Меню

Реклама

TOP реферати

Від партнерів

Цікаве

Тема: «Правовий режим фінансування та інвестування капітальних вкладень» (ID:9239)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       4 стр.
Размер в архиве:   11 кб.

Тема: Правовий режим фінансування та інвестування капітальних вкладень


Контрольна робота

Діяльність суспільства пов'язана з необхідністю майже безперервно створювати нові промислові та соціальні
об'єкти — будинки для житла, культурно-соціального використання та виробництва, обладнання заводів, фабрик,
окремих виробничих цехів необхідним оснащенням (автоматизованими лініями, станками, іншими основними фондами
підприємств), а також фінансування їх реконструкції, капітального ремонту, проведення переобладнання тощо.

Фінансування капітальних вкладень — це основана на правових нормах діяльність державних органів, комерційних
банків та підприємств, установ і організацій усіх форм власності з визначення та використання джерел покриття
прямих видатків на створення нових, розширення, реконструкцію та переоснащення існуючих виробничих та
соціально-культурних фондів, нормування витрат, планування, мобілізація та використання коштів цих джерел з
обов'язковим проведенням контролю за їх цільовим використанням та дотриманням встановлених норм.

Тобто капіталовкладення — це інвестування коштів на розвиток виробничих та невиробничих фондів. Виділяють
такі види капіталовкладень: 1) виробничі інвестиції, до яких відносяться інвестиції в устаткування, що є
засобами виробництва підприємств; 2) інвестування у житлове будівництво, включаючи видатки по утриманню
житлового фонду; 3) інвестування органів державного управління, до яких відноситься створення, набуття та
утримання адміністративних будівель та споруд, що використовуються державними органами та установами більше,
ніж один календарний рік (адміністративні будівлі, школи, дорожня інфраструктура тощо). Вкладання коштів у
військове устаткування розглядається не як інвестиції, а як споживання органів управління.

У відповідності з принципом оптимального поєднання власних, кредитних та бюджетних коштів, капітальні
вкладення фінансуються діючими підприємствами насамперед з власних джерел, в другу чергу — за рахунок
банківського кредитування і в останню — з коштів бюджету, які виділяються на те чи інше підприємство з
урахуванням пріоритетності вироблюваної ним продукції.

Процес роздержавлення та приватизації створює умови для децентралізації та демонополізації економіки,
зменшення питомої ваги державного сектору та збільшення недержавних інвестицій, вдосконалення механізму їх
розподілу, розширення ринкових джерел капітальних вкладень.

Фінансування капітальних вкладень у відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів з
моменту прийняття Закону України «Про інвестиційну діяльність» входить до складу інвестицій. Закон визначає
загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України та забезпечує
рівний захист прав, інтересів та майна суб'єктів інвестиційної діяльності незалежно від форм власності, а
також ефективне інвестування в народне господарство України, розвиток міжнародного економічного
співробітництва та інтеграції.

Під інвестиційною діяльністю мається на увазі сукупність практичних дій держави, юридичних осіб та громадян з
метою реалізації інвестицій.

Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та
інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.
Такими цінностями можуть бути:

кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;

рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності); майнові права, що
випливають з авторського права, досвід та інші інтелектуальні цінності;

сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації,
навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не
запатентованих («ноу-хау»);

права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;

інші цінності.

Інвестиції у відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів здійснюються у формі
капітальних вкладенъ.

Інвестиційна діяльність здійснюється на основі:

інвестування, здійснюваного громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, спілками і
товариствами, а також громадськими і релігійними організаціями, іншими юридичними особами, заснованими на
колективній власності;

державного інвестування, здійснюваного органами влади і управління України, Кримської АРСР, органів місцевого
самоврядування за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і позичкових коштів, а також державними
підприємствами і установами за рахунок власних і позичкових коштів;

іноземного інвестування, здійснюваного іноземними громадянами, юридичними особами та державами;

спільного інвестування, здійснюваного громадянами та юридичними особами України, іноземних держав.

