідження – їх ціннісні орієнтації стосовно здоров’я та здорового образу життя.
Завдання дослідження:
– визначення ціннісних орієнтацій молодих людей у сфері здоров’я;
– виявлення їх ставлень до ведення здорового образу життя;
– ідентифікація на базі відповідей респондентів типів самозберігаючої поведінки;
– окреслення моделей самозберігаючої поведінки опитаних.
Враховуючи актуальність проблеми, головною метою дослідження ми визначили аналіз моделей самозберігаючої поведінки даної вікової категорії.
Інтерпретація основних понять.
1) Здоров'я – природний стан організму, що характеризується його врівноваженістю з навколишнім середовищем і відсутністю яких-небудь хворобливих змін. Здоров'я людини визначається комплексом біологічних (спадкових і надбаних) та соціальних чинників [4, с. 133].
2) Самозбереження – реакція організму людини на негативні чинники середовища, а також її свідомі дії щодо підтримання свого здоров’я в нормальному стані.
3) Самозберігаюча поведінка – система дій та відносин, які опосередковують здоров’я та продовження життя індивіда [46, 168].
4) Молодь – молоді люди у віці від 17 до 35 років. Як специфічній соціальній групі молоді притаманні потяг до нового, відсутність власного соціального досвіду, максималізм, відносно велика рухливість орієнтирів поведінки, неможливість досить часто відрізняти істину цінність від сурогату, скептицизм у сприйнятті побажань дорослих, критики з її боку та інше.
5) Моделі здоров’я – умовний образ здоров’я, що в символічній формі відтворює його основні риси, та на основі якого можна зробити ряд теоретичних припущень.
6) Цінності здоров’я молоді – переконання молодих людей щодо необхідності підтримувати та зберігати власне здоров’я.
При проведенні дослідження були сформовані наступні гіпотези.
1. Молодь усвідомлює негативний вплив поганої екології на своє здоров’я та через те в цілому вважає його незадовільним.
2. Молоді люди високо цінують здоров’я, вважають його однією із найбільших соціальних цінностей.
3. Разом з усвідомленням цінності здоров’я існує домінування переконань про необов’язковість його активного підтримання та збереження.
4. Головною „стратегією” молодих людей стосовно збереження власного здоров’я є принцип „не нашкодь”, який має мало спільного з здоровим образом життя. Молодь не віддає переваги активним методам збереження здоров’я.
5. Головною формою лікування є прийом медикаментів за призначенням лікаря та звільнення по хворобі.
6. Відношення до здоров’я має індивідуалістичний характер: якщо своє здоров’я молоді люди більш-менш цінують, то по відношенню до оточуючих людей виявляють байдужість.
7. В цілому у молоді сформовано правильне розуміння шкідливості паління, вживання алкоголю і наркотиків.
8. Не зважаючи на розуміння шкідливості таких звичок, молоді люди продовжують вживати алкогольні та тютюнові вироби, пробувати споживати наркотичні речовини.
9. Шкідливими звичками у вигляді паління охоплено близько 90% молодих людей.
10. Шкідливими звичками у вигляді вживання алкоголю охоплено близько 70% молодих людей.
11. Шкідливими звичками у вигляді вживання наркотичних речовин охоплено близько 20% молодих людей.
12. Найбільше шкідливими звичками охоплені представники чоловічої статі.
13. Жінки більш, ніж чоловіки піклуються про своє здоров’я.
14. Серед жінок більш, ніж серед чоловіків розповсюджені пасивні форми збереження здоров’я.
15. Серед чоловіків розповсюджені руйнівні моделі самозберігаючої поведінки.
16. Серед жінок розповсюджені адаптивні моделі самозберігаючої поведінки.
17. У молоді склалося толерантне (розуміюче) ставлення до людей, що палять, вживають алкоголь та наркотики.
18. В цілому самозберігаючу поведінку молоді в області здоров’я можна оцінити як таку, що має фаталістичний характер.
19. Головними причинами масового погіршення стану здоров’я вважаються погана екологія та спадковість батьків.
20. Головною характеристикою самозберігаючої поведінки є її пасивність, залежність від випадковості, відсутність цілеспрямованого процесу активного відновлення здоров’я.
Проведене дослідження спрямоване на підтвердження чи спростування перелічених гіпотез. З метою вирішення поставлених задач було проведено у січні 2008 р. суцільне опитування молодих працівників Дніпропетровського відділення ООО “Комерційного банку "Дельта"” у віці від 22 до 35 років включно. Кількість опитаних: 100 осіб – 21 респондент чоловічої статі та 79 – жіночої.
















