Ахілл і Гектор - найхоробріші воїни ахейців і троянців
Поема „Іліада” є найдавнішим зразком давньогрецької літератури і належить до крито-мікенської доби. Питання
авторства досі залишається однією з найбільших загадок Античності. Стосовно так званого „гомерівського
питання” існує декілька версій. За першою, теорією творцем „Іліади” був власне Гомер, давньогрецький поет, але
про його життя ми не маємо жодних фактичних даних. Друга версія стверджує, що „Іліада” та „Одіссея” – твори
колективного авторства, але історія донесла до наших днів ім’я лише одного з них, тобто Гомера. Третя – каже,
що обидві поеми належать до фольклору, який зібрав і систематизував Гомер. Незважаючи на численні версії,
сучасним історикам істина ще невідома.
В поемі мова йде про Троянську війну, приводом якої стало викрадення Парісом, сином троянського царя Пріама,
дружини спартанського правителя Єлени. Обидві воюючі сторони були сильними противниками й у кожної з них був
свій герой: в ахейців – Ахіллес, в троянців – Гектор. Обидва герої були для свого народу були надією на
перемогу, втіленням ідеалу. Ахілл був найманим воїном, для нього Троянська війна не була особистою справою,
але якщо він уже пішов у бій, то перемога – це ділом честі. Натомість, Гектор був старшим сином царя Пріама,
він мав стати правителем Трої по смерті батька, тому йшов у бій самовіддано, боронив свою Батьківщину, свій
дім, свою родину.
Гектор втілював всі благородні риси, був зразком архаїчної моралі, прикладом альтруїзму, був таким як і
належить бути наступникові царського престолу. Ахіллес же не мав ні дому, ні вітчизни, не мав він і родини,
проте в нього завжди були власні принципи, через які він ніколи не переступав. І Ахілл, і Гектор були
могутніми воїнами, кожен з них готовий був боротися до самого кінця, вони не боялися дивитися в обличчя
смерті, особливо якщо мова йшла про дорогих їм людей. В житті Ахіллеса була тільки одна людина, якій він
довіряв, заради якої був готовий перейти вогонь і воду, це був його друг Патрокл. А в троянського царевича
була сім’я, дружина Андромаха, син, брат Періс, батько Пріам, за них він і поклав своє життя у фатальному
двобої з Ахіллом. Така смерть гідна пошани.
Важливою чеснотою, що поєднує цих двох героїв є милосердя. Гектор проявляв його протягом твору не один раз,
натомість у серце Ахілла воно стукало не так часто, проте це не означає, що він нездатний був на милосердні
вчинки. Яскравим прикладом цього є те, що незважаючи на ненависть до Гектора, після двобою він таки віддав
його тіло противника батькові для належного поховання.
В ході Троянської війни обидва герої поклали свої життя. На полі битви вони проявили хоробрість, силу духу та
вміння долати перешкоди. Кожен з них діяв згідно свого кодексу честі, а це вже заслуговує на повагу.
Незважаючи на те, що Гектор і Ахілл були противниками, їхні імена можна поставити на одному рівні, адже вони є
уособленням ідеалу мужнього воїна, благородного героя та чесно людини. Хоча нам невідомо де вони знайшли свій
вічний притулок і чи існували взагалі, слава про царевича Гектора і героя Ахілла в грецькій міфології дожила
до наших днів. Ці образи тепер, як і тисячі років тому, надихають на подвиги та благородні вчинки мільйони
людей з усіх куточків світу.
Скачать работу..