Людина починається з родини (за повістю Івана Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я" і романом Панаса Мирного
"Хіба ревуть воли, як ясла повні")
Повість Івана Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я" і роман Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні"
більшою мірою розкривають соціально-побутовий аспект життя українського селянства у ХІХст.. Проте, якщо у
творі “Кайдашева сім'я” автор висміює своїх героїв, показує їхню дріб'язковість та меркантильність, то в
романі Панаса Мирного персонажі викликають жаль та співчуття.
У романі "Хіба ревуть воли, як ясла повні" розповідається про злиденне життя простих українців на тлі
закріпачення України. Головний герой, Чіпка, змалечку бачить несправедливість і жорстокість світу, це породжує
в його серці злобу, фактично мізантропію. Він був незаконно народжений від багатого поміщика, а його мати була
колишньою кріпачкою. Дивним і нетиповим для українця є відношення Чіпки до мами. Ще з дитинства він не любив
та не слухав її, не боявся і материної лайки, не зважав на її слова, для нього вона не була авторитетом. З
роками ця неприязнь переросла у справжню ненависть та неповагу. Рідного батька Чіпка не знав, вітчим Петро
Вареник, ніколи не став йому рідною людиною. Лише до бабусі головний герой роману мав теплі почуття, вона у
його житті була тим лагідним промінчиком світла та любові, який необхідний кожній людині. Вона, завжди ніжна й
турботлива, посіяла в його серці зернинки добра, але їм так і не судилося остаточно вирости і роцвісти. Хоча
Чіпка і пообіцяв бабці: “Я, бабусю, буду добрий... я злого не робитиму...”, це виявилися пусті слова, бо після
її смерті над онуком було остаточно втрачено вплив. За таких обставин важко собі уявити нормальне формування
гармонійної особистості. Проблеми в сім'ї та нестача любові призвели до деморалізації головного героя, вони
вже з дитинства почали порушувати рівновагу в його житті, почали ятрити душевну рану.
Основний конфлікт повісті Івана Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я"— соціальний. Життя родини Кайдашів
проходить у постійних сварках, короткочасні примиреня переростають в нові суперечки навколо матеріальних і
зовсім дріб'язкових речей. Кожен з них має свою правду і постійно її відствоює. Різко кидається в очі
небажання зрозуміти один одного, духовна роз'єднаність цієї сім'ї. Від постійних сварок страждають і старі
батьки, і їхні сини, і невісти, й навіть онуки. Конфлікти псують стосунки між рідними братами та їхніми
сім'ями та роблять з невісток ворогів. Чвари та незгоди старшого покоління переходять до наймолодшого, дітям
братів заборонено разом гратися, вони ростуть з думкою, що родина дядька погана та нечесна. Предмет сварки був
абсолютно невартим таких жертв, це була стара груша. Але вона суттєво вплинула на формування особистості
кожного члена сім'ї. Всі Кайдаші були надзвичайно конфліктними, навіть меркантильними людьми, вони не могли
мислити тверезо, в них домінували емоції, ніхто з них не готовий був йти на компроміс і почути іншу сторону.
Таком чином, можна стверджувати, що доля героїв обох творів, і повісті Івана Нечуя-Левицького "Кайдашева
сім'я", і роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні", багато в чому залежала від обставин, що
склалися в їхніх родинах, бо величезне значення у формуванні людини має виховання, модель поведінки батьків та
найближчих родичів. Тому справді людина починається з родини.
Скачать работу..