Додаток 2

Дані соціологічного дослідження
відношення молоді до збереження власного здоров’я та їх цінностей в сфері здоров’я.
Дослідження проведено автором у січні 2008 року. Всього було опитано 100 молодих працівників Дніпропетровського відділення ООО “Комерційного банку "Дельта"” у віці від 22 до 35 років включно.
Таблиця 1.
Оцінка молодих людей свого здоров’я
Оцінка Кількість відповівших, у %
„Задовільне” 42
„Погане” 24
„Добре” 18
„Відмінне” 16


Таблиця 2.
Цінності молоді в сфері здоров’я
Цінність Кількість відповівших, у %
Здорове харчування 31
Своєчасне та якісне лікування у випадку хвороби 22
Відсутність перевантажень 14
Повноцінний сон 11
Відсутність конфліктів 9
Відсутність шкідливих звичок 7
Режим дня 3
Безпечний секс 3
Таблиця 3.
Оцінка молоді факторів незадовільного здоров’я
Мають вирішальне значення в порушенні здоров’я: Кількість відповівших, у %
Погана екологія 29
Конфлікти з оточуючими, стреси 18
Шкідливі звички 16
Напружений графік роботи, перевантаження 12
Особиста безвідповідальність 11
Погане та неякісне харчування 8
Малорухомий образ життя 6


Таблиця 4.
Відношення молоді до збереження власного здоров’я
Відношення Кількість відповівших, у %
Жінки Чоловіки
Відповідальне відношення 64,8 55,4
Байдуже відношення 33,5 35,9
Руйнівне відношення 1,7 8,7


Таблиця 5.
Ставлення молоді до підтримання здоров’я
засобами офіційної медицини
Ставлення Кількість відповівших, у %
Користуються послугами фахівців сфери здоров’я 80
Займаються самолікуванням 14
Руйнівне відношення 6
Таблиця 7.
Розподіл відповідей респондентів по питанню того, що вони вважають запорукою міцного здоров’я
Відповіді Кількість відповівших, у %
Сприятлива екологія 41,5
Спадковість, гени 27,9
Зайняття спортом, правильний режим дня 16,4
Відмова від шкідливих звичок 14,2


Таблиця 8.
Розподіл відповідей респондентів по питанню того, чи припинила сучасна молодь звертати увагу до власного здоров’я
Степінь погодженості з твердженням про те, що сучасна молодь припинила звертати увагу до власного здоров’я Кількість відповівших, у %
„Повністю згоден” 5,6
„Скоріш згоден” 11,4
„Скоріш не згоден” 76,2
Не визначились 6,8


Таблиця 9.
Ставлення молоді до активних форм збереження здоров’я
Ставлення Кількість відповівших, у %
Негативне 5,6
Позитивне 20,1
Байдуже 49,1
Не визначились 25,2


Таблиця 10.
Кількість респондентів, що охоплені шкідливими звичками
Ставлення Кількість відповівших, у %
Жінки Чоловіки
Паління 34 74
Вживання алкоголю 12 38
Вживання наркотичних речовин 2 8

Таблиця 11.
Ставлення молодих людей до тих, хто має шкідливі звички
Ставлення Кількість відповівших, у %
До паління До пияцтва До наркоманії
Різко негативне 2 7 18
Негативне 4 15 36
Байдуже 8 18 20
Толерантне 12 22 18
Позитивне 74 38 8



Додаток 3

А Н К Е Т А


Шановні друзі! Просимо Вас відповісти на питання даної анкети, анонімність і конфіденційність гарантуються. Наше дослідження присвячено проблемі самозбереження і цінностям здоров’я сучасної молоді. Більшість питань вимагають вибір одного з запропонованих варіантів.