Інвестиційна діяльність може здійснюватись за рахунок:

— власних фінансових ресурсів інвестора (прибуток, амортизаційні відрахування, відшкодування збитків від
аварій, стихійного лиха, грошові нагромадження і заощадження громадян. юридичних осіб тощо);

— позичкових фінансових коштів інвестора (облігаційні позики, банківські та бюджетні кредити);

— залучених фінансових коштів інвестора (кошти, одержані від продажу акцій, пайові та інші внески громадян і
юридичних осіб);

— бюджетних інвестиційних асигнувань;

безоплатних та благодійних внесків, пожертвувань організацій, підприємств і громадян.

Державне інвестування здійснюють органи державної законодавчої та виконавчої влади України, Автономної
Республіки Крим та органів місцевого самоврядування за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів та
позичених коштів, а також державні підприємства й установи за рахунок власних коштів і кредитування.

Особливою формою інвестування є інноваційна діяльність, спрямована на впровадження досягнень
науково-технічного прогресу у виробництво та соціальну сферу. До інноваційної діяльності належить виробництво
та поширення принципово нових видів техніки й технології; реалізація довготермінових науково-технічних програм
з великими строками окупності капітальних витрат; фінансування фундаментальних досліджень; розробка нової
ресурсозберігаючої технології.

Інвестиційна діяльність, що її здійснюють підприємства, організації та установи всіх форм власності, будується
на основі державного регулювання, яке визначається показниками економічного та соціального розвитку народного
господарства, Державним та місцевими бюджетами, що включають обсяги бюджетного фінансування цієї діяльності.

За інвестовані кошти провадиться капітальне вкладення у вигляді капітального будівництва, фінансування
видатків розвитку діючих підприємств, а також їх реконструкція та технічне переозброєння.

Нове будівництво — це спорудження комплексу об'єктів основного, допоміжного та обслуговуючого призначення,
новозбудованих підприємств, будинків та споруд, а також філій та окремих виробництв, котрі після введення в
експлуатацію утримуватимуться на самостійному балансі.

Нове будівництво підприємств державної форми власності може бути включене у план наступного періоду виключно
за умови, що потужності існуючих державних підприємств цієї галузі використовуються повністю з урахуванням
можливості їх технічного переоснащення, реконструкції та ремонту.

Розширення підприємств — це спорудження додаткових виробництв на діючих підприємствах, а також будівництво
нових і розширення вже існуючих цехів, об'єктів основного, допоміжного та обслуговуючого призначення на
території цих підприємств або на майданчиках, що межують з ними, аби створити додаткові чи нові виробничі
потужності. До розширення діючих підприємств належить також утворення філій та виробництв, що входять до їх
складу, які після введення їх в експлуатацію не перебуватимуть на самостійних балансах.

Реконструкція діючих підприємств — це перебудова існуючих цехів та об'єктів основного, допоміжного й
обслуговуючого призначення, пов'язана з вдосконаленням виробництва та підвищенням його техніко-економічного
рівня на основі досягнень науково-технічного прогресу. Реконструкція, як правило, провадиться без розширення
діючих площ будинків та споруд на основі комплексних проектів реконструкції всього підприємства з метою
збільшити виробничі потужності, поліпшити якість та змінити номенклатуру вироблюваної продукції.

Технічне переозброєння діючих підприємств — це комплекс заходів для поліпшення техніко-економічного рівня
окремих виробництв, цехів та дільниць на підставі впровадження передової техніки, технології, механізації
та'автоматизації виробництва, модернізації та заміни застарілого й фізично спрацьованого обладнання на нове.
продуктивніше, а також вдосконалення загальнозаводського господарства й допоміжних служб. Технічне
переозброєння провадиться на тих самих виробничих площах за проектами і кошторисами на окремі об'єкти та види


Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів! На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету.

Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Замовити реферат

Оновлення

Реклама

Від партнерів