Тема: « Світогляд як феномен духовного життя суспільства» (ID:11558)

1. Релігія як одна з форм духовного життя людства. Особливості релігійної свідомості. 3
2. Релігійна психологія та релігійна ідеологія. 6
3. Поняття "надприродного". Різні концепції розуміння Бога 9
4. Феномен релігійної віри та релігійного досвіду. Релігійний світогляд. 11
Список використаної літератури 14

План.
1. Поняття громадянського суспільства, його сутність, структура фактори становлення та розвитку
2. Принципи організації життя громадянського суспільства
Взаємозв’язок громадянського суспільства, демократії, політичного плюралізму та правового статусу особи.
3. Політичне життя суспільства, його сутність, компоненти та історичні форми.
4. Конституція України і формування громадянського демократичного суспільства в Україні
5. Політичне життя суспільства, його сутність, основні закономірності, компоненти.

Вступ 3
1. РЕЛІГІЯ ЯК ОДНА З ФОРМ ДУХОВНОГО ЖИТТЯ ЛЮДСТВА. СУЧАСНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕЛІГІЙНОЇ СВІДОМОСТІ 4
2. ПОНЯТТЯ "НАДПРИРОДНЕ". ФІЛОСОФСЬКЕ І БОГОСЛОВСЬКЕ РОЗУМІННЯ БОГА 7
3. ФЕНОМЕН РЕЛІГІЙНОЇ ВІРИ. РЕЛІГІЯ ЯК СВІТОГЛЯД. 9
4. РОЗМАЇТТЯ РЕЛІГІЙ СВІТУ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ. 12
Висновки 14
Література 15


Вступ
Людині одвічно було притаманне прагнення до пізнання Всесвіту, суспільства, власного буття. Нині титанічними зусиллями багатьох поколінь нагромаджено величезний обсяг знань. Водночас незнаного, незрозумілого, сумнівного не стало менше. І світ, і людина залишаються значною мірою тайною, що сягає вищого начала, вищої розумної сили – Абсолюту, або Бога. Віра в реальне існування цього вищого начала є основою такого не менш таємничого феномена, як релігія.
Релігія така ж давня, як і сама людина. Немає жодного народу на планеті, який би не знав релігії, як і немає жодної людини, яка б не мала в ній потреби. Тому важко віднайти в духовному житті фактор, який би відігравав вагомішу роль, аніж релігія. Від кам’яного віку й сучасної космічної ери, зазнаючи дивовижних змін і метаморфоз, перебуває вона в нерозривному зв’язку з людським духом.

1. Єврпопейське середньовіччя 3
2. Релігійний світогляд середньовіччя 4
3. Мистецтво: вираження духовного буття світу й людини 6
Висновок 14
Список використаної літератури 15

1. Поняття світогляду. Світогляд як духовно-практичний феномен 3
2. Характер і структура світогляду 6
3. Філософія. Її предмет та функції 9
Список використаної літератури 13

1. Проблема ціннісного характеру світоглядного знання. Універсалізм і субстанціоналізм філософського знання. 3
2. Проблема буття і людини у філософії Платона і Аристотеля. 5
3. Гуманістичний, антропоцентриський характер філософії Відродження. Данте і Петрарка. 7
4. Національно-ментальний контекст російського марксизму. 9
5. Структуралізм і пост структуралізм. (М.Фуко, Ж.Лакан, Ж.Дерріда). 11
6. Філософія періоду відродження українського духовного життя (В.Винниченко, М.Грушевський, В.Зеньковський). 13
7. Практика як специфічно людське світовідношення 17
8. Соціальна сфера життя суспільства. 19
9. Філософія науки. Наука як соціальний інститут. 21
Література 23

ПЛАН
Вступ 3
1. Поняття світогляду. Світогляд як духовно-практичний феномен. 4
2. Характер і структура світогляду 7
3. Філософія, її предмет та функції 12
Висновок 16
Список використаної літератури 17

1. Релігійне тлумачення історії людства, виникнення суспільства, держави та місце в ній людини 3
2. Становлення церкви як соціального інституту. Церква і держава 5
3. Релігійний світогляд і соціальна активність людини 7
4. Релігія і спадкоємність розвитку духовної культури суспільства 9
Література 12

Вступ 3
1. Релігія як одна з форм духовного життя людства. Особливості релігійної свідомості. 4
2. Релігійна психологія та релігійна ідеологія. 6
3. Поняття „надприродного”. Різні концепції розуміння Бога. 7
4. Феномен релігійної віри та релігійного досвіду. Релігійний світогляд. 10
Висновки 15
Література 16





Вступ
Протягом довгого часу продовжуються спроби з'ясувати, що ж являє собою релігія. Її суттєві характеристики набули форму спеціальної галузі знання – релігієзнавства. Релігієзнавство вивчає процес виникнення, функціонування та розвитку релігії, її побудови та різні компоненти, численні виявлення релігії в історії суспільства та у сучасну епоху, взаємозв'язок та взаємодію з іншими галузями культури.
Особливо важливим є дослідження значення релігії у житті окремої людини, конкретних суспільств та суспільства взагалі. В історії людства неодноразово виникали спроби довести як корисність релігії для людини, так і її шкідливий вплив на її свідомість і навіть на фізичне існування і життя. До сих пір релігія залишається особливою формою світогляду, яка існує і продовжує існувати незалежно від того, які думки складаються щодо неї у мислителів різних часів і народів. Надприродне і потойбічне поки що не можливо осягнути за допомогою наукових, раціональних способів пізнання. Але інтуїтивно людина усвідомлює, що зв’язок з "тим" світом є, і це надихає людину не тільки на активне вивчення релігійних феноменів, а й на шанобливе ставлення до релігії в цілому.
Висновки
Релігія в житті людини займає значне місце. Вона формує його світогляд, пояснює зі своєї точки зору всі явища, що відбуваються навколо неї. Релігія здатна, на відміну від інших світоглядних утворень, пояснювати все, що є у Всесвіті, показуючи певні зв’язки між реальним і надприроднім, потойбічним.
Релігія формує духовність людини, вона зобов’язує його до певного образу життя, вимагає високих морально-етичних якостей, які є практично однаковими майже в усіх релігіях світу.
Під впливом релігійних переконань індивід скоює відповідні вчинки, які, часом вимагають від нього значних фізичних і моральних зусиль і навіть самопожертви. Не зважаючи на це людина знаходить заспокоєння в релігії. Сутність людського індивіда завжди вимагає наявності певної підтримки, хоч би вона була і ілюзорної. Досвід історичного розвитку підтверджує, що таку підтримку людина завжди находила і продовжує знаходити.
Релігія є універсальним духовним явищем в житті суспільства, що об'єднує за допомогою догматів, моральних і духовних цінностей певні верстви населення у ієрархічно побудовані церковні організації, протиставляє за чітко визначеними конфесійними ознаками різні угруповання віруючих і в контексті сучасних соціальних реформ може сприяти консолідації різних громад віруючих у їхній боротьбі проти негативних соціальних відхилень і явищ, виконувати інші функції.

Вступ 3
1. Світогляд як одна з найважливіших ознак і особливостей людини 3
2. Філософський світогляд і його суспільне значення 6
Список використаних літератури 13