1. Як Ви оцінюєте рівень Вашого здоров’я? (окресліть кружечком один варіант)
1. Відмінне
2. Добре
3. Задовільне
4. Погане
5. Дуже погане
6. Важко відповісти

2. Оцініть за 8-бальною шкалою степінь важливості кожне з нижче названих цінностей (1 – найбільш важливе для Вас, 8 – найменш важливе).

№ Цінності Ранг
1. Сім’я
2. Любов
3. Щастя
4. Здоров’я
5. Матеріальний добробут
6. Освіта
7. Кар’єра
8. Духовне благополуччя
3. Наскільки для Вас властиві наступні прояви поведінки? (окресліть кружечком один варіант в кожному рядку)

№ Властиві у повній мірі Скоріш властиві Скоріш не властиві Не властиві
1. Здорове харчування 1 2 3 4
2. Режим дня 1 2 3 4
3. Повноцінний сон 1 2 3 4
4. Стреси 1 2 3 4
5. Перевантаження 1 2 3 4
6. Конфлікти 1 2 3 4
7. Безпечний секс 1 2 3 4
8. Регулярне відвідування поліклініки 1 2 3 4
9. Гарний настрій 1 2 3 4

4. Як би Ви оцінили стан здоров’я сучасної молоді?
1. Поганий
2. Добрий
3. Відмінний
4. Важко відповісти

5. Що Ви звичайно робити, якщо почали хворіти?
1. Беру лікарняний і лікуюсь вдома
2. Займаюся самолікуванням
3. Нічого не роблю, вважаю, що пройде саме
4. Важко відповісти

6. Чи маєте Ви хронічні захворювання?
1. Так
2. Ні
3. Важко відповісти

7. Чи можливо зберегти здоров’я?
1. Так, не тільки можливо, але й необхідно
2. Так, але життя при цьому становиться біднішим
3. Усе можливо у міру
4. Ні, це вже як вийде

8. Найбільше значення у житті Ви надаєте (1 варіант відповіді):
1. Своєму здоров’ю
2. Здоров’ю моїх близьких
3. Здоров’ю людей похилого віку, батьків, дідусів та бабусь
4. Здоров’ю дітей: в них ще все попереду

9. Чи повинна людина приділяти весь свій вільний час здоров’ю?
1. Так, здоров’я – це життя, а більш нічого ціннішого у людини немає
2. Ні, не можна перетворювати життя в служіння тілу
3. Думати про здоров’я треба, але не весь же час
4. Не знаю

10. Як Ви вважаєте, хто більш піклується про своє здоров’я? (1 варіант відповіді):
1. Молоді люди
2. Люди середнього віку
3. Люди похилого віку
4. Це залежить не від віку

11. Що є найбільш шкідливим для здоров’я? (оберіть не більш 3-х основних):
1. Алкоголь
2. Нікотин
3. Наркотики
4. Сидяча робота
5 Зайняття бізнесом
6. Недостатній сон
7. Конфлікти
8. Стреси, депресії
9. Погана екологія
10. Нераціональне харчування

12. Як Ви відноситеся до лікування медичними препаратами?
1. Позитивно, якщо лікар їх призначив – значить так треба
2. Скоріш позитивно, але не слід ними зловживати
3. Скоріш негативно – їх вживати слід у самого крайньому випадку
4. Негативно. Вони одне лікують, а і інше – калічать

13. Як часто Ви займаєтесь спортом або фізкультурою?
1. Щоденно
2. Два-три рази на тиждень
3. Коли як. Буває, що і жодного разу, а іноді – майже не кожний день

14. Який відпочинок, на Вашу думку, найкраще зміцнює здоров’я?
1. Активний трудовий відпочинок на дачі
2. Відпочинок в санаторії, в профілакторії, де є кваліфіковані лікарі
3. Змінити декорації та промандрувати в іншу країну
4. Туризм. Ліс, вогнище та пісні під гітару.

