Тема: «Історія філософії. Тема: „Особливості та здобутки німецької класичної філософії”» (ID:31141)

1. Особливості та здобутки німецької класичної філософії. 3
2. Кант як засновник німецької класичної філософії. Теорія пізнання та етика І. Канта. 5
Список використаної літератури 13

ВСТУП 3
1. Особливості розвитку філософської думки в Україні ХІХ ст. Вплив ідей німецької класичної філософії на філософію України ХІХ ст. 4
2. Основні представники університетської філософії та їх ідей 10
ВИСНОВОК 20
Список використаних джерел 21

1. Поняття “діалектика” у філософській традиції 3
2. Основні різновиди діалектики у давньогрецькій філософії 5
3. Діалектика німецької класичної філософії 7
4. Основний зміст законів діалектики Гегеля 11
5. Некласичні концепції діалектики 14
Список використаної літератури 20

1. І. Кант представник німецької класичної філософії 3
2. Проблема теорії пізнання 7
3. Категоричний імператив і проблема особистості 9
Література 18

1. Кант - представник німецької класичної філософії. …………………….…...3
2. Проблема теорії пізнання. ……………………………………………………..8
3. Категоричний імператив і проблема особистості. ………………….………15
Список використаної літератури ……………………………………………….19

Вступ 3
1. Особливості та здобутки німецької класичної філософії. 4
2. Іммануїл Кант як засновник німецької класичної філософії.
Теорія пізнання та етика І.Канта. 8
Висновки 14
Література 15



Вступ
XVIII і початок ХІХ століть в історії Західної Європи мають принципово важливе значення для її подальшого розвитку. Ідеї Просвітництва, справедливого та демократичного облаштування суспільства та послідуючі за цим революційні події у Франції змусили мислителів активізувати розв’язання суспільних питань. Осмислення історичного ходу людської цивілізації вимагалось необхідністю оцінити та спрогнозувати вектор розвитку людства. Як оцінити Французьку революцію: позитивно чи негативно? Це крок вперед або крок назад в історичному прогресі? Схвалити революцію або вважати такою, що заважає природному ходу подій? Ці питання мали також і велике практичне значення для проблем зовнішньої і внутрішньої політики Західної Європи того часу.
Теоретичним обґрунтуванням процесів розвитку людства зайнялись філософи, яких тепер відносять до класиків німецької філософії. Разом із пробами осягнути сутність та внутрішні механізми історичного розвитку перед ними постали проблеми оцінки пізнавальних можливостей людини. Чи здатна вона осмислити сутність свого існування та характер розвитку суспільства? Наскільки достовірним є знання, яке виникає в ході теоретичних розмірковувань філософів про історію людства? Яка роль філософії в процесі такого пізнання? Ці питання стали одними з головних, що постали перед представниками німецької класичної філософії.

Висновки
У цілому про представників німецької класичної філософії можна говорити, що при всій різноманітності їх учень всі вони складають єдине духовно-теоретичне утворення, в якому були успадковані кращі здобутки світової філософської думки, знайшли своє відображення найбільш актуальні проблеми сучасності і поставлені проблеми, над вирішенням яких вони працювали самі і багато чого залишили на доопрацювання своїм спадкоємцям. Їх споріднює також розуміння ролі філософії в духовному житті людства, вони високо підняли її гуманізуючу місію, поставили її на службу людини і захистили її право на власне "Я", спрямовували на ідеали добра, краси і свободи. Всім їм характерний історизм і увага до сутності людини, глибоке проникнення в її буття і її духовний світ.
Німецькі мислителі перетворили філософію, її предмет в строгу систематизовану сферу духовності, виробили світоглядні і методологічні критерії, виявили високий професіоналізм і ерудицію. Представники німецької класичної філософії надали філософії інтегральності і системності; це розгалужена система концепцій, ідей, принципів, що розподілилися в розроблених ними розділах онтології, гносеології, антропології. Ними було прокладено шлях діалектичному методу, який в нових історичних умовах став конче необхідним, і його застосування давало можливість пояснювати і обґрунтовувати різноманітні процеси і явища природи, суспільства і духовного світу людини. Отже, німецька класична філософія є непересічним культурно-духовним досягненням людства, вершиною філософської думки, загальнолюдським надбанням.

1. ПОНЯТТЯ ДІАЛЕКТИКИ, ЇЇ ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ 3
2. НАЇВНА, СТИХІЙНА ДІАЛЕКТИКА СТАРОДАВНІХ ГРЕКІВ 7
3. ІДЕАЛІСТИЧНА ДІАЛЕКТИКА КЛАСИЧНОЇ НІМЕЦЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ 14
4. МАТЕРІАЛІСТИЧНА ДІАЛЕКТИКА. МАТЕРІАЛІСТИЧНИЙ ДІАЛЕКТИЧНИЙ МЕТОД 21

1. Григорій Сковорода засновник української класичної філософії. 3
2. Основні ідеї філософії П.Юркевича. 4
3. Українсько-університетська філософія 19 ст. О.Новицький, С. Гоготський, Д.Чижевський, М. Максимович. 9
4. Кирило-Мефодіївське товариство. А.М. Костомаров. 15
Список використаної літератури 18

Вступ 3
1. Джерела та національні особливості філософії України 4
1.1. Проблема початку та структури філософії України 4
1.2. Українська філософія як органічна складова української духовної культури 7
2. Становлення і розвиток філософської думки в X-XIV ст. 12
2.1. Життєві коріння філософії в Україні 12
2.2. Джерела філософії Київської Русі 14
Висновки 26
Література 29

1. Філософія С.Кіркегора як передача філософії життя 2 2. Абсолютний волюнтаризм філософії А.Шопенгауера 5 3. Воля до влади та феномен надлюдини у філософії Ф.Ніцше 10 Список використаної літератури 17