Меню

Реклама

TOP реферати

Від партнерів

Цікаве

Тема: «Регулювання міжнародної інвестиційної діяльності» (ID:7403)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       11 стр.
Размер в архиве:   92 кб.

Тема: Регулювання міжнародної інвестиційної діяльності



Зміст





Вступ


Тема даної курсової роботи – “ Регулювання міжнародної інвестиційної діяльності”.

Мета написання даної роботи полягає в дослідженні питань, пов‘язаних з сутністю міжнародних інвестицій,
впливом іноземних інвестицій на економічне зростання в Україні, сучасним станом інвестиційного клімату в
Україні, існуючими проблемами та можливими шляхами його активізації.

Актуальність обраної теми полягає в тому, що іноземний додатковий капітал потрібний як джерело доходів
бюджету, як засіб розгортання додаткових потужностей в економіці, тощо. Інвестиції йдуть і в спільні
підприємства, і в національні проекти, однак переважно туди, де є реальний господар. Вивчення проблем та
перспектив активізації інвестиційного клімату в Україні потребує дуже ретельного дослідження.

Структура роботи складається зі вступу, основної частини, яка складається з трьох розділів, висновків та
списку використаної літератури.

В роботі розкриті наступні питання: поняття та сутність міжнародних інвестицій, сучасний стан законодавчого
забезпечення інвестиційного процесу в Україні, прямі іноземні інвестиції в економіку України, місце України на
світовому ринку кредитних ресурсів, проблеми та шляхи покращення інвестиційного клімату в Україні тощо.

При написанні роботи автором були використані Закони та інші нормативні акти України, підручники, монографії,
аналітичні статті, періодичні видання, статистичні збірники які стосуються питань міжнародних інвестицій та
інвестиційного клімату в Україні.




1. Сутність залучення та функціонування іноземного капіталу



1.1 Поняття та види інвестицій


Економічна природа інвестицій обумовлена закономірностями процесу розширеного відтворення і полягає у
використанні частини додаткового суспільного продукту для збільшення кількості і якості всіх елементів системи
продуктивних сил суспільства.[28,c.3]

Відповідно до закону України "Про інвестиційну діяльність" від 18.09.1991р., під інвестиціями розуміються усі
види майнових і інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності,
в результаті чого створюється прибуток, або досягається соціальний ефект.

Джерело інвестицій - фонд накопичення, або зберігаєма частина національного доходу, що спрямовується на
збільшення і розвиток засобів виробництва, і фонд відшкодування, що використовується для відновлення зношених
засобів виробництва у вигляді амортизаційних відрахувань.

Інвестиції в широкому розумінні можна визначити як витрати ресурсів, що здійснюються з метою одержання в
майбутньому користі або прибутку. У такому розрізі рішення про вкладання інвестицій відрізняються від рішень,
спрямованих на споживання, для яких характерним є те, що витрати ресурсів спрямовані на одержання тільки
негайної корисності.

Цікавою є класифікація інвестицій, запропонована в книзі „Фінансовий менеджмент” за ред. проф. Г.Г.Кірейцева
[47, c.269] (див. Рис. 1.1).

Більш докладно економічну природу інвестицій проясняє класифікація[28, c.9-10], в основу якої закладені різні
ознаки. В якості таких надалі використовуються: 1) види інвестицій; 2) об'єкти вкладення засобів; 3) характер
участі в інвестуванні; 4) регіональна ознака: 5) період інвестування; 6) форми власності; 7) форми участі
інвестора; 8) ступінь ризику; 9) форми відтворення.


Рис. 1.1. Класифікація інвестицій

1. Види інвестицій прийнято підрозділяти на: кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні
папери; рухоме і нерухоме майно; майнові права, пов'язані з авторським правом, досвідом та іншими видами
інтелектуальних цінностей; сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у
вигляді технічної документації, навичок і виробничого досвіду, необхідного для організації того чи іншого виду
виробництва, але не запатентованого ("ноу -хау"): права користування землею, водою, ресурсами, будинками,
спорудами, устаткуванням, а також інші майнові права; інші цінності.

2. У відношенні об'єктів вкладення засобів інвестиції розуміються як: реальні інвестиції, або вкладення
засобів у матеріальні (будівлі, споруди, устаткування і т.п.) і нематеріальні (патенти, ліцензії, "ноу-хау",
науково-технічні і проектно-конструкторські роботи у вигляді документації, програмного забезпечення і т.п.)
активи; фінансові інвестиції, або вкладення засобів у різноманітні фінансові інструменти - цінні папери,
депозити, цільові банківські вклади.

2. По характеру участі в інвестиційному процесі інвестиції розділяються на такі види: прямі, що припускають
особисту участь інвестора у виборі об'єкта інвестування і вкладенні засобів; непрямі, що здійснюються через
різного роду фінансових посередників (інвестиційні фонди і компанії), які акумулюють і розміщують за своїм
розсудом найбільш ефективним способом фінансові засоби. Такі посередники беруть участь у керуванні об'єктами
інвестування, а одержувані прибутки розподіляють серед клієнтів. Вкладення в цінні папери, керовані як єдине
ціле, прийнято також називати портфельними.

4. У регіональному аспекті розглядаються інвестиції: внутрішні, або вкладення суб'єктів господарської
діяльності даної держави; іноземні - вкладення іноземних юридичних, фізичних осіб, іноземних держав,
міжнародних урядових та неурядових організацій; закордонні - вкладення засобів в об'єкти інвестування за
межами території даної країни (придбання цінних паперів закордонних компаній, майна й ін.).

5. По періоду інвестування прийнято виділяти інвестиції: короткострокові, як правило, тривалістю не більше
року (короткострокові депозитні внески, ощадні сертифікати); довгострокові, тривалістю понад один рік.

6. По формах власності інвестиції підрозділяються на: приватні засоби громадян, підприємств недержавної форми
власності, неурядових організацій; державні, що фінансуються за рахунок бюджетних засобів різних рівнів,
державними підприємствами і установами.

7. Форми участі інвестора припускають: часткова участь у створюваних підприємствах або придбання частини в
діючих підприємствах (пайова участь у товаристві з обмеженою відповідальністю); створення підприємств, що
цілком належать інвестору, або придбання у власність чинних підприємств повністю; придбання рухомого або
нерухомого майна шляхом прямого одержання або у формі акцій, облігацій, інших цінних паперів; придбання
концесій на використання природних ресурсів, прав користування землею, інших майнових прав.

8. По ступеню ризику інвестиції діляться на такі види: без ризикові; ризикові.

Критеріями оцінки ступеня ризику можуть бути: а) можливість втрати всієї суми розраховуємого прибутку.
Допустимий ризик; б) можливість втрати не тільки прибутку, але і розраховує мого валового прибутку після
реалізації проекту. В цьому випадку ризик є критичним; в) можливість втрати всіх активів і банкрутство
інвестора, або катастрофічний ризик.


1.2 Значення іноземного капіталу


Іноземний капітал потрібний як джерело доходів бюджету, джерело капіталу; як суб'єкт господарювання, що може
передати управлінський досвід, технологію тощо. Але слід враховувати й умови господарювання. У перехідній
економіці невизначеність різко підвищує потребу в класичному капіталісті, у якого акціонерний і оперативний
контроль збігаються. Сутність внутрішніх проблем полягає в зніманні невизначеності і "перехідності" контролю


Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів! На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету.

Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Замовити реферат

Оновлення

Реклама

Від партнерів