15. Зараз рідко зустрінеш не хвору дитину. В чому, на Ваш погляд, причина такої ситуації (Один варіант відповіді):
1. Екологічна криза. Їмо отруту, дихаємо отрутою, п’ємо отруту
2. Надмірна перевантаженість дітей у школі. Дуже мало відпочинку
3. Погане харчування. Всі ці піцци і кока-коли сприяють порушенню обміну речовин і знижають імунітет
4. Гіподинамія. Діти тільки і роблять, що сидять за комп’ютером або дивляться телевізор
5. Погана спадковість. Де там бути здоровим дітям, якщо вони народжуються у хворих батьків.

16. Що Ви вважаєте запорукою міцного здоров’я? (Один варіант відповіді):
1. Спадковість, гени
2. Зайняття спортом, правильний режим дня
3. Правильне харчування
4. Відмова від шкідливих звичок
5. Хороша екологія

17. Чи згідні Ви з тим, що молодь припинила звертати увагу на своє здоров’я?
1. Згоден повністю
2. Скоріш згоден
3. Скоріш не згоден
4. Не згоден
5. Важко відповісти

18. Якщо Ви згодні з тим, що молодь припинила звертати увагу на своє здоров’я, то скажіть, що цьому сприяє?
1. Безвідповідальність перед собою і своїм майбутнім
2. Нестача часу у зв’язку з темпом сучасного життя
3. Погана екологія
4. Важко відповісти

19. Що потрібно робити, щоб молодь більш звертала увагу на своє здоров’я? (Один варіант відповіді):
1. Створювати більш телевізійних програм про здоровий образ життя
2. Транслювати через телебачення рекламу спортивно-оздоровчих шкіл
3. Ввести в дію закон про більш ретельне піклування роботодавцями здоров’я своїх підлеглих
4. Зробити нашу медицину по-справжньому безкоштовною
5. Додати в систему освіти навчальну дисципліну, яка б вчила здоровому образу життя

20. Як Ви вважаєте, в чому причина збільшення смертності людей молодого віку?
1. Вплив екології
2. Безвідповідальність батьків
3. Власна безвідповідальність
4. Важко відповісти

21. Як Ви ставитесь до наступних проявів поведінки (окресліть кружечком один варіант в кожному рядку)
№ Негативно Нейтрально Позитивно
1. Вживання алкоголю 1 2 3
2. Паління 1 2 3
3. Вживання наркотиків 1 2 3
4. Нераціональне харчування 1 2 3
5. Недостатній сон 1 2 3
6. Сидяча праця 1 2 3
7. Безпечний секс 1 2 3
8. Перевтома 1 2 3


22. Чи палите Ви?
1. Так
2. Ні
3. Іноді

23. Кількість сигарет, що Ви спалюєте за день:
1. 1-10 штук
2. 10-20 штук
3. Більше пачки у день
4. Важко відповісти

24. Внаслідок чого Ви почали палити?
1. Бажання бути дорослішим
2. Вплив компанії
3. Через бажання спробувати
4. Важко відповісти

25. З якого віку ви почали палити?
1. з 8-12 років
2. з 12-16 років
3. з 16-20 років
4. після 20 років

26. Чи вживаєте Ви алкоголь?
1. Так
2. Ні
3. Іноді

27. З якою метою Ви вживаєте спиртні напої?
1. Щоб зняти нервову напругу, стрес
2. Щоб підвисити собі настрій
3. Щоб підтримати компанію
4. Важко відповісти

28. Чи завжди Ви можете відмовитися від пропозиції випити?
1. Так
2. Ні.

