Меню

Реклама

TOP реферати

Від партнерів

Цікаве

Тема: ««Філософські погляди М. Бердяєва»» (ID:8829)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       4 стр.
Размер в архиве:   16 кб.

РЕФЕРАТ

з філософії

на тему:

«Філософські погляди М. Бердяєва»







Київ 2001





ПЛАН




1. Путь М. Бердяєва до філософії

Микола Олександрович Бердяєв, як вважають деякі історики філософії, в гроні російських мислителів є єдиним
філософом в класичному значенні цього слова.

Єдиним у тому плані, що його думки — це певна система ідей, яка не знаходиться на межі двох різних царин —
філософії і публіцистики, як це характерно для Мережковського; філософії і літератури — у Розанова; філософії
і релігії — у Шестова; філософії і політики — у Герцена, Бєлінського, Чернишевського та ін.

Праці Бердяєва перекладені на всі європейські мови, але твори Бердяєва були майже всі видані ще за його
життя, тоді як багато інших російських мислителів, за виключенням М.О.Лосського та В.В.Зеньковського, здобули
визнання в Європі і в цілому світі значно пізніше.

М.О.Бердяєв народився в 1874 р. у сім'ї військового під Києвом, помер у 1948 р. в Парижі. Освіту розпочав
студентом юридичного факультету Київського університету, але в 1898 р. за участь у марксистському гуртку був
висланий до Вологди. Закінченої університетської освіти Бердяєв не отримав, але постійні заняття філософськими
проблемами висунули його в ряд винятково високоосвічених людей.

Величезна кількість праць і філософська обдарованість Бердяєва, проблеми, підняті і вирішувані ним, зробили
його одним з найпопулярніших мислителів XX століття


Курс лекцій з філософії.ГерасемчукА.А.-К.: Вид.ЄУФІМБ,1999. с67.

Вже перебуваючи на засланні, Бердяєв критично переглядає свої марксистські погляди і поступово переходить на
позиції трансцендентального ідеалізму, які він, між іншим, довго і безуспішно намагався поєднати з соціальною
програмою марксизму. Перша філософська робота Бердяєва «Суб'єктивізм і індивідуалізм в соціальній філософії»,
яка була спрямована проти філософських поглядів російських народників, засвідчила високий рівень
обдарованості молодого мислителя, його вміння критично розставляти акценти в складній палітрі соціальних
процесів.

У 1902 р. Бердяєв разом з Булгаковим засновують в Петербурзі часопис «Вопросы жизни», тематика якого була
насичена проблемами філософії, етики, релігійного життя Росії.

У цей час на становлення Бердяєва як філософа особливий вплив мали праці російських мислителів —
В.Бєлінського, Ф.Достоєвського, В.Соловйова, В.Розанова, Д.Мережковського та західноєвропейських —
А.Шопенгауера, Ф.Ніцше, Я.Беме та ін.

Перші десятиріччя XX століття в житті Бердяєва ознаменовуються появою низки значних філософських праць, серед
яких особливе місце займають такі роботи, як: «Філософія свободи» (1911 р.), «Зміст творчості» (1916 р.),
«Філософія нерівності» (написана в Росії, але видана у 1923 р. в Берліні), в яких яскраво виразилась
громадянська позиція автора та його висока філософська культура.

Після 1917 р. М. Бердяєв разом з іншими філософами і письменниками створює «Вільну релігійно-філософську
академію», програмною метою якої було об'єднання всіх філософських сил Росії в умовах руйнації старої системи
цінностей і пошуків нових ідеалів.

У 1922 р., після вигнання з Росії, Бердяєв оселився в Берліні, де створює Релігійно-філософську академію і
стає редактором часопису «Путь», а незабаром і керівником релігійно-філософського видавництва «ІМКА-ПРЕС». В
1925 р. він переїжджає до Франції і оселяється в Парижі. У Франції філософська творчість Бердяєва розцвіла з
особливою силою. Тут одна за одною виходять його праці «Нове середньовіччя», «Філософія вільного духу», «Дух і
реальність», «Я і світ об'єктів», «Досвід парадоксальної етики», «Російська ідея», «Правда і брехня
комунізму», «Про самовбивство», «Доля людини в сучасному світі» та ін.

У своїх працях Бердяєв піднімає і намагається вирішувати проблеми, якими займались цілі філософські школи і
напрями. Такими проблемами були: свобода та її зміст, особливості творчого процесу, місце християнського
екзистенціалізму в сучасному інтелектуальному житті суспільства, визначення меж персоналістської філософії та
ін. Вирішення цих проблем в творчості Бердяєва більшою або меншою мірою здійснюється через призму
православ'я.


2. Проблема свободи у філософії Бердяєва


Вивчаючи проблему свободи, Бердяєв приходить до висновку, що свобода домінує над буттям. Вона завжди
змістовніша, ніж буття, яке є застиглою свободою. Вона не може вкладатись в раціональні норми, тому що «не
піддається пізнанню розсудковими категоріями, в ній живе Божий розум.

Особа є особою тільки тоді, зазначав Бердяєв, коли вона вільна і реалізується в творчому процесі. Свобода, в
свою чергу, імпліцитна особі і є необхідною умовою творчості, але і сама творчість можлива лише за наявності
свободи. Революції, які стали своєрідною «модою» на початку XX століття в різних країнах Європи, Бердяєв
вважав несумісними зі змістом поняття свободи. «Я давно вважав революцію в Росії,— писав він,— неминучою і
справедливою. Але я не уявляв її в райдужних барвах. Навпаки, я давно передбачав, що під час революції буде
винищена свобода і що в ній переможуть екстремістські й ворожі культурі й «духу» елементи... Революція є
важкою хворобою, болісною операцією хворого, і вона свідчить про брак позитивних творчих сил, про невиконаний
обов'язок».

Він наголошує: «Що я протиставляв комунізмові, чому я вів і продовжую вести боротьбу проти нього? Я
протиставив йому, передусім, принципи духовної свободи, для мене вихідної, абсолютної, якою не можна
поступитись ні за які блага світу. Я протиставляв також принцип особистості як вищу цінність, її незалежність
від суспільства і держави, від зовнішнього середовища. Це значить, що я захищав дух і духовні цінності.
Комунізм, як він проявив себе в російській революції, заперечує свободу, заперечує особистість, заперечує
дух. У цьому... було демонічне зло комунізму»

Філософія. Курс лекцій. І.В. Бичко, В. Осічник. - К., 1991.с.98.


3. Філософські поглфди Бердяєва на поняття "особа" і "індивід"


Багато уваги в своїх працях Бердяєв приділяє проблемі з'ясування понять «особа» і «індивід». У цьому його
позиція багато в чому співпадає з позицією Е.Муньє. І це не випадково. Багато років Бердяєва і Муньє
зв'язувала щира приязнь і подібність думок. Коли Муньє заснував часопис «Еспріт», його популярність значною
мірою забезпечувалась саме Бердяєвим. Російський мислитель брав активну участь у формуванні «обличчя»
часопису. Погляди Бердяєва впливали на становлення персоналізму як філософського напрямку і Муньє як його
фундатора. Проте з часом французький і російський мислителі поступово віддалились один від одного. Причиною
стало те, що редакція «Еспріту» і сам Муньє все більше і більше заангажовувались у політичні проблеми, що не
зовсім імпонувало Бердяєву, який завжди намагався дистанціюватись від політики, зосереджуючись, в основному,
на вирішенні філософських питань. Окрім того, персоналізм, як відомо, спирався на томістичну філософію, тоді


Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів! На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету.

Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Замовити реферат

Оновлення

Реклама

Від партнерів