29. Як часто Ви вживаєте спиртні напої?
1. Щоденно
2. Не більш трьох разів на тиждень
3. Не більш двох разів на місяць
4. По вихідним
5. По буденним дням

30. Як спиртні напої Ви полюбляєте?
1. Горілка
2. Пиво
3. Вино
4. Джин
5. Різні

31. Чи знаєте Ви про шкоду, що завдає організму алкоголь?
1. Так
2. В загальному вигляді
3. Ні
32. Чи вважаєте Ви, що спиртні напої шкодять Вашому здоров’ю?
1. Так
2. Ні
33. Чи подобається Вам стан алкогольного сп’яніння?
1. Так
2. Ні
3. Важко відповісти

34. Які почуття викликає у Вас людина, що відмовляється від спиртного під час здоров’я?
1. Подив
2. Незадоволення
3. Ніякі

35. Чи вживали Ви коли-небудь наркотичні речовини?
1. Так
2. Ні

36. Якщо Ви вживаєте наркотичні речовини, то скажіть, скільки разів Ви їх пробували:
1. Один раз
2. Неодноразово
3. Постійно протягом певного періоду
4. А я ще й не припиняв

37. Якщо Ви вжили наркотичні речовини, то скажіть, де Вам їх вперше запропонували:
1. У школі
2. В інституті
3. В нічному клубі
4. На вулиці

38. Серед Ваших знайомих є наркомани?
1. Так
2. Ні
3. Важко відповісти

39. Якщо б Вам запропонували спробувати наркотики, то Ви б:
1. Погодився
2. Відмовився
3. Відмовився та перестав би спілкуватися з наркоманом

40. Як Ви ставитеся до легалізації легких наркотиків?
1. Я за це
2. Я против
3. Мені байдуже

41. Чи потрібно проводити тестування молодих людей, які бажають отримати вищу освіту, на вживання наркотичних речовин?
1. Так
2. Ні
3. Важко відповісти

42. Чи правильно вчиняють роботодавці, які не беруть на роботу наркоманів?
1. Так
2. Ні
3. Важко відповісти

43. Як Ви вважаєте, чи потрібно збільшити пропаганду против наркотиків?
1. Так
2. Ні
3. Важко відповісти

44. Як Ви ставитесь до примусового лікування наркоманів?
1. Я за це
2. Я против
3. Важко відповісти

45. Як вважаєте, чи потрібно наркоманам проходити службу в армії?
1. Так, це необхідно. Суворі армійські порядки зроблять з наркомана справжню людину
2. Ні. Наркоман буде повністю не здатний до служби, він порушує дисципліну, не може виконувати нормативи, від нього немає користі для міцності армії
3. Наркоманів спочатку треба лікувати, а вже потім брати до армії
4. Важко відповісти

46. Як Ви вважаєте, чи здатен наркоман самотужки змінитися?
1. Так
2. Ні
3. Важко відповісти

47. Як часто Ви харчуєтесь в їдальнях „Фаст-фуд”?
1. Регулярно
2. Іноді
3. Завжди
4. Ніколи
48. Як Ви вважаєте, чи впливає реклама та засоби масової інформації на вживання молоддю спиртних напоїв і тютюну?
1. Так
2. Ні
3. Важко відповісти

49. Здорова людина у Вашому розумінні:
1. Не вживає алкоголь і не палить
2. Займається спортом
3. Має гарний настрій, емоційний фон
4. Має здорове харчування
5. Має 10-годинний сон
6. Важко відповісти

50. Чи модно сьогодні вести здоровий образ життя?
1. Так
2. Ні
3. Важко відповісти

51. Наскільки часто бувають у Вас наступні негативні прояви поведінки:
№ Так Постійно Ні Ніколи
1. Нервові зриви 1 2 3 4
2. Стреси 1 2 3 4
3. Депресії 1 2 3 4
4. Конфлікти на роботі 1 2 3 4
5. Конфлікти вдома 1 2 3 4
6. Роздратованість 1 2 3 4
9. Гарний настрій 1 2 3 4

52. Якщо у Вас бувають нервові зриви, стреси і депресія, то як Ви вважаєте, що слугує причиною їхньої появи?
1. Темп сучасного життя
2. Погана екологія
3. Важко відповісти
4. Конфлікти

53. Як Ви відноситесь до людей з нетрадиційною орієнтацією?
1. Позитивно
2. Негативно
3. Скоріш позитивно
4. Скоріш негативно
5. Важко відповісти

54. Чи щаслива Ви людина?
1. Так
2. Ні
3. Скоріш, що „так”
4. Скоріш, що „ні”
5. Важко відповісти
Просмотр
ПросмотрПросмотреть с сайта...
Скачивание
СкачатьСкачать работу в архиве..
Рекомендуємо також переглянути наступні реферати та курсові роботи:
  • Молодь як особлива соціально-демографічна група. Концепція розвитку молоді
    Вступ 3
    Розділ 1 Теоретичні аспекти вивчення молоді, як особливої соціально-демографічної групи 5
    1.1 Історія вивчення поняття «молодь» 5
    1.2 Основи дослідження молоді, як соціальної групи 10
    Розділ 2 Дослідження проблем соціалізації молоді 14
    2.1 Становлення комплексного вивчення проблем молоді 14
    2.2 Соціальні умови появи молодіжних проблем 18
    Розділ 3 Соціальні проблеми молоді в сучасній Україні. Концепція розвитку молоді. 21
    3.1 Система соціокультурних орієнтирів і цінностей сучасної молоді України 21
    3.2 Сучасний стан і тенденції розвитку української молоді 24
    3.3 Дослідження молодіжних проблем в Україні 26
    Висновок 29
    Список використаної літератури 32
  • СИСТЕМА СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ІЗ НАРКОЗАЛЕЖНОЮ МОЛОДДЮ
    Вступ 3
    Розділ 1. Теоретичні засади профілактики наркотичної залежності сучасної молоді 5
    1.1. Соціально-психологічне дослідження наркотичної залежності молоді 5
    1.2. Система профілактичної роботи в Україні з попередження наркоманії 8
    1.3. Система роботи соціальних служб молоді з підлітками - наркоманами 15
    Розділ 2. Сучасні моделі переформування (рефреймінгу) дисоційованих станів наркозалежної молоді 20
    Висновки 32
    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 34
  • Правове забеспечення діяльності служб соціального захисту населення

    Вступ 3-4
    1. Державна політика в сфері сім'ї та молоді 5-5
    1.1. Організаційно-правове забезпечення реалізації молодіжної політики 5-7
    1.2. Сучасний стан захисту прав сім’ї та молоді в Україні 7-13
    2. Соціальний захист та пенсійне забезпечення 13
    2.1. Організаційно-правові засади здійснення соціального захисту населення 13-17
    2.2. Сучасний стан здійснення соціального захисту населення та пенсійного забезпечення 17-23
    3. Охорона здоров’я 23
    3.1. Правове забезпечення охорони здоров’я в Україні 23-31
    3.2. Охорона здоров’я на сучасному етапі розвитку української держави 31-38
    Висновок 38-39
    Список використаної літератури 40-42
    (робота 2002-2003 учбового року)
  • Правове забеспечення діяльності служб соціального захисту населення
    ПЛАН
    Вступ 3
    1. Державна політика в сфері сім'ї та молоді 4
    1.1. Організаційно-правове забезпечення реалізації молодіжної політики 4
    1.2. Сучасний стан захисту прав сім’ї та молоді в Україні 5
    2. Соціальний захист та пенсійне забезпечення 8
    2.1. Організаційно-правові засади здійснення соціального захисту населення 8
    2.2. Сучасний стан здійснення соціального захисту населення та пенсійного забезпечення 10
    3. Охорона здоров’я 14
    3.1. Правове забезпечення охорони здоров’я в Україні 14
    3.2. Охорона здоров’я на сучасному етапі розвитку української держави 18
    4. Політика розвитку освіти в сучасних умовах 21
    Висновок 24
    Список використаної літератури 25

  • Виховний ідеал за Григорієм Ващенком
    Вступ 3
    1. Ващенко – творець виховної системи нової національної школи 3
    2. Глибинність підходу у пошуках виховного ідеалу 8
    3. Загальнолюдські і національні цінності – основи виховання української молоді 10
    Висновки 18
    Література 20
  • Соціологія молоді
    1. Політична культура української молоді: методи дослідження 3
    2. Політичні преференції української молоді: досвід соціально-економічного дослідження 6
    Список використаної літератури: 13
  • Формування здорового способу життя молоді
    Вступ....................................................................................................................3
    Розділ 1. Нова якість життя молоді...................................................................5
    1.1. Поняття здорового способу життя молоді...........................................5
    1.2. Соціальне значення здорового способу життя молоді......................15
    Розділ 2. Стратегія розвитку здорового способу життя молоді....................23
    2.1. Суспільне формування цінності здорового способу
    життя молоді..........................................................................................23
    2.2. Робота соціального працівника у формуванні свідомості
    здорового способу життя .....................................................................38
    Розділ 3. Проблеми та перспективи формування здорового
    способу життя молоді........................................................................45
    3.1. Фактори, які впливають на здоровий спосіб життя молоді...............45
    3.2. Перспективи вирішення проблем молоді та оцінка можливих
    шляхів формування у неї здорового способу життя ..........................48
    Висновки..............................................................................................................72
    Список використаної літератури........................................................................76


  • Організація медичної допомоги дітям
    Вступ 3
    1. Сучасний стан організації медичної допомоги дітям в Україні 4
    1.1. Моделі організації надання медичної допомоги дітям та підготовки лікарів-педіатрів 8
    1.2. Аналіз кадрового забезпечення педіатричної служби України 12
    1.3. Особливості національних стандартів 18
    2. Стан здоров’я дітей і молоді України 20
    2.1. Загальні показники здоров'я 20
    2.2. Інфекційні захворювання соціально обумовленого характеру 23
    2.3. Шкідливі звички 25
    3. Перспективні напрями розвитку педіатрії 29
    Висновки 34
    Література 35

  • Проблеми безробіття молоді
    Вступ 3
    1. Характерні риси сучасної молоді 3
    2. Зміст проблеми 5
    4. Заходи, спрямовані на зниження рівня безробіття 8
    5. Рішення проблеми зайнятості молоді 9
    Висновок 11
    Список використаної літератури 12
    Додатки 13
  • Роль української мови в українському суспільстві

    1. Вступ 3
    2. Всесвіт рідного слова з дитинства 5
    3. Мовна освіта: тенденції та перспективи 7
    4. Вплив засобів масової інформації на мовну ситуацію серед молоді 11
    5. Роль молоді у відродженні української мови 12
    6. Висновок 14
    Література 15

  • СОЦІОЛОГІЯ МОЛОДІ І ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ”

    Вступ 3

    1. Соціологія молоді як одна з актуальних галузей сучасної соціології 5

    2. Загальне поняття про молодь 7

    3. Молодь як об’єкт і суб’єкт соціалізації 9

    4. Проблеми політичної культури та соціалізації молоді 13

    Висновки 16

    Література 18

Cгенерировано за 0.073467 секунд

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів! На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету.

Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Замовити реферат

Оновлення

Реклама

Від партнерів

загрузка...

© 2007-2017 Банк рефератів | Статті партнерів